Справа № 740/1512/21
Провадження № 1-кп/740/255/21
30 червня 2021 року м.Ніжин
Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Ніжині кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021270300000133 від 18.02.2021 про обвинувачення
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Нова Слобода Путивльського району Сумської області, громадянина України, працюючого, одруженого, раніше судимого: 13.02.2014 року Гуляйпільським районним судом Запорізької області за ч.1 ст.185 КК України до позбавлення волі строком на 1 рік, з іспитовим терміном на 1 рік, 17.11.2014 Пологівським районним судом Запорізької області за ст.71, ч.2 ст.289 КК України до 3 років 2 місяців позбавлення волі, 07.05.2015 Гуляйпільським районним судом Запорізької області за ч.3 ст.185, ч.2 ст.289, ч.1 ст.70, ч.4 ст.70 КК України до 5 років 1 місяця позбавлення волі, зареєстрованого: АДРЕСА_1 , проживаючого: АДРЕСА_2
у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.186 КК України,
за участю сторін судового провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
потерпілої ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
його захисника адвоката ОСОБА_6
установив:
18.02.2021 близько 13 години 00 хвилин, ОСОБА_3 , перебуваючи поблизу господарства, 14 по вул. Ніжинозерська в м. Ніжині Чернігівської області, з корисливих мотивів, з метою відкритого викрадення чужого майна, підійшов до ОСОБА_5 , яка на той час знаходилась біля хвіртки вищевказаного господарства, після чого реалізуючи свої злочинні наміри, спрямовані на відкрите заволодіння майном, повторно відкрито вихватив сумку з рук потерпілої, в якій знаходився мобільний телефон марки «Lenovo» модель Р1mа40, в якому була карта пам'яті формату «Micro SD», об'ємом 2 Gb, торгової марки «Transcend» та грошові кошти в сумі 300 грн., таким чином відкрито заволодів у ОСОБА_5 мобільним телефоном «Lenovo» модель Р1mа40, вартістю 1120 грн., картою пам'яті формату «Micro SD», об'ємом 2 Gb, торгової марки «Transcend» вартістю 50 грн. та грошовими коштами в сумі 300 грн., після чого з викраденим зник з місця вчинення злочину, отримавши можливість розпорядитись викраденим майном, завдавши потерпілій ОСОБА_5 матеріальної шкоди на загальну суму 1470 грн.
Обвинувачений ОСОБА_3 у судовому засіданні вину у вчиненні злочину за пред'явленим обвинуваченням визнав повністю, правову кваліфікацію своїх дій та фактичні обставини справи не оспорював та показав, що дійсно взимку 2021 року близько 13 години дня, перебуваючи поблизу господарства,14 по вул. Ніжинозерська, підійшов до потерпілої, вихопив у неї з руки сумку та побіг в сторону гаражів, в сумці були документи та інші речі, втому числі і телефон, документи поклав до камери схову у магазині «Сільпо», гроші витратив, у вчиненому розкаюється.
Потерпіла ОСОБА_5 у судовому засіданні показала, що 18.02.2021 поверталась із Совбезу, в руках у неї була сумка з продуктами та жіноча сумка, у якій були документи всієї родини, косметичка, гаманець з грошима, окуляри у футлярі, жіночі перчатки та телефон. Коли вона підійшла до дому, відкрила хвіртку, до неї підійшов обвинувачений та вирвав у неї сумку і побіг. Вона намагалась наздогнати його, підбігла до магазину «Сільпо» та викликала поліцію.
З'ясувавши думку учасників судового провадження про те, які докази потрібно дослідити та порядок їх дослідження, враховуючи, що обвинувачений повністю визнав свою вину у вчиненому, ніхто з учасників судового провадження не піддає сумніву й не оспорює фактичні обставини справи, викладені в обвинувальному акті, а також доведеність винуватості обвинуваченого та кваліфікацію його дій, вірно розуміють зміст цих обставин, в суду немає сумнівів у добровільності їх позицій, роз'яснивши учасникам судового провадження, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, суд, відповідно до положень ч.3 ст.349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, обмежившись лише показаннями обвинуваченого, потерпілої та дослідженням доказів, які характеризують особу обвинуваченого, досудової доповіді органу пробації, а також процесуальних рішень прийнятих в ході досудового розслідування.
Допитавши обвинуваченого та потерпілу, показання яких узгоджуються між собою та підтверджують обставини, викладені в обвинувальному акті, суд дійшов висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_3 у відкритому викраденні майна потерпілої ОСОБА_5 , вчиненому повторно, доведена «поза розумним сумнівом».
Умисні дії обвинуваченого ОСОБА_3 кваліфіковані правильно за ч.2 ст.186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене повторно.
При призначенні ОСОБА_3 покарання, суд враховує вимоги ч.2 ст.61 Конституції України про те, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, що відповідно до ч.2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим так і іншими особами.
Відповідно до ч.2 ст.65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.
Обставинами, що пом'якшують призначення покарання обвинуваченому суд визнає щире каяття.
Обставиною, що обтяжує призначення покарання обвинуваченому є рецидив злочину.
При призначенні покарання, суд враховує особу обвинуваченого, його вік, відсутність скарг за місцем проживання, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, наявність обставини, що пом'якшують та обтяжують призначення покарання, неодноразове притягнення до кримінальної відповідальності, у тому числі, за злочини проти власності, що свідчить про те, що особа належних висновків для себе не зробила та не стала на шлях виправлення, тяжкість вчиненого злочину, відповідно до вимог ст.12 КК України, враховує висновок досудової доповіді на обвинуваченого в частині, що визначає ризик небезпеки для суспільства та повторного кримінального правопорушення як середній та ризик вчинення повторного кримінального правопорушення як високий, виправлення особи без позбавлення або обмеження волі може становити небезпеку для суспільства, а виконання покарання у громаді можливе лише у винятковому порядку, відношення самого обвинуваченого до вчиненого злочину, правдиві показання про обставини вчиненого злочину, наслідки вчиненого та позицію сторони обвинувачення та потерпілої.
Суд вважає, що обставини, що пом'якшують покарання обвинуваченого не знижують істотним чином міру тяжкості скоєного кримінального правопорушення, не зменшують суспільну небезпеку кримінального правопорушення до рівня, що виходить за межі покарання, що виключає застосування до обвинуваченого ст.69 КК України.
Підстав для застосування ст.75 КК України, судом також не встановлено.
З урахуванням всіх наведених вище обставин, суд вважає, що мірою необхідною для виправлення обвинуваченого та для запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень має бути кримінальне покарання у виді позбавлення волі, але у мінімальних межах санкції частини інкримінованої статті.
Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно з ч.1 ст.1167 ЦК України визначено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Потерпілою ОСОБА_5 був заявлений цивільний позов про стягнення на її користь з обвинуваченого майнової шкоди у розмірі 5628 гривень та моральної шкоди у розмірі 30000 гривень. Оскільки в судовому засіданні обвинувачений цивільний позов визнав повністю, не оспорював, у тому числі кількість та вартість майна, яке потерпіла віднесла в рахунок відшкодування матеріальних збитків, погодився із розміром визначеної нею моральної шкоди, суд вважає за необхідне цивільний позов потерпілої ОСОБА_5 задовольнити в повному обсязі.
Згідно з ч.2 ст.124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
Накладений ухвалою слідчого судді Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 24.02.2021 арешт на майно, на підставі ч.4 ст.174 КПК України слід скасувати.
Питання речових доказів судом вирішується в порядку, передбаченому ст.100 КПК України.
Заходи забезпечення кримінального провадження до обвинуваченого не застосовувалися. Клопотання про їх застосування не надходило.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 373-374 КПК України, суд
ухвалив:
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.186 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.
Запобіжний захід ОСОБА_3 не обирати.
Початок строку відбування покарання рахувати із дня приведення вироку до виконання.
Стягнути із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 в рахунок відшкодування майнової шкоди - 5628 (п'ять тисяч шістсот двадцять вісім) грн. та 30 000 (тридцять тисяч) грн. - у рахунок відшкодування моральної шкоди.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави витрати пов'язані з проведенням судової експертизи - 653 (шістсот п'ятдесят три) грн. 80 коп.
Арешт накладений ухвалою слідчого судді Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 24.02.2021, скасувати.
Речові докази:
три пляшки мінеральної води «Полляна Квасова», три плитки шоколаду марки Roshen, поліетиленовий пакет, передані на відповідне зберігання ОСОБА_3 , залишити у розпорядженні останнього;
домову книгу на будинок АДРЕСА_3 , ксерокопію паспорту та ідентифікаційного коду на ім'я ОСОБА_7 , свідоцтво про народження на ім'я ОСОБА_8 , паспорт та ідентифікаційний код на ім'я ОСОБА_7 , посвідчення військовослужбовця на ім'я ОСОБА_7 , паспорт та ідентифікаційний код на ім'я ОСОБА_9 , які передані на відповідальне зберігання ОСОБА_5 , залишити у розпорядженні останньої;
телефон марки Lenovo p1ma40, IMEI1 НОМЕР_1 , IMEI2 НОМЕР_2 , що зберігається у камері схову Ніжинського РВП ГУ НП в Чернігівській області, повернути потерпілій ОСОБА_5 .
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, а в разі подання апеляційної скарги - після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції, якщо вирок суду не скасований.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду через Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
Суддя ОСОБА_1