Справа № 931/359/21
Провадження № 2/931/182/21
про залишення позовної заяви без руху
29 червня 2021 року смт. Локачі
Суддя Локачинського районного суду Кідиба Т.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до приватного підприємства "Чортківмолоко" про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
24.06.2021 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ПП "Чортківмолоко" про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Частиною 4 ст. 177 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) передбачено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
ОСОБА_1 при зверненні до суду із позовною заявою було заявлено три вимоги, а саме: дві вимоги немайнового (про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на роботі) та одну вимогу майнового (стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу) характеру.
Пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» визначено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Отже, позивачі у справах за вимогами, що випливають із трудових правовідносин, не звільняються від сплати судового збору, за винятком позивачів у двох категоріях справ: про стягнення заробітної плати та про поновлення на роботі.
Згідно із частиною першою статті 3 та статтею 4 Кодексу законів про працю України трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами, регулюються законодавством про працю, яке складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.
Так, відповідно до частини першої статті 94 Кодексу законів про працю України, приписи якої кореспондуються із частиною першою статті 1 Закону України "Про оплату праці", заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Водночас структура заробітної плати визначена статтею 2 Закону України "Про оплату праці", за змістом якої заробітна плата складається з основної та додаткової заробітної плати, а також з інших заохочувальних та компенсаційних виплат. Основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки), яка встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців. Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці, яка включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій. Інші заохочувальні та компенсаційні виплати, до яких належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.
За змістом приписів статей 94, 116, 117 Кодексу законів про працю України та статей 1, 2 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» середній заробіток за час вимушеного прогулу за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця та не входить до структури заробітної плати.
Пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (або за час вимушеного прогулу) під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.
Такий правовий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 910/4518/16 (провадження № 12-301гс18), ухвалі Верховного Суду від 22 липня 2019 року у справі № 488/769/17 (провадження №61-12866 ск19).
Згідно із підп.1 п.1 ч.2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, справляється судовий збір в розмірі 1% ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, сплачується судовий збір з розрахунку 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 908 грн.
За таких обставин, з урахуванням позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в сумі 6000 грн та визнання наказу про звільнення незаконним та його скасування, ОСОБА_1 повинен сплатити судовий збір.
Таким чином, позовна заява не відповідає вимогам ст. 177 ЦПК України, оскільки до неї позивачем не додано документу, що підтверджує сплату судового збору за вказаними вимогами.
Враховуючи наведене, позивачу за подання до суду позовної заяви майнового характеру (про стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу) та немайнового характеру (про визнання наказу про звільнення незаконним та його скасування) необхідно сплатити по 908 грн судового збору, всього 1816 грн.
Крім того, відповідно до ч.1 ст. 177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.
Однак, позивачем долучено до позовної заяви нечитабельні копії документів, а саме: трудової книжки, наказу № 51 §2, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, розписки ОСОБА_1 про отримання трудової книжки, а також його заяв від 28.05.2021 та 31.05.2021 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Отже, позовну заяву необхідно залишити без руху.
Зазначені недоліки позовної заяви усунути шляхом подання доказу про сплату ним сум судового збору за вимогою майнового характеру в розмірі 908 грн та за вимогою немайнового характеру в розмірі 908 грн, а також долучення до позовної заяви читабельних копій вищевказаних доказів.
Керуючись ст. ст. 177, 185 ЦПК України,
Позовну заяву ОСОБА_1 до приватного підприємства "Чортківмолоко" про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу - залишити без руху.
Зазначені недоліки позивачу усунути протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали.
У разі невиконання вимог суду позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Локачинського районного суду Т. О. Кідиба