ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
02.06.2021Справа № 910/232/21
Суддя Господарського суду міста Києва Данилова М.В., при секретарі судового засідання Тарасюку А.Ю., розглянувши загальному позовному провадженні матеріали справи
за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" (01001, місто Київ, площа Івана Франка, буд. 5)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВОДОКАНАЛ-СЕРВІС" (02232, місто Київ, проспект Маяковського Володимира, буд. 68, офіс 233)
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Житлово-будівельного кооперативу "Автотранспортник-5" (02225, м. Київ, вул. Оноре де Бальзака, буд. 10)
про стягнення заборгованості
Представники сторін:
від позивача: Сірик Д.О. - адвокат,
від відповідача: не з'явилися;
від третьої особи: не з'явилися
04 січня 2021 року до Господарського суду міста Києва від КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА ВИКОНАВЧОГО ОРГАНУ КИЇВРАДИ (КИЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ) "КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО" (КП "КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО") (позивач) надійшла позовна заява № 30/7/14158 від 30.12.2020 року до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ВОДОКАНАЛ-СЕРВІС" (відповідач), в якій викладені позовні вимоги, щоб в судовому порядку стягнути заборгованість на суму в розмірі 291 066, 72 грн. за ліцензією на право провадження господарської діяльності з виробництва та постачання теплової енергії споживачам виданою Виконавчим органом Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 591 від 10.04.2018 року.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем його зобов'язань за постачання електричної енергії, зокрема, відповідач в порушення умов електропостачання електричної енергії не здійснював своєчасну плату за послуги позивачу, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.01.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи № 910/232/21 здійснювати у порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі на 10.02.2021 року.
У підготовчому засіданні 10.02.2021 року оголошено перерву до 10.03.2021 року.
11 лютого 2021 року через відділ діловодства суду надійшла зустрічна позовна заява ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ВОДОКАНАЛ-СЕРВІС" до Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" про визнання недійсним акту звіряння розрахунків за теплову енергію від 30.09.2020 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.02.2021 року прийнято зустрічну позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі; об'єднано зустрічну позовну заяву ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ВОДОКАНАЛ-СЕРВІС" до Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" про визнання недійсним акту звіряння розрахунків за теплову енергію в одне провадження з первісним позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ВОДОКАНАЛ-СЕРВІС" про стягнення заборгованості; ухвалено зустрічний позов розглядати за правилами загального позовного провадження разом з первісним позовом у судовому засіданні призначеному на 10.03.2021.
22 лютого 2021 року через відділ діловодства суду від позивача за первісним позовом надійшла відповідь на відзив та клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Житлово-будівельний кооператив "Автотранспортник-5" (02225, м. Київ, вул. Оноре де Бальзака, буд. 10).
10 березня 2021 року через відділ діловодства суду від відповідача за зустрічним позовом надійшов відзив.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.03.2021 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача за первісним позовом - Житлово-будівельний кооператив "Автотранспортник-5" та відкладено підготовче засідання на 07.04.2021 року.
02 квітня 2021 року через відділ діловодства суду від третьої особи на стороні позивача за первісним позовом надішли пояснення.
07 квітня 2021 року судом закрито підготовче засідання та призначено справу до судового розгляду по суті на 19.05.2021 року.
19 травня 2021 року через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.05.2021 відкладено судове засідання на 02.06.2021 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.06.2021 року залишено без розгляду зустрічну позовну заяву ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ВОДОКАНАЛ-СЕРВІС" про визнання недійсним акту звіряння розрахунків за теплову енергію від 30.09.2020 року.
В судове засідання 02.06.2021 року з'явився представники позивача, який надав усні пояснення по справі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. Про дату, час і місце судового засідання повідомлявся належним чином.
Представник позивача наполягав на задоволенні позову, просив його задовольнити.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,
Розпорядженням київської міської державної адміністрації від 27.12.2017 № 1693 "Про деякі питання припинення Угоди щодо реалізації проекту управління та реформування енергетичного комплексу м. Києва від 27 вересня 2001 року, укладеної між Київською міською державною адміністрацією та акціонерною енергопостачальною компанією "Київенерго", КП "КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО" визначено підприємством, за яким закріплено на праві господарського відання майно комунальної власності територіальної громади міста Києва, що повернуто з володіння та користування ПАТ "Київенерго". За розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 10.04.2018 № 591 КП "КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО" видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з виробництва та постачання теплової енергії споживачам.
Отже, з 01.05.2018 постачання теплової енергії здійснює КП "КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО".
Позивачем поставляється теплова енергія відповідачу на потреби гарячого водопостачання житлового будинку за адресою: м. Київ, вул. Бальзака Оноре, 10 , що підтверджується корінцем наряду на включення гарячого водопостачання, обліковою карткою за вересень 2018 року та рахунком-фактури.
З вересня 2018 року ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ВОДОКАНАЛ-СЕРВІС" не оплачував за отриману теплову енергію в результаті чого утворився борг на суму в розмірі 251 048, 90 грн., що підтверджується довідкою про стан розрахунків за спожиту від відповідача теплову енергію.
30 вересня 2020 року між сторонами було проведено звірку розрахунків за теплову енергію за обліковим записом № 1631696, якою підтверджується наявність боргу у відповідача перед позивачем на суму в розмірі 251 048, 90 грн., за наслідками якої складено акт звіряння розрахунків.
Оскільки вказана заборгованість погашена не була, позивач звернувся із даним позовом до суду, в межах якого крім суми основного боргу позивач також просив суд стягнути з відповідача 26 408, 35 грн. інфляційних втрат та 13 609, 47 грн. 3% річних.
Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про наступне.
Відповідно до частин 1, 7 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань.
Згідно з частиною 1 статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Як встановлено частиною 1 статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до положень частини 6 статті 19 Закону України «Про теплопостачання», споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Як підтверджено наявними у матеріалах справи доказами, а саме корінцем наряду на включення гарячого водопостачання в будинку за адресою: м. Київ, Бальзака Оноре, 10 , від 25.09.2017 року.
Крім того, у матеріалах справи наявний акт звіряння розрахунків за теплову енергію від 30.09.2020 року, підписаний представниками обох сторін, а саме з боку позивача директором СП "Енергозбут" КП "Київтеплоенерго" Лопатіним К. О., а з боку відповідача керівником Гранатом В. О.
Відповідно до вимог чинного законодавства акт звірки розрахунків у сфері бухгалтерського обліку та фінансової звітності не є зведеним обліковим документом, а є лише технічним (фіксуючим) документом, за яким бухгалтерії підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій. Акт відображає стан заборгованості та в окремих випадках - рух коштів у бухгалтерському обліку підприємств та має інформаційний характер, тобто має статус документа, який підтверджує тотожність ведення бухгалтерського обліку спірних господарських операцій обома сторонами спірних правовідносин. Сам по собі акт звірки розрахунків не є належним доказом факту здійснення будь-яких господарських операцій: поставки, надання послуг тощо, оскільки не є первинним бухгалтерським обліковим документом.
Разом з цим, акт звірки може вважатися доказом у справі в підтвердження певних обставин, зокрема в підтвердження наявності заборгованості суб'єкта господарювання, її розміру, визнання боржником такої заборгованості тощо. Однак, за умови, що інформація, відображена в акті підтверджена первинними документами та акт містить підписи уповноважених на його підписання сторонами осіб.
Слід також зазначити, що чинне законодавство не містить вимоги про те, що у акті звірки розрахунків повинно зазначатись формулювання про визнання боргу відповідачем. Підписання акту звірки, у якому зазначено розмір заборгованості, уповноваженою особою боржника, та підтвердження наявності такого боргу первинними документами свідчить про визнання боржником такого боргу. Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 19.04.2018 у справі № 905/1198/17, від 05.03.2019 у справі № 910/1389/18 та від 04.12.2019 у справі № 916/1727/17.
Із наданого акту звіряння розрахунків за теплову енергію вбачається, що відповідач засвідчує факт наявності у нього зобов'язання з виплати вартості спожитої теплової енергії в розмірі 251 048, 90 грн. станом на 30.09.2020 року.
Згідно з частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Доказів на підтвердження сплати відповідачем заборгованості за отриману теплову енергію на суму в розмірі 251 048, 90 грн. матеріали справи не містять.
За змістом частини 1 статті 14 ГПК України суд розглядає справу не інакше як, зокрема, на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
У відповідності до частини 3 статті 13, частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Враховуючи вище викладене, з огляду на те, що факт порушення відповідачем своїх зобов'язань щодо своєчасної та повної оплати заборгованості на постачання теплової енергії не спростований відповідачем, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення основного боргу в сумі 251 048, 90 грн.
Щодо посилань відповідача на припинення його відносин з третьою особою та укладення між Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" та Житлово-будівельним кооперативом "Автотранспортник-5" договору, у зв'язку з чим з 01.09.2018 року постачання та отримання теплової енергії є правовідносини позивача та третьої особи, суд зазначає наступне.
21 листопада 2018 року між Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" та Житлово-будівельним кооперативом "Автотранспортник-5" було укладено договір № 0320021 про співпрацю під час надання послуг централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води і розмежування відповідальності, який набрав чинності з 01.10.2018 року.
Отже заборгованість по оплаті за спожиту теплову енергію, що нарахована у вересні 2018 року підлягає стягненню саме з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВОДОКАНАЛ-СЕРВІС".
Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
У зв'язку із простроченням оплати спожитої теплової енергії позивачем заявлено до стягнення з відповідача 26 408, 35 грн. інфляційних втрат та 13 609, 47 грн. три проценти річних, нараховані за період з вересня 2018 року по травень 2020 року включно.
З урахуванням приписів статті 549, частини другої статті 625 ЦК України та статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" правовими наслідками порушення грошового зобов'язання, тобто зобов'язання сплатити гроші, є обов'язок сплатити не лише суму основного боргу, а й неустойку (якщо її стягнення передбачене договором або актами законодавства), інфляційні нарахування, що обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу. Аналогічна правова позиція міститься у пункті 1.3. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" від 17.12.2013.
Оскільки, матеріалами справи підтверджено факт наявності прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання, то Підприємством правомірно здійснено нарахування інфляційних втрат та трьох процентів річних.
Частиною 1 статті 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно зі частиною 2 статті 625 ЦК України, за прострочення виконання грошового зобов'язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачені вищевказаними нормами законодавства наслідки прострочення виконання боржником грошового зобов'язання у вигляді відшкодування інфляційних втрат та трьох процентів річних, що нараховуються на суму основного боргу не є штрафними санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті та отриманні від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові (постанова Пленуму Вищого господарського суду України №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" від 17.12.2013).
Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
Перевіривши розрахунки трьох процентів річних у сумі 13 609, 47 грн. та інфляційних втрат у сумі 26 408, 35 грн., судом встановлено, що розрахунки позивача є правильними, відповідність фактичним обставинам справи і нормам чинного законодавства, у зв'язку із чим, позовні вимоги у цій частині суд також задовольняє.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Підсумовуючи викладені вище фактичні обставини, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства та матеріалів справи в цілому, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Інші доводи сторін, наведені у наданих суду заявах по суті справи, усних та письмових поясненнях, судом розглянуті, але до уваги та врахування при вирішенні спору не приймаються, оскільки на результат вирішення спору не впливають.
Судові витрати позивача по сплаті судового збору відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
Керуючись ст. 73, 86, 129, 219, 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Водоканал-Сервіс" (02232, місто Київ, просп. В. Маяковського, 68, офіс 233; ідентифікаційний код 37880620) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" (01001, місто Київ, пл. І. Франка, 5; ідентифікаційний код 40538421) заборгованість на суму в розмірі 251 048, 90 грн., інфляційні втрати в розмірі 26 408, 35 грн., три проценти річних у розмірі 13 609, 47 грн. та судовий збір у розмірі 4 366, 00 грн.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 30.06.2021 р. (у зв'язку з перебуванням судді Данилової М.В. у відпустці).
Суддя М.В. Данилова