Справа № 420/9461/21
30 червня 2021 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Стефанова С.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Пенсійного фонду України про визнання протиправними дії щодо зменшення основного розміру пенсії з 77% до 70% грошового забезпечення та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Одеського окружного адміністративного суду 07 червня 2021 надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому позивач просить:
- визнати протиправною дії Головного управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області щодо зменшення основного розміру пенсії з 77 відсотків на 70 відсотків грошового забезпечення з 01.01.2018 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 починаючи з 01.01.2018 року, виходячи з основного розміру пенсії 77 відсотків грошового забезпечення та виплатити на користь ОСОБА_1 заборгованість по пенсії, яка виникла у зв'язку із зменшенням із 01.01.2018 року раніше призначеного розміру пенсії з 77 відсотків до 70 відсотків відповідних сум грошового забезпечення.
Позиція позивача обґрунтовується наступним
Позивач зазначив, що ГУПФУ в Одеській області призначено ОСОБА_1 пенсію за вислугу років з основним розміром 77% грошового забезпечення.
Однак, в подальшому здійснюючи перерахунок пенсії відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №103 від 21.02.2018 року, відповідач зменшив розмір пенсії позивача до 70% грошового забезпечення.
Позивач, вважає, що зміна максимального розміру пенсії не розповсюджується на позивача та не є підставою для зменшення розміру призначеної пенсії, адже зазначені зміни відбулись після її призначення.
Процесуальні дії та клопотання учасників справи
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 08 червня 2021 року, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, за наявними у справі матеріалами в порядку ст.263 КАС України.
Зазначеною ухвалою також витребувано з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області належним чином засвідчені копії матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 09 червня 2021 року, залучено до участі у справі в якості другого відповідача - Пенсійний фонд України.
Копія ухвали про відкриття провадження по справі та позов з додатками були вручені відповідачу - 16 червня 2021 року, що підтверджується розпискою, яка наявна в матеріалах справи.
25 червня 2021 року від позивача надішли докази надсилання примірника позову з додатками Пенсійному фонду України (вхід. №ЕП/17486/21).
Відповідачі відзиву на позовну заяву, будь-яких пояснень, заяв чи клопотань до суду не надіслали. У відповідності до частини 4 статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Станом на 30 червня 2021 року будь-яких інших заяв по суті справи від позивача та відповідача не надходило.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши обставини, якими обґрунтовувалися позовні вимоги, перевіривши їх доказами, суд встановив наступні факти та обставини.
Обставини справи встановлені судом
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області.
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області призначено позивачу пенсію за вислугу років з основним розміром 77% грошового забезпечення.
У березні 2018 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області здійснено перерахунок пенсії позивачу з 01 квітня 2018 року із сум грошового забезпечення:
- посадовий оклад - 5640,00 грн.;
- оклад за військове звання - 1410,00 грн.;
- процентна надбавка за вислугу років 50% - 3525,00 грн.
Основний розмір пенсії: 70% грошового забезпечення у розмірі 7402,50 грн. (а.с.6 на звороті).
Не погоджуючись з вищевказаним перерахунком, вважаючи дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській щодо зменшення розміру пенсії з 77% до 70% відповідних сум грошового забезпечення при здійсненні її перерахунку протиправними та такими, що порушують конституційні права ОСОБА_2 , позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.
Джерела права та висновки суду
Згідно із частиною 2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, регулюється нормами Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-ХІІ від 09.04.1992 року (далі - Закон №2262-ХІІ).
Відповідно до преамбули цього Закону, держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Частина друга статті 13 Закону №2262-ХІІ, у редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу, передбачала, що загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, - 95 процентів, до категорій 2 і 3, - 90 процентів. (Частина друга статті 13 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3946-12 від 04.02.94, в редакції Закону N103/96-ВР від 25.03.96).
Провівши правовий аналіз зазначених законодавчих норм, суд дійшов висновку, що положення ст.13 Закону №2262-ХІІ (якою встановлено розмір пенсії виходячи з 90 відсотків грошового забезпечення) може застосовуватись лише до правовідносин, що виникли після 01.04.2014 року (дати набрання чинності відповідної редакції Закону) та стосуються саме питань призначення пенсії, а не її перерахунку, оскільки до останнього застосовуються спеціальні норми, що регулюють умови та підстави саме перерахунку пенсії.
Тобто, при перерахунку пенсії відповідач повинен був застосувати норми частини 2 статті 13 Закону №2262-ХІІ в редакції, що діяла на час призначення позивачу пенсії, якою максимальний розмір грошового забезпечення для призначення пенсії встановлювався не більше 90% від розміру грошового забезпечення, яке враховано при обчисленні пенсії.
Частиною 3 статті 1 Закону №2262-ХІІ встановлено, що зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Нормами ст.63 Закону №2262-ХІІ врегульовано порядок здійснення перерахунку раніше призначених пенсій, так, відповідно до ч.4 ст.63 Закону, усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Однак, Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» також не передбачено зменшення встановленого на момент призначення пенсії відсотку основного розміру пенсії у разі проведення її перерахунку.
Отже, суд зазначає, що оскільки перерахунок пенсії позивачу пов'язаний з переглядом розміру вже призначеної йому пенсії, при визначенні розміру не може поширюватися законодавство, яке прийняте після призначення вказаної пенсії, крім випадків покращення становища позивача.
Перерахунок пенсії позивачу проведений на підставі постанови Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» №103 від 21.02.2018 року (далі - Постанова №103). При цьому, при здійсненні такого перерахунку, відповідачем застосовано не тільки новий розмір грошового забезпечення, визначений постановою Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 року (як передбачено Постановою), але й змінено розмір відсоткового співвідношення до грошового забезпечення, встановленого ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Суд вважає такі дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області протиправними з огляду на наступне.
Положеннями п.1 Постанови №103 встановлено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом до 01 березня 2018 року (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 01 березня 2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб». Окрім того, п.1 Постанови №103 врегульовано порядок здійснення таких виплат.
Разом з тим, Постанова №103 жодним чином не регламентує відсоткове співвідношення розміру пенсії та грошового забезпечення. Розмір пенсії військовослужбовцям визначається виключно нормами Закону.
Суд зазначає, що при перерахунку пенсії відповідним категоріям військовослужбовців орган Пенсійного фонду України має застосовувати норму, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, оскільки її призначення та перерахунок є різними за змістом та механізмом процедурами їх проведення, а тому внесені зміни до ч.2 ст.13 Закону №2262-ХІІ не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії.
Зазначеного висновку дійшов також Верховний Суд в постанові від 04.02.2019 року у справі №240/5401/18.
Це рішення суду є зразковим для справ, у яких предметом спору є зменшення відсоткового розміру основної пенсії, призначеної за Законом №2262-ХІІ, при здійсненні перерахунку пенсії у зв'язку із прийняттям Постанови КМУ №704 відповідно до ст.63 Закону №2262-ХІІ на підставі Постанови КМУ №103.
Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Норми ст.58 Конституції України закріпили принцип незворотності дії в часі законів та інших правових актів, відповідного до якого закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Цей принцип належить розуміти так, що дія нормативно-правового акта в часі починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, а дія закону чи іншого нормативно-правового акта поширюється тільки на ті відносини, які виникли після набуття ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Це є однією з найважливіших гарантій правової стабільності, впевненості суб'єктів права в тому, що їх правове становище не погіршиться з прийняттям нового закону чи іншого нормативного акта, а також необхідною умовою довіри до держави і права.
За приписами ст.22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Таким чином, зміна розміру пенсії з 77% до 70% сум грошового забезпечення, що відбулася відповідно до положень ч.2 ст.13 Закону №2262-ХІІ (в редакції, що діяла з 20.01.2018 року, тобто на момент проведення перерахунку пенсії позивачу відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №103 від 09.12.2015 року) після призначення пенсії позивачу, не може бути підставою для зменшення розміру вже призначеної пенсії під час проведення відповідачем її перерахунку.
Внесені Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» №3668-17 від 08 липня 2011 року та Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» №1166-VII від 27 березня 2014 року зміни до частини другої статті 13 Закону №2262-ХІІ щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 90% та 70% грошового забезпечення не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії, а мають застосовуватися лише виключно при первинному призначенні пенсій. Тому, відповідач при перерахунку пенсії позивача повинен був застосувати норми ч.2 ст.13 Закону №2262-ХІІ саме в редакції, що діяла на час призначення пенсії, якою максимальний розмір грошового забезпечення для призначення пенсії встановлювався не більше 90% від розміру грошового забезпечення.
Разом з цим, відповідно до п.12 «Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 року №28-2 (далі - Положення №28-2), головне управління є юридичною особою публічного права, має самостійний баланс та кошторис видатків, рахунки в органах Казначейства та уповноважених банках, печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням.
Згідно з п.п.5 п.4 Положення №28-2, головні управління здійснюють призначення (перерахунок) та виплату пенсій.
Таким чином, з викладених норм вбачається, що функції з призначення (перерахунку) та виплати пенсій є дискреційними повноваженнями головних управлінь Пенсійного фонду України.
Однак, Кабінетом Міністрів України 16 грудня 2020 року було прийнято постанову №1279 «Деякі питання організації виплати пенсії та грошової допомоги» (далі - Постанова №1279).
Постановою №1279 у пункті 3 встановлено Пенсійному фонду України до 01 квітня 2021 року провести підготовчі технічні заходи для забезпечення переходу до централізованого фінансування виплати пенсій.
Також вищевказаною постановою затверджено «Порядок виплати і доставки пенсій та грошової допомоги за місцем фактичного проживання одержувачів у межах України організаціями, що здійснюють їх виплату і доставку» та внесено до постанов Кабінету Міністрів України від 30 серпня 1999 року №1596, від 23 липня 2014 року №280 та від 11 травня 2017 року №312 відповідні зміни.
Суд зазначає, що відповідно до п.4 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 липня 2014 року №280 (в редакції Постанови №1279) Пенсійний фонд України відповідно до покладених на нього завдань… забезпечує своєчасне та у повному обсязі фінансування виплати пенсій…
Відповідно до п.12 Порядку виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, затвердженого постановою КМУ від 30.08.1999 року №1596 (далі - Порядок №1596, в редакції Постанови №1279), органи Пенсійного фонду (головні управління Пенсійного фонду України в областях, м. Києві) на підставі заяв, передбачених п.10 цього Порядку, складають: списки на зарахування пенсій та грошової допомоги на поточні рахунки згідно з додатком 2 у двох примірниках; опис списків на зарахування пенсій та грошової допомоги на поточні рахунки згідно з додатком 3 у трьох примірниках.
Перший примірник списків формується за датою виплати в порядку зростання номерів поточних рахунків, другий - за датою виплати в порядку зростання номерів пенсійних (особових) справ. Дати і виплатний період визначаються органами Пенсійного фонду.
Відповідно до п.13 Порядку №1596 під час централізованого перерахування коштів списки подаються уповноваженим банкам виключно в електронній формі через Пенсійний фонд України.
Згідно із п.14 Порядку №1596 на підставі складених документів Пенсійний фонд України проводить протягом місяця за датами у межах виплатного періоду перерахування уповноваженим банкам кошти, необхідні для виплати пенсій та грошової допомоги, через поточні рахунки одержувачів.
Отже, вчинити певні дії в інтересах позивача, зокрема щодо виплати пенсії, наразі може Пенсійний фонд України.
З цього приводу Верховний Суд визначив правомірним застосування адміністративного правонаступництва, яке полягає в повній або частковій передачі адміністративної компетенції одного суб'єкта владних повноважень іншому внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції.
У спорах, які виникають з публічних правовідносин, де оскаржуються рішення (дії, бездіяльність) державного органу, пов'язані зі здійсненням функції від імені держави, стороною є сама держава в особі того чи іншого уповноваженого органу. Функції держави, які реалізовувалися ліквідованим органом, не можуть бути припинені та підлягають передачі іншим державним органам, за винятком того випадку, коли держава відмовляється від таких функцій взагалі.
Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд у постановах від 13 березня 2019 року (справа №524/4478/17), від 20 лютого 2019 року (справа №826/16659/15).
Отже, з викладеного вбачається, що з 01 квітня 2021 року повноваження щодо виплати нарахованої пенсії перейшли від головних управлінь до Пенсійного фонду України.
Таким чином, враховуючи вищенаведене, вимоги позивача в частині зобов'язання виплачувати пенсію та заборгованість по пенсії слід звернути до Пенсійного фонду України шляхом зобов'язання Пенсійний фонд України виплачувати з 01 січня 2018 року перераховану Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області пенсію ОСОБА_2 виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 77% сум грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум, а також зобов'язати Пенсійний фонд України виплатити ОСОБА_1 заборгованість по пенсії, яка виникла у зв'язку із зменшенням з 01.01.2018 року раніше призначеного розміру пенсії з 77% до 70% відповідних сум грошового забезпечення.
Згідно ст.17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.
Так, у п.29 Рішення Європейського суду з прав людини від 09.12.1994 року Справа «РуїзТоріха проти Іспанії» (серія А, №303А) Суд повторює, що згідно з його установленою практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтованості рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Частиною 1 ст.77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Згідно ч.1 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Таким чином, на підставі ст.8 КАС України, згідно якої усі учасники адміністративного процесу є рівними та ст.9 КАС України, відповідно до якої розгляд і вирішення справ у адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, з'ясувавши обставини у справі, перевіривши всі доводи і заперечення сторін та надавши правову оцінку наданим доказам, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Пенсійного фонду України про визнання протиправними дії щодо зменшення основного розміру пенсії з 77% до 70% грошового забезпечення та зобов'язання вчинити певні дії підлягають частковому задоволенню.
Розподіл судових витрат
Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З огляду на задоволення позовних вимог та згідно із ст.139 КАС України судові витрати ОСОБА_1 в сумі 908 грн. 00 коп., згідно квитанції №0.0.2143035444.1 від 31.05.2021 року підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області.
Керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 9, 12, 14, 44, 139, 143, 242-246 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Пенсійного фонду України про визнання протиправними дії щодо зменшення основного розміру пенсії з 77% до 70% грошового забезпечення та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо зменшення основного розміру пенсії ОСОБА_1 з 77% до 70% сум грошового забезпечення з 01.01.2018 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести перерахунок та нарахування пенсії ОСОБА_1 починаючи з 01.01.2018 року, виходячи з основного розміру пенсії 77% грошового забезпечення.
Зобов'язати Пенсійний фонд України виплачувати з 01.01.2018 року перераховану Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області пенсію ОСОБА_1 виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 77% сум грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум.
Зобов'язати Пенсійний фонд України виплатити ОСОБА_1 заборгованість по пенсії, яка виникла у зв'язку із зменшенням з 01.01.2018 року раніше призначеного розміру пенсії з 77% до 70% відповідних сум грошового забезпечення.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору в розмірі 908 грн. 00 коп. (дев'ятсот вісім гривень нуль копійок).
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили, згідно ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено, згідно ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. При цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65012, код ЄДРПОУ 20987385).
Відповідач: Пенсійний фонд України (вул. Бастіонна, 9, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 00035323).
Суддя С.О. Cтефанов