Справа № 496/3812/18
Провадження № 1-кп/496/51/21
30 червня 2021 року Біляївський районний суд Одеської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Біляївського районного суду Одеської області клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 у вигляді домашнього арешту у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, -
Біляївським районним судом Одеської області розглядається кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.
У судовому засіданні, прокурором заявлено клопотання про обрання відносно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у нічний час доби, в якому прокурор посилався на наявність ризиків, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме що він може переховуватися від суду. Так з 15.07.2020 р. не з'являється до суду, а надсилав на адресу суду заяви в електронному вигляді про неможливість прибуття до суду посилаючись на карантинні заходи та погане самопочуття, однак жодного документа підтверджуючого поважність причини неявки у судовому засіданні не надав. 17.03.2021 р. ухвалою суду було застосовано до обвинуваченого запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, але після того як він сплив, останній не з'являється до судового засідання.
Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечував проти клопотання прокурора та пояснив, що він з'являвся до судових засідань.
Захисник у судовому засіданні заперечував проти клопотання прокурора та вважав за можливе обрання відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання з покладенням обов'язків передбаченими КПК України.
Суд, заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши клопотання прокурора, приходить до наступних висновків.
Згідно із ч. 2 ст. 8 КПК України, принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини
Положеннями ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практикою Європейського суду з прав людини, передбачено, що обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Згідно зі ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності обставини, у тому числі вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання її винною у кримінальному правопорушенні, вік та стан здоров'я, міцність соціальних зв'язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців, наявність постійного місця роботи та репутацію обвинуваченого, його майновий стан та наявність судимостей, дотримання умов попередньо застосованих запобіжних заходів, розмір майнової шкоди та інше.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для застосування суворих запобіжних заходів, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшують ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не обравши до особи запобіжні заходи, а саме домашній арешт. Суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
На підставі ч.1 ст. 181 КПК України, домашній арешт як запобіжний захід полягає в обмеженні свободи пересування обвинуваченого шляхом його ізоляції в житлі через заборону залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Відповідно до ч.2 ст. 181 КПК України домашній арешт може бути застосовано до особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Відповідно до ч.5 ст.194 КПК України якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов'язує обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов'язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором згідно переліку.
Суд також звертає увагу, що обвинуваченим не було надано суду жодного доказу поважності не прибуття до судового засідання, а його посилання на умови карантину на території України є безпідставними, так як Біляївський районний суд Одеської області з 10.02.2020 р. працює і не припиняв своєї роботи, а встановлено лише обмеження доступу до приміщення суду не учасників судового розгляду.
Також на вимогу суду надати докази поважності не прибуття обвинуваченого до судового засідання 10.06.2021 р., останній пояснив, що не має таких доказів.
Враховуючи, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, ризик, переховування від суду існує, судове провадження не завершене, на даний час ще не допитано всіх свідків та обвинувачений останній раз був у судовому засіданні 17.03.2020 р., суд вважає за доцільне задовольнити клопотання прокурора частково.
Керуючись ст.ст. 177,178,181,184, 193,194,196, 203, 395 КПК України, суд -
Клопотання прокурора - задовольнити частково.
Обрати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час з 21-30 години вечора до 07-00 годин ранку, з 30.06.2021 року строком на 60 діб до 28.08.2021 року.
Заборонити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у нічний час з 21-30 години вечора до 07-00 годин ранку, залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до ч.5 ст. 194 КПК України, покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 обов'язки: прибувати за кожною вимогою до суду.
Роз'яснити обвинуваченому, що відповідно до ч.5 ст. 181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.
Органом національної поліції негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у виді домашнього арешту і повідомити про це суд.
Копію ухвали вручити обвинуваченому та надіслати до Святошинського управління поліції ГУ НП в м. Києві - для відома та виконання.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1