Справа № 127/4324/21
Провадження № 2/131/344/2021
15.06.2021 м. Іллінці
Іллінецький районний суд Вінницької області
в складі головуючого судді Балтака Д.О.
розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного провадження без повідомлення (ви виклику) сторін та без фіксації судового засідання технічними засобами в м. Іллінці цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Європейська агенція з повернення боргів” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості
встановив:
У лютому 2021 року товариство з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Європейська агенція з повернення боргів” звернулося до суду з позовом, у якому зазначало, що 30 березня 2012 р. між акціонерним товариством „Аквабанк” та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 125393 із кредитним лімітом 15 000,00 (п'ятнадцять тисяч гривень 00 коп.) грн. та строком кредитування 12 місяців. З метою задоволення споживчих потреб клієнта 22 березня 2013 р. між сторонами даного договору була укладена додаткова угода, якою був встановлений кредитний ліміт у розмірі 18 000,00 (вісімнадцять тисяч гривень 00 коп.) грн.
В подальшому, у зв'язку із укладеним між АТ „Аквабанк” та ТОВ „Фінансова компанія „Європейська агенція з повернення боргів” договору про відступлення права вимоги від 23.03.2018 р. № 2 на адресу відповідача було скероване відповідне повідомлення із проханням вчинити дії щодо погашення наявної заборгованості за кредитним договором від 30.03.2012 р. № 125393 у розмірі 14 180,05 (чотирнадцять тисяч сто вісімдесят гривень 05 коп.) грн.
У зв'язку із тим, що відповідач грошові зобов'язання по поверненню кредитних коштів не виконала, ТОВ „Фінансова компанія „Європейська агенція з повернення боргів” просить суд стягнути із останньої вказану суму заборгованості
Ухвалою Іллінецького районного суду Вінницької області від 13 квітня 2021 р. відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та визначено відповідачеві строк для подання відзиву.
У визначений судом строк відповідач відзиву та заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін не надала, тому суд здійснює розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження за наявними у справі письмовими доказами.
Так, судом встановлено, що 30 березня 2012 р. між акціонерним товариством „Аквабанк” та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 125393 із кредитним лімітом 15 000,00 (п'ятнадцять тисяч гривень 00 коп.) грн., в межах якого здійснюється кредитування карткового рахунку із строком кредитування 12 місяців, відсоткова ставка за користування кредитним лімітом 24 % річних (а.с. 7-11).
В подальшому, з метою задоволення споживчих потреб клієнта 22 березня 2013 р. між сторонами даного договору була укладена додаткова угода, якою був встановлений кредитний ліміт у розмірі 18 000,00 (вісімнадцять тисяч гривень 00 коп.) грн. та відсоткова ставка за користування кредитним лімітом 28 % річних (а.с. 16-17).
23 березня 2018 р. між АТ „Аквабанк” та ТОВ „Фінансова компанія „Європейська агенція з повернення боргів” був укладений договір про відступлення права вимоги від 23.03.2018 р. № 2, у відповідності до змісту додатку № 1 до даного договору до позивача перейшло права вимоги, в тому рахунку і до відповідача на загальну суму 14 180,05 (чотирнадцять тисяч сто вісімдесят гривень 05 коп.) грн., як заборгованості що виникла за додатковою угодою від 22.03.2013 р. до кредитного договору від 30.03.2012 р. № 125393 (а.с. 24-28).
27 березня 2018 р. на адресу відповідача ТОВ „Фінансова компанія „Європейська агенція з повернення боргів” направило повідомлення про відступлення права вимоги заборгованості по кредитному договору № 125393 за вих. № 002407499-1 із проханням вчинити дії щодо погашення наявної заборгованості за зазначеним договором у розмірі 14 180,05 (чотирнадцять тисяч сто вісімдесят гривень 05 коп.) грн.
У зв'язку із відсутністю будь-яких дій з боку відповідача щодо погашення вищенаведеної заборгованості за кредитним договором № 125393 у відповідності до розрахунку суми заборгованості (а.с. 22) її загальний розмір станом на 30.11.2020 р. становить 14 180,05 (чотирнадцять тисяч сто вісімдесят гривень 05 коп.) грн., яких 10 552,69 (десять тисяч п'ятсот п'ятдесят дві гривні 69 коп.) грн. - заборгованість за основним боргом; 1 792,96 (одна тисяча сімсот дев'яносто дві гривні 96 коп.) грн. - заборгованість за процентами; 1 534,40 (одна тисяча п'ятсот тридцять чотири гривні 40 коп.) грн. - заборгованість за комісією та 300,00 (триста гривень 00 коп.) грн. - штраф.
Дослідивши матеріали справи, взявши до уваги позицію позивача, наведену у змісті позовної заяви, з'ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову, що вбачається з наступного.
У відповідності до пункту 1 частини 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори.
Положеннями частини 1 статті 1046 ЦК України передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно абзацу 1 частини 1 статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
В свою чергу, частиною 1 статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина 1 статі 628 ЦК України).
Відповідно до положень частини 1 статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Частиною 2 даної статті визначено, що договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. Положеннями статті 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов'язання за даним Договором. Змістом статей 525, 526 ЦК України передбачена недопустимість односторонньої відмови від зобов'язання, а зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства. Відповідно до частини 2 статті 615 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання. Згідно зі статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Статтею 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Положеннями статті 629 ЦК України передбачено, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з частиною 1 статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Звернення до суду з вимогою про дострокове повернення всіх сум за кредитними договорами у зв'язку з порушенням умов договору згідно з частини 2 статті 1050 ЦК є наслідком невиконання або неналежного виконання боржником своїх договірних зобов'язань. Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частинами 1 та 2 статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Згідно із частини 1 статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
В разі укладення договору кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
При цьому, пунктом 1 частини 1 статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Згідно частини 1 статті 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій саме формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передано новому кредиторові.
Положеннями частини 1 статті 1077 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другій стороні (клієнту) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Враховуючи те, що до позивача на підставі договору про відступлення права вимоги від 23.03.2018 р. № 2 перейшло права вимоги по стягненню із відповідача заборгованості на загальну суму 14 180,05 (чотирнадцять тисяч сто вісімдесят гривень 05 коп.) грн., яка виникла із кредитного договору від 30.03.2012 р. № 125393, при цьому належних та допустимих доказів виконання останнім свого грошового зобов'язання зі сплати даного боргу суду не надано, тому позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
З урахуванням вищенаведеного суд приходить до висновку про наявність правових підстав для стягнення із відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором від 22.03.2013 р. № 125393 у розмірі 14 180,05 (чотирнадцять тисяч сто вісімдесят гривень 05 коп.) грн., яких 10 552,69 (десять тисяч п'ятсот п'ятдесят дві гривні 69 коп.) грн. - заборгованість за основним боргом; 1 792,96 (одна тисяча сімсот дев'яносто дві гривні 96 коп.) грн. - заборгованість за процентами; 1 534,40 (одна тисяча п'ятсот тридцять чотири гривні 40 коп.) грн. - заборгованість за комісією та 300,00 (триста гривень 00 коп.) грн. - штраф.
У відповідності до статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача також підлягають стягненню сплачені при зверненні до суду із позовною заявою судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 2 270,00 (дві тисячі двісті сімдесят гривень 00 коп.) грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 512, 513, 526, 530, 549, 551, 626, 628, 633, 634, 638, 1048, 1049, 1050, 1054, 1077-1086 ЦК України, ст.ст. 13, 81, 141, 263-265, 273, 279-281, 354, 430 ЦПК України, суд -
ухвалив:
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Європейська агенція з повернення боргів” заборгованість за кредитним договором від 30.03.2012 р. № 125393 у розмірі 14 180,05 (чотирнадцять тисяч сто вісімдесят гривень 05 коп.) грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариство з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Європейська агенція з повернення боргів” судовий збір у розмірі 2 270,00 (дві тисячі двісті сімдесят гривень 00 коп.) грн.
Копію цього рішення невідкладно надіслати сторонам.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Європейська агенція з повернення боргів”, адреса реєстрації місця знаходження: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30, ЄДРПОУ 35625014.
Відповідач: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя: