Ухвала
22 червня 2021 року
м. Київ
справа № 181/789/18
провадження № 61-6821ск21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Сакари Н. Ю.,
розглянув касаційну скаргу заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури на рішення Межівського районного суду Дніпропетровської області від 17 вересня 2018 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 11 березня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Межівської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, третя особа - Зорянська сільська рада Межівського району Дніпропетровської області, про визнання права на земельну частку (пай) у порядку спадкування за законом,
У липні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з зазначеним позовом та просила визнати за нею право на земельну частку (пай) у розмірі по 10,78 умовних кадастрових гектар на території Зорянської сільської ради Межівського району Дніпропетровської області, який встановлений для члена колгоспного сільськогосподарського підприємства «ім. Петровського» Межівського району Дніпропетровської області, у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Рішенням Межівського районного суду Дніпропетровської області від 17 вересня 2018 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 11 березня 2021 року апеляційне провадження за апеляційною скаргою першого заступника прокурора Дніпропетровської області на рішення Межівського районного суду Дніпропетровської області від 17 вересня 2018 року на оскаржувані судові рішення у зазначеній справі закрито.
21 квітня 2021 року, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження, заступник керівника Дніпропетровської обласної прокуратури подав до Верховного Суду касаційну скаргу, що надійшла 26 квітня 2021 року, в якій заявник просить оскаржувані судові рішення скасувати й ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.
Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 14 травня 2021 року касаційну скаргу заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури залишено без руху. Зазначено строк виконання ухвали та попереджено про наслідки її невиконання.
На усунення недоліків, що зазначені в ухвалі Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 14 травня 2021 року заявник направив до суду запитувані матеріали.
Клопотання заявника про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення обґрунтовано тим, що копію судового рішення суду апеляційної інстанції отримано заявником 29 березня 2021 року, надавши цьому відповідні докази.
Відповідно до частин першої та другої статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Перевіривши підстави пропуску процесуального строку на касаційне оскарження судових рішень, суд вважає, що заявлене клопотання заявника про поновлення цього строку підлягає задоволенню.
Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України. Зокрема, підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до підпунктів 1, 2 пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
Згідно із частиною восьмою статті 394 ЦПК України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу.
Підставою касаційного оскарження вказаних судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 625/82/17, від 26 червня 2018 року у справі № 599/1833/15, від 29 липня 2020 року у справі № 629/4031/15, від 21 жовтня 2020 року у справі № 181/699/17 тощо, що відповідає вимогам пункту 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
Також заявник вказує на порушення судами норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, оскільки суд не дослідив зібрані у справі докази (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Касаційна скарга заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури подана з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України, зокрема, касаційна скарга містить підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України.
З урахуванням наведеного касаційне провадження у цій справі необхідно відкрити.
Керуючись статтями 389, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Клопотання заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення задовольнити.
Поновити заступнику керівника Дніпропетровської обласної прокуратури строк на касаційне оскарження рішення Межівського районного суду Дніпропетровської області від 17 вересня 2018 року та постанови Дніпровського апеляційного суду від 11 березня 2021 року.
Відкрити касаційне провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Межівської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, третя особа - Зорянська сільська рада Межівського району Дніпропетровської області, про визнання права на земельну частку (пай) у порядку спадкування за законом за касаційною скаргою заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури на рішення Межівського районного суду Дніпропетровської області від 17 вересня 2018 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 11 березня 2021 року.
Витребувати з Межівського районного суду Дніпропетровської області вищезазначену цивільну справу № 181/789/18.
Надіслати іншим учасникам справи копію касаційної скарги та додані
до неї документи, роз'яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою та змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у місячний строк.
До відзиву необхідно додати докази надсилання копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: О. М. Осіян
О. В. Білоконь
Н. Ю. Сакара