Справа№ 640/15234/17
н/п 1-кп/953/83/21
30.06.2021 року Київський районний суд м. Харкова в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю прокурорів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
захисника - адвоката ОСОБА_5 ,
потерпілої - ОСОБА_6 ,
представника потерпілого - адвоката ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові в залі суду кримінальне провадження №12017220490001177 від 12.04.2017 за обвинуваченням
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Харків, громадянки України, з середньою освітою, неодруженої, не судимої, яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КК України,-
11 квітня 2017 року приблизно о 10:00 год. ОСОБА_9 , знаходячись в дворі будинку АДРЕСА_2 , в ході раптово виниклого конфлікту з потерпілою ОСОБА_6 , маючи умисел, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень, умисно нанесла потерпілій декілька ударів по ногам своїми ногами, після чого продовжуючи свої протиправні дії, направлені на нанесення тілесних ушкоджень, схопила своєю лівою рукою потерпілу за її праву руку та почала викручувати за часовою стрілкою долоню та пальці правої руки ОСОБА_6 .
В результаті противоправних дій ОСОБА_9 потерпілій ОСОБА_6 спричинені, згідно висновку експерта №464 - А/17 від 19.04.2017 тілесні ушкодження: садна та синці кінцівок, котрі відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, та закритий внутрішньо суглобовий крайовий перелом проксимального епіметафізу основної фаланги 5-го пальця правої кисті без істотного зміщення, яке відноситься до середнього ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, які спричинили за собою тривалий розлад здоров'я тривалістю понад 3 тижні (більш як на 21 день), і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 КК України.
Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_9 не визнала себе винуватою у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КК України, не визнала позов потерпілої ОСОБА_10 та пояснила, що 11.04.2017 на вулиці зустріла ОСОБА_6 і запитала чи довго вона буде її ображати. ОСОБА_6 вдарила її сумкою по голові. Від удару злетіли окуляри і ОСОБА_9 нахилилась за ними. Тоді ОСОБА_6 схопила її за волосся, а ОСОБА_9 за ліву руку ОСОБА_6 . За праву руку потерпілу ОСОБА_9 вона не хватала, так як у неї в правій руці була сумка. Потім ОСОБА_6 пішла геть, а ОСОБА_9 пішла по своїх справах. Вважає себе не винуватою, так як потерпіла сама спровокувала сварку, а вона захищалась від ОСОБА_6 , при цьому палець потерпілій вона не викручувала і не ламала.
Винуватість ОСОБА_9 в скоєнні кримінального правопорушення при обставинах, визнаних судом встановленими, та викладених у вироку, підтверджується сукупністю досліджених в судовому засіданні доказів.
Показаннями потерпілої ОСОБА_6 , яка в судовому засіданні пояснила, що з обвинуваченою ОСОБА_9 вони сусіди і між ними часто виникали конфлікти. 11.04.2017 в будинку, в якому вони проживають, ремонтували дах. В цей день приблизно о 10:00 год. ОСОБА_6 збиралась на роботу і чула за дверима скандал. Вийшла з квартири, але біля дверей вже нікого не було. Коли ОСОБА_6 вийшла на вулицю, її догнала обвинувачена ОСОБА_9 , почала виражатись нецензурною лайкою та замахнулась на неї. ОСОБА_6 перехопила руки обвинуваченої своїми руками. Тоді ОСОБА_9 почала бити ногами по її ногам, схватила ОСОБА_6 за палець, вивернула його і зламала. Коли обвинувачена ОСОБА_9 зрозуміла, що зламала потерпілій мізинець на правій руці, вона посміхнулась і пішла геть. Після чого ОСОБА_6 приїхала на роботу, пішла в поліклініку і зробила знімок пальця, який показав перелом. В цей же день потерпілій на палець наклали гіпс і вона звернулась із заявою в поліцію.
Показаннями свідка ОСОБА_11 , який в судовому засіданні пояснив, що він проживає в будинку АДРЕСА_2 , знаходився вдома і через відкритий балкон почув крики з вулиці та побачив, що зціпились дві жінки. Тоня Новікова била руками і ногами маленьку жіночку, яка захищалась. Потім маленька жінка, яку звуть ОСОБА_12 , вирвалась і побігла, а ОСОБА_9 догнала її та продовжила бити. Коли потерпіла вирвалась і побігла, ОСОБА_9 побігла слідом за нею. Поруч з жінками нікого не бачив.
Показаннями свідка ОСОБА_11 , яка в судовому засіданні пояснила, що її чоловік ОСОБА_11 бачив як ОСОБА_13 била ОСОБА_12 , про що розповів їй. Також про конфлікт чула від ОСОБА_12 .
Показаннями свідка ОСОБА_14 , який в судовому засіданні пояснив, що 11.04.2017 він бачив конфлікт між ОСОБА_9 і ОСОБА_6 . В цей день з ранку він домовився зустрітися з ОСОБА_15 , щоб разом поїхати на ТЦ «Барабашова». Коли ОСОБА_15 підійшла до автомобіля, вони почули крики. ОСОБА_14 бачив як ОСОБА_12 вдарила ОСОБА_13 сумкою. ОСОБА_16 нахилилась за окулярами, а ОСОБА_12 лівою рукою схопила її за волосся. ОСОБА_12 повернулась, а ОСОБА_13 її відштовхнула. ОСОБА_12 пішла, а ОСОБА_13 була засмучена і сказала «Все нормально». Вважає, що ОСОБА_13 йшла слідом за ОСОБА_12 .
Показаннями свідка ОСОБА_15 , яка в судовому засіданні пояснила, що 11.04.2017 разом з ОСОБА_14 збирались поїхати на ТЦ «Барабашова». Побачили двох жінок, які кричали одна на одну. ОСОБА_12 вдарила ОСОБА_17 кульком по голові. Тоня нахилилась, а ОСОБА_12 пішла геть. Вона не бачила, щоб ОСОБА_13 била ОСОБА_12 . Бачила як ОСОБА_12 тримала ОСОБА_17 за волосся, а ОСОБА_18 відтаскувала руку ОСОБА_12 , яка тримала її за волосся.
Даними судово-медичної експертизи №464-А/17 від 25.04.2017 р., згідно висновку якої у зв'язку з подією 11.04.2017 у ОСОБА_6 мали місце ушкодження: садна та синці кінцівок, котрі відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень; закритий внутрішньо суглобовий крайовий перелом проксимального епіметафізу основної фаланги 5-го пальця правої кисті без істотного зміщення, який відноситься до середнього ступеня тяжкості тілесного ушкодження, за критерієм тривалості розладу здоров'я (для загоєння вказаного перелому необхідно термін не менше 3-х тижнів). Вищевказані ушкодження утворились від дії тупих твердих предметів (предмету), індивідуальні особливості яких у вказаних ушкодженнях не відобразилися, садна по механізму удар-тертя, тертя-ковзання, не виключено, що при обставинах і в строк, відомих з постанови зі слів оглянутої (т.2 а.с.7).
Даними, що містяться в протоколі проведення слідчого експерименту від 22.08.2017 за участю потерпілої ОСОБА_6 , під час проведення якого потерпіла розповіла про обставини спричинення їй тілесних ушкоджень обвинуваченою ОСОБА_9 , показавши механізм спричинення їй тілесних ушкоджень та даними, що містяться в фототаблиці до протоколу (т.2 а.с.16-21).
Даними судово-медичної експертизи №963-А/17 від 25.08.2017, згідно висновку якої у зв'язку з подією 11.04.2017 у ОСОБА_6 мали місце ушкодження: садна та синці кінцівок; закритий внутрішньо суглобовий крайовий перелом проксимального епіметафізу основної фаланги 5-го пальця правої кисті без істотного зміщення. Вищевказані ушкодження утворились від дії тупих твердих предметів (предмету), індивідуальні особливості яких у вказаних ушкодженнях не відобразилися. За механізмом вказаний перелом утворився від здавлення, окрім саден, які утворились за механізмом удар-тертя, тертя-ковзання, не виключено, що при обставинах і в строк, відомих з постанови зі слів оглянутої, а сам е як вказано під час проведення слідчого експерименту «… тримаючи один одного долонями у «замку» ОСОБА_9 почала «викручувати по часовому годиннику долоню та пальці правої руки …». Механізм тілесних ушкоджень, які маються у ОСОБА_6 , не суперечать способу їх спричинення, на які вказує потерпіла в ході проведення слідчого експерименту від 22.08.2017 (т.2 а.с.23-24).
Даними, що містяться в протоколі проведення слідчого експерименту від 21.09.2017 за участю свідка ОСОБА_11 , під час проведення якого свідок ОСОБА_11 розповів та показав за яких обставин ОСОБА_9 причинила тілесні ушкодження потерпілій ОСОБА_6 та даними, що містяться в фототаблиці до протоколу (т.2 а.с.25-30).
Даними судово-медичної експертизи №1119-А/17 від 25.09.2017, згідно висновку якої у зв'язку з подією 11.04.2017 у ОСОБА_6 мали місце ушкодження: садна та синці кінцівок; закритий внутрішньо суглобовий крайовий перелом проксимального епіметафізу основної фаланги 5-го пальця правої кисті без істотного зміщення. Вищевказані ушкодження утворились від травматичної дії тупих твердих предметів (предмету), індивідуальні особливості яких у вказаних ушкодженнях не відобразилися. За механізмом вказаний перелом утворився від здавлення, окрім саден, які утворились за механізмом удар-тертя, тертя-ковзання, не виключено, що при обставинах і в строк, відомих з постанови зі слів оглянутої, а саме як вказано під час проведення слідчого експерименту «… тримаючи один одного долонями у «замку» ОСОБА_9 почала «викручувати по часовому годиннику долоню та пальці правої руки …». Механізм тілесних ушкоджень, які маються у ОСОБА_6 , не суперечать способу їх спричинення, на які вказує свідок ОСОБА_11 в ході проведення слідчого експерименту від 21.09.2017 (т.2 а.с.32-33).
Досліджені в судовому засіданні докази, не викликають у суду сумніву, оцінені судом як належні та допустимі докази, які містять інформацію щодо предмету доказування у даному кримінальному провадженні.
Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Докази повинні бути належними та допустимими в розумінні ст.ст. 85-86 КПК України.
Під час вирішення питання про допустимість доказів важливе значення має істотність порушення прав і свобод людини, а тому не усі порушення, допущені сторонами при збиранні доказів, є підставою для визнання доказів недопустимими, а відтак і вирішення питання про порушення права на справедливий суд. Даних обставин під час розгляду кримінального провадження та недопустимості доказів згідно вимог ст.ст. 85-89 КПК України судом не встановлено.
Оцінуючи в сукупності досліджені в ході судового слідства докази, суд вважає, що винність обвинуваченої ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення при обставинах, визнаних судом встановленими та викладених у вироку, доведена у повному обсязі та кваліфікує дії ОСОБА_9 за ч.1 ст.122 КК України, тобто умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 цього Кодексу, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я.
Кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом, що встановлено ст.22 КПК України.
Не визнаючи винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КК України, ОСОБА_9 та її захисник посилались на те, що стороною обвинувачення не доведено, що умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження у вигляді перелому основної фаланги 5-го пальця правої кисті потерпілої ОСОБА_6 було спричинено обвинуваченою ОСОБА_9 .
Проте, доводи, на які посилається сторона захисту, спростовуються дослідженими в судовому засіданні доказами, при їх оцінці в сукупності, враховуючи наступне.
Факт конфлікту між обвинуваченою та потерпілою, який стався 11 квітня 2017 року приблизно о 10:00 год. та під час якого ОСОБА_9 та ОСОБА_6 кричали одна на одну, штовхались, хватали за волосся, окрім потерпілої в судовому засіданні підтвердили свідки ОСОБА_11 , ОСОБА_15 , ОСОБА_11 , ОСОБА_14 .
Під час проведення слідчого експерименту 22.08.2017 за участю потерпілої ОСОБА_6 та слідчого експерименту 21.09.2017 за участю свідка ОСОБА_11 , потерпіла і свідок ОСОБА_11 розповіли про обставини спричинення потерпілій тілесних ушкоджень обвинуваченою ОСОБА_9 , показавши механізм їй завдання.
Згідно висновків судово-медичної експертизи №963-А/17 від 25.08.2017 та судово-медичної експертизи №1119-А/17 від 25.09.2017, механізм утворення тілесних ушкоджень, які маються у ОСОБА_6 , в тому числі закритий внутрішньо суглобовий крайовий перелом проксимального епіметафізу основної фаланги 5-го пальця правої кисті, не суперечить способу його спричинення, на які вказує потерпіла в ході проведення слідчого експерименту від 22.08.2017 та свідок ОСОБА_11 в ході проведення слідчого експерименту від 21.09.2017.
Враховуючи викладене, не визнання обвинуваченою вини у скоєному, судом розцінює як намагання уникнути відповідальності за скоєне кримінальні правопорушення та його цивільно-правові наслідки, оскільки провина ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КК України, при обставинах, визнаних судом встановленими та викладених у вироку, підтверджується сукупністю наведених у вироку доказів, достовірність та допустимість яких не викликає у суду сумніву.
Вивченням особи обвинуваченої ОСОБА_9 встановлено, що вона не судима, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, неодружена.
Обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання ОСОБА_9 , судом не встановлено.
При обранні виду та міри покарання обвинуваченій ОСОБА_9 , суд враховує характер і ступінь тяжкості скоєного нею кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченої, і вважає, що обвинуваченій ОСОБА_9 слід призначити покарання у вигляді позбавлення волі і застосувати ст.75 КК України, звільнивши ОСОБА_9 від відбування покарання з випробуванням, оскільки саме такий вид покарання на думку суду буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченої та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.
Потерпілою ОСОБА_6 пред'явлено цивільний позов, в якому вона просить стягнути з обвинуваченої ОСОБА_9 на її користь 2 000,00 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 500 000,00 грн. відшкодування моральної шкоди, а також компенсацію витрат за надання правової допомоги в розмірі 5 000,00 грн.
Пред'явлений потерпілим позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
У відповідності до вимог ст.128 КПК України особа, якій правопорушенням завдано шкоди, має право під час кримінального провадження пред'явити цивільний позов.
Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України.
Дослідивши докази по кримінальному провадженню, враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що пред'явлений потерпілою ОСОБА_6 цивільний позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
У відповідності до вимог ст.128 КПК України особа, якій правопорушенням завдано шкоди, має право під час кримінального провадження пред'явити цивільний позов.
Обвинувачена ОСОБА_9 визнана винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КК України, тобто у причинені умисного середньої тяжкості тілесного ушкодження, що спричинило тривалий розлад здоров'я.
В результаті скоєння ОСОБА_19 кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КК України, потерпіла отримав середньої тяжкості тілесне ушкодження, проходила тривалий час лікування.
Потерпіла зазначає, що завдана їй матеріальна шкода полягає у матеріальних витратах, пов'язаних із лікуванням та реабілітацією.
Відповідно до вимог ч.1 ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала.
Однією з необхідних умов цивільно-правової відповідальності є наявність безпосереднього причинного зв'язку між протиправною поведінкою правопорушника і збитками потерпілої сторони. Для притягнення особи до цивільно-правової відповідальності потрібен повний склад правопорушення, що складається з чотирьох елементів (протиправність, шкода, причинний зв'язок, вина).
Обов'язок щодо доведення розміру заподіяної майнової шкоди, а також причинний зв'язок між цією шкодою та діями відповідача згідно вимог ст.ст.12, 13, 81 ЦПК України покладається на позивача, тому потерпілий повинен довести, що в наслідок протиправних дій обвинуваченого йому завдана майнова шкода та її розмір.
Оскільки потерпілою ОСОБА_6 не надано доказів, підтверджуючих, що в наслідок протиправних дій ОСОБА_9 їй завдана майнова шкода в розмірі 2 000,00 грн., її позовні вимоги про стягнення 2 000,00 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди задоволенню не підлягають.
Згідно вимог ст.23 Цивільного кодексу України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, яка відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
Розмір відшкодування моральної немайнової шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.
Суд розглядає справу не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, що передбачено ч.1 ст.13 ЦПК України.
При визначенні розміру моральної шкоди, завданої ОСОБА_6 , суд виходить з того, що позов заявлено в зв'язку з отриманням потерпілою середньої тяжкості тілесного ушкодження, заподіяного обвинуваченою. Судом враховується заподіяні потерпілій моральні страждання та переживання в зв'язку завданням шкоди здоров'ю, порушення звичайного способу життя та нормального життєвого зв'язку з оточуючими, відсутності вибачень та добровільного відшкодування шкоди з боку обвинуваченої. Тому з огляду на викладене, враховуючи, що шкода завдана умисними діями обвинуваченої, приймаючи до уваги сімейний стан та матеріальну забезпеченість обвинуваченої, виходячи з принципів справедливості, виваженості та розумності, вважає достатнім для відшкодування обвинуваченим моральної шкоди в розмірі 20 000,00 грн.
Частиною другою статті 120 КПК України встановлено, що витрати, пов'язані з оплатою допомоги представника потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача та юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які надають правову допомогу за договором, несе відповідно потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач, юридична особа, щодо якої здійснюється провадження. У разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати, що передбачено ч.1 ст.124 КПК України.
Враховуючи викладене, суд стягує з ОСОБА_9 на користь потерпілої ОСОБА_6 витрати, пов'язані з оплатою допомоги представника потерпілої адвоката ОСОБА_7 в розмірі 5 000,00 грн., що підтверджується Договором про надання адвокатської допомоги від 29.10.2018 р. та довідкою адвоката ОСОБА_7 від 24.02.2021 р. про отримання гонорару в розмірі 5 000,00 грн.
Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України, процесуальні витрати на залучення експерта та проведення по справі судових експертиз підлягають стягненню на користь держави у відповідності до вимог ч.2 ст.124 КПК України.
Керуючись ст. ст. 369, 370, 373, 374 КПК України, суд -
ОСОБА_9 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КК України, та призначити їй покарання у вигляді 1 /одного/ року позбавлення волі.
В силу ст.75 КК України ОСОБА_9 від призначеного покарання звільнити з іспитовим строком 1 /один/ рік, поклавши на засуджену ОСОБА_9 у відповідності до ст.76 КК України обов'язок: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Цивільний позов ОСОБА_6 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_9 на користь ОСОБА_6 в рахунок відшкодування моральної шкоди 20 000,00 грн.,
Стягнути з ОСОБА_9 на користь ОСОБА_6 витрати на правову допомогу в розмірі 5 000,00 грн.
В іншій частині в задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 - відмовити.
Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Київський районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Головуючий - суддя ОСОБА_1