ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
30.06.2021Справа №910/2252/21
Суддя Господарського суду міста Києва Бойко Р.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Уніка"
до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Ю.Ес.Ай"
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1
про стягнення 100 000,00 грн.,
У лютому 2021 року Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Уніка" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Ю.Ес.Ай" про стягнення 100 000,00 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Уніка" на підставі Договору добровільного страхування наземного транспорту "КАСКО Corporate" №011043/4100/0000058 від 17.12.2018 та внаслідок настання дорожньо-транспортної пригоди виплачено страхове відшкодування власнику автомобіля Fiat Ducato, державний номер НОМЕР_1 , а тому позивачем відповідно до положень ст. 27 Закону України "Про страхування" та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду.
Відповідальність власника транспортного засобу - автомобіля Chery Elara, державний номер НОМЕР_2 , водієм якого скоєно дорожньо-транспортну пригоду, станом на дату настання останньої була застрахована Товариством з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Ю.Ес.Ай" на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АО/0640390, а тому позивач вказує, що обов'язок з відшкодування спричинених збитків у розмірі 100 000,00 грн. покладається на відповідача.Ухвалою господарського суду міста Києва від 04.10.2018 відкрито провадження у справі №910/13137/18; вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін (без проведення судового засідання); визначено учасникам справи строки для подання заяв по суті спору.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.02.2021 відкрито провадження у справі №910/2252/21; вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін (без проведення судового засідання); визначено сторонам у справі строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечень на відповідь на відзив.
Вказана ухвала суду від 17.02.2021 була надіслана відповідачу 19.02.2021 на адресу, яка вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (04210, м. Київ, проспект Героїв Сталінграда, буд. 4, корпус 6А), рекомендованим листом з повідомленням про вручення, що підтверджується відтиском печатки про відправлення на зворотному боці ухвали, та у відповідності до рекомендованого повідомлення про вручення №0105477283302 була вручена Товариству з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Ю.Ес.Ай" 23.02.2021.
Статтею 113 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.
За приписами ч. 8 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.
Пунктом 4 резолютивної частини ухвали Господарського суду міста Києва від 17.02.2021 у справі №910/2252/21 встановлено Товариству з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Ю.Ес.Ай" строк на подання відзиву з долученими до нього доказами та з доказами його направлення позивачу - протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали.
Отже, Товариство з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Ю.Ес.Ай" повинне було подати відзив на позов у строк до 10.03.2021 включно.
Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов у визначений судом у відповідності до положень Господарського процесуального кодексу України строк не скористався, однак 26.04.2021 засобами поштового зв'язку від Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Ю.Ес.Ай" надійшла заява, в якій відповідач повідомив суд, що ним було сплачено Приватному акціонерному товариству "Страхова компанія "Уніка" частину з страхового відшкодування у розмірі 80 000,00 грн., на підтвердження чого до заяви долучено платіжні доручення №36426 від 02.04.2021 на суму 10 000,00 грн., №36541 від 05.04.2021 на суму 10 000,00 грн., №36746 від 06.04.2021 на суму 10 000,00 грн., №36884 від 07.04.2021 на суму 10 000,00 грн., №36955 від 08.04.2021 на суму 10 000,00 грн., №37130 від 09.04.2020 на суму 10 000,00 грн., №37310 від 12.04.2021 на суму 5 000,00 грн., №37566 від 14.04.2021 на суму 5 000,00 грн. №37657 від 15.04.2021 на суму 10 000,00 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.05.2021 залучено до участі у справі ОСОБА_1 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача; зобов'язано позивача направити залученій третій особі копію позовної заяви з додатками не пізніше двох днів з дня вручення копії даної ухвали, а докази такого направлення надати суду; запропоновано залученій третій особі у строк протягом десяти днів з дня одержання даної ухвали надати суду письмові пояснення щодо позову, складені з урахуванням вимог ст. 168 Господарського процесуального кодексу України, з доказами їх направлення іншим учасникам справи.
Ухвала суду від 21.05.2021 була направлена ОСОБА_1 на адресу, вказану у інформаційній довідці Національної поліції України №3019289362569575 - АДРЕСА_1 , однак поштове відправлення №0105477715180 не було вручено третій особі та повернулось до суду у зв'язку з тим, що адресат відсутній за вказаною адресою, що підтверджується довідкою відділення поштового зв'язку форми 20 від 31.05.2021 на відповідному конверті.
Також судом здійснено направлення ухвали суду від 21.05.2021 на адресу ОСОБА_1 , вказану листі (відповіді на запит суду) Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації вих. №102/05/30-3321 від 28.05.2021, - АДРЕСА_2 , однак поштове відправлення також не було вручене третій особі та повернулось до суду у зв'язку з тим, що адресат відсутній за вказаною адресою, що підтверджується довідкою відділення поштового зв'язку форми 20 від 16.06.2021 на відповідному конверті.
Згідно пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Таким чином, керуючись приписами п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, суд приходить до висновку, що днем вручення третій особі ухвали суду від 21.05.2021 є 16.06.2021.
Статтею 113 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.
Пояснення третьої особи подаються в строк, встановлений судом. Суд має встановити такий строк, який дозволить третій особі підготувати свої міркування, аргументи та відповідні докази, та надати пояснення до позову або відзиву, а іншим учасникам справи - відповідь на такі пояснення завчасно до початку розгляду справи по суті (частина 4 статті 168 Господарського процесуального кодексу України).
Пунктом 3 резолютивної частини ухвали Господарського суду міста Києва від 21.05.2021 у справі №910/2252/21 встановлено ОСОБА_1 строк на подання пояснень по суті спору з долученими до них доказами та з доказами їх направлення іншим учасникам справи - протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали.
Відтак, ОСОБА_1 повинен був подати пояснення на позов у строк до 29.06.2021 включно (оскільки останній день встановленого терміну - 26.06.2021 припадає на вихідний день, а першим робочим днем після вказаної дати є 29.06.2021), однак таким своїм правом не скористався.
Крім того, 28.05.2021 засобами поштового зв'язку від Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Уніка" надійшла заява про зменшення позовних вимог, в якій позивач, посилаючись на сплату відповідачем заборгованості у розмірі 80 000,00 грн., просить зменшити розмір своїх вимог до 20 000,00 грн.
Пунктом 2 частини 2 статті 46 Господарського процесуального кодексу України визначено, що позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
З аналізу наведеної норми вбачається, що позивач може реалізувати своє право на збільшення розміру позовних вимог лише до початку розгляду справи по суті.
Частиною 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться
Згідно ч. 3 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Провадження у справі №910/2252/21 було відкрите 17.02.2021 - дата ухвали про відкриття провадження у справі, а відтак на підставі приписів ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд даної справи по суті розпочався 20.03.2021 (з урахуванням ч. 1 ст. 116 Господарського процесуального кодексу України).
Як вбачається із конверту, в якому до суду надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Уніка" було здано її до установи поштового зв'язку 27.06.2021, тобто більш як через два місяці після початку розгляду справи по суті та більш як через півтора місяці після сплати відповідачем частини коштів, стягнення яких є предметом даного спору.
За приписами статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Оскільки позивачем не наведено жодних поважних причин пропуску встановленого Господарським процесуальним кодексом України строку на вчинення такої процесуальної дії як зменшення розміру позовних вимог, а також не заявлено клопотання про поновлення такого строку, заява Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Уніка" про зменшення позовних вимог залишається судом без розгляду.
За таких обставин, справа підлягає вирішенню за наявними матеріалами з огляду на приписи ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва встановив наступне.
17.12.2018 між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Уніка" (страховик) та Комунальним підприємством "Фармація" (страхувальник, вигодонабувач) укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту "КАСКО Corporate" №011043/4100/0000058 (надалі - Договір), предметом якого є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать закону, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням транспортним засобом Fiat, державний номер НОМЕР_1 .
Відповідно до п. 1.2.7 Договору строк його дії встановлено з 18.12.2018 до 17.12.2019.
11.10.2019 близько 15 год. 05 хв. на перехресті пр-ту Голосіївського та пров. Ужгородського в м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода (надалі - ДТП) за участю застрахованого автомобіля Fiat, державний номер НОМЕР_1 , автомобіля Chery Elara, державний номер НОМЕР_2 , та автомобіля Skoda Fabia, державний номер НОМЕР_3 . А саме: ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Chery Elara, не забезпечив перед виїздом технічно справний стан транспортного засобу, внаслідок чого відбулося зіткнення з автомобілем Skoda Fabia, після чого автомобіль Chery Elara здійснив виїзд на смугу зустрічного руху, де відбулося зіткнення з автомобілем Fiat, що призвело до пошкодження всіх транспортних засобів. Також після вчинення спірної ДТП ОСОБА_1 покинув місце пригоди.
Факт скоєння ДТП підтверджується довідкою Управління патрульної поліції у м. Києві про дорожньо-транспортну пригоду №3019289362569575.
ДТП сталася в результаті порушення водієм ОСОБА_1 п.п. 2.3а), 2.10а) Правил дорожнього руху України, що підтверджується постановою Голосіївського районного суду міста Києва від 30.03.2020 у справі №752/3631/20, відповідно до якої ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 122-4, 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
У зв'язку з зверненням Комунального підприємства "Фармація" до страховика за Договором із заявою про настання події, позивачем на підставі страхового акту №00322061/19 від 03.01.2020, виконано свої зобов'язання за Договором та здійснено відшкодування завданої шкоди внаслідок спірної ДТП шляхом виплати коштів страхувальнику/вигодонабувачу у сумі 273 087,67 грн., що підтверджується платіжним дорученням №129500 від 08.01.2020.
Тобто, фактично позивачем сплачено страхувальнику страхове відшкодування у загальному розмірі 273 087,67 грн.
Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Із постанови Голосіївського районного суду міста Києва від 30.03.2020 у справі №752/3631/20 вбачається, що транспортний засіб - автомобіль Chery Elara, державний номер НОМЕР_2 , знаходився під керуванням ОСОБА_1 .
Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.
Вина особи, яка керувала автомобілем Chery Elara, державний номер НОМЕР_2 , - ОСОБА_1 , встановлена у судовому порядку.
Цивільно-правова відповідальність за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації автомобіля Chery Elara, державний номер НОМЕР_2 , застрахована Товариством з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Ю.Ес.Ай" на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АО/0640390, копія якого наявна в матеріалах справи (долучена відповідачем до заяви).
Суд відзначає, що в силу приписів ч. 3 ст. 5 Цивільного кодексу України до спірних правовідносин підлягають застосуванню Закон України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" в редакції, чинній на момент страхового випадку (ДТП), тобто, станом на 11.10.2019.
Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Тобто, наведеними положеннями встановлено, що розмір відповідальності страховика за полісом обмежується розміром відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу в межах встановлених відповідним полісом ліміту відповідальності та франшизи.
За змістом ст. 34 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" розмір шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, може бути визначено як експертом, так і аварійним комісаром.
Отже, належним доказом розміру відновлювального ремонту з урахування коефіцієнту фізичного зносу може бути висновок особи, яка згідно чинного законодавства України має право на проведення експертної оцінки майна (суб'єкт оціночної діяльності або аварійний комісар).
В матеріалах справи наявний доданий позивачем до позову звіт №603 про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу, складений 29.10.2019 суб'єктом оціночної діяльності - Товариством з обмеженою відповідальністю "СЗУ Україна" в особі оцінювача ОСОБА_2 (сертифікат суб'єкта оціночної діяльності №371/18, виданий Фондом державного майна України 02.05.2018), відповідно до якого вартість відновлювального ремонту автомобіля Fiat, державний номер НОМЕР_1 , з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу (Ез = 0) становить 442 977,78 грн.
Таким чином, суд приходить до висновку, що матеріалами справи підтверджено вартість відновлювального ремонту застрахованого транспортного засобу з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу у розмірі 442 977,78 грн.
З наявного в матеріалах справи платіжного доручення №129500 від 08.01.2020 вбачається, що позивачем було перераховано страхувальнику кошти у розмірі 273 087,67 грн.
Отже, розмір фактично виплачених страхувальнику коштів є меншою ніж розмір відновлювального ремонту, розрахованого згідно ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", а тому обов'язок відповідача по сплаті коштів обмежується сумою фактично виплачених коштів - 273 087,67 грн.
Відповідно до ст. 12.1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.
В даному випадку, положеннями полісу №АО/0640390 було передбачено франшизу у розмірі 0, а ліміт відповідальності страховика (Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Ю.Ес.Ай") за шкоду, заподіяну майну, становить 100 000,00 грн.
Відтак, до позивача перейшло право вимоги до відповідача щодо виплати страхового відшкодування в частині 100 000,00 грн.
З метою отримання страхового відшкодування позивач у відповідності до приписів ст.ст. 11, 509, 530 Цивільного кодексу України та ст.ст. 35, 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" звернувся до відповідача із заявою вих. №12362 від 01.10.2020 на виплату страхового відшкодування (одержана Товариством з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Ю.Ес.Ай" 02.10.2020, що підтверджується вхідною відміткою на такій заяві).
У п. 36.2 ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" зазначено, що страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його; у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).
За приписами статті 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
З огляду на дату одержання відповідачем заяви позивача про виплату страхового відшкодування вих. №12362 від 01.10.2020 - 02.10.2020, та враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів прийняття відповідачем вмотивованого рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування, Товариство з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Ю.Ес.Ай" повинне було виплати Приватному акціонерному товариству "Страхова компанія "Уніка" страхове відшкодування у розмірі 100 000,00 грн. до 31.12.2020 включно.
Як вбачається із матеріалів справи Товариством з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Ю.Ес.Ай" було частково та з простроченням відшкодовано страховане відшкодування позивачу - в сумі 80 000,00 грн., що підтверджується долученими відповідачем платіжними дорученнями №36426 від 02.04.2021 на суму 10 000,00 грн., №36541 від 05.04.2021 на суму 10 000,00 грн., №36746 від 06.04.2021 на суму 10 000,00 грн., №36884 від 07.04.2021 на суму 10 000,00 грн., №36955 від 08.04.2021 на суму 10 000,00 грн., №37130 від 09.04.2020 на суму 10 000,00 грн., №37310 від 12.04.2021 на суму 5 000,00 грн., №37566 від 14.04.2021 на суму 5 000,00 грн. №37657 від 15.04.2021 на суму 10 000,00 грн.
Пунктом 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми Господарського процесуального кодексу України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не закриття провадження у справі.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 30.05.2018 у справі №905/1582/15, від 18.07.2018 у справі №905/1587/15, від 05.06.2018 у справі №905/1585/15 та 26.07.2018 у справі №910/23359/15.
Наведене тлумачення норми про закриття провадження у справі з підстав відсутності предмету спору є усталеною практикою судів касаційної інстанції, оскільки було викладене також у абз. 3 п. 4.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції".
Частиною 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться
Оскільки провадження у справі №910/2252/21 було відкрите 17.02.2021 згідно відповідної ухвали, то відповідно Товариством з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Ю.Ес.Ай" було сплачено частину страхового відшкодування у розмірі 80 000,00 грн. після відкриття провадження у даній справі та початку розгляду справи по суті.
Враховуючи, що сума боргу в частині 80 000,00 грн. була сплачена відповідачем після звернення позивача з даним позовом до суду, то провадження у цій частині підлягає закриттю, так як вказаний предмет спору припинив своє існування в процесі розгляду справи.
Натомість відповідачем не надано суду доказів сплати позивачу іншої частини страхового відшкодування у розмірі 20 000,00 грн.
Частинами 1 та 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України).
Аналогічні приписи закріплені у ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України.
За таких обставин, враховуючи розмір права зворотної вимоги, який перейшов до позивача - 273 087,67 грн., визначені полісом №АО/0640390 розміри лімітів відповідальності (100 000,00 грн.) та франшизи (0), а також здійснення часткової оплати відповідачем позивачу страхового відшкодування, суд приходить до висновку, що у Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Ю.Ес.Ай" наявне прострочене зобов'язання з відшкодування Приватному акціонерному товариству "Страхова компанія "Уніка" витрат в розмірі 20 000,00 грн.
За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог в цій частині та стягнення з Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Ю.Ес.Ай" на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Уніка" страхового відшкодування у розмірі 20 000,00 грн.
Відповідно до ч. 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Оскільки часткове задоволення позовних вимог зумовлений лише закриттям провадження у справі в частині стягнення 80 000,00 грн. у зв'язку з оплатою відповідачем даної частини заявлених до стягнення коштів після відкриття провадження у справі №910/2252/21 та після початку розгляду її по суті, в той час як спір у даній справі виник внаслідок неправильних дій відповідача, то суд, керуючись ч. 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладає витрати позивача на оплату судового збору за подання даної позовної заяви на Товариство з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Ю.Ес.Ай".
Керуючись статтями 13, 74, 129, 232, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -
1. Позов Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Уніка" задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Ю.Ес.Ай" (04210, м. Київ, проспект Героїв Сталінграда, буд. 4, корпус 6А; ідентифікаційний код 32404600) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Уніка" (04112, м. Київ, вул. Теліги Олени, буд. 6 літ. В; ідентифікаційний код 20033533) суму страхового відшкодування у розмірі 20 000 (двадцять тисяч) грн. 00 коп. та судовий збір у розмірі 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп. Видати наказ.
3. Закрити провадження в частині позовних вимог Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Уніка" про стягнення з Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Ю.Ес.Ай" страхового відшкодування в частині 80 000,00 грн.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Відповідно до п.17.5 ч.1 ПЕРЕХІДНИХ ПОЛОЖЕНЬ Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається до Північного апеляційного господарського суду або через Господарський суд міста Києва.
Повний текст рішення складено 30.06.2021.
Суддя Р.В. Бойко