Роздільнянський районний суд Одеської області
Справа № 511/543/21
Номер провадження: 1-кп/511/116/21
29.06.2021 року Роздільнянський районний суд Одеської області в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинувачених - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
захисників обвинувачених адвокатів - ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
розглянувши у судовому засіданні в залі суду м. Роздільна Одеської області клопотання прокурора про подовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою по кримінальному провадженню №12020160390000664 від 19.12.2020 року за обвинуваченням
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Первомайськ Р.Молдова, особу без громадянства, офіційно не працюючого, проживаючого без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого
у вчиненні злочину за ч. 2 ст. 121 КК України,
23.03.2021 року до Роздільнянського районного суду Одеської області надійшов з обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12020160390000664, внесеному до ЄРДР від 19.12.2020 року за обвинуваченням ОСОБА_4 , ОСОБА_5 у вчинені злочину, передбаченого ч. 2 ст.121 КК України.
Ухвалою судді від 25.03.2021 року обвинуваченому ОСОБА_5 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про необхідність продовження на період судового розгляду даного кримінального провадження обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою терміном на 60 днів, мотивуючи його тим, що ОСОБА_5 звинувачується у вчиненні тяжкого злочину, йому висунуто обґрунтовану підозру, і на теперішній час продовжують існувати встановлені під час досудового слідства ризики переховування від суду, можливість перешкоджання судовому слідству впливаючи на свідків, а також ризик вчинення повторних злочинів.
Обвинувачений ОСОБА_5 та його захисник адвокат ОСОБА_6 просили відмовити в задоволенні заявленого прокурором клопотання та обрати обвинуваченому більш м'який запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту. Захисник обвинуваченого зазначив, що ОСОБА_5 по даному кримінальному провадженню пред'явлено необґрунтовану підозру у вчиненні злочину, а заявлені прокурором ризики впливу не свідків нічим не підтверджені.
Інші учасники просили вирішити дане питання на розсуд суду.
Суд, заслухавши думку прокурора, обвинуваченого, захисника, інших учасників справи, прийшов до висновку, що клопотання прокурора належить задовольнити з огляду на таке.
Відповідно до ч.3 ст.331 КПК України суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня застування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до ст. 194 КПК України у разі вирішення питання продовження строку дії запобіжного заходу має бути встановлено, чи є обґрунтованою підозра; чи наявні достатні підстави вважати, що існує хоча б один з передбачених ст. 177 КПК України ризиків, на які вказує прокурор; чи може запобігти існуючим ризикам застосування до підозрюваного менш суворого запобіжного заходу.
Однак суд вважає, що відповідно до Глави 28 КПК України судовий розгляд кримінального провадження здійснюється з метою встановлення, чи доведення поза розумним сумнівом вини особи у зазначених в обвинувальному акті злочині, а тому оцінка обґрунтованості підозри на цій стадії провадження виключається і до завершення судового розгляду оцінка доведеності винуватості особи є передчасною.
Тому суд, вирішуючи доцільність подальшого утримання особи під вартою, має право встановити лише існування ризиків неправомірної процесуальної поведінки цієї особи та можливість запобігти цим ризикам шляхом застосування менш суворого запобіжного заходу.
Відповідно до положень ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам, зокрема переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому кримінальному провадження, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Підставою застосування запобіжного заходу є відповідно до ч.2 ст.177 КПК України наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.
Відповідно п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України, в якому передбачений випадок доцільності застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а саме до раніше судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад 3 роки.
Так ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі до 10 років, а тому суд має право на підставі п. 5 ч. 2 ст.183 КПК України обрати відносно нього запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
По даному кримінальному провадженню встановлюються обставини, при яких від насильницької смерті помер ОСОБА_8 .
Європейський суд з прав людини у своєму рішення «Холодков і Холодкова проти України» зазначив, що обов'язок охороняти право на життя за статтею 2 Конвенції, взятий у поєднанні із загальним обов'язком держави за статтею 1 Конвенції «гарантувати кожному, хто перебуває під її юрисдикцією, права і свободи, визначені в ... Конвенції», за своїм змістом вимагає проведення ефективного офіційного розслідування, якщо осіб було вбито у результаті застосування сили.
Суд вважає, що дії, що ставляться ОСОБА_5 у провину носять суспільно-небезпечний характер, він звинувачується у заподіянні тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_8 , від яких настала його смерть і обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого є виправданим заходом, оскільки цього вимагає справжній інтерес суспільства, який незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважає інтереси забезпечення права на свободу.
Суд вважає, що саме запобіжний захід у виді тримання під вартою відповідає характеру та тяжкості діяння, яке інкримінується обвинуваченому, і зокрема під час слухання справи у суді не надасть можливості перешкоджати обвинуваченому інтересам правосуддя шляхом ухилення від явки до суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Крім цього, обвинувачений раніше неодноразово притягався до кримінальної відповідальності, а тому перебуваючи на волі, може продовжити злочинну діяльність, відтак існує ризик вчинення нового злочину.
Крім цього ОСОБА_5 на території України не зареєстрований, не має паспорту, є особою без громадянства, що робить надзвичайно високим ризик ухилення від явки до суду.
Ризик перешкоджати встановленню істини у кримінальному правопорушенні доводиться також і з огляду на початкову стадію досудового розслідування (рішення ЄСПЛ у справі Яжинський проти Польщі (Jarzynski v. Poland, § 43)).
Так суд вважає, що існує ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, який полягає в тому, що дійсно з огляду на початкову стадію процесу обвинувачений може незаконно впливати на свідків з метою ухилення від кримінальної відповідальності, а також в інший спосіб перешкоджати кримінальному провадженню.
Суд вважає, що дані ризики є триваючими і не відпали на час обрання запобіжного заходу обвинуваченому на час розгляду справи у суді.
На досудовому слідстві обвинуваченому призначено альтернативний більш м'який запобіжний захід у виді застави, яка визначена обвинуваченому ОСОБА_5 ухвалою Роздільнянського районного суду Одеської області від 25.12.2020 року у розмір 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 168160,00 грн, який до цього часу є незмінним.
Обрати відносно ОСОБА_5 інші більш м'які запобіжні заходи не можливо, так як необхідних умов їх обрання на час розгляду клопотання прокурора не має, і вони на думку суду не забезпечать запобігання ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
На момент розгляду даного клопотання термін тримання ОСОБА_5 під вартою не закінчився, однак він сплине до наступного судового засідання. Оскільки питання щодо продовження запобіжного заходу у виді тримання обвинуваченого під вартою вирішується в судовому засіданні за участю всього складу суду, тому вважаємо за необхідне вирішити це питання в даному судовому засіданні.
На підставі викладеного і керуючись ст. 177, 178, 183, 194, 331 КПК України, суд
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 , - задовольнити.
Продовжити запобіжний захід у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, - у вигляді тримання під вартою в Державній установі "Одеський слідчий ізолятор" на строк 60 (шістдесят) днів - до 27.08.2021 року включно.
Копію ухвали направити до Державної установи "Одеський слідчий ізолятор" - для виконання, прокурору Роздільнянської місцевої прокуратури, ОСОБА_5 - для відома.
Ухвала підлягає оскарженню протягом п'яти днів з дня її проголошення до Одеського апеляційного суду, відповідно до п. 1-1 ч. 2 ст. 395 КПК України.
Головуючий суддя: ОСОБА_1