10 червня 2021 року м. Дніпросправа № 280/7910/20
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Юрко І.В. (доповідач), суддів: Чабаненко С.В., Чумака С.Ю.,
секретарі судового засідання Рубана А.В.,
за участі представника позивача Котелевського К.В.,
представника відповідача Прінь В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Управління Державної міграційної служби України в Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 26 січня 2021 року в адміністративній справі №280/7910/20 (головуючий суддя першої інстанції Калашник Ю.В., рішення у повному обсязі складено та підписано 29.01.2021) за позовом ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби України в Запорізькій області про визнання протиправним та скасування рішення,-
Позивач 04.11.2020 року звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Управління Державної міграційної служби України в Запорізькій області, в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 07.08.2020 року про скасування оформлення набуття ним громадянства України.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 05.07.2018 керівництвом УДМС України в Запорізькій області прийнято рішення про оформлення набуття ним громадянства України та йому видано тимчасове посвідчення громадянина України. 07.08.2020 року відповідач прийняв рішення про скасування оформлення набуття громадянства України. Оскаржуване рішення обґрунтоване тим, що він не дотримався положень ч.4 ст.8 Закону України «Про громадянство України» і не припинив іноземне громадянство. Позивач таке рішення вважає протиправним, оскільки незалежною від особи причиною неотримання документа про припинення іноземного громадянства є, зокрема, випадки, коли вартість оформлення припинення іноземного громадянства (підданства) перевищує половину розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом в Україні на момент, коли особа набула громадянство України. Позивач зазначає, що у даному випадку, відповідно до листів Генерального консульства Російської Федерації у м.Харкові від 13.08.2020 №2793 та від 07.10.2019 №5494 повна вартість оформлення припинення громадянства Російської Федерації станом на 05.07.2018 року - 4004,00 грн., що більш ніж вдвічі перевищує половину розміру мінімальної заробітної плати. Вважає, що існували незалежні від нього причини неотримання документа про припинення іноземного громадянства. Відтак, протягом 2 років з моменту набуття громадянства України, а саме до 05.07.2020 року він мав звернутись до Вознесенівського РВ у м.Запоріжжі УДМС України для здачі тимчасового посвідчення громадянина України, з декларацією про відмову від іноземного громадянства та заявою про видачу довідки про реєстрацію особи громадянином України для подальшого оформлення паспорта громадянина України. Проте, 29.09.2019 року він вилетів на територію Республіки Кіпр, де з незалежних від нього причин, перебуває і наразі, через поширення коронавірусної хвороби та введення карантину. Тобто, починаючи з 12.03.2020 року він не мав змоги повернутись на територію України. Також позивач посилається на те, що подача декларації входить до процедури надання адміністративної послуги - видача довідки про реєстрацію особи громадянином України, а згідно із пп.3 п.2 розділу II Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19)» від 17.03.2020 року №530-ІХ з дня оголошення карантину зупиняється перебіг строків звернення за отриманням адміністративних та інших послуг та строків надання цих послуг, визначених законом від дня припинення карантину перебіг цих строків продовжується з урахуванням часу, що минув до його зупинення.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 26 січня 2021 року позовні вимоги задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення Управління Державної міграційної служби України в Запорізькій області від 07.08.2020 року про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України ОСОБА_1 .
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення суду скасувати та прийняти постанову про відмову в задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що рішення суду першої інстанції є незаконним та необгрунтованим та таким, що ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Апелянт вказує, що судом при ухвалені рішення не зазначено, з яких підстав не враховано доводи відповідача, та необгрунтовано не прийнятття до уваги доказів, наданих відповідачем. Так, згідно листа Департаменту з питань громадянства, паспортизації та реєстрації Державної міграційної служби України від 31.05.2018 року №6.4/2200-18 про ноти Посольства Російської Федерації в Україні щодо процедури припинення громадянства Російської Федерації зазначена вартість її оформлення 1820 гривень для заявників - громадян Російської Федерації. Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет на 2018 року рік» розмір мінімальної заробітної плати з 01.01.2018 року складає 3723,00 грн., тобто консульський збір не перевищує розмір половини мінімальної заробітної плати та подання декларації про відмову від іноземного громадянства є противним. Відповідач зазначає, що ОСОБА_1 необхідно було надати довідку про припинення громадянства Російської Федерації до УДМС України в Запорізькій області або її територіальних підрозділів. Проте, позивачем у встановлений законодавством термін не надано підтверджуючих документів про існування незалежних від особи причин неотримання документа про припинення іноземного громадянства та не надано довідки про припинення громадянства Російської Федерації, у зв'язку із чим керівництвом УДМС України в Запорізькій області прийнято рішення від 07.08.2020 року про скасування рішення про оформлення громадянства України ОСОБА_1 оскільки останнім не виконанно поданого відповідно до частини п'ятої статті 8 Закону зобов'язання припинити іноземне громадянство протягом 2 років з моменту набуття громадянства України. Також відповідач зазначає, що Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19)» не передбачає процедуру подовження терміну дії тимчасового посвідчення громадянина України та не звільняє заявника від виконання зобов'язання припинити іноземне громадянство. Відповідач звертає увагу, що позивачем була надана заява про надання адміністративної послуги від 07.04.2018 року, в якій зазначено, що він ознайомився з вичерпним переліком та розміром платежів, передбачених Декретом Кабінету Міністрів України «Про державне мито», Постановою КМУ від 04.06.2007 №795 «Про затвердження переліку платних послуг, які надаються підрозділами міністерства внутрішніх справ та Державної міграційної служби, і розміру плати за їх надання». Також, після проведеної додаткової перевірки було встановлено, що після набутт ОСОБА_1 громадянства України та отримання тимчасового посвідчення громадянина України, 29.09.2019 року він виїхав за межі України по паспорту громадянина Російської Федерації для виїзду за кордон. Таким чином відповідач вважає, що оскаржуване рішення є законним та обґрунтованим, оскільки позивачем не вжито жодних заходів з припинення іноземного громадянства.
Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив вимоги апеляційної скарги відповідача залишити без задоволення.
В судовому засіданні апеляційної інстанції представник відповідача вимоги апеляційної скарги підтримала, просила їх задовольнити.
Представник позивача проти вимог апеляційної скарги заперечувала, просила рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Відповідно до частин першої та другої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на скаргу, встановила наступне.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи громадянином Російської Федерації, звернувся 07.04.2018 року до Вознесенівського РВ у м.Запоріжжі УДМС України в Запорізькій області із заявою про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням на підставі частини першої статті 8 Закону України «Про громадянство України».
07.04.2018 року позивачем підписано зобов'язання припинити громадянство Російської Федерації протягом двох років з моменту набуття громадянства України та 07.04.2018 року позивач подав УДМС України в Запорізькій області заяву про надання адміністративної послуги щодо оформлення набуття громадянства України (а.с.47-48).
05.07.2018 року відповідачем прийнято рішення про оформлення набуття ОСОБА_1 громадянства України на підставі частини першої статті 8 Закону України «Про громадянство України» та 05.07.2018 року позивачу видана довідка №4231 про реєстрацію особи громадянином України (а.с.13).
12.04.2019 року позивач отримав тимчасове посвідчення громадянина України № НОМЕР_1 , видане УДМС України в Запорізькій області, терміном дії до 05.07.2020 року (а.с.14-15).
У встановлений законодавством термін - до 05.07.2020 року ОСОБА_1 не надано відповідачу підтверджуючих документів про існування незалежних від особи причин неотримання документа про припинення іноземного громадянства та не надано документа про припинення громадянства Російської Федерації.
07.08.2020 року УДМС України в Запорізькій області прийнято рішення про скасування рішення від 05.07.2018 року про оформлення набуття громадянства України за териториальним походженням відповідно до частини 1 статті 8 Закону України «Про громадянство України» громадянину ОСОБА_1 , у зв'язку з тим, що вказаний громадянин не виконав поданого зобов'язання про припинення іноземного громадянства, а незалежні від особи причини неотримання документа про припинення іноземного громадянства не існують.
Не погодившись із рішенням відповідача, ОСОБА_1 оскаржив його до суду.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції погодився із доводами позивача, що вартість оформлення припинення громадянства Російської Федерації перевищує половину розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом в Україні на момент, коли позивач набув громадянство України, а відтак, відповідно до абзацу 13 статті 1 Закону України «Про громадянство України» вказана обставина є незалежною від особи причиною неотримання документа про припинення іноземного громадянства, зокрема, є - вартість оформлення припинення іноземного громадянства (підданства) перевищує половину розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом в Україні на момент, коли особа набула громадянство України. Оскільки судом встановлено, що причина, з яких позивач не отримав документ про припинення іноземного громадянства не залежить від позивача, то, відповідно, позивач мав подати відповідачу декларацію про відмову від іноземного громадянства до 05.07.2020 року.
Крім того, суд зазначив, що позивач 29.09.2019 року вилетів на територію Республіки Кіпр та оголошення пандемії зумовило зупинення авіасполучення між країнами, позивач намагався вилетіти з Республіки Кіпр до України 05.06.2020 року, 01.07.2020 року, 03.07.2020 року, проте рейси були скасовані. Таким чином, позивач, від причин, що він нього не залежали не міг прибути на територію України та надати відповідачу декларацію про відмову від іноземного громадянства.
Переглядаючи справу в порядку апеляційного провадження, колегія суддів виходить з наступного.
Правовий зміст громадянства України, підстави і порядок його набуття та припинення, повноваження органів державної влади, що беруть участь у вирішенні питань громадянства України, порядок оскарження рішень з питань громадянства, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових і службових осіб визначає Закон України «Про громадянство України».
Відповідно до п.9 ч.2 ст.9 Закону України «Про громадянство України» іноземець або особа без громадянства можуть бути за їх клопотаннями прийняті до громадянства України.
Умовами прийняття до громадянства України є:
1) визнання і дотримання Конституції України та законів України;
2) подання декларації про відсутність іноземного громадянства (для осіб без громадянства) або зобов'язання припинити іноземне громадянство (для іноземців).
Іноземці, які подали зобов'язання припинити іноземне громадянство, повинні подати документ про це, виданий уповноваженим органом відповідної держави, до уповноваженого органу України протягом двох років з моменту прийняття їх до громадянства України. Якщо іноземці, маючи всі передбачені законодавством цієї держави підстави для отримання такого документа, з незалежних від них причин не можуть отримати його, вони подають декларацію про відмову від іноземного громадянства.
Відповідно до абзацу 12 статті 1 Закон України «Про громадянство України», зобов'язання припинити іноземне громадянство - письмово оформлена заява іноземця про те, що в разі набуття громадянства України він припинить громадянство (підданство) іншої держави або громадянства (підданства) інших держав і протягом двох років з моменту набуття ним громадянства України подасть документ про припинення громадянства (підданства) іншої держави або громадянств (підданств) інших держав до органу, що видав йому тимчасове посвідчення громадянина України.
Як зазначалось вище, 07.04.2018 року позивачем підписано зобов'язання припинити громадянство Російської Федерації протягом двох років з моменту набуття громадянства України (а.с.47).
Згідно вказаного документа ОСОБА_1 зобов'язався протягом двох років з моменту набуття ним громадянства України подати до органу, що видав йому тимчасове посвідчення громадянина України, документ про припинення громадянства РФ, виданий уповноваженим на те органом цієї держави, а у разі неотримання ним з незалежних від нього причин документа про припинення громадянства РФ, зобов'язався подати декларацію про відмову від громадянства цієї держави і повернути національний паспорт громадянина РФ до уповноваженого органу цієї держави.
05.07.2018 року відповідачем прийнято рішення про оформлення набуття ОСОБА_1 громадянства України на підставі частини першої статті 8 Закону України «Про громадянство України» та 05.07.2018 року позивачу видана довідка №4231 про реєстрацію особи громадянином України (а.с.13).
12.04.2019 року позивач отримав тимчасове посвідчення громадянина України № НОМЕР_1 , видане УДМС України в Запорізькій області, терміном дії до 05.07.2020 року (а.с.14-15).
Таким чином, датою набуття ОСОБА_1 громадянства України є дата 05.07.2018 року та він повинен був протягом двох років з моменту набуття громадянства України виконати зобов'язання щодо припинення громадянства Російської Федерації.
Згідно тексту адміністративного позову, позивач обгрунтовує не подання ним відповідачу документа про припинення громадянства РФ, неможливістю з незалежних від нього причин отримання такого документа від уповноваженого на те органу РФ, оскільки згідно абзацу 13 статті 1 Закону України «Про громадянство України» незалежна від особи причина неотримання документа про припинення іноземного громадянства, зокрема, є - вартість оформлення припинення іноземного громадянства (підданства) перевищує половину розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом в Україні на момент, коли особа набула громадянство України.
На підтвердження вказаного позивач посилаєься на листи Генерального консульства Російської Федерації у м.Харкові від 13.08.2020 року №2793 та від 07.10.2019 року №5494, згідно яких повна вартість оформлення процедури припинення громадянства Російської Федерації станом на 05.07.2018 року складає 4004,00 грн., що перевищує половину розміру визначеного Законом України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» розмір мінімальної заробітної плати, на момент, коли позивач набув громадянство України, яка становить 3723,00 грн..
Апеляційний суд вважає таке посилання позивача, з яким погодився суд першої інстанції, безпідставним та необгрунтованим з огляду на таке.
Відповідно до абзацу 13 статті 1 Закону України «Про громадянство України» незалежна від особи причина неотримання документа про припинення іноземного громадянства - невидача особі, в якої уповноважені органи держави її громадянства (підданства) прийняли клопотання про припинення іноземного громадянства (підданства), документа про припинення громадянства (підданства) у встановлений законодавством іноземної держави термін (за винятком випадків, коли особі було відмовлено у припиненні громадянства (підданства) чи протягом двох років від дня подання клопотання, якщо термін не встановлено, або відсутність у законодавстві іноземної держави процедури припинення її громадянства за ініціативою особи чи якщо така процедура не здійснюється або вартість оформлення припинення іноземного громадянства (підданства) перевищує половину розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом в Україні на момент, коли особа набула громадянство України.
З аналізу вказаної норми вбачається, що за будь-яких обставин особа повинна подати до уповноваженого органу держави її громадянства клопотання про припинення іноземного громадянства, та невидача документа про припинення громадянства у встановлений законодавством іноземної держави термін обумовлена незалежними від особи причинами неотримання документа про припинення іноземного громадянства.
Колегія суддів вважає, що подання вказаного клопотання обумовлено, в тому числі, встановленням уповноваженним органом держави іноземного громадянства наявності чи відсутності щодо конкретної особи незалежних від неї причин неотримання документа про припинення іноземного громадянства, а саме - невидача особі такого документа.
Тобто, не особа сама вирішує чи є у неї незалежні від неї причини неотримання документа про припинення іноземного громадянства, а уповноважені органи держави її громадянства прийняли клопотання про припинення іноземного громадянства, але не видали такій особі документ про припинення іноземного громадянства з незалежних від особи причин.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач до уповноваженіого органу РФ у встановлений з 05.07.2018 року дворічний термін зазначеного вище клопотання (заяви) не подавав, відмови уповноваженого органу РФ у видачі документа про припинення іноземного громадянства не отримував.
Також, апеляційний суд вважає безпідставним посилання суду першої інстанції на те, що повна вартість оформлення процедури припинення громадянства Російської Федерації станом на 05.07.2018 року складає 4004,00 грн., що перевищує половину розміру визначеного Законом України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» розмір мінімальної заробітної плати, на момент, коли позивач набув громадянство України, яка становить 3723,00 грн..
По-перше, за логікою позивача та суду першої інстанції, незалежна від особи причина неотримання документа про припинення іноземного громадянства, а саме вартість оформлення припинення іноземного громадянства (підданства) перевищує половину розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом в Україні на момент, коли особа набула громадянство України, застовується взагалі, а не для конкретної особи. За таких обставин, жодна особа, яка мала намір подати заяву про вихід з громадянства РФ в 2018 році не змогла б подати таку заяву з незалежних від неї причин. Зазначене створює штучні умови для застосування абзацу 13 статті 1 Закону України «Про громадянство України» до будь - яких осіб, та існування інших причин вказаної норми вже не має значення.
Колегія суддів ввжає, що незалежна від особи причина неотримання документа про припинення іноземного громадянства, а саме вартість оформлення припинення іноземного громадянства (підданства) перевищує половину розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом в Україні на момент, коли особа набула громадянство України, застосовується до кокретної особи, для якої вартість оформлення є значною.
По-друге, колегія суддів звертає увагу, що від позивача вимагалось подати лише заяву про вихід із громадянства РФ, вартість якої для заявників - громадян Російської Федерації складає 1820 гривень, що не перевищує половину розміру визначеного Законом України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» розмір мінімальної заробітної плати, на момент, коли позивач набув громадянство України, яка становить 3723,00 грн..
Крім того, позивач, якщо і вважав наявність незалежної від нього причини неотримання документа про припинення іноземного громадянства, у будь-який спосіб не повідомляв про це відповідача, як і не подав свочасно декларацію про відмову від громадянства РФ до уповноваженого органу цієї держави.
Посилання позивача на ту обставину, що він з 29.09.2019 року та до теперішнього часу знаходиться на території Республіки Кіпр, та у зв'язку із поширенням короновірусної хвороби не міг своєчасно повернутись до України та подати особисто декларацію про відмову від громадянства РФ до уповноваженого органу цієї держави, колегія суддів до уваги не приймає з огляду на таке.
Представник позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції
Указом Президента України від 27.03.2001 року №215 (в редакції Указу Президента України від 27.06.2006 року №588/2006) затверджено Порядок провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень (далі по тексту - Порядок №215).
Цей Порядок відповідно до Закону України «Про громадянство України» визначає перелік документів, які подаються для встановлення, оформлення та перевірки належності до громадянства України, прийняття до громадянства України, оформлення набуття громадянства України, припинення громадянства України, скасування рішень про оформлення набуття громадянства України, а також процедуру подання цих документів та провадження за ними, виконання прийнятих рішень з питань громадянства України.
Відповідно до статті 5 Порядку №215 заяву та інші документи з питань громадянства заявник подає особисто. За наявності поважних причин (хвороба заявника, стихійне лихо тощо) заява та інші документи з питань громадянства на прохання заявника можуть подаватися іншою особою або надсилатися поштою.
Як зазначалось вище, позивач, якщо і вважав наявність незалежної від нього причини неотримання документа про припинення іноземного громадянства та намір подати у такому разі декларацію про відмову від громадянства РФ до уповноваженого органу цієї держави, у будь-який спосіб (ані через представника, ані поштою) протягом двох років з 05.07.2018 року не повідомляв про це Управління ДМС у Запорізькій області.
Посилання представника позивача на подання ОСОБА_1 04.07.2020 року (дата на заяві 04.06.2020 року зазначена помилково) електронною поштою заяви про продовження дії тимчасового посвідчення громадянина України, апеляційний суд до уваги не приймає, оскільки така заява не містить відомостей про наявність у позивача незалежної від нього причини неотримання документа про припинення іноземного громадянства, намір подати у такому разі декларацію про відмову від громадянства РФ до уповноваженого органу цієї держави.
Крім того, ОСОБА_1 не був позбавлений і можливості здійснити процедуру виходу з громадянства РФ шляхом подання як клопотання (заяви) про припинення іноземного громадянства так і декларації про відмову від громадянства РФ до уповноваженого органу цієї держави чи до консульства РФ в Україні (поштою або через представника), чи до консульства РФ Республіки Кіпр (особисто).
Відповідно до п.1 частини 2 статті 5 Федерального закону «Консульський статут РФ» від 05.07.2010 року №154-ФЗ до консульських функций відносяться розгляд питань громадянства РФ та виконання рішень з питань громадянства РФ.
Згідно із п. «б» статті 31 Федерального закону «Про громадянство РФ» від 31.05.2002 року №62-ФЗ федеральный орган виконавчої влади, дипломатичні представництва та консульські установи РФ, які знаходяться за межами РФ, приймають від осіб, які проживають за межами РФ, заяви з питань громадянства РФ.
Представник позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції пояснив, що позивач до консульських установ РФ в Україні та Республіки Кіпр з питань припинення громадянства РФ у встанолений зобов'язанням термін не звертався.
Вказане свідчить про пасивну поведінку ОСОБА_1 щодо виконання наданого ним 07.04.2018 року Управлінню ДМС у Запорізькій області зобов'язання припинити громадянство Російської Федерації протягом двох років з моменту набуття громадянства України (з 05.07.2018 року).
Відповідно до статті 21 Закону України «Про громадянство України» рішення про оформлення набуття громадянства України скасовується, якщо особа набула громадянство України відповідно до статей 8 та 10 цього Закону шляхом обману, внаслідок подання свідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів, приховування будь-якого суттєвого факту, за наявності якого особа не може набути громадянство України.
Відповідно до пункту 88 Положення про Комісію при Президентові України з питань громадянства, затвердженого Указом Президента України від 27.03.2001 року №215, для скасування рішень про оформлення набуття громадянства України відповідно до статті 21 Закону територіальними органами Державної міграційної служби України, дипломатичними представництвами чи консульськими установами України готуються такі документи:
а) подання про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України;
б) документи, які підтверджують, що особа набула громадянство України за територіальним походженням (стаття 8 Закону) або була поновлена у громадянстві України (стаття 10 Закону) шляхом обману, внаслідок подання свідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів, приховування будь-якого суттєвого факту, за наявності якого особа не може набути громадянства України (довідка територіального органу Державної міграційної служби України, дипломатичного представництва чи консульської установи про те, що іноземець, який подав зобов'язання припинити іноземне громадянство, не подав документ про припинення цього громадянства, виданий уповноваженим органом відповідної держави, до уповноваженого органу України протягом двох років з моменту реєстрації його громадянином України, а незалежні від особи причини неотримання документа про припинення іноземного громадянства не існують (частина п'ята статті 8 та частина друга статті 10 Закону); інформація територіального органу Державної міграційної служби України про те, що іноземець, який подав декларацію про відмову від іноземного громадянства, не повернув паспорт іноземної держави до уповноважених органів цієї держави (частина восьма статті 8 та частина сьома статті 10); інформація про те, що на момент реєстрації громадянином України існували підстави, за наявності яких особа не поновлюється у громадянстві України (частини перша та друга статті 10 з урахуванням частини п'ятої статті 9 Закону; частина п'ята статті 10 Закону); інформація про інші неправдиві відомості та фальшиві документи, які були подані для набуття громадянства України відповідно до статей 8 та 10 Закону, або інформація про приховування будь-якого суттєвого факту, за наявності якого особа не може набути громадянство України відповідно до статей 8 та 10 Закону.
07.08.2020 року відповідачем складено подання про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України ОСОБА_1 та прийнято рішення, яким скасовано рішення про оформлення набуття ОСОБА_1 громадянства України через те, що останній протягом 2 років не виконав зобов'язання щодо припинення іноземного громадянства, передбаченого частиною 5 статті 8 Закону України «Про громадянство Уукраїни».
З урахуванням наведених вище обставин в їх сукупності апеляційний суд дійшов висновку, що Управлінням ДМС в Запорізькій області рішення від 07.08.2020 року про скасування рішення від 05.07.2018 року про оформлення набуття громадянства України громадянину ОСОБА_1 прийнято на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при постановлені рішення допустив неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи та невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, що у відповідності до статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Керуючись статтями 77, 243, 250, 308, 313, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Управління Державної міграційної служби України в Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 26 січня 2021 року в адміністративній справі №280/7910/20 задовольнити.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 26 січня 2021 року в адміністративній справі №280/7910/20 скасувати.
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби України в Запорізькій області про визнання протиправним та скасування рішення відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту судового рішення.
Повний текст постанови складено 22 червня 2021 року.
Головуючий - суддя І.В. Юрко
суддя С.В. Чабаненко
суддя С.Ю. Чумак