24.06.21
Справа № 522/6198/21
Провадження № 3/522/5287/21
24 червня 2021 року м. Одеса
Суддя Приморського районного суду м. Одеси Циб І.В., розглянувши адміністративні матеріали, що надійшли з Полку управління патрульної поліції в Одеській області ДПП, про притягнення до адміністративної відповідальності гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, тимчасово не працюючого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
29.03.2021 року о 23 год. 47 хв. за адресою: м. Одеса, вул. Катерининська, біля буд. 1, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «MAZDA E2200», н/з НОМЕР_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння, зі згоди водія, проводився у встановленому законодавством порядку із застосуванням спеціального технічного приладу DRAGER ALCOTEST 7510, тест №177. Результат показав 1,53%о проміле. Огляд фіксувався на безперервний запис портативного відеореєстратора 001932. Від керування транспортного засобу водій відсторонений шляхом передачі тверезому водію.
Судовий розгляд в суді проведено за відсутністю ОСОБА_1 , який в судове засідання не з'явився.
Суд вживав заходів щодо повідомлення ОСОБА_1 про дату, час та місце судового засідання шляхом надсилання судових повісток на адресу вказаної в протоколі та шляхом публікування інформації на сайті Приморського районного суду м. Одеси. Інші засоби зв'язку з особою, що притягується до адміністративної відповідальності відсутні.
Суд зазначає, що інформація про дату, час та місце розгляду справи перебуває у відкритому доступі на офіційному сайті суду, а відтак останній мав цікавитись долею справи, добросовісно користуватись наданими йому процесуальними правами. Окрім цього, ОСОБА_1 знав про те, що стосовно нього складено протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 026998 від 30.03.2021 року та про те, що розгляд адміністративної справи відбудеться в Приморському районному суді м. Одеси, що підтверджує оглянутий відеозапис. Крім того, дата, час та місце судового засідання були вказані в зазначеному протоколі, який останній підписав.
Суд вважає, що були створені всі умови для реалізації права особи на доступ до правосуддя, та приймаючи до уваги те, що ОСОБА_1 , будучи повідомлений про дату та час розгляду справи в суді, не з'явився, суд оцінює таку поведінку ОСОБА_1 , як небажання особисто прийняти участь в розгляді справи в суді та спроба уникнути відповідальності.
Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до ч. 2 ст. 268 КУпАП, при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 130 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов'язковою.
З урахуванням того, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, в судове засідання не з'явилась, до суду будь-яких доказів своєї невинуватості не надала, приймаючи рішення по суті, суд виходить з наявних в матеріалах справи даних.
Дослідивши матеріали справи, оглянувши відеозапис в судовому засіданні, суд доходить наступних висновків.
Відповідно до ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративна відповідальність передбачена за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Норма ч. 1 ст. 130 КУпАП є бланкетною, а тому серед ознак суті такого адміністративного правопорушення обов'язково повинно бути посилання на конкретний нормативно-правовий акт, яким встановлюються відповідні правила та якого не дотрималась особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, порушивши тим самим законодавчі приписи.
Відповідно до п. 2.9 «а» Правил Дорожнього Руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ст. 245 КУпАП України завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є, зокрема, повне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин справи. Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 11.06.2004 №11 «Про окремі питання, що виникають при застосуванні судами положень ст. 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення, де зазначено, що згідно зі ст. 245 КУпАП суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення має своєчасно, всебічно, повно й об'єктивно з'ясувати обставини справи і вирішити її в точній відповідності із законом.
Під всебічним, повним та об'єктивним з'ясуванням всіх обставин справи необхідно розуміти максимально повне дослідження події, яка відбулась, шляхом відібрання пояснень у особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, залучення свідків та вчинення інших необхідних процесуальних дій.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також іншими документами.
Протокол у справі про адміністративне правопорушення є основним джерелом доказів, на підставі якого суд встановлює наявність чи відсутність у діянні особи правопорушення. Лише належно оформлений протокол дозволяє всебічно розглянути справу по суті.
Відповідно до ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Повноваження працівників поліції щодо виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного сп'яніння регламентовано ст. 266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 року №1452/735 (далі Інструкція), а також іншими спеціальними нормативно-правовими актами.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 року, поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі: 1) якщо водій порушив Правила дорожнього руху. Як встановлено судом ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції, у зв'язку з тим, що порушив Правила дорожнього руху, а саме рухаючись в крайній правій смузі він міг повернути лише праворуч, а також не пропустив автомобіль працівників поліції, які рухались на зелений дозволяючий сигнал світлофора.
Суд зазначає, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення суддя, відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Розглянувши протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 026998 від 30.03.2021 року, дослідив матеріали справи, суд вважає, що ОСОБА_1 своїми діями вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Вина ОСОБА_1 у керуванні транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння та проходження у встановленому законом порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння при обставинах, викладених в протоколі про адміністративне правопорушення, підтверджується: 1) роздруківкою результатів приладу DRAGER ALCOTEST 7510 прилад № ARLM-0412, згідно яких результати огляду на стан сп'яніння складають 1,53% проміле; 2) актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, результатами якого показало стан сп'яніння - 1,53% проміле; 3) відеозаписами на DVD-R диску «ALERUS», на яких зафіксований факт проходження ОСОБА_1 на вимогу поліцейського огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою приладу DRAGER ALCOTEST 7510 прилад № ARCD-0412, який показав у нього позитивний результат алкогольного сп'яніння - 1,53% проміле.
Крім того, з оглянутого відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 підтвердив, що дійсно в обід вживав алкогольний напій, а саме пиво, оскільки не думав, що йому потрібно буде сісти за кермо.
При проведенні огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння працівниками поліції було дотримано процедуру освідування згідно вимог чинного законодавства.
Як було вище наведено, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 026998 від 30.03.2021 року, встановлено, що 29.03.2021 року о 23 год. 47 хв. за адресою: м. Одеса, вул. Катерининська, біля буд. 1, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «MAZDA E2200», н/з НОМЕР_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння, зі згоди водія, проводився у встановленому законодавством порядку із застосуванням спеціального технічного приладу DRAGER ALCOTEST 7510, тест №177. Результат показав 1,53%о проміле. Огляд фіксувався на безперервний запис портативного відеореєстратора 001932. Від керування транспортного засобу водій відсторонений шляхом передачі тверезому водію.
Враховуючи зазначене, суд доходить висновку, що своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.9 А Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, яким встановлено, що водієві забороняється: керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, за що передбачено адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Таким чином, з викладеного випливає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні зазначеного адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП повністю доведена зібраними матеріалами справи про адміністративне правопорушення.
При накладенні адміністративного стягнення стосовно ОСОБА_1 суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
Обставин, які відповідно до ст. 34 КУпАП пом'якшують відповідальність ОСОБА_1 , не встановлено.
Обставин, які відповідно до ст. 35 КУпАП обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , за вчинене ним адміністративне правопорушення, судом не встановлено.
Згідно положень ст. 23 КУпАП, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Санкція частини 1 статті 130 КУпАП, передбачає покарання у вигляді накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Як вбачається з протоколу та згідно оглянутого відеозапису ОСОБА_1 не видавалось посвідчення водія.
Враховуючи наведене, суд вважає за можливе накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Отже, враховуючи зазначені обставини справи, суд вважає, що для виправлення ОСОБА_1 , а також для припинення вчинення ним нових правопорушень, буде достатнім та необхідним застосування адміністративного стягнення у вигляді штрафу, передбаченого санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Крім того, відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір 0.2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 454 грн. 00 коп.
Докази про звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору в матеріалах справи відсутні.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 7, 9, 24, 33, 34, 130, 221, 280, 283, 284, 285 КУпАП, Закону України «Про судовий збір», суд -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, тимчасово не працюючого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, у сумі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 (нуль) копійок в дохід держави.
Відповідно до Закону України «Про судовий збір», стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, тимчасово не працюючого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , судовий збір, у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 454 (чотириста п'ятдесят чотири) гривні 00 (нуль) копійок на користь держави.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду через Приморський районний суд м. Одеси.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення копії постанови про накладення штрафу, в разі не сплати у встановлений строк штрафу з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.
Постанова може бути пред'явлено до примусового виконання протягом трьох місяців з дня її винесення, а в разі оскарження протягом трьох місяців з дня розгляду апеляційної скарги.
Суддя Приморського районного суду
м. Одеси І.В. Циб