ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
29 червня 2021 року м. ОдесаСправа № 915/1525/20
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Філінюка І.Г.
суддів Богатиря К.В., Бєляновського В.В.
секретар судового засідання: Чеголя Є.О.
за участю:
Поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів в системі відеоконференцзв'язку «EasyCon» з'явився представник:
від АТ «КБ «ПриватБанк» - адвокат Бондаренко В.О., довіреність № 4730-К-О, від 19.05.2021;
До Південно-західного апеляційного господарського суду з'явився:
Особисто арбітражний керуючий - Шибко О.Л., посвідчення № 1118, від 03.07.2013;
Представник Анискевича Владилена в судове засідання не з'явився. Про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлявсяя належним чином.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк»
на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 25.03.2021
у справі №915/1525/20
за заявою боржника ОСОБА_1
про неплатоспроможність
керуючий реструктуризацією: арбітражний керуючий Шибко Олександр Леонідович
суддя суду першої інстанції: Адаховська В.С.
місце винесення ухвали: м. Миколаїв, Господарський суд Миколаївської області
повний текст ухвали складено - 07.04.2021
15.12.2020 фізична особа ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Миколаївської області із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, якою просив суд прийняти заяву до розгляду та відкрити провадження у справі. Окрім зазначеного, у заяві заявник просив призначити арбітражного керуючого Шибка Олександра Леонідовича керуючим реструктуризацією боржника за згодою останнього.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 24.12.2020 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність боржника - ОСОБА_1 ; введено процедуру реструктуризації боргів боржника; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на 120 днів; призначено керуючим реструктуризацією боржника арбітражного керуючого Шибка Олександра Леонідовича.
26.12.2020 на сайті Верховного Суду опубліковано оголошення за № 65672 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 . В оголошенні зазначено, що строк для подання заяв кредиторів з вимогами до боржника - 30 днів з дня офіційного оприлюднення повідомлення про неплатоспроможність. Останнім днем для подання заяв кредиторів було 25.01.2021.
Станом на 25.03.2021 до суду не надійшло жодних заяв від кредиторів.
24.03.2021 до суду від керуючого реструктуризацією боржника надійшов звіт, в якому арбітражний керуючий, зокрема, просить закрити провадження у справі, оскільки до боржника після офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про його банкрутство не висунуто вимог.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 25.03.2021 закрито провадження у справі № 915/1525/20 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 ; припинено дію мораторію на задоволення вимог кредиторів; вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений Кодексом України з процедур банкрутства строк вважаються погашеними, а виконавчі документи за цими вимогами визнати такими, що не підлягають виконанню на підставі п. 6 ч. 1 ст. 90 КУзПБ, (закриття провадження у справі про банкрутство, у зв'язку з тим, що до боржника після офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про його банкрутство не висунуто вимог).
Крім того, закриваючи провадження у справі за п. 6 ч.1 ст. 90 КУзПБ суд застосовував наслідки, передбачені ч. 4 ст. 90 КУзПБ. Обґрунтування ухвали суду першої інстанції.
Судом встановлено, що протягом строку, передбаченого ч. 1 статті 45 КУзПБ до Господарського суду Миколаївської області не надійшло заяв кредиторів з вимогами до боржника.
Суд зазначив, що законодавець визначив підстави для закриття провадження у справі про банкрутство у ст. 90 КУзПБ, і яка застосовується відносно фізичних осіб з урахуванням Книги ІV КУзПБ.
У зв'язку з чим, місцевий господарський суд усунув колізію шляхом системного тлумачення статті 90 КУзПБ, розділів ІІ, ІІІ, ІV Книги третьої КУзПБ відповідно до якого застосовується п. 6 ч. 1 статті 90 КУзПБ, (закриття провадження у справі про банкрутство, у зв'язку з тим, що до боржника після офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про його банкрутство не висунуто вимог) можливо лише до визнання боржника банкрутом, а що стосується (закриття провадження, у зв'язку з затвердження звіту ліквідатора) п. 5 ч. 1 ст. 90 КУзПБ, то його застосування можливе лише після визнання боржника банкрутом.
Не погоджуючись з зазначеною ухвалою, Акціонерне товариство Комерційний Банк «Приватбанк» звернувся до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційної скаргою, в якій просить прийняти постанову, якою скасувати ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 25.03.2021 про закриття провадження у справі № 915/1525/20 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 . Направити справу №915/1525/20 для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Узагальнені доводи апеляційної скарги.
Скаржник зазначає, що Рішенням Жовтневого районного суду м. Миколаєва від 28.08.2019 у справі № 477/1122/19 позовні вимоги АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 задоволені та стягнуто заборгованість за договором від 20.01.2016 № б/н станом на 28.03.2019 в сумі 24 42,10 грн.
Проте, у резолютивній частині ухвали від 25.03.2021 господарський суд Миколаївської області зазначив, що вимоги конкурсних кредиторів у даній справі вважаються погашеними, а виконавчі документи за цими вимогами визнав такими, що не підлягають виконанню.
Станом на 23.12.2020 заборгованість боржника перед АТ КБ «ПриватБанк» за вищевказаним договором становить 35 060,78 грн, з яких 16 841,01 грн - непогашене тіло кредиту та 18 219,77 грн - заборгованість за відсотками за неправомірне користування кредитом.
Скаржник зазначає, що положення Книги Третьої КУзПБ ( в т.ч. ст 90 КУзПБ) не можуть застосовуватися за наявності відповідної спеціальної норми у Книзі Четвертій, КУзПБ.
Скаржник зазначає, що провадження у справах про неплатоспроможність фізичних осіб здійснюється на підставі спеціальних норм процесуального права, які викладені саме у Книзі Четвертій КУзПБ.
Застосування у таких справах норм з Книги Третьої КУзПБ можливо виключно у разі прямої вказівки на це в законі або у разі відсутності відповідних спеціальних норм у Книзі IV КУзПБ.
Суд першої інстанції помилково ототожнив провадження у справі про банкрутство юридичної особи та провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи .
Скаржник вважає, що ототожнивши процедуру санації з процедурою реструктуризації боргів боржника, ліквідаційну процедуру з процедурою погашення боргів боржника, суд першої інстанції проігнорував всі особливості провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи, передбачені Книгою Четвертою КУзПБ.
АТ КБ «ПриватБанк» наголошує, що частина 2 ст. 90 КУзПБ містить спеціальне застереження, згідно якого провадження у справі про банкрутство може бути закрито у випадку, передбаченому пунктом 6 частини першої цієї статті, - лише після визнання боржника банкрутом.
Здійснене місцевим господарським судом «усунення колізії» шляхом закриття провадження у справі до визнання боржника·банкрутом призвело до обмеження прав конкурсних кредиторів на пред'явлення своїх вимог до боржника, оскільки відповідно до абз.3 ч. 4 статті 45 КузПБ передбачено право кредиторів заявляти кредиторські вимог після спливу 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Крім того, скаржник зазначає, що у межах провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи звільнення боржника від боргів можливе лише з двох підстав:
1) виконання боржником плану реструктуризації боргів;
2) завершення процедури погашення боргів, яка передбачає реалізації майна боржника.
Позиція інших учасників справи.
16.06.2021 до суду апеляційної інстанції надійшов відзив Керуючого реструктуризацією - арбітражного керуючого Шибка О.Л. на апеляційну скаргу, відповідно до якого просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги АТ КБ «ПриватБанк» та закрити апеляційне провадження, оскільки АТ КБ «ПриватБанк'на момент винесення оскаржуваної ухвали не був ні стороною, ні учасником справи.
Процесуальний рух справи в суді апеляційної інстанції.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи було визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Філінюка І.Г., суддів: Богатиря К.В., Бєляновського В.В. що підтверджується витягом з протоколу розподілу судової справи між суддями від 14.05.2021.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.05.2021 поновлено Акціонерному товариству Комерційний Банк «Приватбанк» процесуальний строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Миколаївської області від 25.03.2021 у справі № 915/1525/20, відкрито апеляційне провадження, призначено справу № 915/1525/20 до розгляду на 29.06.2021 о 12:00 год.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 31.05.2021 заяву представника Акціонерного товариства «Комерційний Банк «Приватбанк» - Бондаренко Валерія Олеговича про проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами суду з використанням власних технічних засобів, за допомогою комплексу «EasyCon» по справі по справі №915/1525/20, розгляд якої призначено на 29.06.2021 о 12:00 год. - задоволено.
В судовому засіданні 29.06.2021 представник Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк» доводи та вимоги апеляційної скарги підтримав.
Керуючий реструктуризацією арбітражний керуючий Шибко О.Л. в судовому засіданні просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явились. Про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлялися належним чином.
Колегія суддів звертає увагу, що 15.04.2021 на сайті Південно-західного апеляційного господарського суду опубліковано повідомлення за посиланням (https://swag.court.gov.ua/sud4872/pres-centr/news/1106396/) про зупинення відправки судової кореспонденції, у зв'язку з відсутністю асигнувань на оплату послуг з відправки поштової кореспонденції та надсилання учасникам судових проваджень процесуальних документів виключно засобами електронного зв'язку.
Отже, в ухвала Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.05.2021 була направлено представникам учасників справи № 915/1525/20 на електронні адреси, що були зазначені сторонами у поданих до суду та долучених до матеріалів справи документах, а також телефонограмами.
Відповідно до частини 12 статті 270 ГПК України, неявка сторін, або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Зважаючи на те, що в матеріалах справи містяться докази повідомлення всіх учасників судового процесу, а також те, що явка сторін не визнавалася судом обов'язковою, колегія суддів переходить до розгляду апеляційної скарги по суті.
Статтею 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Згідно статті 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Відповідно до частини шостої статті 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі - Закону про банкрутство).
Перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 ГПК України, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду встановила наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
За змістом частини першої статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Предметом апеляційного розгляду у цій справі є питання наявності чи відсутності підстав для закриття провадження у справі про банкрутство на стадії реструктуризації боргів боржника у зв'язку з тим, що до боржника не було висунуто кредиторських вимог.
Фізична особа ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Миколаївської області із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у зв'язку з наявною та непогашеною заборгованістю.
Колегія суддів зазначає, що процедура банкрутства в основі якої лежить конкурсна природа, спрямована на забезпечення відстоювання обґрунтованості вимог конкурсних кредиторів до боржника на конкурентних засадах. Формально це не виключає наявності одного конкурсного кредитора, водночас відсутність конкурсних кредиторів взагалі унеможливлює формування зборів/комітету кредиторів як основної рушійної сили процедури банкрутства.
Як вже зазначено вище, публікація оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 була здійснена судом 26.12.2020.
Згідно частини першої статті 45 КУзПБ, конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Відповідно до частини першої статті 122 КУзПБ, подання кредиторами грошових вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.
Судом першої інстанції встановлено, що протягом строку, передбаченого ч. 1 ст. 45 КУзПБ до господарського суду Миколаївської області не надійшло заяв кредиторів з вимогами до боржника.
Відповідно до ст. 113 КУзПБ, провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи-підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
Колегія суддів зазначає, що законодавець визначив підстави для закриття провадження у справі про банкрутство у статті 90 КУзПБ, і яка також застосовується відносно фізичних осіб з урахуванням Книги ІV КУзПБ, оскільки є загальною.
Так, згідно статті 90 КУзПБ:
Господарський суд закриває провадження у справі про банкрутство, якщо:
1) боржник - юридична особа не внесена до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань;
2) юридичну особу, яка є боржником, припинено в установленому законодавством порядку, про що є відповідний запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань;
3) у провадженні господарського суду є справа про банкрутство того самого боржника;
4) відновлено платоспроможність боржника або погашені всі вимоги кредиторів згідно з реєстром вимог кредиторів;
5) затверджено звіт керуючого санацією або ліквідатора в порядку, передбаченому цим Кодексом;
6) до боржника після офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про його банкрутство не висунуто вимог;
7) справа не підлягає розгляду в господарських судах України;
8) господарським судом не встановлені ознаки неплатоспроможності боржника;
9) в інших випадках, передбачених законом.
2. Провадження у справі про банкрутство може бути закрито у випадках, передбачених пунктами 1, 2, 5 і 7 частини першої цієї статті, на всіх стадіях провадження у справі про банкрутство (до та після визнання боржника банкрутом), у випадках, передбачених пунктами 3, 4, 8 і 9 частини першої цієї статті, - лише до визнання боржника банкрутом, а у випадку, передбаченому пунктом 6 частини першої цієї статті, - лише після визнання боржника банкрутом.
3. Про закриття провадження у справі про банкрутство постановляється ухвала.
4. У випадках, передбачених пунктами 4-6 частини першої цієї статті, господарський суд в ухвалі про закриття провадження у справі зазначає, що вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений цим Кодексом строк або були відхилені господарським судом, вважаються погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами визнаються такими, що не підлягають виконанню.
Колегія суддів зазначає, що місцевий господарський суд закриваючи провадження у справі за п. 6 ч.1 ст. 90 КУзПБ та застосовуючи наслідки, передбачені ч. 4 ст. 90 КУзПБ, а саме, що вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений Кодексом України з процедур банкрутства строк вважаються погашеними, а виконавчі документи за цими вимогами визнати такими, що не підлягають виконанню, порушив публічний та приватний інтерес.
Так, захист публічного інтересу, зокрема, знаходить свій вияв у недопущенні фіктивного банкрутства, а також недопущенні доведення боржника до банкрутства. Захист приватного інтересу, в свою чергу, полягає в максимальному задоволенні вимог кредиторів, відновленні платоспроможності боржника або його ліквідації та продажі його майна у ліквідаційній процедурі з метою погашення вимог кредиторів. Однією з основних функцій господарського суду під час провадження у справі про банкрутство є дотримання балансу інтересів при захисті публічного та приватного інтересів.
Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», який діяв до набрання чинності Кодексом України з процедур банкрутства, визначаючи наслідки порушення 30-денного строку на подання письмових заяв з вимогами до боржника, встановлював правило щодо того, що вимоги конкурсних кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не розглядаються і вважаються погашеними (частина друга статті 14 у редакції, що діяла до 19.01.2013); позбавлення таких вимог статусу конкурсних з їх погашенням в шосту чергу в ліквідаційній процедурі (частина четверта статті 23 у редакції, що діяла після 19.01.2013).
Частиною четвертою статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства, який введено в дію 21.10.2019, у свою чергу, встановлено, що кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного частиною першою цієї статті, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.
Отже, як зазначено Верховним Судом у постанові від 11.02.2021 у справі 910/16593/19, законодавець усвідомлено протягом тривалого часу зменшує наслідки порушення конкурсним кредитором 30-денного строку на подання письмових заяв з вимогами до боржника, у чому вбачається вияв поваги законодавця до прав кредиторів на їх легітимні очікування щодо можливості погашення наявного боргу навіть у випадку порушення 30-денного строку на подання вимог конкурсних кредиторів, що у загальному сенсі відповідало нормам Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у частині пропорційності втручання у права таких кредиторів.
З цієї точки зору колегія суддів вважає, що в даному випадку слід застосовувати до спірної ситуації саме пункту 8 частини першої статті 90 Кодексу України з процедур банкрутства, застосування якого за своїми наслідками більше відповідає загальній динаміці законодавчої спрямованості нормативного регулювання інституту виявлення конкурсних кредиторів і не призводить до визнання вчасно не поданих вимог конкурсних кредиторів до боржника погашеними.
Таким чином, підхід суду першої інстанції суперечить системному тлумаченню частини четвертої статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства, яка серед наслідків неподання заяви конкурсним кредитором протягом 30 днів передбачає лише позбавлення його права вирішального голосу, а не визнання його вимог погашеними, а виконавчих документів за відповідними вимогами - такими, що не підлягають виконанню.
Пунктом 8 частини першої статті 90 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що господарський суд закриває провадження у справі про банкрутство, якщо господарським судом не встановлені ознаки неплатоспроможності боржника.
Враховуючи викладене, колегія суддів відзначає, що оскільки після оприлюднення офіційного оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство ОСОБА_1 до боржника не висунуто вимог, суд не має змоги належним чином надати обґрунтовану оцінку твердженням боржника щодо його неплатоспроможності, адже такі твердження боржника у процедурі банкрутства мають бути досліджені судом критично з урахуванням як думки розпорядника майна, так й інших конкурсних кредиторів. Тому подальше провадження у справі про банкрутство є неможливим, у зв'язку з чим, його належить закрити на підставі пункту 8 частини першої статті 90 Кодексу України з процедур банкрутства, відповідно до якого господарський суд закриває провадження у справі про банкрутство, якщо господарським судом не встановлені ознаки неплатоспроможності боржника.
Зазначена правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 11.02.2021 у справі 910/16593/19.
Стосовно тверджень керуючого реструктуризацією - арбітражного керуючого Шибка О.Л. щодо закриття апеляційного провадження, оскільки АТ КБ «ПриватБанк» на момент винесення оскаржуваної ухвали не був ні стороною, ні учасником справи. колегія суддів зазначає наступне.
Реалізація права на апеляційне оскарження судових рішень у справі про банкрутство відбувається за правилами і в порядку, передбаченими главами 1, 2 «Апеляційне провадження» ГПК України, з урахуванням особливостей оскарження судових рішень у справі про банкрутство, визначених КУзПБ.
Відповідно до частини першої статті 17 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно з частиною першою статті 254 цього Кодексу учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
Аналіз наведених норм свідчить, що ГПК України виокремлено коло осіб, наділених процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення, які умовно можна поділити на дві групи: 1) учасники справи; 2) особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов'язків.
Відповідно до статті 1 КУзПБ сторони у справі про банкрутство - конкурсні кредитори (представник комітету кредиторів), забезпечені кредитори, боржник (банкрут); кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство; учасники у справі про банкрутство - сторони, арбітражний керуючий, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника, а також у випадках, передбачених цим Кодексом, інші учасники справи про банкрутство, щодо прав або обов'язків яких існує спір.
Вищевказаний перелік учасників провадження у справі про банкрутство не є вичерпним, оскільки до учасників справи про банкрутство названа стаття відносить також інших осіб, які у випадках, передбачених КУзПБ, щодо прав або обов'язків яких існує спір.
Особи, які не брали участі у справі також мають право подавати апеляційні скарги на такі судові рішення, нарівні з іншими учасниками відповідної справи. Однак на відміну від оскарження судового рішення учасником справи не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв'язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності таких критеріїв: вирішення судом питання про її право, інтерес, обов'язок, причому такий зв'язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним. Разом з тим судове рішення, оскаржуване незалученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та обов'язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення господарським судом першої інстанції є скаржник, або якщо суд вирішив питання про обов'язки цієї особи чи про її інтереси у відповідних правовідносинах.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Миколаєва від 28.08.2019 у справі № 477/1122/19 позовні вимоги АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 задоволені та стягнуто заборгованість за договором від 20.01.2016 № б/н станом на 28.03.2019 в сумі 24 42,10 грн
Крім того, вказана заборгованість підтверджується наданими боржником до суду копією постанови приватного виконавця виконавчого округу Миколаївської області Куліченка Дмитра Олександровича про відкриття виконавчого провадження №60748064 від 28.11.2019 по виконанню виконавчого листа Жовтневого районного суду Миколаївської області у справі №477/1122/19, виданого 03.10.2019, про стягнення з боржника на користь Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» заборгованості у розмірі 24429,10 грн.
Як зазначено вище, частиною четвертою статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства, встановлено, що кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного частиною першою цієї статті, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.
З'ясовуючи питання про те, чи стосується оскаржуване судове рішення безпосередньо прав та обов'язків скаржника, колегія суддів враховує перш за все, що пунктом 4 оскаржуваної ухвали судом ухвалено, що вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений Кодексом України з процедур банкрутства строк вважаються погашеними, а виконавчі документи за цими вимогами визнати такими, що не підлягають виконанню, отже оскаржуваною ухвалою визнано погашеним борг ОСОБА_1 перед АТ КБ «ПриватБанк», водночас заборгованість боржника перед банком не погашена.
У зв'язку з чим ухвала про закриття провадження з одночасним погашенням всіх вимог стосується безпосередньо прав та обов'язків скаржника, оскільки має легітимні очікування щодо погашення наявних боргів боржника перед ними, зокрема стягнення заборгованості за Рішенням Жовтневого районного суду м. Миколаєва від 28.08.2019 у справі № 477/1122/19, шляхом закриття провадження у справі до визнання боржника·банкрутом призвело до обмеження прав скаржника на пред'явлення своїх вимог до боржника, оскільки відповідно до абз.3 ч. 4 статті 45 КузПБ передбачено право кредиторів заявляти кредиторські вимог після спливу 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Також, колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги, що положення статті 90 КУзПБ не можуть застосовуватися за наявності відповідної спеціальної помри у Книзі Четвертій, КузПБ, оскільки законодавець визначив підстави для закриття провадження у справі про банкрутство у статті 90 КУзПБ, і яка також застосовується відносно фізичних осіб з урахуванням Книги ІV КУзПБ, оскільки є загальною.
Висновки суду апеляційної інстанції.
Згідно пункту 2 частини першої статті 275 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право: скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.
Відповідно до статті 277 ГПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Враховуючи викладені обставини, колегія суддів приходить до висновку, що господарський суд першої інстанції, приймаючи оскаржувану ухвалу, неповно з'ясував обставини, які мають значення для справи, не вірно застосував норми статті 90 КУзПБ, а тому апеляційна скарга Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк» підлягає частковому задоволенню, а ухвала Господарського суду Миколаївської області від 25.03.2021 у справі № 915/1525/20 частковому скасуванню з прийняттям нового рішення про закриття провадження у справі № 915/1525/20 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 на підставі пункту 8 частини першої статті 90 Кодексу України з процедур банкрутства.
Керуючись статтями 129, 232, 233, 236, 240, 269, 270, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд -
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк» - задовольнити частково.
Ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 25.03.2021 у справі № 915/1525/20 - скасувати частково та прийняти нове рішення.
Закрити провадження у справі № 915/1525/20 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на підставі пункту 8 частини першої статті 90 Кодексу України з процедур банкрутства.
Припинити дію мораторію на задоволення вимог кредиторів, введеного згідно ухвали Господарського суду Миколаївської області від 24.12.2020 у справі № 915/1525/20.
Припинити повноваження керуючого реструктуризацією боржника арбітражного керуючого Шибка Олександра Леонідовича (свідоцтво № 1118 від 05.06.2013).
Копію постанови надіслати: ОСОБА_1 , арбітражному керуючому Шибко О.Л., органу державної виконавчої служби - Центральному відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (54001, м. Миколаїв, вул. Артилерійська, 18, (БЦ “Ера”), 5-й поверх); приватному виконавцю Куліченко Д.О. (54030, м.Миколаїв, вул. Пушкінська, буд. 17-А, оф. 13); контролюючому органу, визначеному Податковим кодексом України за місцем проживання боржника ? Головному управлінню ДПС у Миколаївській області (54001, м. Миколаїв, вул. Лягіна, 6); органу державної прикордонної служби - Державній прикордонній службі України (01601, м. Київ, вул. Володимирська, 26), державному органу з питань банкрутства ? Міністерству юстиції України (01001, м. Київ, вул. Городецького, 13)
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у строки, передбачені статтею 288 ГПК України.
Повний текст постанови складено 30.06.2021.
Головуючий суддя І.Г. Філінюк
Суддя В.В. Бєляновський
Суддя К.В. Богатир