П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
29 червня 2021 р.м.ОдесаСправа № 420/9863/20
Головуючий в 1 інстанції: Марин П.П.
Суддя П'ятого апеляційного адміністративного суду Осіпов Ю.В., розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21 січня 2021 року у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС України в Одеській області про зобов'язання вчинити певні дії,
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 21 січня 2021 року позов ФОП ОСОБА_1 - залишено без задоволення.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, представником позивача - адвокатом Посоховим В.С. 10.06.2021р. (засобами поштового зв'язку) подано апеляційну скаргу.
Разом із апеляційною скаргою, представником апелянта подано клопотання, у якому ставиться питання про поновлення строку оскарження судового рішення. В обґрунтування доводів клопотання вказано про те, що 22.02.2021р., в межах визначеного КАС України строку на апеляційне оскарження, представником апелянта через систему «Електронний суд» було подано апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції від 21.01.2021р., після чого останній тривалий час не мав доступу до системи «Електронний суд». Після відновлення доступу до системи «Електронний суд», представником позивача з'ясовано, що подана апеляційна скарга фактично не була подана та мала статус «Помилка прийому». Враховуючи наведені обставини, представник апелянта вважає, що причини пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення є поважними, а тому є законні підстави для його поновлення.
Дослідивши зазначені вище доводи апелянта, вважаю за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ст.295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Водночас, як передбачено ч.ч.2,3 ст.295 КАС України, учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, зокрема, рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених ч.2 ст.299 цього Кодексу.
Матеріалами справи підтверджується, що рішення суду 1-ї інстанції ухвалено 21.01.2021р. в порядку письмового провадження.
Як зазначає представник позивача у справі, з апеляційною скаргою він звернувся до П'ятого апеляційного адміністративного суду 22.02.2021р. за допомогою сервісу «Електронний суд» (за посиланням: https://cabinet.court.gov.ua), тобто у строк, встановлений ст.295 КАС України.
Однак, у зв'язку з відсутністю доступу до сервісу «Електронний суд», представник позивача лише через тривалий час дізнався, що апеляційна скарга фактично не була направлена до суду апеляційної інстанції та мала статус «Помилка прийому».
Між тим, як вбачається зі штампу відділення поштового зв'язку, апеляційна скарга подана представником позивача до суду апеляційної інстанції лише 10.06.2021р. та зареєстрована у суді 14.06.2021р. за вх.№854/6621/21, тобто після закінчення встановленого процесуальним законом строку на її подання.
Так, ст.129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Згідно з п.3 ч.1 ст.7 КАС України, рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом віднесено до принципів здійснення правосуддя в адміністративних судах, зміст якого розкриває ст.10 цього Кодексу, якою встановлено, що усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом.
Не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників адміністративного процесу за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Статтею 44 КАС України передбачено обов'язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи), добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Наведеними положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасника справи діяти сумлінно, проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом.
Таким процесуальним обов'язком учасника справи визначено, зокрема, дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень, а також виконання встановлених законом вимог щодо оформлення апеляційної скарги.
Отже, апелянт (та/або його представник), маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на апеляційний перегляд справи, повинен забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону і суду, зокрема, стосовно строку подання апеляційної скарги, її форми та змісту, для чого повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
З огляду на наведені обставини, варто зауважити, що з моменту надсилання процесуальних документів в електронному вигляді за допомогою сервісу «Електронний суд» (22.02.2021р.) до направлення даної апеляційної скарги засобами поштового зв'язку (10.06.2021р.) у представника апелянта було достатньо часу (більше ніж 4 місяці) для отримання необхідної інформації про рух поданої апеляційної скарги, оскільки при зверненні до суду з апеляційною скаргою апелянт реалізує своє право, а не обов'язок, та є найбільш зацікавленою особою щодо відстеження руху даної справи.
На підтвердження зазначених висновків також свідчить клопотання представника позивача про розгляд даної справи у відкритому судовому засіданні за участю сторін, заявлене у поданій апеляційній скарзі.
Представник апелянта не був позбавлений можливості слідкувати за рухом даної справи та, у разі необхідності, своєчасно направити апеляційну скаргу засобами поштового зв'язку.
До того ж, подаючи апеляційну скаргу від 22.02.2021р., представник апелянта усвідомлював невідповідність останньої вимогам ч.5 ст.296 КАС України (відсутність доказів сплати судового збору), оскільки надана ним квитанція про сплату судового збору датована 25.02.2021р. Тобто, факт постановлення апеляційним судом ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, у даному випадку, був передбачуваним результатом.
Таким чином, з огляду на викладене, скаржником не зазначено обставин, які перешкоджали подати апеляційну скаргу вчасно та які є об'єктивно непереборними чи істотною перешкодою для своєчасного вчинення процесуальних дій. Наведені представником скаржника твердження за своєю суттю є суб'єктивними обставинами та не можуть бути прийняті судом як підстава для поновлення строку апеляційного оскарження рішення суду 1-ї інстанції.
Відповідно до ч.3 ст.298 КАС України, апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених ст.295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Разом із тим, слід також звернути увагу на те, що причина пропуску строку апеляційного оскарження може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно таким умовам:
1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк;
2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк;
3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено;
4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.
Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 28.02.2019р. у справі №826/17879/17.
Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.
Враховуючи викладене, апеляційна скарга підлягає залишенню без руху як така, що подана з пропуском строку на апеляційне оскарження судового рішення, а підстави, наведені у клопотанні про поновлення строку апеляційне оскарження, є неповажними.
При цьому, протягом десяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху апелянт (та/або його представник) має право звернутися до суду апеляційної інстанції та вказати інші підстави для поновлення строку.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст.295,298 КАС України,
У задоволені клопотання представника фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - адвоката Посохова Валентина Сергійовича про поновлення строку апеляційного оскарження - відмовити.
Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - залишити без руху.
Для усунення недоліків поданої апеляційної скарги надати апелянту 10-денний строк з моменту отримання копії ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та касаційному оскарженню не підлягає.
Суддя Осіпов Ю.В.