Справа № 161/17364/20
Провадження № 2/161/1031/21
(заочне)
18 червня 2021 року Луцький міськрайонний суд Волинської області
в складі: головуючого - судді - Крупінської С.С.
при секретарі - Остимчук О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Луцька цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Альфа банк» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає до виконання, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до АТ «Альфа банк» «про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.
Свої позовні вимоги мотивує тим, що 05 січня 2007 року між АКБ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 078-22-01/07, в забезпечення кредитних зобов'язань було укладено договір іпотеки, яким передано в іпотеку майно - однокімнатну квартиру загальнею площею 49,8 кв.м.
19.05.2020 року між АТ "Альфа Банк" та ТзОВ "Фінансова компанія "Довіра та гарантія"було укладено договір факторингу, про відступлення прав вимоги, відповідно до якого ТзОВ «Фінансова компанія Довіра та гарантія» набуло права вимоги за кредитним договором № 078-22-01/07 від 05.01.2007 року, права іпотекодержателя за договорами іпотеки, права заставодержателя за договорами застави, укладених у забезпечення належного виконання кредитних зобов'язань позичальника.
Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 03.02.2021 року було залучено в якості співвідповідача ТзОВ "Фінансову компанію "Довіра та Гарантія", як правонаступника АТ "Альфа Банк".
На виконання судового рішення приватним виконавцем Пирогою С.С. було відкрито виконавче провадження за №59455180 від 03.07.2019 року.
Згодом постановою приватного виконавця Пироги С.С. було відкрито виконавче провадження № 59455530 від 03.07.2019, з якої він дізнався, що 31.10.2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В.А. вчинено виконавчий напис № 25246 по кредитному договору № 078-22-01/07 від 05.01.2007 року та запропоновано стягнути з ОСОБА_1 на користь Альфа банку», як правонаступника АКБ «Укрсоцбанк» заборгованості в розмірі 70 795 (сімдесят тисяч сімсот дев'яносто п'ять) доларів США 68 центів. В зв зв'язку з чим був накладений арешт на майно боржника.
Позивач зазначає, що будь-яких листів чи повідомлень від АТ «Альфа-Банк» та/або приватного нотаріуса він не отримував. На думку позивача, оспорюваний виконавчий напис є таким, що не підлягає виконанню, оскільки не визнає суму заборгованості за кредитним договором у повному обсязі, вважає вимоги АТ «Альфа-Банк» спірними. При вчиненні виконавчого напису нотаріус не перевірив подані документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 N 1172.
За таких підстав, позивач просить визнати виконавчий напис № 25246 від 31.10.2017 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В.А. про стягнення суми заборгованості з ОСОБА_1 на користь Альфа банку», як правонаступника АКБ «Укрсоцбанк» заборгованості в розмірі 70 795 (сімдесят тисяч сімсот дев'яносто п'ять) доларів США 68 центів. таким, що не підлягає виконанню.
Посилається на те, що надані документи не давали нотаріусу можливість встановити безспірність заборгованості позивача, враховуючи відсутність з боку позивача кредитної заборгованості ПАТ «Альфа банк», надана виписка з рахунку не є випискою в розумінні чинного законодавства, так як відповідач не є банківською установою та позивач не відкривав жодних рахунків там, крім того, його не повідомлено про намір вчинення виконавчого напису, просить визнати виконавчий напис від 31.10.2017 року № 25246 вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В.А.,
В судовому засіданні представник позивача подав заяву про слухання справи у їх відсутності в якій підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов з вищевказаних підстав.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чуловський В.А. подав до суду заяву, в якій просив розгляд справи проводити без його участі.
До вимог ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За погодженням позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.
Дослідивши письмові докази у справі, суд дійшов висновку, що позов підставний та підлягає до задоволення.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється порядку іншого судочинства.
Відповідно до ст. 88 Закону України «Про нотаріат», нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані Представник позивача в судове засідання не з'явився, а подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності.
що 05 січня 2007 року між АКБ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 078-22-01/07, в забезпечення кредитних зобов'язань було укладено договір іпотеки, яким передано в іпотеку майно - однокімнатну квартиру загальнею площею 49,8 кв.м. Постановою приватного виконавця Пироги С.С. було відкрито виконавче провадження № 59455530 від 03.07.2019, з якої він дізнався, що 31.10.2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В.А. вчинено виконавчий напис № 25246 по кредитному договору № 078-22-01/07 від 05.01.2007 року та запропоновано стягнути з ОСОБА_1 на користь Альфа банку», як правонаступника АКБ «Укрсоцбанк» заборгованості в розмірі 70 795 (сімдесят тисяч сімсот дев'яносто п'ять) доларів США 68 центів. В зв зв'язку з чим був накладений арешт на майно боржника.
19.05.2020 року між АТ "Альфа Банк" та ТзОВ "Фінансова компанія "Довіра та гарантія"було укладено договір факторингу, про відступлення прав вимоги, відповідно до якого ТзОВ «Фінансова компанія Довіра та гарантія» набуло права вимоги за кредитним договором № 078-22-01/07 від 05.01.2007 року, права іпотекодержателя за договорами іпотеки, права заставодержателя за договорами застави, укладених у забезпечення належного виконання кредитних зобов'язань позичальника.
На підставі виконавчого напису приватним виконавцем Пирогою С.С, винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 59455180.
Згідно п. 19 ст. 34 Закону України «Про нотаріат», виконавчий напис є нотаріальною дією, що вчиняють нотаріуси.
Згідно пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса» для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами подаються, зокрема, оригінал нотаріально посвідченої угоди; документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
При цьому, відповідно до статті 18 Цивільного кодексу України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно з частиною першої статті 1 Закону України від 2 вересня 1993 року № 3425-XII «Про нотаріат» (далі - Закон «Про нотаріат») нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов'язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.
Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону «Про нотаріат»). Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій, Порядок).
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат»). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону України «Про нотаріат» та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.
Так, згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).
Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.
У разі, якщо, нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку). Вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв'язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу (підпункт 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).
Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172(далі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.
При цьому стаття 50 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акту має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.
За результатами аналізу вищенаведених норм можна дійти наступних висновків.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому, вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.
Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.
Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак, характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів .
Захист прав боржника в процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається в спосіб, передбачений підпунктом 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку, - шляхом надіслання іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Натомість нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною, стягувачем, і не зобов'язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.
Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості, як такого.
З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
Тому, суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі, суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису. (Постанова Великої Палати Верховного Суду від 27 березня 2019 року у справі № 137/1666/16)
Відповідно до вимог ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Аналізуючи зібрані у справі докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, про наявність правових підстав для визнання таким, що не підлягає виконанню, виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В.А. від 31.10.2017 року № 25246, - оскільки розмір боргових зобов'язань позивача перед ПАТ «Альфа Банк», який визначений у виконавчому написі нотаріуса, не є підтвердженим випискою по рахунку позивача за Договором кредиту, що є порушенням вимоги п. 3.5 ст. 3 Глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року за №296/5, а також відсутні докази належного направлення та отримання позивачем письмової вимоги про усунення порушень у не менш ніж тридцятиденний строк, що є обов'язковою вимогою відповідно до п. 6 ч. 10 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», тому за відсутності доказів наявності з боку позивача кредитного боргу у визначеному відповідачем розмірі, у останнього були відсутні правові підстави звернення до приватного нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису щодо стягнення такого боргу.
Рішення суду про стягнення боргу з ОСОБА_1 в користь ПАТ «Альфа банк» набрало законної сили від17.02.2010 року, а тому ПАТ «Альфа банк» при зверненні до нотаріуса не повинен був обраховувати відстоки за не виконання умов договору. А також з моменту коли кредитор дізнався про порушення права (несплату боргу) минуло три роки.
Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 03.02.2021 року було залучено в якості співвідповідача ТзОВ "Фінансову компанію "Довіра та Гарантія", як правонаступника АТ "Альфа Банк", а тому вимоги ОСОБА_2 щодо АТ "Альфа Банк" є безпідставними.
Відповідно до частини третьої ст. 89 Цивільного процесуального кодексу України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позов про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, є обґрунтованим та таким, що підлягає до задоволення.
Крім того, відповідно до вимог п.1 ч. 2 141 ЦПК України з відповідача слід стягнути в користь позивача сплачений судовий збір в сумі 840, 80 гривень.
Керуючись ст.ст. 4, 10, 12, 18, 19, 42, 81, 82, 141, 263-265, 280-282 ЦПК України, на підставі ст. 525, 526, 530, 629, 1054 ЦК України, ст.ст. 87, 88, 89 Закону України «Про нотаріат», суд -
Позов задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис від 31.10.2017 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального Чуловським Володимиром Анатолійовичем зареєстрований в реєстрі № 25246, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Альфа банк» заборгованість, що виникла по кредитному договору № 078-22-01/07 від 05.01.2007 року в сумі 70 795 (сімдесят тисяч сімсот дев'яносто п'ять) доларів США 68 центів.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансової компанії "Довіра та Гарантія» (м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігорря Сікорського, 8, ЄДРПОУ: 38750239) в користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в розмірі 840 (вісімсот сорок ) грн. 80 коп.
У вимогах ОСОБА_2 щодо Акціонерного товариства "Альфа Банк" відмовити за безпідставністю
Заочне рішення може бути переглянуте Луцьким міськрайонним судом за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Волинського апеляційного суду через Луцький міськрайонний суд Волинської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Повний текст рішення суду виготовлено 18.06.2021 року.
Суддя Луцького міськрайонного суду С.С.Крупінська