Справа № 308/14339/19
17 травня 2021 року м. Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в особі:
головуючого - судді Придачук О.А.
за участю секретаря судових засідань Бомбушкар В.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Ужгороді подання державного виконавця Ужгородського міського відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1
Заявник звернувся до суду з даним поданням, посилаючись на те, що на виконанні в Ужгородському міському відділі державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) знаходиться виконавче провадження № 64429940 з примусового виконання виконавчого листа № 308/14339/19 від 22.10.2020 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 суми боргу в розмірі 60000,00 грн., а також сплаченого судового збору в розмірі 768,40 грн. 1002.2021 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, яку надіслано для відома та виконання сторонам виконавчого провадження. У ході примусового виконання рішення державним виконавцем з відповідей на подані ним запити встановлено, що боржник пенсію не отримує, за трудовим чи цивільно-правовим договором не працює, на обліку як платник податків в органах ДПС не перебуває, та інформація про джерела отримання доходів у ДПС відсутні, транспортні засоби та нерухоме майно за ним не зареєстроване. 16.02.2021 року державним виконавцем винесено постанову про арешт коштів на рахунках боржника, а також постанову про арешт майна боржника. Стягувач повідомив, що боржник здійснює виїзд за межі України. Заявник зазначає, що з огляду на зазначене рішення суду боржником не виконано, не дивлячись на те, що державним виконавцем вжито усіх передбачених законодавством України заходів примусового виконання рішення, боржник ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням. А тому з метою забезпечення своєчасного, повного виконання рішення суду просить встановити тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до виконання зобов'язань, покладених виконавчим документом.
Державний виконавець Ужгородського МВ ДВС Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) в судове засідання не з'явився, хоча про час та місце розгляду подання був повідомлений.
Дослідивши матеріали подання, суд приходить до наступного.
Згідно ч.1, 3 ст. 441 ЦПК України, тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), якщо така особа ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на неї відповідним рішенням, на строк до виконання зобов'язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні.
Відповідно до п.19 ч.3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.
Поняття «ухилення від виконання зобов'язань, покладених на боржника рішення» означає як будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов'язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов'язок у нього є всі реальні можливості (наприклад наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об'єктивні обставини (непереборної сили, події тощо)
При цьому особа, яка має невиконані зобов'язання не може вважатися винною, поки не буде наведено протилежне.
Відповідно до положень ст. 12 ЦПК України наявність умислу та обставини, які є предметом посилання суб'єкта подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України як на підставу його вимог, підлягають доведенню. Зокрема задоволення такого подання можливе лише за умови доведення факту ухилення боржника від виконання зобов'язання.
Ст. 33 Конституції України кожному гарантується свобода пересування та вільний вибір місця проживання, з чого випливає, що питання тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України повинно порушуватися державним виконавцем у виняткових випадках, у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, за умови вжиття державним виконавцем всіх інших можливих та передбачених чинним законодавством заходів для виконання рішення.
Згідно зі ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист правлюдини іосновоположних свободкожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.
Оскільки відповідно до ч.4 ст.441 ЦПК України, подання про тимчасове обмеження у праві виїзду боржника за кордон розглядається судом негайно, без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб, з участю державного (приватного) виконавця, то саме на останнього покладається тягар доказування. Тим паче, що особа, стосовно обмеження права якої внесено подання, фактично позбавлена можливості довести суду, що нею було вжито усіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
Законом передбачені юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявність факту невиконання зобов'язання, а за ухилення від їх виконання. У зв'язку з цим з метою всебічного і повного з'ясування всіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов'язків учасників спірних відносин, суду належить з'ясувати, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов'язання в повному обсязі або частково.
Відповідно до ч. 5 ст.19 Закону України «Про виконавче провадження» боржник зобов'язаний:
1) утримуватися від вчинення дій, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення;
2) допускати в установленому законом порядку виконавця до житла та іншого володіння, приміщень і сховищ, що належать йому або якими він користується, для проведення виконавчих дій;
3) за рішеннями майнового характеру подати виконавцю протягом п'яти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження декларацію про доходи та майно боржника, зокрема про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах, про майно, що перебуває в заставі (іпотеці) або в інших осіб, чи про кошти та майно, належні йому від інших осіб, за формою, встановленою Міністерством юстиції України;
4) повідомити виконавцю про зміну відомостей, зазначених у декларації про доходи та майно боржника, не пізніше наступного робочого дня з дня виникнення відповідної обставини;
5) своєчасно з'являтися на вимогу виконавця;
6) надавати пояснення за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження.
У зв'язку з цим про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов'язків у виконавчому провадженні може свідчити невиконання ним своїх обов'язків, передбачених ч.5 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження».
Однак, у наданих виконавцем матеріалах відсутні будь-які дані, які б свідчили про зобов'язання боржника до виконання вказаних обов'язків та ухилення боржника від їх виконання.
В матеріалах справи відсутні докази виклику боржника державним виконавцем для дачі пояснень з приводу невиконання зобов'язань, покладених на нього рішенням суду.
А тому на підставі викладеного, враховуючи, що факт свідомого ухилення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від виконання зобов'язань, покладених на нього не доведено, суд приходить до переконання, що подання до задоволення не підлягає.
Керуючись ст. 352-355,441 ЦПК України, суд
У задоволенні подання державного виконавця Ужгородського міського відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: О.А. Придачук