П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
29 червня 2021 р.м.ОдесаСправа № 420/296/21
Категорія: 112030100
Головуючий в 1 інстанції: Глуханчук О. В.
Час і місце ухвалення: м. Одеса
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - Лук'янчук О.В.
суддів - Бітова А. І.
- Ступакової І. Г.
при секретарі - Поварчук В. В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 березня 2021 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просить:
визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 , які виразились у відмові нарахувати та виплатити ОСОБА_1 за період з 8 лютого 2016 року по 28 лютого 2018 року індексацію грошового забезпечення, відповідно до вимог Закону України “Про індексацію грошових доходів населення”, Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078, з визначенням місяця, в якому відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців, січень 2008 року;
зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 за період з 8 лютого 2016 року по 28 лютого 2018 року індексацію грошового забезпечення, відповідно до вимог Закону України “Про індексацію грошових доходів населення”, Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078, з визначенням місяця, в якому відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців, січень 2008 року.
В обґрунтування позовних вимог зазначається, що у період з 08 лютого по 07 грудня 2016 року позивач проходила військову службу у військовій частині НОМЕР_2 , а з 8 грудня 2016 року по 27 листопада 2018 року - у військовій частині НОМЕР_1 . Проте, за період з 8 лютого 2016 року по 28 лютого 2018 року відповідачем не була нарахована та виплачена їй індексація грошового забезпечення, що підтверджується повідомленням від 28.12.2020 року за вих. № 1440/фес. Позивач такі дії відповідача щодо не нарахування та не виплати їй індексації грошового забезпечення вважає протиправними, такими, що порушують ст. 43 Конституції України. При цьому вказано, що підвищення посадових окладів військовослужбовців на державному рівні відбулось двічі: 01 січня 2008 року, 01березня 2018 року, а отже позивач вважає, що січень 2008 року є місяцем підвищенням тарифних ставок (посадових окладів), а тому, відповідно до Порядку №1078, січень 2008 року є базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення військовослужбовців.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 12 березня 2021 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії - задоволено повністю.
Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , яка виразилась у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 за період з 08 лютого 2016 року по 28 лютого 2018 року індексації грошового забезпечення, відповідно до вимог Закону України “Про індексацію грошових доходів населення”, Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078, із застосуванням базового місяця - “січень 2008 року”.
Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 за період з 08 лютого 2016 року по 28 лютого 2018 року індексацію грошового забезпечення, відповідно до вимог Закону України “Про індексацію грошових доходів населення”, Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078, із застосуванням базового місяця - “січень 2008 року”.
Не погоджуючись з таким рішенням суду, Військова частина НОМЕР_1 подала апеляційну скаргу, в якій зазначає про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин справи, а тому просить рішення суду першої інстанції скасувати в частині задоволення позовних вимог щодо застосування базового місяця січня 2008 року, та в цій частині ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянтом зазначено, що у 2016 році за рахунок премії відбулося збільшення грошового забезпечення військовослужбовців. Так, п.3 Постанови №1013 визначено, що для проведення подальшої індексації, обчислення індексу споживчих цін починається з січня 2016 року відповідно до Порядку№1078 від17.07.2003 року. При цьому вказує, що суд першої інстанції фактично втрутився у дискреційні повноваження відповідача.
Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України - суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 , солдат, наказом командира військової частини НОМЕР_2 від 08 лютого 2016 року № 2-РС (по особовому складу) призначена на посаду бухгалтера фінансово-економічної служби військової частини НОМЕР_2 , ВОС-900025А.
Наказом командира військової частини НОМЕР_2 від 08 лютого 2016 року № 27 по стройовій частині солдата ОСОБА_1 з 08 лютого 2016 року зараховано до списків особового складу та всі види забезпечення, а з 09 лютого 2016 року зараховано на продовольче забезпечення при військовій частині НОМЕР_1 .
Згідно наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 07 грудня 2016 року № 258 по стройовій частині, ОСОБА_1 у зв'язку з вибуттям до нового місця служби (с. Красносілка, ВЧ НОМЕР_1 ) з 07 грудня 2016 року виключено із списків особового складу частини та всіх видів забезпечення.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 27 листопада 2018 року № 254 (по стройовій частині) с. Красносілка, старшого солдата ОСОБА_1 , бухгалтера (2 категорії) фінансово-економічної служби військової частини НОМЕР_1 , звільненого наказом командира військової частини НОМЕР_1 №52-РС від 27 листопада 2018 року відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 26 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу”, у запас за підпунктом “г”, з 27 листопада 2018 року виключено зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 та усіх видів забезпечення.
У жовтні 2020 року ОСОБА_1 звернулась до командира Військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати їй індексації грошового забезпечення.
Листом командира ВЧ НОМЕР_1 від 26 листопада 2020 року № 3438/1/1364 позивачу повідомлено про те, що станом на листопад 2020 року індексація грошового забезпечення заявнику за період з лютого 2016 року по березень 2018 року не нараховувалась і не сплачувалась, алгоритм дій щодо нарахування та виплати індексації за період з лютого 2016 року по березень 2018 року у ВЧ НОМЕР_1 відсутній.
Отже, у період з 08 лютого 2016 року по 28 лютого 2018 року (період, який охоплюється позовними вимогами) індексація грошового забезпечення позивачу не нараховувалась та не виплачувалась, що стало підставою звернення позивача до суду із цим адміністративним позовом
Вирішуючи справу та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки індексація грошових доходів позивача передбачена нормами законодавства, а відповідачем така індексація за період з 08.02.2016 року по 28.02.2018 року позивачу не виплачена, тобто допущено бездіяльність, а отже прийшов до висновку про визнання її протиправною та зобов'язав відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 за період з 08 лютого 2016 року по 28 лютого 2018 року індексацію грошового забезпечення. При цьому вказав, що застосуванню при нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення підлягає саме січень 2008 року як базовий місяць, оскільки останнє перед спірним періодом підвищення посадових окладів військовослужбовців відбулось з 1 січня 2008 року.
Вивчивши матеріали справи, переглянувши рішення суду першої інстанції в межах вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.
Наявність у позивача права на нарахування та виплату індексації грошового забезпечення апелянтом не оскаржується.
Щодо наявності правових підстав для застосування при нарахуванні та виплаті позивачу індексації грошового забезпечення з урахуванням січня 2008 року як базового місяця, то колегія суддів зазначає наступне.
Так, пунктом 5 Порядку №1078 визначено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що питання визначення базового місяця, наявності факту перевищення індексом споживчих цін порогу індексації у взаємозв'язку з розміром грошового забезпечення, що має виплачуватись позивачу, належить до компетенції відповідача при нарахуванні та виплаті відповідних сум.
Питання визначення базового місяця для індексації знаходиться в залежності від таких показників, як розмір прожиткового мінімуму за певні періоди, розмір коефіцієнту індексації пенсій тощо, які підлягають застосуванню відповідними органами, підприємствами, установами, організаціями при здійсненні відповідних розрахунків.
Суд зазначає, що саме в процесі виконання рішення суду в порядку встановленому Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" та Порядком №1078, буде визначено базовий місяць для проведення індексації грошового забезпечення позивача.
Водночас, колегія суддів зазначає, що зміна розміру доплат, надбавок та премій не впливає на встановлення базового місяця індексації для початку обчислення індексу споживчих цін при нарахуванні індексації, а тому доводи апелянта в цій частині є безпідставними.
Окрім того, виходячи з положень ст.5 КАС України захисту підлягає вже порушене право, а не те, яке може бути порушено у майбутньому.
Разом з цим, колегія судів зазначає, що відповідачем на момент розгляду даної справи не здійснено будь-якого розрахунку суми індексації грошового забезпечення позивача, в тому числі і встановлення базового місяця для її здійснення.
За таких умов відсутні підстави вважати, що відбулося порушення прав позивача щодо застосування відповідачем базового місяця, який на думку позивача не повинен застосовуватись.
Таким чином, оскільки відповідачем на час виникнення спірних правовідносин не вчинялося будь-яких дій по визначенню базового місяця для проведення індексації грошового забезпечення позивачу, тому наразі відсутні підстави для висновку, що має місце порушення прав апелянта, пов'язаних з визначенням базового місяця для проведення індексації.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що у даному випадку повноваження щодо обрахунку індексації, в тому числі, щодо визначення базового місяця для такого нарахування, у відповідності до положень Порядку № 1078 та Закону № 1282-XII, покладається на відповідача, а тому, підстави для зобов'язання останнього здійснити розрахунок індексації позивача з урахуванням базового місяця "січень 2008 року" відсутні.
До аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 15 жовтня 2020 року у справі № 240/11882/19.
З огляду на зазначене, колегія суддів приходить до висновку про передчасність позовних вимог щодо застосування при нарахуванні та виплаті індексації місяцем обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базовий місяць) - січень 2008 року.
Колегія суддів наголошує, що у разі незгоди з подальшими діями відповідача щодо визначення базового місяця, розміру нарахування та виплати індексації, позивач не позбавлений можливості звернутися з захистом порушених прав до суду.
При цьому, колегія суддів зазначає, що дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб'єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають у застосуванні суб'єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень.
У більш звуженому розумінні дискреційні повноваження - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчиняти конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними).
Відтак, визначення базового місяця індексації грошового забезпечення за відповідний період встановлений судом є виключно компетенцією військової частини, а підміна судом повноважень відповідача є втручанням в його дискреційні повноваження.
Ураховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, скасування рішення першої інстанції, в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності військової частини НОМЕР_1 , яка виразились у незастосуванні базового місяця «січень 2008 року» та зобов'язанні військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплати позивачу індексацію грошового забезпечення із застосуванням базового місяця - “січень 2008 року” та прийняття, в цій частині, нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Відповідно до ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення, є, зокрема, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Враховуючи, що дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, що підтверджується ухвалою суду про відкриття провадження від 11 січня 2021 року, постанова суду апеляційної інстанції відповідно до ч.5 ст.328 КАС України в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 327, 328, 329 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 задовольнити.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 березня 2021 року скасувати в частині визнання протиправною бездіяльності Військової частини НОМЕР_1 , яка виразилась у не застосуванням базового місяця - “січень 2008 року” та зобов'язанні військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення, із застосуванням базового місяця - “січень 2008 року”.
В цій частині ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог щодо визнання протиправною бездіяльності Військової частини НОМЕР_1 , яка виразилась у не застосувані базового місяця - “січень 2008 року” та зобов'язання Військової частини НОМЕР_1 провести ОСОБА_1 нарахування та виплату індексації з застосуванням базового місяця - “січень 2008 року” відмовити.
В іншій частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 березня 2021 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у випадках, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено та підписано 30 червня 2021 року.
Головуючий суддя: О.В. Лук'янчук
Суддя: А. І. Бітов
Суддя: І. Г. Ступакова