Справа № 462/5189/20 Головуючий у 1 інстанції: Кирилюк А.І.
Провадження № 22-ц/811/1019/21 Доповідач в 2-й інстанції: Савуляк Р. В.
Категорія: 68
17 червня 2021 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:
головуючого судді: Савуляка Р.В.,
суддів: Мікуш Ю.Р., Приколоти Т.І.,
за участі секретаря: Сеньків Х.І.,
з участю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1 та представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на рішення Залізничного районного суду м. Львова від 02 березня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи - орган опіки та піклування Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради, орган опіки та піклування Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради про усунення перешкод у спілкуванні та встановлення способу участі у вихованні внука,-
У серпні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить зобов'язати ОСОБА_2 не чинити йому перешкод у здійсненні ним права брати участь у вихованні та спілкуванні з малолітнім онуком, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановити для участі у вихованні та спілкуванні з малолітнім внуком такі способи участі: побачення кожної суботи та неділі, спільний відпочинок строком до одного місяця у літній період протягом року, також просить стягнути з відповідача судові витрати.
В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що його онук - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 зареєстрований у квартирі, за адресою: АДРЕСА_1 , проте, фактично проживає зі своїм батьком ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідач не дає можливості йому спілкуватися з онуком та брати участь у вихованні, його звернення ігнорує, досягти домовленості щодо визначення порядку спілкування йому не вдалося.
Вказував, що він має право на особисте спілкування з онуком, а батько, з яким проживає дитина, не має права перешкоджати йому спілкуватися та брати участь у вихованні малолітнього онука, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвитку дитини.
У зв'язку з наведеним просив позов задовольнити.
Рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 02 березня 2021 року позов задоволено частково.
Визначено способи участі гр. ОСОБА_1 із його малолітнім онуком ОСОБА_4 , котрий проживає з батьком - гр. ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2 :
-першу суботу місяця з 13 год. 00 хв. до 15 год. 00 хв.;
-третю неділю місяця з 13 год. 00 хв. до 15 год. 00 хв.;
Побачення діда з онуком повинні відбуватись в присутності батька - ОСОБА_2 . Спільний відпочинок діда з онуком - за погодженням з батьком хлопчика.
В іншій частині позову - відмовлено.
Рішення суду оскаржили ОСОБА_1 та представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 .
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилається на те, що часу, визначеного судом на спілкування з онуком є недостатньо. Звертає увагу, що спілкування з онуком в присутності батька, який в судовому засіданні зазначив, що категорично заперечує участь діда та може негативно впливати на дитину з метою недопущення побачень з онуком.
Вважає, що його спілкування з внуком не перешкоджатиме нормальному розвитку дитини.
Просить скасувати рішення суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити повністю.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 посилається на те, що між сторонами фактично відсутній спір, оскільки позивач жодного разу до часу подання позовної заяви до суду не телефонував відповідачу та не здійснював інших спроб для фактичної зустрічі чи побачення з внуком.
Зазначає, що будь-якого сімейного зв'язку, емоційної прив'язаності дитини до його діда немає, а натомість дитина була свідком постійних сварок позивача з матір'ю, позивач стягував з доньки кошти в судовому порядку, вони постійно конфліктували.
Посилається на те, що встановлюючи певний графік зустрічей дитини з її дідом, необхідно враховувати не лише усі аспекти сімейних відносин родини, але й психічний та емоційний стан дитини, дослідження якого було залишено поза увагою суду першої інстанції, а позивачем не доведено обставин, на які він посилався як на підставу своїх вимог.
Вважає, що при вирішенні даного спору повинна бути врахована думка спеціаліста/ психолога/дитячого невролога, щоб встановити дійсні потреби, наявність/відсутність шкоди здоров'ю дитини від спілкування з позивачем, встановити чи можуть будь-які зміни в оточенні призвести до погіршення стану нервової системи через наявність розладів спектру аутизму.
Просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_1 на підтримання своєї апеляційної скарги та на заперечення апеляційної скарги представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 , пояснення ОСОБА_2 на підтримання апеляційної скарги його представника ОСОБА_3 та на заперечення апеляційної скарги ОСОБА_1 , перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення у межах доводів та вимог апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги слід залишити без задоволення виходячи з наступного.
Відповідно до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержання норм матеріального і процесуального права.
Судом та матералами справи встановлено, що 27 червня 2013 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 укладено шлюб, зареєстрований Залізничним відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції, актовий запис №186, що підтверджується свідоцтвом серії НОМЕР_1 . /а.с.6/
Зі свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого Залізничним відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції, актовий запис №292, вбачається, що в шлюбі, ІНФОРМАЦІЯ_3 народився син ОСОБА_4 . /а.с.30/
Судом встановлено, що рішенням Залізничного районного суду м.Львова від 28.08.2020 року шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 розірвано.
Відповідно до будинкової книги квартири АДРЕСА_3 встановлено, що в вказаній квартирі зареєстровані ОСОБА_1 , ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , однак з 19.06.2019 року останній проживає з відповідачем за адресою: АДРЕСА_2 . Даний факт не ставиться під сумнів та не заперечується сторонами. /а.с.8-9/
Окрім цього, судом встановлено, що позивач звертався до Залізничної та Сихівської районних адміністрацій із заявами щодо вжиття заходів для усунення перешкод у спілкуванні з онуком ОСОБА_4 /а.с.38-39/
Так, у матеріалах справи наявні відповіді на вищевказані заяви позивача, в яких зазначено про рекомендацію звернення із позовною заявою до суду. /а.с.40,42/
Згідно із акту обстеження умов проживання, а саме квартири АДРЕСА_3 , виданого відділом Служби у справах дітей Сихівського району, управління Служби Служби у справах дітей, встановлено, що за вказаною адресою фактично проживає лише позивач, малолітній онук ОСОБА_4 за вказаною адресою не проживає, так як і його матір ОСОБА_5 . Умови зазначеної квартири задовільні: чисто, прибрано, обмебльована, наявна побутова техніка, для перебування дитини в помешканні є необхідні речі для дозвілля та розвитку. /а.с.43/
Будь-який сімейний спір стосовно дитини має вирішуватися з урахуванням та якнайкращим забезпеченням інтересів дитини.
Відповідно до статей 3, 18 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Статтями 12 - 15 Конвенції визначено право дитини висловлювати свою думку (право бути почутою).
На рівні внутрішнього законодавства України принцип урахування найкращих інтересів дитини викладно у частині восьмій статті 7 СК України та у статті 11 Закону України «Про охорону дитинства», згідно з положеннями яких регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини; предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів дитини.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського Суду як джерело права.
Положення статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою передбачено право на повагу до сімейного життя, поширюються у тому числі і на відносини між бабою, дідом та онуками, якщо між ними існують достатньо тісні зв'язки (Рішення Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі «Kruskic v. Croatia» від 25 листопада 2014 року, п. 108). ЄСПЛ зазначає, що держава повинна за загальним правилом забезпечити збереження сімейного зв'язку там, де він існує. Відносини між бабою, дідом і онуками за своїм характером відрізняються від відносин між батьками і дітьми і, зокрема, вимагають меншого ступеня захисту. Право на повагу до сімейного життя баби, діда у відносинах з їхніми онуками передбачає, у першу чергу, право підтримувати звичайні стосунки з онуками, навіть якщо такий контакт зазвичай відбувається за згодою особи, яка має батьківську відповідальність» (Рішення ЄСПЛ «Bogonosovy v. Russia» від 05 березня 2019 року, п. 82).
Відповідно до статті 257 СК України баба, дід, прабаба, прадід мають право спілкуватися зі своїми внуками, правнуками, брати участь у їх вихованні. Батьки чи інші особи, з якими проживає дитина, не мають права перешкоджати у здійсненні бабою, дідом, прабабою, прадідом своїх прав щодо виховання внуків, правнуків. Якщо такі перешкоди чиняться, баба, дід, прабаба, прадід мають право на звернення до суду з позовом про їх усунення.
Відповідно до статті 263 СК України спір щодо участі баби та діда у вихованні дитини вирішується судом відповідно до статті 159 СК України.
За змістом статті 159 СК України суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні, побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи.
Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров'я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.
Системний аналіз наведених норм матеріального права дає підстави вважати, що дід має право на особисте спілкування з дитиною, а той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати йому спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.
Положеннями частини п'ятої статті 19 СК України встановлено, що орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних в результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Суд може не погодитись з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.
Як убачається з висновку Залізничної районної адміністрації від 24 грудня 2020 року, як органу опіки та піклування про визначення способу участі ОСОБА_1 у вихованні малолітнього онука ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , Залізнична районна адміністрація, як орган опіки та піклування, вважає визначити способи участі ОСОБА_1 із його малолітнім онуком ОСОБА_4 , котрий проживає з батьком - ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2 : першу суботу місяця з 13 год. 00 хв. до 15 год. 00 хв.; третю неділю місяця з 13 год. 00 хв. до 15 год. 00 хв. Побачення діда з онуком повинні відбуватись в присутності батька - ОСОБА_2 . Спільний відпочинок діда з онуком - за погодженням з батьком хлопчика. /а.с.86/
Враховуючи вищенаведене, з урахуванням встановлених судом обставин справи та дослідивши варіанти можливого спілкування малолітньої дитини з дідом, враховуючи баланс інтересів дитини, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1 шляхом встановлення йому побачень з онуком ОСОБА_4 в першу суботу місяця з 13 год. 00 хв. до 15 год. 00 хв.; третю неділю місяця з 13 год. 00 хв. до 15 год. 00 хв. в присутності батька та спільного відпочинку діда з онуком - за погодженням з ОСОБА_2 , відповідно до висновку Залізничної районної адміністрації від 24 грудня 2020 року.
Доводиапеляційних скарг висновків суду не спростовують, а тому підстав для їх задоволення немає.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Судом правильно встановлено фактичні обставини справи, вірно застосовано матеріальний закон та дотримано процедуру розгляду справи, встановлену ЦПК України, ухвалено справедливе рішення, тому підстав для його зміни чи скасування колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст. 367, ст. 368, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст. 381, ст. 382, ст. 384 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційні скарги ОСОБА_1 та представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 - залишити без задоволення.
Рішення Залізничного районного суду м. Львова від 02 березня 2021 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.
Повний текст постанови складено 25 червня 2021 року.
Головуючий: Савуляк Р.В.
Судді: Мікуш Ю.Р.
Приколота Т.І.