Справа № 194/489/21
Номер провадження 2/194/211/21
29 червня 2021 року Тернівський міський суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді Солодовник І.С.,
при секретарі - Клімовій Д.В.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Тернівка Дніпропетровської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів, -
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до відповідача про збільшення розміру аліментів, в якій зазначає, що вона та відповідач є батьками дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . За рішенням Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 28.10.2016 р. у справі № 194/1021/16-ц з відповідача на її користь утримуються аліменти на сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/8 частки всіх видів його доходів, але не менше 30% прожиткового мінімуму для кожної дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 29.08.2016 р. до досягнення дитиною повноліття. Позивач вказує, що в даному рішенні суду зазначено, що відповідач її позовні вимоги щодо стягнення аліментів на сина ОСОБА_4 визнав частково, а саме у розмірі 1/8 частини від його доходів, так як на момент прийняття рішення він вже сплачував аліменти на утримання їхньої спільної дочки - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 25%.
Також позивач зазначає, що 24.09.2018 р. виконавчий лист № 2/394, виданий 11.08.2004 р. про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання дочки ОСОБА_6 було повернуто за її заявою. Та з цього часу до досягнення дитиною повноліття виконавчий лист нею до виконання не пред'являвся, оскільки між нею та відповідачем була домовленість про добровільну сплату аліментів. ІНФОРМАЦІЯ_3 їхній доньці ОСОБА_5 виповнилося 18 років, у зв'язку з чим, батько перестав сплачувати аліменти на її утримання. Таким чином, на даний час вона отримує аліменти на сина ОСОБА_4 у розмірі 1/8 частки доходів платника аліментів.
Крім того, позивач зазначає, що на даний час змінився матеріальний стан платника аліментів, а саме: припинено стягнення аліментів на її користь на утримання дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Інших осіб, на яких стягуються аліменти з відповідача за рішенням суду, не має. Відповідач отримує пенсію у розмірі приблизно 15000 грн. щомісяця, та має змогу сплачувати аліменти на утримання сина у більшому розмірі, а тому вважає, що нею доведено підстави для задоволення її позовних вимог.
У зв'язку з чим, позивач просить суд збільшити розмір аліментів, стягуваних з ОСОБА_2 на її користь на утримання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 1/8 до 1/4 частки доходів відповідача, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку до досягнення сином повноліття; виконавчий лист, виданий Тернівським міським судом Дніпропетровської області по справі № 194/1021/16-ц про стягнення з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на її користь на утримання сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/8 частки всіх видів його доходів, але не менше 30% прожиткового мінімуму для кожної дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 29.08.2016 р. та до досягнення сином повноліття повернути з виконання; позовну заяву розглядати без її участі, не заперечує проти винесення заочного рішення.
Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася, однак у позовній заяві просила розглядати справу без її участі, зазначила, що не заперечує проти винесення заочного рішення (а.с. 1-3).
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, однак раніше подав до суду письмову заяву про розгляд справи за його відсутністю, зазначив, що позовні вимоги визнає в повному обсязі, не заперечує проти задоволення позову, зазначив, що є пенсіонером (а.с. 29).
Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Перевіривши матеріали справи, судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що свідчить свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 , видане відділом реєстрації актів цивільного стану Тернівського міського управління юстиції Дніпропетровської області (а.с. 5).
За рішенням Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 28.10.2016 р. у справі № 194/1021/16-ц, яке набрало законної сили 08.11.2016 р., з відповідача ОСОБА_2 стягнуто на користь позивача ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/8 частини всіх видів його доходів, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 29.08.2016 р. та до досягнення дитиною повноліття (а.с. 6-7).
Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Так, з вказаного вище рішення суду видно, що відповідач ОСОБА_2 ще сплачував аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 25% від усіх видів його доходів (а.с. 6-7), що не заперечується відповідачем.
Крім того, з позовної заяви видно, що 24.09.2018 р. виконавчий лист № 2/394, виданий Тернівським міським судом Дніпропетровської області 11.08.2004 р. про стягнення аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 в розмірі 1/4 частини його доходів на утримання дитини - дочки ОСОБА_5 було повернуто за заявою стягувача, про що свідчить постанова головного державного виконавця Тернівського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області від 24.09.2018 р. ВП № 57269065 (а.с. 8).
Також, у позовній заяві позивач зазначає, що з часу повернення виконавчого листа та до досягнення ОСОБА_5 повноліття, вказаний виконавчий лист до виконання не пред'являвся, оскільки з відповідачем була домовленість про добровільну сплату аліментів. ІНФОРМАЦІЯ_3 дитині ОСОБА_5 виповнилося 18 років, та відповідач перестав сплачувати аліменти на її утримання, про що не заперечує відповідач.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989 р., яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27.02.1991 р. та набула чинності для України 27.09.1991 р., держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
За ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Крім того, відповідно до частини другої статті 51 Конституції України батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття.
Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує, зокрема, стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, інші обставини, що мають істотне значення.
Згідно з ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Відповідно до ст. 192 СК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Згідно з правовими позиціями, викладеними у п.п. 3 п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 р. «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Враховуючи зміст ст.ст. 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.
Постановляючи рішення, суд врахував положення п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 р. № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», відповідно до якого у новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.
З огляду на викладене, враховуючи те, що майновий стан відповідача змінився, оскільки після досягнення 19.09.2019 р. дитиною ОСОБА_5 повноліття, припинено стягнення аліментів на користь позивача на утримання дитини ОСОБА_5 , а також враховуючи ту обставину, що відповідач має можливість сплачувати аліменти на утримання дитини, оскільки є пенсіонером, про що зазначив у письмовій заяві від 14.06.2021 р. та визнає позов в повному обсязі, суд вважає за необхідне збільшити розмір стягуваних аліментів з відповідача на користь позивача на утримання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 1/8 до 1/4 частки доходів відповідача, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи стягнення з дня набрання рішенням законної сили та до досягнення дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повноліття.
Щодо вимог позивача про повернення з виконання виконавчого листа, виданого Тернівським міським судом Дніпропетровської області у справі № 194/1021/16-ц про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на користь ОСОБА_1 на утримання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/8 частини всіх видів його доходів, суд приходить до наступного.
Положеннями ст.ст. 12, 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Однак в матеріалах справи відсутній як доказ і не долучено позивачем копію виконавчого листа, виданого Тернівським міським судом Дніпропетровської області на підставі рішення Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 28.10.2016 р. у справі № 194/1021/16-ц про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на користь ОСОБА_1 на утримання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/8 частини всіх видів його доходів та не надано будь-яких доказів про знаходження вказаного виконавчого листа на виконанні у виконавчій службі, у зв'язку з чим, в цих вимогах позивача щодо повернення з виконання вказаного вище виконавчого листа, слід відмовити.
Оскільки позивач на підставі п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнена від сплати судового збору, на підставі ст. 141 ЦПК України, суд стягує з відповідача судовий збір у розмірі 908 грн. на користь держави.
Керуючись ст.ст. 10, 12, 76, 80-81, 141, 258-259, 263-265 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів - задовольнити частково.
Збільшити розмір аліментів, стягуваних з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_2 , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_3 , яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , на утримання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 1/8 до 1/4 частини доходів відповідача, щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи стягнення з дня набрання рішенням законної сили та до досягнення дитиною повноліття.
В інших вимогах - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_2 , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 908 (дев'ятсот вісім) грн. на р/р UA908999980313111256000026001 в Казначействі України (ЕАП), код ЄДРПОУ 37993783, отримувач ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код класифікації доходів бюджету 22030106, призначення платежу: судовий збір.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Тернівський міський суд Дніпропетровської області.
Сторони справи:
Позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Відповідач: ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Суддя: І.С. Солодовник