Справа № 442/2635/20 Головуючий у 1 інстанції: Медведик Л.О.
Провадження № 22-ц/811/692/21 Доповідач в 2-й інстанції: Ванівський О. М.
Категорія:16
07 червня 2021 року Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - судді: Ванівського О.М.,
суддів - Цяцяка Р.П., Шеремети Н.О.,
секретаря: Симця В.І.,
з участю: представника апелянта ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та його представників - ОСОБА_3 , адвоката Луньо Б.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Дрогобицької міської ради на рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 11 грудня 2020 року у справі за позовом Фермерського господарства „Газда„ Добродія Бігуняк Я.С.” до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Дрогобицької міської ради, за участю третьої особи Головного управління Держгеокадастру у Львівській області про скасування рішень сесії Дрогобицької міської ради, витребування земельних ділянок та майна з чужого незаконного володіння,-
В травні 2020 року Фермерське господарство „Газда„ Добродія Бігуняк Я.С.” звернувся в суд з позовом до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Дрогобицької міської ради, за участю третьої особи Головного управління Держгеокадастру у Львівській області про скасування рішень сесії Дрогобицької міської ради, витребування земельних ділянок та майна з чужого незаконного володіння.
В обґрунтування позовних вимог, посилався на те, що рішенням Арбітражного суду Львівської області по справі №3/61 від 02.02.1993р. Фермерське господарство «ГАЗДА» Добродія Бігуняка Я.С.», як правонаступник с/г кооперативу «ГАЗДА», підтверджено право постійного користування земельною ділянкою пл. 18,9 га в АДРЕСА_1 , заводом «Граніт», автодромом ДТСО України.
Дане рішення виконано судовим виконавцем у передбачений Законом спосіб.
Господарство зверталось до органу місцевого самоврядування про дозвіл на виготовлення технічної документації земельної ділянки. Однак, в такому було відмовлено. Дана відмова постановами Дрогобицького міськрайонного суду від 29 квітня 2016 року та від 10 квітня 2017 року була визнана незаконною.
Подальші, неодноразові звернення до Дрогобицької міської ради із тим же питанням залишались без розгляду, а тим часом із земель наданих в постійне користування, цим органом надавались наділи різним фізичним особам.
Контролюючі інстанції підтвердили незаконність такого стану речей. Відповідно, довелось вкотре звернутись до суду.
Вважає, що Дрогобицькою міською радою при винесенні оскаржуваних рішень, затверджених сесіями Дрогобицької міської ради, порушено вимоги ч.5 ст. 116 Земельного кодексу України, Конституції України.
Рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 11 грудня 2020 року позов задоволено.
Скасовано підпункт 1.1 пункту 1 рішення №1447 Дрогобицької міської ради «Про затвердження матеріалів проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та технічної документації з землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості)» від 13.12.2018 р. про затвердження матеріалів з виготовлення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу у безоплатну власність ОСОБА_4 , що прож АДРЕСА_2 , земельну ділянку пл.620 кв.м. на АДРЕСА_3 , кадастровий номер 4610600000:01:028:0199, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд.
Скасовано підпункт 1.6 пункту 1 рішення №1331 Дрогобицької міської ради «Про затвердження матеріалів проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та технічної документації з землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та передачу у власність та постійне користування земельних ділянок» від 23.08.2018 р. про затвердження матеріалів з виготовлення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу у безоплатну власність ОСОБА_5 , що прож АДРЕСА_4 , земельну ділянку пл.760 кв.м. на АДРЕСА_3 , кадастровий номер 4610600000:01:028:0183, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд.
Витребувано від ОСОБА_4 на користь Фермерського господарства «Газда» Добродія Бігуняка Я.С.» як правонаступника с/г кооперативу «Газда» земельну ділянку площею 620 кв.м з насадженнями дерев на ній, що знаходиться на АДРЕСА_3 , кадастровий номер 4610600000:01:028:0199 та скасувати проведену щодо неї державну реєстрацію.
Витребувано від ОСОБА_5 на користь Фермерського господарства «Газда» Добродія Бігуняка Я.С.» як правонаступника с/г кооперативу «Газда» земельну ділянку площею 760 кв.м з насадженнями дерев на ній, що знаходиться на АДРЕСА_3 , кадастровий номер 4610600000:01:028:0183та скасувати проведену щодо неї державну реєстрацію.
Стягнуто з Дрогобицької міської ради на користь Фермерського господарства „Газда„ Добродія Бігуняк Я.С.” 2802 грн 66 коп. (дві тисячі вісімсот дві гривні 66 копійок) судового збору.
Стягнуто з ОСОБА_4 на користь Фермерського господарства „Газда„ Добродія Бігуняк Я.С.” 2802 грн 66 коп. (дві тисячі вісімсот дві гривні 66 копійок) судового збору.
Стягнуто з ОСОБА_5 на користь Фермерського господарства „Газда„ Добродія Бігуняк Я.С.” 2802 грн 66 коп. (дві тисячі вісімсот дві гривні 66 копійок) судового збору.
Рішення суду оскаржила Дрогобицька міська рада, подавши апеляційну скаргу.
З рішенням суду не погоджується, вважає його необґрунтованим та таким, що винесене з порушенням матеріального та процесуального права. Вважає, що позивачем не надано доказів щодо під ставності позову, як і не надано доказів, яким чином відповідачем порушуються права позивача.
Вказує, що сільськогосподарський кооператив «Газда» зобов'язаний був розробити технічну документацію на земельну ділянку, встановити межі в натурі і отримати акт на право постійного користування земельною ділянкою. Така документація у СК «Газда» відсутня. Також, МПП «Газда» зобов'язано було оформити право постійного користування земельною ділянкою як правонаступника, проте цього зроблено не було.
Просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити.
05 квітня 2021 року ОСОБА_2 подав відзив на апеляційну скаргу. Вказує, що посилання в апеляційній скарзі є безпідставними, надуманими і не відповідають доказам на підставі яких суд першої інстанції постановив рішення. Просить залишити судове рішення без змін а апеляційну скаргу без задоволення.
Заслухавши суддю - доповідача, пояснення представника апелянта ОСОБА_1 на підтримання доводів апеляційної скарги, ОСОБА_2 та його представників - ОСОБА_3 , адвоката Луньо Б.М. на її заперечення, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що така не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає зазначеним вимогам.
Згідно з вимогами ч.1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати; 7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення;8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції прийшов до висновку, що позивач набув право власності на сад, вирощений на спірній земельній ділянці, набув право постійного користування земельною ділянкою (різновид емфітевзису) до винесення оскаржуваних рішень та укладення договору купівлі-продажу щодо цієї земельної ділянки, то Фермерське господарство «Газда» Добродія Бігуняка Я.С.» як суб'єкт права на чужу річ (земельну ділянку) може використовувати правові способи захисту у виді вимоги про витребування земельної ділянки від кінцевого набувача.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду з огляду на наступне.
Встановлено, що у 1989 році зареєстровано Кооператив «Газда» засновником якого був ОСОБА_2 . Згідно з пунктом 1.1 Статуту Малого приватного підприємства - фірми «Газда», це підприємство утворилося в результаті реорганізації сільськогосподарського кооперативу «Газда» і є його правонаступником;
Розпорядженням міського голови м.Дрогобича № 195-р від 24 червня 2003 року МПП «Фірма «Газда» перереєстровано на Фермерське господарство «Газда» Добродія Бігуняка Я.С.». Згідно Статуту Фермерського господарства «Газда» Добродія Бігуняка Я.С., це господарство утворюється в результаті реорганізації Малого приватного підприємства «Газда» і є його правонаступником (пункт 1.1). Зазначене підприємство є зареєстрованим, що стверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію (перереєстрацію) суб'єкта підприємницької діяльності - юридичної особи;
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 29 березня 2005 року (справа № 1/454-29/203), залишеною без змін Вищим господарським судом України 4 жовтня 2005 року, визнано правомірним розпорядження міського голови м.Дрогобича № 195-р від 24 червня 2003 року про перереєстрацію МПП «Фірма «Газда» у Фермерське господарство «Газда» Добродія Бігуняка Я.С.». Ухвалою Верховного Суду України від 18 травня 2006 року відмовлено у порушенні касаційного провадження з перегляду постанови Вищого господарського суду України від 4 жовтня 2005 року;
Рішенням Арбітражного суду Львівської області від 27 лютого 1992 року ухвалено визнати право власності кооперативу «Газда» на основні засоби виробництва згідно договору № 50 від 5 травня 1991 року, серед яких: будівлі (корівник, склад з навісом, нежитлова будівля) і 515 фруктових дерев;
Згідно акту приймання-передачі від 20 червня 2001 року МПП «Газда» передало будівлі та фруктові насадження Фермерському господарству «Газда» Добродія Бігуняка Я.С.»;
Рішенням Арбітражного суду Львівської області у справі 3/61 від 2 лютого 1993 року зобов'язано виконавчий комітет Дрогобицької міської ради народних депутатів виділити кооперативу «Газда» земельну ділянку в саду, який належить кооперативу на праві власності. На примусове виконання цього рішення суду - видано наказ;
Ухвалою від 22 червня 1993 року Арбітражний суд Львівської області уточнив резолютивну частину свого рішення та зобов'язав виконавчий комітет Дрогобицької міської ради народних депутатів виділити сільськогосподарському кооперативу «Газда» земельну ділянку площею 18,9 га на АДРЕСА_1 , заводом « ІНФОРМАЦІЯ_1 » і автодромом ДТСО України;
За ухилення від виконання рішення Арбітражного суду Львівської області від 2 лютого 1993 року ухвалами цього суду від 16 березня, 16 серпня 1993 року та 12 січня 1994 року стягнуто з рахунку виконавчого комітету Дрогобицької міської ради штрафи;
Відповідно до акту виконання судового рішення № 3/61 від 18 грудня 1993 року таке було виконане в передбаченому законом порядку. Додатком до акту є викопіювання з плану міста Дрогобича з позначенням місця знаходження та площі земельної ділянки;
Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 25 грудня 2006 року роз'яснено, що оскільки Фермерське господарство «Газда» Добродія Бігуняка Я.С.», як правонаступник, має у власності сад, розташований на спірній земельній ділянці, дане господарство має право на постійне користування земельною ділянкою;
13 грудня 2006 року позивач уклав договір із Львівською регіональною філією Центру ДЗК про виконання проектно-пошукових робіт по виготовленню технічної документації на спірну земельну ділянку;
З наданої Управлінням Держкомзему у м.Дрогобичі інформації вбачається, що станом на 28 січня 2010 року відповідно до Державної статистичної звітності за кооперативом «Газда» рахувалося 18,9 га земель (під багаторічними насадженнями 18 га, під будівлями 0,9 га); станом на 2015-2016 роки за ФГ «Газда» рахувалася земельна ділянка у такій самій площі. Зазначене стверджується і витягами з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки;
З листів Головного управління Державної фіскальної служби України у Львівській області, акту від 21 червня 2018 року, податкових повідомлень-рішень вбачається, що позивач є платником сільськогосподарського і земельного податку;
Фермерське господарство «Газда» Добродія Бігуняка Я.С.» протягом 2013-2015 років неодноразово зверталося з відповідними заявами до Дрогобицької міської ради щодо надання дозволу на виготовлення документації із землеустрою про відведення земельної ділянки площею 18,9 га, розташованої на АДРЕСА_1 (фруктовий сад), з метою встановлення (відновлення) меж цієї земельної ділянки відповідно до акту про виконання судового рішення № 3/61 від 18 грудня 1993 року та присвоєння відповідного кадастрового номера для проведення державної реєстрації права постійного користування набутою земельною ділянкою в органах державної реєстраційної служби. На ці звернення не надавалися відповіді або надавалися відмови;
З рішення Дрогобицької міської ради XI сесії сьомого скликання від 8 липня 2016 року вбачається, що Фермерському господарству «Газда» Добродія Бігуняка Я.С.» відмовлено у наданні дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо відновлення та встановлення меж земельної ділянки згідно з поданими заявами від 2 і 17 липня 2013 року, 7 квітня, 11 липня 2014 року, 5 серпня, 28 жовтня, 30 листопада, 10 грудня 2015 року, 30 травня 2016 року.
Крім того, рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 29 квітня 2016 року задоволено позов Фермерського господарства «Газда» Добродія Бігуняка Я.С.» до Дрогобицької міської ради. Ухвалено визнати протиправною діяльність відповідача щодо зволікання у розгляді заяви позивача про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо відновлення та встановлення меж земельної ділянки площею 18,9 га, розташованої на АДРЕСА_1 (фруктовий сад), для проведення реєстраційних дій права постійного землекористування. Дане рішення 10 квітня 2017 року, залишене без змін Львівським апеляційним адміністративним судом 27 вересня 2017 року та постановою Верховного Суду від 18 червня 2020 року. Ним скасовано рішення сесії цієї ради № 315 від 8 липня 2016 року щодо відмови у наданні дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою про відведення земельної ділянки площею 18,9 га на АДРЕСА_1 (фруктовий сад), з метою встановлення (відновлення) меж земельної ділянки відповідно до акту виконання судового рішення від 18 грудня 1993 року для проведення державної реєстрації постійного землекористування.
Зокрема, згаданою постановою Верховного Суду від 18 червня 2020 року встановлено, що відповідач допустив протиправну бездіяльність щодо нерозгляду клопотань позивача протягом строку, встановленого законодавством, оскільки рішення сесії від 8 липня 2016 року прийняте за результатами розгляду заяв позивача від 2,17 липня 2013 року, 3 березня, 7 квітня, 11 липня 2014 року, 5 серпня, 28 жовтня, 30 листопада, 10 грудня 2015 року, 30 травня 2016 року. Крім того, підстави для відмови у наданні дозволу на виготовлення технічної документації з землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки чітко визначені земельним законодавством, а з оскаржуваного рішення не вбачається таких для відмови в наданні дозволу.
Вказані обставини також встановлено постановою Львівського апеляційного суду від 26.11.2020 року по справі №442/2569/18 .
Згідно з ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Частиною 4 статті 82 ЦПК України, визначено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Рішенням сесії №1447 Дрогобицької міської ради «Про затвердження матеріалів проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості)» від 13.12.2018 р. вирішено затвердити матеріали з виготовлення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передано у безоплатну власність ОСОБА_4 земельну ділянку площею 620 кв.м. на АДРЕСА_3 , кадастровий номер 4610600000:01:028:0199, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд.
Рішенням №1331 Дрогобицької міської ради «Про затвердження матеріалів проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та технічної документації з землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та передачу у власність та постійне користування земельних ділянок» від 23.08.2018 р. вирішено затвердити матеріали з виготовлення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передано у безоплатну власність ОСОБА_5 - земельну ділянку площею 760 кв.м. на АДРЕСА_3 , кадастровий номер 4610600000:01:028:0183, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно з ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно зі статтею 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, право користування земельною ділянкою площею 18,9 га виникло у позивача відповідно до акту виконання судового рішення у справі № 3/61, тобто право постійного користування даною земельною ділянкою для ведення фермерського господарства виникло у позивача до 2004 року.
Земельна ділянка не була зареєстрована у Державному земельному кадастрі.
Відповідно до п. 2 розділу 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державний земельний кадастр» земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера. У разі якщо відомості про зазначені земельні ділянки не внесені до Державного реєстру земель, їх державна реєстрація здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за заявою їх власників (користувачів земельної ділянки державної чи комунальної власності).
Відповідно до пункту 10 статті 28-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Державний земельний кадастр» документи, якими було посвідчено право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, видані до набрання чинності цим Законом, є дійсними.
Частиною третьою статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що речові права на нерухоме майно та їх обтяження, які виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов'язкової реєстрації.
Таким чином, право користування земельною ділянкою площею 18,9 га Фермерським господарством «Газда» Добродія Бігуняка Я.С.», яке є правонаступником сільськогосподарського кооперативу «Газда», не втрачено і є дійсним.
Позивач неодноразово звертався до відповідача саме за отриманням дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).
Відповідно до частини третьої статті 79-1 ЗК України сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі.
Частиною десятою статті 55 Закону України «Про землеустрій» передбачено, що технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) включає, зокрема, рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою (у випадках, передбачених законом).
Отже, для реєстрації у Державному земельному кадастрі земельної ділянки, що належала сільськогосподарському кооперативу « ІНФОРМАЦІЯ_2 », правонаступником якого є Фермерське господарство «Газда» Добродія Бігуняка Я.С.», необхідна технічна документація із землеустрою, дозвіл на розроблення якої в силу частини десятої статті 55 Закону України «Про землеустрій» надається рішенням органу місцевого самоврядування.
Відповідно до частини шостої статті 123 ЗК України надання у користування земельної ділянки в інших випадках здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). У цьому разі розроблення такої документації здійснюється на підставі дозволу, наданого Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування, відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, крім випадків, коли особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у користування, набуває право замовити розроблення такої документації без надання такого дозволу.
Отже, проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється лише у випадку: надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення; формування нової земельної ділянки (крім поділу та об'єднання). Якщо земельна ділянка вже була у користуванні, то вона вважається сформованою, оскільки визначено її цільове призначення, площу та межі.
Рішенням 36 сесії сьомого скликання Дрогобицької міської ради № 1212 від 15 травня 2018 року відмовлено Фермерському господарству «Газда» Добродія Бігуняка Я.С.» у погодженні технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 18,9 га на АДРЕСА_1 для ведення садівництва (т.1 а.с.91).
На заяву позивача надано відповідь листом міського голови № 3-21/6508 від 10 серпня 2018 року, у якому повідомлено, що цільове призначення використання земель визначене генеральним планом м.Дрогобича, затвердженим рішенням сесії від 9 листопада 2012 року № 769 «Про затвердження містобудівної документації «Коригування Генерального плану (внесення змін) м.Дрогобича». Також повідомлено, що рішення сесії Дрогобицької міської ради про вилучення земельної ділянки сільськогосподарського призначення у Фермерського господарства «Газда» на розгляд сесії не виносилося, оскільки відсутні правовстановлюючі документи на право користування земельною ділянкою Фермерського господарства «Газда» Добродія Бігуняка Я.С.» .
Згідно зі статтею 30 ЗК України (в редакції 1992 року), який був чинним на час ухвалення рішення арбітражним судом 2 лютого 1993 року у справі 3/61, при переході права власності на будівлі і споруди разом з цими об'єктами до особи, яка придбала будівлі та споруди переходить у розмірах, передбачених статтею 67 цього Кодексу, і право власності або право користування земельною ділянкою, на якій знаходяться вказані будівлі та споруди.
Оскільки сільськогосподарський кооператив «Газда», правонаступником якого стали МПП «Фірма «Газда», а надалі - Фермерське господарство «Газда» Добродія Бігуняка Я.С.», набув у власність сад, будівлі та споруди, він набув право на постійне користування земельною ділянкою (право володіння та користування земельною ділянкою без встановлення строку) відповідно до статей 7 і 30 ЗК України в редакції 1992 року, статті 5 Закону України «Про селянське (фермерське) господарство» та статті 92 ЗК України в редакції 2001 року.
Право на користування земельною ділянкою площею 18,9 га позивач набув на підставі рішення суду, яке виконано у встановленому законом порядку.
Статтею 125 ЗК України передбачено, що право постійного користування земельною ділянкою виникає після одержання її користувачем документів, що посвідчують право постійного користування земельною ділянкою та його державної реєстрації.
Відповідно до положень Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державній реєстрації підлягають не державні акти чи договори оренди землі, а речові права на земельну ділянку для ведення фермерського господарства. Відповідно до статті 4 цього Закону обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, зокрема, право постійного користування та право оренди земельної ділянки.
Статтею 3 вказаного Закону передбачено, що права на нерухоме майно, які виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації.
Відповідно до Закону України «Про Державний земельний кадастр» земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера. Якщо відомості про зазначені земельні ділянки не внесені до Державного реєстру земель, їх державна реєстрація здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та присвоєнням відповідного кадастрового номера згідно з пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Державний земельний кадастр».
Дозвіл на виготовлення проекту землеустрою, зокрема, і щодо відновлення меж земельної ділянки, надається органами державної влади або органами місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтями 118 та 122 ЗК України, у місячний строк з моменту подання відповідної заяви (клопотання). Якщо після спливу вказаного строку відповідний орган не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність або у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, має право замовити розроблення відповідного проекту землеустрою без надання такого дозволу. Тобто Дрогобицькою міською радою не було розглянуто у місячний строк подані Фермерським господарством «Газда» Добродія Бігуняка Я.С.» заяви (клопотання) про надання дозволу на розробку проекту землеустрою з метою встановлення (відновлення) меж спірної земельної ділянки площею 18,9 га та не надано мотивованої відмови.
Глава 22 ЗК України визначає умови та підстави припинення права на земельну ділянку. Підставами припинення права користування земельною ділянкою може бути добровільна відмова від права користування земельною ділянкою або вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом. Припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача здійснюється за його заявою до власника земельної ділянки. Власник земельної ділянки на підставі заяви землекористувача приймає рішення про припинення права користування земельною ділянкою, про що повідомляє органи державної реєстрації.
Частиною п'ятою статті 116 ЗК України передбачено, що земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.
Кооператив «Газда», МПП «Газда» і Фермерське господарство «Газда» Добродія Бігуняка Я.С.» добровільно не відмовлялися від користування земельною ділянкою і з цієї підстави припинення постійного користування земельною ділянкою не відбулося. Докази, що припинення такого землекористування відбулося з інших підстав, відсутні.
Відтак, є доведеним, що відповідно до чинного рішення суду Виконавчий комітет Дрогобицької міської ради народних депутатів зобов'язано виділити кооперативу «Газда» земельну ділянку, позивач набув право постійного користування спірною земельною ділянкою, що виникло до 2004 року внаслідок виконання судового рішення, а також мав право власності на сад, який на цій ділянці вирощений, право власності на будівлі, що розміщені на цій земельній ділянці. Тому виділення такої ділянки (повністю чи в частині) іншим особам не могло бути здійснене. Відтак, дії ради належить визнати недобросовісними, а її оскаржувані рішення такими, що не відповідають принципам верховенства права, справедливості та розумності, у зв'язку з чим не породжують жодних юридичних наслідків для адресатів цих рішень.
З урахуванням того, що позивач набув право власності на сад, вирощений на спірній земельній ділянці, набув право постійного користування земельною ділянкою (різновид емфітевзису) до винесення оскаржуваних рішень та укладення договору купівлі-продажу щодо цієї земельної ділянки, то Фермерське господарство «Газда» Добродія Бігуняка Я.С.» як суб'єкт права на чужу річ (земельну ділянку) може використовувати правові способи захисту у виді вимоги про витребування земельної ділянки від кінцевого набувача.
Відтак, позивач мав право пред'явити позов про витребування спірної земельної ділянки в силу приписів статті 400 ЦК України.
У відповідності до вимог ст..76-81 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обгрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для справи. Докази повинні бути належними, допустимими та достовірними. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Колегія суддів приходить до висновку, що вирішуючи спір, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку, урахував конкретні обставини справи, у результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права та ґрунтується на засадах верховенства права.
Відповідно до ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.
Відповідно до ч. 1. ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 374 ч.1 п.1, 375, 381 - 384 ЦПК України, суд апеляційної інстанції,-
апеляційну скаргу Дрогобицької міської ради - залишити без задоволення.
Рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 11 грудня 2020 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.
Повний текст постанови складено 22 червня 2021 року.
Головуючий : Ванівський О.М.
Судді: Цяцяк Р.П.
Шеремета Н.О.