Справа № 171/1093/21
1-кп/171/149/21
Іменем України
30 червня 2021 року м. Апостолове
Апостолівський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Апостолове кримінальне провадження відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06.04.2021 року за №12021041410000049 відносно ОСОБА_4 за скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України,-
На адресу суду надійшло клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 .
У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, пояснив, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, яке відноситься до тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до десяти років, є ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, а саме: що обвинувачений може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, може незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, у зв'язку з чим обвинуваченому було обрано запобіжний захід, на даний час визначені ризики не зменшилися та продовжують існувати, судовий розгляд не завершено, застосування більш м'яких запобіжних заходів не буде достатнім для запобігання ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, тому просив продовжити строк раніше обраного запобіжного заходу на 60 днів.
Захисник проти клопотання прокурора заперечував, вважав, що достатнім буде застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 у вигляді домашнього арешту.
Обвинувачений ОСОБА_4 заперечував проти застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки відсутні докази вчинення ним злочину та взагалі в цей час він перебував вдома.
Суд, вислухавши прокурора, захисника, обвинуваченого приходить до висновку, що клопотання прокурора слід задовольнити.
Під час судового провадження вирішення судом питання щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 КПК (частина 2 статті 331 КПК). Суд зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.
У відповідності до ст.199 КПК України, розглядаючи клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою, для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд повинен з'ясувати всі обставини, з якими пов'язана можливість застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та умови, за яких таке продовження можливе та виправдане.
Суд зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що (1) обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, (2) обставини, які перешкоджають завершенню судового розгляду до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою, виправдовують подальше тримання обвинуваченого під вартою (частини 3-5 статті 199 КПК).
Суд приходить до висновку, що прокурором доведено наявність обставини, передбаченої п.1 ч.1 ст.194 КПК України.
Так, ухвалами слідчого судді від 07.04.2020 року, 11.05.2021 року, та ухвалою суду від 02.06.2021 року щодо ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб. Таке рішення мотивоване тим, що: наявна обґрунтована підозра у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення; існують ризики переховування від органів досудового розслідування, суду; ризик незаконного впливу на свідків; жодний із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, встановленим судом.
На даний час строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 завершується 31.07.2021 року, однак судовий розгляд не завершено з об'єктивних причин.
Суд враховує тяжкість інкримінованого обвинуваченому кримінального правопорушення, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 10 років, обставини вчинення кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, який з метою уникнути покарання може переховуватися від органів досудового розслідування, суду, незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, на підставі чого суд дійшов висновку про відсутність достатніх стримуючих факторів, які б дозволили менш суворим запобіжним заходам запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Суд вважає, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, а саме п.1, 3 ч.1 цієї статті, бо є всі підстави вважати, що перебуваючи на волі, обвинувачений ОСОБА_4 зможе продовжити злочинну діяльність.
Суд, приходить до висновку, що прокурором доведено об'єктивне існування обставин, які виправдовують подальше обмеження права ОСОБА_4 перебувати на волі.
Таке судове рішення не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки в справі існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, а також цілком відповідають практиці Європейського Суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Відтак, суд приходить до висновку, що саме запобіжний захід у виді тримання під вартою, має забезпечити виконання обвинуваченими процесуальних обов'язків у даному кримінальному провадженні.
За сукупності таких обставин, суд, приймаючи до уваги також дані про обвинуваченого, його сімейний стан, стан здоров'я, соціальні зв'язки, які суд оцінює у сукупності з іншими наведеними вище даними, вважає, що слід продовжити раніше обраний щодо ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою, оскільки відсутні підстави вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи, передбачені ст.176 КПК України, можуть на даному етапі забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків, що випливають із ч.5 ст.194 КПК України, зокрема, прибувати за кожною вимогою до суду.
Суд не може задовольнити клопотання захисника та обвинуваченого про зміну запобіжного заходу на домашній арешт, оскільки доводи ОСОБА_4 про те, що він не вчиняв кримінальне правопорушення на даній стадії судового розгляду не досліджуються.
На даний час ризики визначені ухвалою суду продовжують існувати, вони не зменшились, розгляд справи не завершено з об'єктивних причин, і інші більш м'які запобіжні заходи не здатні запобігти визначеним ризикам, а тому у задоволенні клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу слід відмовити, а клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу слід задовольнити та продовжити застосування щодо обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.
Керуючись ст.ст.177-178, 183, 199, 331, 350, 369-372 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора щодо продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 задовольнити.
Продовжити тримання обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під вартою до 28.08.2021 року.
Клопотання захисника та обвинуваченого про зміну запобіжного заходу на домашній арешт залишити без задоволення.
Копію ухвали вручити обвинуваченому для відома та направити до Криворізької УВП №3 для виконання.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом 7 діб.
Суддя: ОСОБА_1