Справа № 459/3604/14-ц Головуючий у 1 інстанції: Новосад М.Д.
Провадження № 22-ц/811/1614/20 Доповідач в 2-й інстанції: Крайник Н. П.
Категорія: 60
09 червня 2021 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ в складі:
головуючої: Крайник Н. П.
суддів: Бойко С.М., Ніткевича А.В.,
при секретарі: Ждан К.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 12 січня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Червоноградської міської ради, з участю третіх осіб без самостійних вимог Червоноградської державної нотаріальної контори, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Державної реєстраційної служби Червоноградського МУЮ про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -
У серпні 2014 року позивач звернулася у суд з позовом, у якому просила визначити їй додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6 .
В обґрунтування позову покликалася на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її двоюрідна сестра ОСОБА_6 . Після смерті останньої відкрилася спадщина, яка складається з однокімнатної квартири за адресою АДРЕСА_1 . Вважала, що спадщину після смерті ОСОБА_6 за заповітом від 05.06.2012 року прийняла ОСОБА_5 . Однак, в подальшому з'ясувалося, що ОСОБА_5 не зверталася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. У зв'язку з наведеним, а також через відсутність у неї свідоцтва про смерть ОСОБА_6 , вона пропустила строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6 . Вважає, що вказаний строк нею пропущено з поважних причин, а тому просила визначити їй додатковий строк в два місяці для подання заяви про прийняття спадщини.
Рішенням Червоноградського міського суду Львівської області 12 січня 2017 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду оскаржила ОСОБА_1 .
В апеляційній скарзі покликалася на те, що суд незаконно та необґрунтовано відмовив у задоволенні її позовних вимог, не дослідив обставини, на які вказав суд касаційної інстанції у своїй постанові при скасуванні судових рішень першої та апеляційної інстанції та направленні справи на новий розгляд до суду першої інстанції. Зокрема, при новому розгляді справи судом не враховано, що вона, як спадкоємець 5-ї черги по закону після смерті двоюрідної сестри ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , в 6 місячний строк з дня відкриття спадщини звернулася в Червоноградську державну нотаріальну контору за місцем відкриття спадщини, із заявою про прийняття спадщини за законом, оскільки спадкоємців попередніх черг не було. Однак, у ноторіальній конторі вона довідалася, що 05.06.2012 р. ОСОБА_6 склала заповіт, посвідчений державним нотаріусом Червоноградської ДНК, згідно якого належну їй на праві власності однокімнатну квартиру, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , а також все інше майно, яке їй належало на день смерті, спадкодавець заповіла своїй сусідці ОСОБА_5 . Відтак, у прийнятті заяви про прийняття спадщини за законом їй було відмовлено з причин наявності заповіту померлої ОСОБА_6 в користь ОСОБА_5 , а також через відсутність у неї оригіналу свідоцтва про смерть ОСОБА_6 , яке на той час перебувало в іншої сусідки ОСОБА_7 . Про те, що вона зверталась в нотаріальну контору в 6-ти місячний строк із заявою про прийняття спадщини, вона неодноразово наголошувала при при розгляді справи. Крім того, обставини її звернення в нотаріальну контору в 6-ти місячний термін з дня відкриття спадщини, а також те, що в неї не була прийнято заяву про прийняття спадщини, підтвердив і державний нотаріус Заєць М.В. в своєму листі від 10.02.2017 р. (є в матеріалах справи), вказавши, що у зв'язку із заповітом в користь ОСОБА_5 , питання про прийняття спадщини ОСОБА_1 могло бути вирішено лише після того, як спадщину не прийняла би ОСОБА_5 , та з наданням ОСОБА_1 додаткового строку для прийняття спадщини. Таким чином, їй були створені перешкоди для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6 , що слід було з'ясувати судом при новому розгляді справи , про що і зазначав суд касаційної інстанції. Саме у зв'язку з цими перешкодами, в подальшому, вона поштою направила в нотаріальну контору заяву про прийняття спадщини, хоча така заява має бути подана особисто спадкоємцем (ст. 1269 ЦК). Вважає, що спадщину після смерті ОСОБА_6 вона прийняла, відтак її вимоги про визначення їй додаткового строку для прийняття спадщини підлягають до задоволення.
Просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нову потсанову, якою її позовні вимоги задовольнити повністю.
У засіданні суду апеляційної інстанції представник ОСОБА_1 - ОСОБА_8 скаргу підтримав. Просив скаргу задоволити, рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Представник ОСОБА_5 - ОСОБА_9 проти скарги заперечив.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників справи, перевіривши матеріали справи в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних мотивів.
Згідно із ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
На підставі ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно із статтею 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Згідно приписів ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до ст. ст. 1268, 1269 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто. Особа, яка подала заяву про прийняття спадщини, може відкликати її протягом строку, встановленого для прийняття спадщини.
Статтею 1270 ЦК України передбачено, що для прийняття спадщини встановлено строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Згідно приписів ч.3 ст.1272 ЦК України, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Матеріалами справи та судом встановлено, що ОСОБА_6 на праві власності належала однокімнатна квартира за адресою АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право власності на квартиру від 20 травня 2003 року.
ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим 20 березня 2013 року.
При житті, а саме 05 червня 2012 року ОСОБА_6 склала заповіт, посвідчений державним нотаріусом Червоноградської державної нотаріальної, згідно з яким, належну їй на праві власності вище вказану квартиру, а також все інше майно заповіла ОСОБА_5 .
Позивач та померла ОСОБА_6 були двоюрідними сестрами, тобто відповідно до ст. 1265 ЦК України позивачка відноситься до п'ятої черги спадкоємців за законом.
Спадкоємці першої-четвертої черг за законом відсутні.
Відповідно до повідомлення Червоноградської державної нотаріальної контори від 06 листопада 2013 року, спадкова справа після смерті ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , не відкривалась, що також підтверджується Інформаційною довідкою із спадкового реєстру від 07 листопада 2014 року.
Як вбачається зі змісту листа Червонорградської державної нотаріальної контори від 10.02.2017 року № 176/01-16 після смерті ОСОБА_6 , в шестимісячний строк з дня відкриття спадщини до нотаріальної контори зверталося багато родичів, в т.ч. ОСОБА_1 . Їм було роз'снено, що у зв'язку з наявним заповітом померлої в користь ОСОБА_5 , питання про прийняття спадщини може бути вирішено лише після того, як спадщину не прийме ОСОБА_5 . Щодо письмової заяви ОСОБА_1 від 28.11.2013 року, яка направлялась поштою поза межами шестимісячного строку з дня відкриття спадщини, то для прийняття такої заяви необхідно було її особисте подання в нотаріальну контору, за умови, що ОСОБА_5 спадщину не прийняла і ОСОБА_1 буде визначено додатковий строк для прийняття спадщини (а.с.174, том 2).
Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_1 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, суд першої інстанції виходив із того, що позивачка знала про те, що ОСОБА_6 померла, однак у передбачений законом строк із заявою про прийняття спадщини до нотаріальної контори не звернулась та не надала доказів наявності перешкод для подання відповідної заяви та наявності підстав для визнання цих обставин поважними, відсутність у позивачки свідоцтва про смерть спадкодавця та те, що вона дізналась про неприйняття спадщини за заповітом ОСОБА_5 після спливу 6-місячного строку, не може бути перешкодою для звернення до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини.
Однак, з таким висновком районного суду колегія суддів не може погодитися, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, даний позов розглядався судами різних рівнів неодноразово.
Рішенням Червоноградського міського суду Львівської області від 29 травня 2015 року позовні вимоги ОСОБА_1 до Червоноградської міської ради Львівської області, треті особи без самостійних вимог: Червоноградська державна нотаріальна контора, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Державна реєстраційна служба Червоноградського МУЮ про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини було задоволено. Визначено ОСОБА_1 два місяці додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6 .
Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 28 жовтня 2015 року апеляційну скаргу ОСОБА_5 - відхилено. Рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 29 травня 2015 року - залишено без змін.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 червня 2016р. касаційну скаргу ОСОБА_5 задоволено частково.
Рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 29 травня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Львівської області від 28 жовтня 2015 року скасовано. Справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.
Рішенням Червоноградського міського суду Львівської області 12 січня 2017 року у позові ОСОБА_1 відмовлено.
Постановою Апеляційного суду Львівського області від 07 травня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Червоноградського міського суду Львівської області 12 січня 2017 року залишено без змін.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 квітня 2020 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, постанову апеляційного суду Львівської області від 7 травня 2018 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції із зазначенням мотивів скасування постанови апеляційного суду.
Зокрема, Верховний Суд у постанові від 29 квітня 2020 року зазначив, що обґрунтовуючи незаконність рішення суду першої інстанції, ОСОБА_1 вказувала на те, що судом не встановлено в повній мірі обставини справи, які мають значення для її правильного вирішення, не надано належної оцінки зібраним у справі доказам і не застосований закон, який підлягав застосуванню.
Зокрема, суд не з'ясував та не перевірив доводи позивача про те, що вона зверталася в межах 6 місячного строку з дня відкриття спадщини в нотаріальну контору із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6 та долучила до справи лист Червоноградської ДНК, який містить відомості про звернення ОСОБА_1 у межах шести місяців після відкриття спадщини із заявою про прийняття спадщини і відомості про направлення ОСОБА_1 28 листопада 2013 року засобами поштового зв'язку до Червоноградської державної нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6 . Жодних висновків та мотивів, з яких виходив апеляційний суд, відхиляючи такі доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 , у оскаржуваному судовому рішенні суду апеляційної інстанції не наведено, не надана і оцінка листу Червоноградської державної нотаріальної контори від 10 лютого 2017 року. Крім того, поза увагою суду залишилося те, що право ОСОБА_1 на спадкування після смерті ОСОБА_6 за наявності заповіту в користь ОСОБА_5 виникало лише у зв'язку з неприйняттям спадщини останньою.
Відповідно до частини другої статті 1270 ЦК України, якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття.
Пунктом 3.5 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України передбачено, що якщо заява, на якій справжність підпису спадкоємця не засвідчена, надійшла поштою, вона приймається нотаріусом, заводиться спадкова справа, а спадкоємцю повідомляється про заведення спадкової справи та необхідність надіслати заяву, оформлену належним чином (справжність підпису на таких заявах має бути нотаріально засвідченою), або особисто прибути до нотаріуса за місцем відкриття спадщини.
Позивач зазначала, що у порушення Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України державний нотаріус заяву про прийняття спадщини, подану у межах визначеного частиною другою статті 1270 ЦК України строку, не прийняв, спадкову справу не завів і не повідомив заявника про необхідність особисто прибути до нотаріуса за місцем відкриття спадщини.
Тому, враховуючи, що право ОСОБА_1 на спадкування після смерті ОСОБА_6 пов'язане із неприйняттям спадщини спадкоємцем за заповітом ОСОБА_5 , та що письмова заява ОСОБА_1 від 28.11.2013 року, яка направлялась до нотаріальної контори поштою поза межами шестимісячного строку з дня відкриття спадщини, однак в межах трьохмісячного строку з часу закінчення шестимісячного строку для прийняття спадщини ОСОБА_5 відповідає положенням ч.2 ст.1270 ЦК України, колегія суддів приходить до висновку, що ОСОБА_1 слід визначити додатковий строк у два місяці для подачі заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки саме такими обставинами позивач обґрунтовувала незаконність рішення суду першої інстанції і доводила існування об'єктивних, непереборних, істотних труднощів для спадкоємця при поданні заяви про прийняття спадщини, що є підставою для визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Керуючись ст. 367, ст. 368, п. 2 ч. 1 ст. 374, п.п. 1-4 ч. 1 ст. 376, ст. 381, ст. 382, ст. 383, ст. 384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволити.
Рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 12 січня 2017 року скасувати.
Ухвалити нову постанову, якою позов ОСОБА_1 задоволити.
Визначити ОСОБА_1 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 - два місяці з часу набрання рішенням суду законної сили.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.
Повний текст постанови складено 16 червня 2021 року.
Головуючий: Крайник Н. П.
Судді: Бойко С. М.
Ніткевич А. В.