17 червня 2021 року м. ПолтаваСправа № 440/4750/21
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Бойка С.С., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
13 травня 2021 року ОСОБА_1 звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення від 02.03.2021 №248, зобов'язання здійснити перерахунок та виплатити пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу" починаючи з 01 січня 2021 року у розмірі 80 % заробітної плати на підставі довідки Полтавської обласної прокуратури від 24.02.2021 №21-108вих21 без обмеження її максимальним розміром.
В обґрунтування позовних вимог стверджувала про наявність у неї права на перерахунок пенсії державного службовця у зв'язку з підвищенням розміру заробітної плати, державних службовців згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2020 №16 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 18.01.2017 №15", та на підставі довідки Полтавської обласної прокуратури від 24.02.201 №21-108вих21, а тому рішення про відмову у перерахунку пенсії є протирпавним.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 18.05.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні).
08.06.2021 до суду надійшов відзив відповідача на позовну заяву, у якому представник останній просив відмовити у задоволенні позовних вимог повністю. В обґрунтування відзиву на позовну заяву зазначив, що чинне законодавство не передбачає механізму проведення перерахунку пенсії призначених відповідно до Закону України "Про державну службу".
Згідно з частиною третьою статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.
Відповідно до вимог статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України справу розглянуто у порядку письмового провадження, у зв'язку з чим на підставі частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі факти та відповідні до них правовідносини.
Судом встановлено та на заперечується сторонами по справі, що позивачу з 27.02.2014 призначена пенсія за віком відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723-ХІІ.
26.02.2021 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України Полтавської області із заявою про здійснення перерахунку пенсії на підставі статті 371 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723-ХІІ у зв'язку з підвищенням заробітної плати державних службовців згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2020 № 16 на підставі довідки Полтавської області прокуратури від 24.02.2021 №21-108вих21.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України Полтавської області від 02.03.2021 №248 позивачу відмовлено у перерахунку пенсії з посиланням на те, що у заявниці відсутнє право на перерахунок пенсії, оскільки з 01.05.2016 року набув чинності Закону України від 10.12.2015 №889-VIII "Про державну служу", згідно якого стаття 37-1 Закону України від 16.12.1993 №3723-ХІІ "Про державну службу" втратила чинність за винятком статті 37 цього Закону щодо призначення пенсій окремим категоріям осіб.
Не погоджуючись з вказаним рішенням позивач звернулась до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам, суд виходить з такого.
Основний Закон України закріплює основоположні засади права громадян на соціальний захист і відносить до законодавчого регулювання механізм реалізації цього права.
Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Статтею 22 Конституції України визначено, що права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Згідно частини 1 статті 37 Закону України від 16.12.1993 №3723-ХІІ "Про державну службу" (у редакції, чинній на момент призначення позивачу пенсії) на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Статтею 371 Закону України від 16.12.1993 №3723-ХІІ "Про державну службу" (у редакції, чинній на момент призначення позивачу пенсії) визначено, що у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій.
Перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.
Пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2000 №865 "Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії" (у редакції, чинній на момент призначення позивачу пенсії) було визначено, що у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям відповідно до рішень Кабінету Міністрів України (для службовців Національного банку України відповідно до рішень його Правління) після набрання чинності Законом України від 16 січня 2003 р. N 432-IV "Про внесення змін до Закону України "Про державну службу" заробітна плата для перерахунку пенсії пенсіонерам, яким пенсія призначена з дня набрання чинності Законом України "Про державну службу", визначається в такому порядку:
1) пенсіонерам, які на момент перерахунку пенсії продовжують працювати на посаді, з якої призначено пенсію, - на підставі поданої довідки про одержувану заробітну плату на момент перерахунку;
2) іншим пенсіонерам - на підставі документів, поданих на час перерахунку, виходячи із сум заробітної плати, яку одержує працюючий державний службовець на відповідній посаді, з якої призначено (перераховано) пенсію, на момент виникнення права на перерахунок. При цьому посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України (для службовців Національного банку України у розмірах, установлених його Правлінням) на момент виникнення права на перерахунок за відповідною посадою та рангом на момент призначення (перерахунку) пенсії.
За бажанням осіб, під час перерахунку пенсій виплати, отримані на час призначення (перерахунку) пенсії (крім посадових окладів, надбавок за ранг, вислугу років), визначаються у порядку, передбаченому абзацами першим - п'ятим пункту 1 та пунктом 2 цієї постанови.
Відповідно до пункту 5 названої Постанови, перерахунок пенсій провадиться з місяця підвищення розміру заробітної плати працюючого державного службовця на підставі поданої заяви та довідок, виданих державними органами за останнім місцем роботи. Форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення (перерахунку) пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням з Міністерством соціальної політики.
У разі ліквідації державного органу довідку видає орган, який є правонаступником.
Таким чином, чинним на момент призначення позивачу пенсії за віком законодавством було передбачено право на перерахунок пенсії у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям.
Постанова Кабінету Міністрів України від 31.05.2000 №865 втратила чинність на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 №622 "Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб", якою затверджено Порядок призначення пенсій деяким категоріям осіб.
Пунктом 1 згаданого порядку визначено, що пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Водночас системний аналіз положень даного нормативно-правового акта є підставою для висновку, що ним унормовано порядок призначення пенсії державним службовцям вперше та він не поширюється на осіб, яким пенсія призначена до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 №622.
Оскільки на момент призначення позивачу пенсії у відповідності до вимог статті 37 Закону України від 16.12.1993 №3723-ХІІ "Про державну службу" статтею 371 цього Закону було передбачено обов'язковість здійснення перерахунку пенсії у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, суд, керуючись наведеними вище приписами статті 22 Конституції України, дійшов висновку про наявність у позивача права на перерахунок пенсії.
Крім того, суд зазначає, що з прийняттям Закону України від 10.12.2015 №889-VIII "Про державну службу" змінилися істотні умови праці державних службовців, зокрема, були встановлені нові категорії посад державної служби, тому норми нового Закону не можуть розповсюджуватися на державних службовців, які набули стажу державної служби та права на пенсію державного службовця під час дії Закону України від 16.12.1993 №3723-ХІІ "Про державну службу".
У рішенні Конституційного Суду України від 09 лютого 1999 року № 1-рп/99 (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) зазначено, що дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Положення частини першої статті 58 Конституції України про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів у випадках, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, стосується фізичних осіб і не поширюється на юридичних осіб.
Виходячи з цього принципу, суд вважає, що зворотна дія в часі закону чи іншого нормативно-правового акта полягає в тому, що його юридична обов'язковість поширюється на факти, які виникли до набрання ним чинності, причому саме з моменту їх виникнення. Санкції ж юридичних норм, котрі пом'якшують чи скасовують відповідальність особи, зворотну дію мають.
Верховний Суд України у постанові від 01 липня 2014 року в справі № 21-244а14 висловив правову позицію, відповідно до якої правовідносини щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсія призначається за спеціальними законами, виникають не в момент звернення за призначенням пенсії, а в момент виникнення права на її призначення.
За таких обставин, суд відхиляє як необґрунтовані твердження відповідача про те, що з набранням чинності Законом України від 10.12.2015 №889-VIII "Про державну службу" позивач втратила право на перерахунок пенсії.
Відповідно ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Тобто, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок (тягар) доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати докази, що свідчать про правомірність його дій, законність прийнятих рішень.
Таким чином, оскільки належними та допустимими доказами відповідач, як суб'єкт владних повноважень на якого покладено обов'язок щодо доказування, не довів правомірності власних дій, суд дійшов висновку щодо обґрунтованості заявлених позовних вимог.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про безпідставність відмови відповідача у проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 , у зв'язку з чим вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України Полтавської області від 02.03.2021 року № 248 про відмову у перерахунку пенсії та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України Полтавської області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2021 відповідно до Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723-ХІІ у зв'язку з підвищенням заробітної плати державних службовців згідно постанови Кабінету Міністрів України від 15.01.2020 №16 та на підставі довідки Полтавської області прокуратури №21-108вих21 від 24.02.2021 у розмірі 80% від загальної суми складових місячного заробітку без обмеження граничним розміром пенсії.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача витрати зі сплати судового збору в розмірі 908,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, буд. 66, м. Полтава, 36014, код ЄДРПОУ 13967927) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 02 березня 2021 №248.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2021 відповідно до Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723-ХІІ у розмірі 80% заробітної плати на підставі довідки Полтавської обласної прокуратури від 24.02.2021 №21-108вих21 без її обмеження максимальним розміром.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 908 гривень.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя С.С. Бойко