29.06.2021
Справа № 642/3838/21
Провадження №1-кс/642/1830/21
29 червня 2021 року Ленінський районний суд м. Харкова у складі:
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
заявника - ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у приміщенні суду скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Харкові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтава стосовно невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, -
встановив:
До суду звернулася ОСОБА_3 зі скаргою на бездіяльність слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Харкові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтава, щодо невнесення даних в ЄРДР за її заявою від 07.06.2021.
В обґрунтування скарги зазначено, що 07.06.2021 ОСОБА_3 звернулася до ТУ ДБР, розташованого у м. Полтаві, з заявою про вчинення суддею Дзержинського районного суду м. Харкова ОСОБА_4 кримінальних правопорушень., передбачених ч. 1 ст. 364, ст.. 366, ч. 1 ст. 367 КК України. Вказана заява була направлена поштою 07.06.2021, однак відомості, викладені у ній, в порушення вимог ст. 214 КПК України до ЄРДР не внесені. 15.06.2021 слідчий другого СВ (з дислокацією у м. Харкові) ТУ ДБР у м. Полтава ОСОБА_5 надала відповідь заявнику, що на даний час відсутні достатні правові підстави для внесення відомостей до ЄРДР за її зверненням.
Заявник у судовому засіданні доводи скарги підтримала, прохала її задовольнити.
Представник другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Харкові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Полтава, в судове засідання не з'явився з невідомих причин.
У відповідності до ст. 306 КПК України неявка особи, дії, бездіяльність якої оскаржується, не перешкоджає розгляду скарги.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.
З матеріалів скарги встановлено, що 07.06.2021 ОСОБА_3 поштовим засобом зв'язку звернулася до Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Харкові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтава із заявою про скоєння кримінальних правопорушень суддею Дзержинського районного суду м. Харкова ОСОБА_4 , за ч. 1 ст. 364, ст. 366, ч. 1 ст. 367 КК України.
Відповідно до ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно з ч. 1 ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КПК України, під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства. Частиною 6 вказаної статті регламентовано, що у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 КПК України.
Відповіднодо положень статті 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Якщо відомості про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені прокурором, він зобов'язаний невідкладно, але не пізніше наступного дня, з дотриманням правил підслідності передати наявні у нього матеріали до органу досудового розслідування та доручити проведення досудового розслідування.
Згідно частини 2 ст. 60 КПК України заявник має право отримати від органу, до якого він подав заяву, документ, що підтверджує її прийняття і реєстрацію.
Заявник у своїй заяві детально виклав факти, які на його думку свідчать про вчинення кримінального правопорушення. Даних про внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей за вказаною заявою слідчому судді на час розгляду даної скарги не надано.
Виходячи з викладеного, слідчий суддя приходить до висновку, що скарга в частині зобов'язання уповноваженої особи Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Харкові) ТУ ДБР, розташованого у м. Полтава, внести в ЄРДР відомості за заявою ОСОБА_3 від 07 червня 2021 року про вчинення кримінального правопорушення, та надання заявнику витягу є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Стосовно вимоги заявника про визнання незаконною бездіяльності слідчого суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 2 статті 307 Кримінального процесуального кодексу України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора; 1-1) скасування повідомлення про підозру; 2) зобов'язання припинити дію; 3) зобов'язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.
З огляду на вказане, ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на бездіяльність слідчого під час досудового розслідування не може встановлювати незаконність його дій, а тому враховуючи виключний перелік відповідних рішень слідчого судді, визнання бездіяльності слідчого протиправною та незаконною суперечить положенням статті 303 та частини 2 статті 307 Кримінального процесуального кодексу України, які не передбачають такого способу захисту і відповідного рішення за наслідками розгляду скарги на бездіяльність слідчого, у зв'язку з чим у задоволенні скарги у цій частині слід відмовити.
Стосовно вимоги заявника про зобов'язання слідчого внести в ЄРДР відомості за вказаною у скарзі фабулою та кваліфікацією діянь суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 5 ст. 214 КПК України до Єдиного реєстру досудових розслідувань вносяться відомості, крім іншого, про дату надходження заяви про кримінальне правопорушення, прізвище, ім'я, по батькові (найменування) потерпілого або заявника, короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником та попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.
Вказані відомості також вносяться до ЄРДР на підставі зазначеного вище Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, в п. 1 ч. 2 Розділу ІІ якого зазначено, що до Реєстру вносяться відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела.
У разі наявності підстав, правова кваліфікація в подальшому може бути змінена.
Відповідно до ч. 5 ст. 40 КПК України, слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові особи, інші фізичні особи зобов'язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення слідчого.
Слідчий суддя під час розгляду скарги на дії (бездіяльність) слідчого не встановлює обставин можливого кримінального правопорушення, не здійснює його попередньої кваліфікації та не визначає конкретних відомостей, які підлягають внесенню до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Визначення та внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань належить виключно до компетенції слідчого, та/або прокурора, оскільки саме слідчий, прокурор зобов'язані вчиняти такі дії - вносити відповідні відомості (ч. 1ст. 214 КПК України), при цьому слідчий є самостійним учасником кримінального провадження, втручання у діяльність якого не допускається.
При цьому в даному випадку слідчий суддя при розгляді скарг позбавлений права аналізувати фактичні обставини вчиненого кримінального правопорушення, надавати оцінку доказам та зобов'язувати слідчого, прокурора кваліфікувати кримінальне правопорушення за певною статтею кримінального кодексу чи зобов'язувати службових осіб змінити фабулу кримінального правопорушення в ЄРДР.
На підставі викладеного, суд зробив висновок, щодо відсутності підстав для задоволення скарги в цій частині.
Стосовно вимоги заявника про зобов'язання слідчого визнати її потерпілою та вручити пам'ятку потерпілого про права та обов'язки потерпілого суд зазначає наступне.
Згідно приписів ч. 3 ст. 26 КПК України, слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Положеннями ч. 1 ст. 303 КПК України регламентовано, що на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора:
1) бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування;
2) рішення слідчого, дізнавача, прокурора про зупинення досудового розслідування - потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження;
3) рішення слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником;
4) рішення прокурора про закриття кримінального провадження та/або провадження щодо юридичної особи - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження;
5) рішення прокурора, слідчого, дізнавача про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою;
6) рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора при застосуванні заходів безпеки - особами, до яких можуть бути застосовані заходи безпеки, передбачені законом;
7) рішення слідчого, дізнавача, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником;
8) рішення слідчого, дізнавача, прокурора про зміну порядку досудового розслідування та продовження його згідно з правилами, передбаченими главою 39 цього Кодексу, - підозрюваним, його захисником чи законним представником, потерпілим, його представником чи законним представником;
9-1) рішення прокурора про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків слідчим, дізнавачем, прокурором під час досудового розслідування - особою, якій відмовлено у задоволенні скарги, її представником, законним представником чи захисником;
10) повідомлення слідчого, дізнавача, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником;
11) відмова слідчого, дізнавача, прокурора в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктом 9-1 частини першої статті 284 цього Кодексу, - стороною захисту, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, її представником.
Відповідно до ч. 2 ст. 303 КПК України, скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього Кодексу.
Як слідує з ч. 3 вказаного закону, під час підготовчого судового засідання можуть бути оскаржені рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, передбачені пунктами 5 та 6 частини першої цієї статті.
З матеріалів скарги вбачається, що заявник просить зобов'язати слідчого визнати її потерпілою та вручити пам'ятку про процесуальні права та обов'язки.
Проте такі вимоги не узгоджуються з нормою ч. 1 ст. 303, ч. 2 ст. 307 КПК України, яка регламентує вичерпний перелік рішень, які можуть бути ухвалені за результатами розгляду скарги на рішення, дію чи бездіяльність під час досудового розслідування.
При цьому також відсутні відомості про прийняття слідчим рішення про відмову у визнанні ОСОБА_3 потерпілою, що б могло бути предметом оскарження в порядку п. 5 ч. 1 ст. 303 КПК України, і такі вимоги у скарзі відсутні.
Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку, що скарга підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст. 26, 214, 216, 303, 306-307, 376 КПК України, слідчий суддя -
ухвалив:
Скаргу ОСОБА_3 - задовольнити частково.
Зобов'язати уповноважену особу Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Харкові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтава, внести в ЄРДР відомості за заявою ОСОБА_3 від 07 червня 2021 року про вчинення кримінального правопорушення, та надати заявнику витяг відповідно до ст.. 214 КПК України.
В іншій частині вимог - відмовити.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: ОСОБА_1