Справа № 344/9413/21
Провадження № 11-сс/4808/163/21
Категорія ст. 303 КПК України
Головуючий у 1 інстанції ОСОБА_1
Суддя-доповідач ОСОБА_2
24 червня 2021 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Івано-Франківського апеляційного суду у складі:
головуючого-судді ОСОБА_3 ,
суддів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
з участю секретаря с/з ОСОБА_6 ,
прокурора ОСОБА_7 ,
скаржника ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Івано-Франківську матеріали за апеляційною скаргою (далі АС) ОСОБА_8 , на ухвалу слідчого судді Івано-Франківського міського суду від 18 червня 2021 року про відмову в задоволенні її скарги подану на бездіяльність Івано-Франківської обласної прокуратури, зокрема начальника відділу обласної прокуратури ОСОБА_9 , щодо невнесення відомостей в ЄРДР та зобов'язання до вчинення дій, -
Вказаною ухвалою слідчого судді від 18 червня 2021 року відмовлено в задоволенні скарги ОСОБА_8 на бездіяльність Івано-Франківської обласної прокуратури, зокрема начальника відділу обласної прокуратури ОСОБА_9 , щодо невнесення відомостей в ЄРДР на підставі заяви-повідомлення, яка надійшла від Генерального прокурора від 02.06.2021 та зобов'язати начальника відділу Івано-Франківської обласної прокуратури ОСОБА_9 внести відомості до ЄРДР щодо незаконних дій слідчих ТУ ДБР ОСОБА_10 та ОСОБА_11 щодо внесення завідомо неправдивих відомостей в постанові про відмову у визнанні потерпілою від 10.02.2021 та 14 04.2021 за ст.ст. 366, 365 КК, відповідно до ст. 214 КПК.
Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що викладені в скарзі обставини, не є такими, що реально свідчать про вчинені кримінальні правопорушення в розумінні ст. 214 КПК та відсутні відомості, які б свідчили про наявність у діях осіб складів кримінальних правопорушень.
Відсутність у скарзі відомостей, що, можуть свідчити про вчинення кримінальних правопорушень, зумовлює відповідно і відмову у її задоволенні. За вказаних обставин, виходячи з засад диспозитивності та змагальності кримінального провадження, передбачених ст.ст.22, 26, 214, 303 КПК, слідчому судді заявником не доведено вчинення бездіяльності з не внесення до ЄРДР відомостей про вчинення кримінального правопорушення за його заявою, а тому скарга задоволенню не підлягає.
Не погодившись із таким рішенням слідчого судді, скаржник ОСОБА_8 подала АС, із змісту якої вбачається, що вона покликається на незаконність ухвали слідчого судді, оскільки той неповно з'ясував усі фактичні обставини справи, не дослідив і не дав оцінки наявним в матеріалах справи доказам, а тому винесена ним ухвала є необґрунтованою.
Зазначає, що в провадженні Четвертого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого в м. Львові, здійснюється досудове розслідування в провадженні № 42020091010000037 від 26.08.2020 за ч.1 ст.364 КК, внесеного до ЄРДР за її заявою на підставі ухвали слідчого судді за її скаргою (справа №344/9954/20 від 10.08.20) Івано-Франківського міського суду щодо незаконних дій слідчого Івано-Франківського ВП ГУ НП ОСОБА_12 в провадженні №12019090010002234.
Слідчим ТУ ДБР 14.04.2021 було винесено постанову про відмову у визнанні її потерпілою, а також попереднім слідчим ТУ ДБР виносились неодноразово постанови про відмову у визнанні потерпілою, які в послідуючому були скасовані слідчими суддями.
ОСОБА_8 зазначає, що слідчі ТУ ДБР вказують завідома неправдиві відомості, що вона зверталась із заявою про визнання її потерпілою, оскільки як заявник вона набула прав потерпілого автоматично, на стадії подання заяви про правопорушення, тобто вчиняють злочин, а саме службові підроблення, відповідальність за які передбачена ст.366 КК.
Позаяк такі дії слідчих ТУ ДБР мають системний характер, вона зверталась до Офісу Генерального прокурора, який скерував скаргу в обласну прокуратуру, яку 08.06.2021р. скеровано до Окружної прокуратури та ТУ ДБР для перевірки, викладених в цій заяві фактів.
Вказує, що прокуратурою усіх рівнів не було внесено відомості до ЄРДР, хоча такі мають бути внесені не пізніше 24 годин.
Отже, бездіяльність Івано-Франківської обласної прокуратури полягає у невнесенні відомостей в ЄРДР та перевірці фактів, тобто проведенні розслідування ще до внесення в ЄРДР.
Вказує, що слідчими не тільки вносилась завідома неправдива інформація про те, що вона зверталась із заявою про визнання потерпілою, а й те, що вони зазначають, що її повідомлення не є повідомленням про правопорушенням, а є незгодою з рішенням слідчого і захист від таких рішень можливий виключно у спосіб передбачений ст.303 КПК.
Додатково повідомляє, що слідчі ТУ ДБР неодноразово відмовляли у розгляді клопотань мотивуючи тим, що вона не є стороною у даному кримінальному провадженні.
Просить ухвалу слідчого судді скасувати та зобов'язати уповноважену особу Івано-Франківської обласної прокуратури внести відомості до ЄРДР щодо незаконних дій слідчих ТУ ДБР Антошка та Гордона в кримінальному провадженні №42020001010000037 від 26.08.2020 року за ст.ст. 366, 365 КК, у відповідності до ст. 214 КПК
Заслухавши доповідь ОСОБА_3 , пояснення скаржника ОСОБА_8 , яка підтримала подану АС, просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою задовольнити апеляційні вимоги; пояснення прокурора ОСОБА_7 , який заперечив доводи поданої АС, просить залишити її без задоволення, а ухвалу слідчого судді - без зміни; перевіривши матеріали справи, які надійшли з Івано-Франківського міського суду, з'ясувавши доводи і мотиви АС, колегія суддів приходить до висновку, що АС слід залишити без задоволення, виходячи із наступного.
У відповідності до ст. 370 КПК, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Вказаних вимог закону слідчий суддя в повній мірі дотримався.
Щодо доводів АС ОСОБА_8 слід зазначити наступне.
Так, як вбачається із матеріалів вказаного провадження і, як правильно зазначено слідчим суддею, 17.05.2021 року ОСОБА_8 звернулась до Генерального прокурора, зазначивши, що звертається, як потерпіла в кримінальному провадженні №42020091010000037, від 26.08.2020р., яке отримано, згідно відмітки 24.05.2021р., із заявою, в якій просить : притягнути до кримінальної відповідальності слідчих ТУ ДБР, розташованого в м. Львові ОСОБА_11 та ОСОБА_10 за ст.. 366 КК (внесення в офіційний документ завідома неправдивих відомостей) та за ст. 365 цього ж Кодексу - перевищення та зловживання службовим становищем працівником правоохоронного органу; внести відомості в Єдиний реєстр досудових розслідувань в поряду ст. 214 КПК, та через 24 години надати їй витяг з ЄРДР, та відправити за підслідністю.
Вищезазначену заяву ОСОБА_8 , яка надійшла з Офісу Генерального прокурора, Івано-Франківська обласна прокуратура отримала 02.06.2021 року, і 08.06.2021 року було її скеровано Територіальному управлінню ДБР, розташованого у м. Львові та керівнику окружної прокуратури м. Івано-Франківська ОСОБА_13 .
Відповідно до ч. 1 ст. 303 КПК, на досудовому провадженні, поряд з іншим, можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.
Згідно з ч.1 ст. 214 КПК слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до ЄРДР та розпочати розслідування.
До ЄРДР вносяться не будь-які заяви, які надходять до органів досудового розслідування, а лише відомості про кримінальне правопорушення, коли такі відомості, викладені особою в заяві чи повідомленні про кримінальне правопорушення.
Внесення відомостей до ЄРДР врегульовано Положенням про порядок ведення ЄРДР (затверджене наказом Генеральної прокуратури України від 06 квітня 2016 №139). Згідно з п.1 глави 2 розділу 1 цього Положення, до реєстру вносяться відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що узгоджується з вимогами п.4,5 ч.5 ст. 214 КПК України.
Відповідно до висновку зробленого у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 818/1526/18 у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Згідно ч.4 ст. 214 КПК слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.
Разом з тим, частиною 1 ст. 214 КПК не передбачено обов'язку слідчого, дізнавача чи прокурора вносити до ЄРДР всі прийняті та зареєстровані ними заяви, зокрема ті, що не містять у собі відомостей про склад кримінального правопорушення, передбаченого чинним КК.
Згідно ч.1 ст. 11 КК кримінальним правопорушенням є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом кримінального правопорушення.
Аналіз положень КПК дає підстави для висновку, що реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять відомості про кримінальне правопорушення (внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, передбачено положеннями ч. 1 ст. 214 КПК , а прийняття і реєстрація заяв, передбачено положеннями ч. 4 вказаної статті).
Відповідно до вимог ч.1 та п.4 ч.5 ст.214 КПК підставою для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР є виявлення обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Отже, підставами вважати заяву чи повідомлення саме про кримінальне правопорушення є наявність у таких заявах або повідомленнях об'єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки кримінального правопорушення, що підтверджують реальність конкретної події кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення).
Вищезазначені положення закону дають підстави для висновку, що реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та можуть об'єктивно свідчити про вчинення особою такого кримінального правопорушення. Якщо у заяві чи повідомленні цих даних немає, то вони не можуть вважатися такими, що повинні бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Згідно правової позиції у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2019р. в справі №818/15/18, за правилами п.1 ч.1 ст.303 КПК слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Також Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у своїй постанові від 16.05.2019р. (справа № 761/20985/18, провадження № 51-8007км18) наголосив на тому, що якщо не було події кримінального правопорушення або в діях особи немає складу кримінального правопорушення, то за таких обставин кримінальне провадження не може бути розпочато, а якщо через помилку чи з інших причин таке провадження було розпочато, то воно негайно має бути припинено і з позиції вимог правопорядку, і з огляду дотримання інтересів всіх учасників правовідносин.
Закон передбачає необхідність попередньої оцінки (аналізу) слідчим, дізнавачем, прокурором, слідчим суддею (у разі оскарження заявником бездіяльності уповноваженої особи щодо невнесення відомостей до ЄРДР) змісту заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення на предмет викладення в ньому інформації саме про кримінальне правопорушення.
Предметом оскарження за п.1 ч.1 ст.303 КПК є бездіяльність слідчого чи прокурора щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань впродовж 24 годин після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
У ч.1 ст.2 КК визначено, що підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом.
Підставами вважати заяву чи повідомлення саме про злочин, є наявність в таких заявах або повідомленнях об'єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до ЄРДР.
Крім того, відповідно до ст. 214 КПК відомості про особу та попередню кваліфікацію її дій вносяться до ЄРДР слідчим, дізнавачем або прокурором. Отже, скаржнику не належить право на порушення кримінальної справи проти певної особи, в тому числі і внесення відомостей до ЄРДР щодо вчинення злочину певною особою, а також у нього відсутнє право на реєстрацію повідомлення про злочин за бажаною ним кваліфікацією дій особи за диспозицією КК, оскільки право на кримінально-правове переслідування конкретної третьої особи із обраною самостійно кваліфікацією скаржнику не гарантується положеннями Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод людини. Кримінально-правова кваліфікація обставин вчинення злочину особою є підставою для оголошення про підозру і здійснюється виключно в порядку ст. 22 КПК органом досудового розслідування.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ашинґдейн проти Сполученого Королівства» (Ashingdane v. theUnitedKingdom) від 28 травня 1985, п.57, Series A, № 93 право на суд не є абсолютним і може підлягати легітимним обмеженням.
Одним із таких обмежень є переслідування особи в кримінально-правовому порядку шляхом внесення повідомлення до ЄРДР щодо конкретної особи за бажаною кримінально-правовою кваліфікацією.
Заява ОСОБА_8 мотивована тим, що слідчими внесено неправдиві відомості до постанов про відмову у визнанні її потерпілою у кримінальному провадженні №42020091010000037. Заявниця вважає, що такі неправдиві відомості полягають в тому, у змісті постанов зазначено, що нею подавались заяви про визнання її потерпілою, однак насправді таких заяв з конкретним проханням визнати її потерпілою, вона не подавала.
Поряд з цим, як правильно встановлено слідчим суддею, постановою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова №463/2077/21 від 18.03.2021 року, скасовано постанову слідчого Другого слідчого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові ОСОБА_11 , від 10.02.2021 року про відмову у визнанні потерпілою ОСОБА_8 за її заявою від 05.02.2021 року у кримінальному провадженні №42020091010000037. Постанова мотивована, зокрема тим, що «слідчий суддя погоджується з доводами заявника, що відмова у визнанні її потерпілою слідчим належним чином не мотивована. Зокрема слідчий в оскаржуваній постанові обмежився лише констатацією, що ОСОБА_8 у своїй заяві від 05.02.2021 року не навела достатніх доводів про нанесення їй шкоди, передбаченої ст. 55 КПК» ( абз. 3, що на звороті ухвали).
Слід зазначити, що основним складовим елементом об'єктивної сторони будь-якого злочину є його суспільна небезпечність. Злочин серед інших правопорушень характеризується найвищим ступенем суспільної небезпечності і саме це дозволяє відмежовувати його від близьких за об'єктивними і суб'єктивними ознаками інших правопорушень (адміністративних, дисциплінарних та інших).
Колегія суддів вважає, що викладені обставини, не є такими, що реально свідчать про вчинені кримінальні правопорушення в розумінні ст. 214 КПК та відсутні відомості, які б свідчили про наявність у діях осіб складів кримінальних правопорушень.
Відсутність у скарзі відомостей, що можуть свідчити про вчинення кримінальних правопорушень, зумовлює відповідно і відмову у її задоволенні. За вказаних обставин, виходячи з засад диспозитивності та змагальності кримінального провадження, передбачених ст.ст.22,26 КПК, положень ст. ст.214, 303 цього ж Коексу, слідчий суддя прийшов до обгрунтованого переконання, про те, що заявником не доведено вчинення бездіяльності з не внесення до ЄРДР відомостей про вчинення кримінального правопорушення за її заявою.
Колегія суддів вважає, що слідчий суддя повно і об'єктивно дослідила всі матеріали провадження та дійшла обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні скарги ОСОБА_8 на бездіяльність Івано-Франківської обласної прокуратури, зокрема начальника відділу обласної прокуратури ОСОБА_9 , яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Інші доводи АС є безпідставними та не можуть бути підставами для скасування оскаржуваної ухвали слідчого судді.
За таких обставин, слідчим суддею місцевого суду не допущено істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Враховуючи викладене, ухвала слідчого судді є законною та обґрунтованою, підстав для її скасування колегія суддів не вбачає, отже апеляційну скаргу ОСОБА_8 необхідно залишити без задоволення.
Керуючись вимогами ст.ст. 303,304,376,404,405,407,409,419,422 КПК, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_8 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Івано-Франківського міського суду від 18 червня 2021 року про відмову в задоволенні її скарги подану на бездіяльність Івано-Франківської обласної прокуратури, зокрема начальника відділу обласної прокуратури ОСОБА_9 , щодо невнесення відомостей в ЄРДР та зобов'язання до вчинення дій - без зміни.
Ухвала оскраженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий ОСОБА_3
Судді: ОСОБА_4
ОСОБА_5