Справа № 560/409/21
іменем України
29 червня 2021 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Божук Д.А. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить:
1. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Хмельницькій області форми «Ф» №1112941 від 22.03.2018 року, яким визначено ОСОБА_1 податкове зобов'язання з транспортного податку з фізичних осіб в розмірі 25000,0 грн. на 2018 рік.
2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Хмельницькій області форми №1112941/2016 від 13.04.2018 року, яким визначено ОСОБА_1 податкове зобов'язання з транспортного податку з фізичних осіб в розмірі 22916,67 грн. на 2016 рік.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що позивачу на підставі податкового повідомлення-рішення від 22.03.2018 №1112941 визначено податкове зобов'язання по транспортному податку з фізичних осіб на 2018 рік на суму 25000,00 грн. В подальшому на підставі податкового повідомлення-рішення від 13.04.2018 №1112941/2016 визначено податкове зобов'язання по транспортному податку за 2016 рік в сумі 22916,67 грн. Позивач зазначає, що він хоч і є власником автомобіля Audi, моделі Q7, 2015 року випуску, з об'ємом циліндрів двигуна 2992 см3, проте його автомобіль не може бути об'єктом оподаткування у 2016 та 2018 роках, оскільки його об'єм є дещо меншим від об'єму двигуна такої ж моделі та марки автомобіля, що визначений у Переліку на рівні об'єму 3000 см3.
Ухвалою суду від 25.01.2021 відкрито провадження в цій адміністративній справі та вирішено її розглянути за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Ухвалою суду від 30.04.2021 замінено відповідача - Головне управління ДФС у Хмельницькій області на його правонаступника - Головне управління ДПС у Хмельницькій області (код ВП 44070171, вул. Пилипчука, 17, м. Хмельницький, Хмельницька область, 29000).
Відповідач подав відзив на позовну заяву, згідно якого просить відмовити у її задоволенні. Вказує, що Головним сервісним центром Міністерства внутрішніх справ України на підставі Переліків об'єктів оподаткування транспортним податком у 2016 та 2018 роках сформовано та надано до ДПС відомості, необхідні для нарахування транспортного податку фізичним особам, що внесені до Єдиного державного реєстру легкових автомобілів та їх власників. Даними ОСОБА_2 доведений для нарахування транспортного податку з фізичних осіб по автомобілю Audi Q7, 2015 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 .
Ухвалою суду від 09.06.2021 витребувано у Міністерства економіки України: 1. копію переліку легкових автомобілів, які підлягають оподаткуванню транспортним податком у 2016 році; 2. письмову інформацію щодо середньоринкової вартості для цілей оподаткування транспортним податком у 2016 році легкового автомобіля марки Audi Q7, рік випуску: 2015, об'єм двигуна: 2992 см2, тип пального бензин (В).
На виконання ухвали суду від Мінекономіки надійшла письмова інформація, зазначена у листі від 16.06.2021, згідно якої відповідно до Інформації середньоринкова вартість легкового автомобіля Аudi Q7 з об'ємом циліндрів двигуна 3,0 літра, бензин, автоматичною коробкою переключення передач до 2 років експлуатації становила понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня 2016 року. Враховуючи, що 1000 куб. см є еквівалентом 1 літра, а тому об'єм циліндрів двигуна автомобіля 2992 куб. см з урахуванням заокруглення до найближчого основного розряду дорівнює 3,0 літра.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.
Позивач є власником транспортного засобу марки Audi, моделі Q7, 2015 року випуску, з об'ємом циліндрів двигуна 2992 см3, реєстраційний номер НОМЕР_1 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу від 16.02.2016 № НОМЕР_2 .
Головне управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області 22.03.2018 прийняло податкове повідомлення-рішення №1112941, яким визначено позивачу суму грошового зобов'язання за платежем "транспортний податок з фізичних осіб" за 2018 рік у розмірі 25000,00 грн.
13.04.2018 Головне управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області прийняло податкове повідомлення-рішення №1112941/2016, яким визначено позивачу суму грошового зобов'язання за платежем "транспортний податок з фізичних осіб" за 2016 рік у розмірі 22916,67 грн.
Вказані податкові повідомлення-рішення були надіслані на адресу позивача, однак повернуті контролюючому органу з відміткою відділення поштового зв'язку “за закінченням встановленого строку зберігання”.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
01.01.2016 року набрав чинності Закон України №909-VІІІ від 24.12.2015 року "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році", яким у статтю 267 Податкового кодексу України було внесено зміни.
Зокрема, пп. 267.2.1 п. 267.2 ПК України викладено в новій редакції, а саме зазначено, що об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, виходячи з марки, моделі, року випуску, типу двигуна, об'єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач, пробігу легкового автомобіля, та розміщується на його офіційному вебсайті (абз.2 підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 ПК України).
Згідно п.267.4 ст.264 ПК України ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25 000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.
Станом на 01 січня 2016 року мінімальна заробітна плата установлена в розмірі 1378 грн. (стаття 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2016 рік"), а тому 750 розмірів мінімальної заробітної плати станом на 01 січня 2016 року складали 1 033 500 грн.
Відповідно до наданої Мінекономіки інформації, до переліку автомобілів, які підлягають оподаткуванню у 2016 році, віднесено автомобіль марки Audi моделі Q7, об'єм циліндрів двигуна 3,0 літри, тип пального - бензин, рік випуску - до двох років включно.
Щодо визначення суми податку за 2018 рік, то відповідно до підп.267.2.1 п.267.2 ст.267 ПК України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин щодо податку за 2018 рік) об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, станом на 1 січня податкового (звітного) року виходячи з марки, моделі, року випуску, об'єму циліндрів двигуна, типу пального.
Щороку до 1 лютого податкового (звітного) року центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, на своєму офіційному вебсайті розміщується перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, який повинен містити такі дані щодо цих автомобілів: марка, модель, рік випуску, об'єм циліндрів двигуна, тип пального.
Базою оподаткування відповідно до підп.267.3.1 п.267.1 ст.267 ПК України є легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.
Ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті (пункт 267.4 статті 267 ПК України).
Підпунктом 267.6.1 пункту 267.6 статті 267 ПК України визначено, що обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку.
Згідно з статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет на 2018 рік" мінімальна заробітна плата з 1 січня 2018 року становить 3723 грн.
Отже, об'єктом оподаткування транспортним податком у 2018 році є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, тобто понад 1 396 125 грн.
На офіційному вебсайті Міністерства економічного розвитку і торгівлі України наведено перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня 2018 (звітного) року.
Так, до вказаного переліку у 2018 році віднесено автомобіль марки Audi моделі Q7, об'єм циліндрів двигуна 3,0 літри, тип пального - бензин, рік випуску - до 5 років включно.
Водночас, позивач є власником транспортного засобу Audi, моделі Q7, 2015 року випуску, з об'ємом циліндрів двигуна 2992 см. куб.
Таким чином, технічні характеристики автомобіля, зазначені у вказаному переліку, не співпадають з технічними характеристиками автомобіля позивача в офіційній документації.
А саме, об'єм двигуна автомобіля позивача (2992 см. куб.) є іншим, ніж визначений та наведений Міністерством економічного розвитку і торгівлі України у переліку (3,0 куб.см.).
Суд враховує, що положення статті 4 ПК України закріплюють низку принципів, які повинні застосовуватися як на стадії встановлення податків, їх основних елементів, при внесенні змін до окремих елементів податку, так і на стадії застосування норм, якими визначений обов'язок сплати податку.
Серед принципів, проголошених у вказаній нормі, є, зокрема, презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу (підпункт 4.1.4. пункту 4.1. статті 4 Податкового кодексу України).
Відповідачем не наведено норм закону чи іншого нормативно-правового акту, виданого на підставі закону, в якому було б передбачено можливість застосування приблизного (заокругленого) показника об'єму циліндрів двигунів автомобілів, які визначені в переліку, затвердженому Мінекономрозвитку.
Тому, вирішення спору у цій справі повинно бути на користь платника податків, що обумовлено як прогалиною у нормативному регулюванні вказаних правовідносин, так і положеннями податкового принципу презумпції правомірності платника податків.
Вказане узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 05.11.2018 у справі № 822/2687/17, а також в ухвалах Верховного Суду від 06 серпня 2020 року по справі № 440/4961/19, від 05 листопада 2020 року по справі № 824/1518/19-а
Таким чином, суд дійшов висновку про те, що у контролюючого органу були відсутні підстави для додаткового трактування критеріїв, необхідних для визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, оскільки щороку центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, визначається Перелік автомобілів, які підлягають оподаткуванню. Тобто, контролюючий орган, отримавши від законодавця вичерпний перелік технічних характеристик, необхідних для надання автомобілю статусу об'єкта оподаткування, був позбавлений необхідності та повноважень в більш ширшому його тлумаченні.
Оскільки у переліку легкових автомобілів, які підлягають оподаткуванню транспортним податком у 2016 році та у 2018 році, автомобіль позивача з об'ємом циліндрів двигуна 2992 куб.см. не вказаний, то транспортний засіб, який зареєстрований на позивача, не може вважатися об'єктом оподаткування транспортним податком в розумінні приписів ПК України.
Як наслідок, автомобіль позивача не є об'єктом оподаткування для сплати транспортного податку у 2016 та 2018 році, а тому оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.
Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При зверненні до суду позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 908,00 грн. Таким чином, понесені судові витрати підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Хмельницькій області.
Водночас, відповідно до ч.1 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з п.1 ч.3 ст.132 КАС України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
За правилами ч.2 ст.134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Згідно абз.1 ч.3 ст.134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Відповідно до ч.4 ст.134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Аналіз наведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивач надав суду лише орієнтовний розрахунок витрат, згідно якого виконані наступні роботи (послуги):
- консультація 1 год - 700 грн.;
- вивчення (перевірка) законодавства, змін до нього, аналіз статей, судової практики - 1 год - 700 грн.;
- написання позову та підготовка необхідного пакету документів (в тому числі копіювання) - 2100 грн.
Суд зазначає, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Зазначена правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року по справі № 826/1216/16, а також у постановах Верховного Суду від 04 лютого 2020 року по справі №1.380.2019.001036, від 30 квітня 2020 року по справі №826/4466/18 та від 07 травня 2020 року по справі №320/3271/19.
Згідно з ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Оскільки позивачем не надано договору про надання правничої допомоги та документів, підтверджуючих факт оплати позивачем наданих послуг, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вимог про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
Водночас, у разі дотримання вимог, визначених статтями 79, 134 та 139 КАС України, позивач не позбавлений права звернутись до суду із клопотанням про присудження на його користь витрат на професійну правничу допомогу.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Хмельницькій області №1112941 від 22.03.2018 та №1112941/2016 від 13.04.2018.
Стягнути на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в сумі 908 (дев'ятсот вісім) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Хмельницькій області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 29 червня 2021 року
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_3 )
Відповідач:Головне управління ДПС у Хмельницькій області (вул. Пилипчука, 17,Хмельницький,Хмельницька область,29000 , код ЄДРПОУ ВП - 44070171)
Головуючий суддя Д.А. Божук