Справа № 736/801/21
№ провадження 1-кп/738/88/2021
25 червня 2021 року місто Мена Чернігівської області
Менський районний суд Чеpнiгiвської областi в складi судді ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні угоду про примирення між потерпілим і підозрюваним у кримінальному провадженні № 12021275360000031, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07 березня 2021 року стосовно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Вісмар Німецької Демократичної Республіки, громадянство України, з вищою освітою, проживаючого по АДРЕСА_1 , зареєстроване місце проживання по АДРЕСА_2 , неодруженого, має на утриманні неповнолітню дитину, є учасником бойових дій, непрацюючого, раніше несудимого, обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 125, статтею 356 КК України,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_3 ,
учасників кримінального провадження:
прокурораОСОБА_4 ,
потерпілоїОСОБА_5 ,
захисникаОСОБА_6 ,
обвинуваченогоОСОБА_2 ,
Суть питання, що вирішується ухвалою.
01 червня 2021 року до Менського районного суду Чернігівської області з Чернігівського апеляційного суду, за підсудністю, надійшов обвинувальний акт, згідно з яким ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 125, статтею 356 КК України та угода про примирення між потерпілим і підозрюваним.
Цією ухвалою, у підготовчому судовому засіданні, суд вирішує питання щодо затвердження угоди або відмови в затвердженні угоди.
Встановлені судом обставини (відомості про укладену угоду, її реквізити, зміст та визначена міра покарання)
Угода про примирення укладена 27 травня 2021 року між потерпілою ОСОБА_5 та підозрюваним ОСОБА_2 .
За змістом угоди ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні кримінального проступку, передбаченого частиною 2 статті 125 КК України, а саме в умисному легкому тілесному ушкодженні, що спричинило короткочасний розлад здоров'я та у вчиненні кримінального проступку, передбаченого статтею 356 КК України, а саме в самоправстві, тобто у самовільному, всупереч установленому законом порядку, вчиненні дій, правомірність яких оспорюється окремим громадянином, якщо такими діями заподіяна значна шкода інтересам власника.
Сторони дійшли згоди щодо наступного формулювання підозри: 06 березня 2021 року, близько 23 години 30 хвилин ОСОБА_2 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння та перебуваючи в будинку АДРЕСА_3 , в ході сварки зі своєю колишньою дружиною ОСОБА_5 , на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, з метою заподіяння тілесних ушкоджень, передбачаючи їх наслідки у вигляді заподіяння шкоди здоров'ю та бажаючи їх настання, наніс кухонним ножем з чорною рукояткою ОСОБА_5 десять ударів в область попереку, грудей, правої руки та правого стегна, в результаті чого, потерпілій заподіяні тілесні ушкодження у вигляді: рани в ділянці правої реберної дуги; рани в ділянці міжребер'я зліва по передній поверхні; рани в ділянці правого передпліччя розташованого циркулярно п'ять колото - різаних ран (по ліктьовій, передній, долонній поверхнях); рани на правій долоні; рани в поперековій ділянці справа; рани в ділянці правого стегна по задньо - зовнішній поверхні, які згідно з висновком експерта № 12 від 19 березня 2021 року відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що потягли за собою короткочасний розлад здоров'я, вчинивши таким чином у відповідності до статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» - домашнє насильство в сім'ї.
Крім цього, 07 березня 2021 року, близько 08 години 40 хвилин ОСОБА_2 , перебуваючи у приміщенні палати № 13 хірургічного відділення Некомерційного комунального підприємства «Корюківська центральна районна лікарня» по вулиці Шевченка, 101 в місті Корюківка Чернігівської області, виявивши на ліжку біля подушки бувший у використанні мобільний телефон марки «HUAWEI Y7 2019 DUD-LX», який належить ОСОБА_5 , з ревнощів, щоб остання не вчиняла розмов та переписок по телефону, самовільно, всупереч установленому законом порядку, не маючи права володіння та розпорядження ним, незаконно без дозволу та згоди власниці ОСОБА_5 , всупереч зауваженням, вилучив мобільний телефон потерпілої, заподіявши останній майнову шкоду, відповідно до висновку експерта № СЕ-19/125-21/2115-ТВ від 10 березня 2021 року, в сумі 2 973,75 грн.
В угоді зазначено, що шкода, завдана кримінальним правопорушенням в сумі 2 973,75 грн відшкодована потерпілій в повному обсязі; ОСОБА_2 визнав свою винуватість у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень; сторони угоди визначили, що обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_2 - є щире каяття, обставинами, що обтяжують покарання - є вчинення кримінального правопорушення у стані алкогольного сп'яніння, вчинення кримінального правопорушення щодо колишньої дружини; сторони угоди погодились на призначення ОСОБА_2 покарання: за частиною 2 статті 125 КК України - у виді одного року обмеження волі, за статтею 356 КК України - у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850,00 грн, на підставі статті 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим покарання, остаточно призначити ОСОБА_2 покарання у виді одного року обмеження волі зі звільненням обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку один рік не вчинять нового кримінального правопорушення, відповідно до статті 75 КК України, та виконає покладені на нього обов'язки, передбачені статтею 76 КК України: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; сторони обізнані з наслідками укладення та затвердження угоди про примирення, встановленими статтею 473 КПК України, та наслідками невиконання угоди.
Виклад позиції учасників судового провадження.
Потерпіла, захисник, обвинувачений у судовому засіданні зазначили, що обізнані із наслідками укладення угоди, просили її затвердити та ухвалити вирок, відповідно до умов угоди про примирення.
Потерпіла зазначила, що угода укладена за її ініціативою, складанням тексту угоди займався прокурор, у присутності якого і була підписана угода.
Прокурор просив затвердити угоду та ухвалити вирок, відповідно до умов угоди про примирення.
Мотиви, з яких суд виходить при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керується.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.
Відповідно до частини 1 статті 469 КПК України угода про примирення може бути укладена за ініціативою потерпілого, підозрюваного або обвинуваченого. Домовленості стосовно угоди про примирення можуть проводитися самостійно потерпілим і підозрюваним чи обвинуваченим, захисником і представником або за допомогою іншої особи, погодженої сторонами кримінального провадження (крім слідчого, прокурора або судді). Угода про примирення у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, пов'язаних з домашнім насильством, може бути укладена лише за ініціативою потерпілого, його представника або законного представника.
За приписами частини 3 статті 469 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
Під час судового засідання потерпіла зазначила, що складанням тексту угоди про примирення займався прокурор та у присутності прокурора була підписана угода, що свідчить про те, що домовленості стосовно угоди про примирення між потерпілою та підозрюваним були проведені за допомогою прокурора.
Натомість, положення частини 1 статті 469 КПК України, передбачають заборону слідчому, прокурору, суду надавати допомогу у досягненні домовленості між потерпілим та підозрюваним стосовно угоди про примирення.
Суд дійшов висновку, що участь прокурора у складанні тексту угоди про примирення, свідчить про наявність обґрунтованої підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним та, що сторони не примирились.
Окрім цього, суд дійшов висновку, що умови угоди суперечать вимогам закону про кримінальну відповідальність в частині формулювання підозри у вчиненні кримінального правопорушення та визначення правової кваліфікації за статтею 356 КК України, оскільки у викладі фактичних обставин кримінального правопорушення, кваліфікованого за статтею 356 КК України, відсутні відомості про об'єкт та об'єктивну сторону кримінального правопорушення, яке б відповідало правовій кваліфікації статті 356 КК України.
Об'єктом кримінального правопорушення, передбаченого статтею 356 КК України є встановлений законодавством порядок реалізації громадянами своїх прав та обов'язків, нормальна управлінська діяльність і авторитет органів державної влади та органів місцевого самоврядування.
З об'єктивної сторони самоправство характеризується сукупністю таких ознак: 1) самовільним, всупереч встановленому законом порядку, вчиненням будь-яких дій; 2) оспорюваністю правомірності цих дій з боку інших громадян або юридичних осіб; 3) заподіянням такими діями значної шкоди правоохоронюваним інтересам; 4) причинним зв'язком між діями винної особи та значною шкодою. Самовільне вчинення будь-яких дій - це здійснення особою свого дійсного або удаваного права чи вчинення інших дій всупереч встановленому порядку і без законних повноважень. Дійсним визнається право, яким особа володіє в силу закону, договору чи на іншій підставі, однак це право реалізується з порушенням порядку (наприклад, особа, яка на законній підставі отримала ордер на квартиру, не очікуючи виїзду попередніх мешканців, самовільно її займає) . Під удаваним слід розуміти право, стосовно належності якого собі винна особа помиляється. Насправді цим правом суб'єкт не володіє.
Зокрема, за статтею 356 КК України за наявності всіх ознак цього складу кримінального правопорушення належить кваліфікувати заволодіння майном, яке є предметом цивільно-правового спору або перебуває у загальній спільній власності суб'єкта та інших осіб, а також заволодіння майном, відносно якого особа передбачає, хоч і помилково, наявність у неї певних прав (наприклад, винний вилучає у потерпілого річ, помилково вважаючи її своєю власністю). Оспорюваність правомірності дій особи означає, що інший громадянин або підприємство, установа, організація вважають дії того, хто вчиняє самоправні дії, незаконними, відкрито не погоджуються з ними, оскаржують їх. Відсутність оспорюваності дій виключає визнання їх кримінальне караним самоправством.
Зі змісту угоди про примирення вбачається, що формулювання підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 356 КК України не містить відомостей про те, що майно, яким заволодів підозрюваний є предметом цивільно-правового спору або перебуває у загальній спільній власності підозрюваного та потерпілої, чи наявність у підозрюваного іншого права щодо цього майна, також формулювання підозри не містить відомостей стосовного оспорюваності дій підозрюваного.
У частині 7 статті 474 КПК України вказані випадки, коли суд відмовляє в затвердженні угоди. Зокрема, суд відмовляє у затвердженні угоди, якщо: 1) умови угоди суперечать вимогам КПК України та/або закону, в тому числі допущена неправильна правова кваліфікація кримінального правопорушення, яке є більш тяжким ніж те, щодо якого передбачена можливість укладення угоди; 4) існують обґрунтовані підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, або сторони не примирилися;
Враховуючи викладене суд дійшов висновку відмовити в затвердженні угоди про примирення у зв'язку з тим, що умови угоди суперечать вимогам КК України в частині формулювання підозри у вчиненні кримінального правопорушення та визначення правової кваліфікації за статтею 356 КК України, а також у зв'язку з тим, що існують обґрунтовані підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним та сторони не примирилися.
Оскільки угода про примирення була укладена під час досудового розслідування, то кримінальне провадження необхідно повернути прокурору у відповідності до вимог статтей 314, 474 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись статтями 314, 468-471, 474 КПК України, суд
У затвердженні угоди про примирення, укладеної 27 травня 2021 року між потерпілою ОСОБА_5 та підозрюваним ОСОБА_2 у кримінальному провадженні № 12021275360000031, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07 березня 2021 року - відмовити.
Кримінальне провадження 12021275360000031, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07 березня 2021 року повернути прокурору Корюківської окружної прокуратури.
Ухвала не оскаржується.
Повний текст ухвали складений 30 червня 2021 року.
Суддя ОСОБА_1