19 травня 2021 року Справа № 160/2837/21
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіПрудника С.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до Покровського територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) (Покровський терцентр) про застосування заходів реагування,-
25 лютого 2021 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до Покровського територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) (Покровський терцентр), в якій позивач просить суд:
- застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об'єктів, а саме: будівлі (літера А-2), будівлі (літера Г-1) за адресою: Дніпропетровська обл., Покровський район, с. Вишневе, вул. Спортивна 2 А, Покровського територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) (Покровський терцентр) (код ЄДРПОУ 21930192) до повного усунення порушень;
- встановити у судовому рішенні спосіб і порядок його виконання шляхом зобов'язання зупинити експлуатацію об'єктів, а саме: будівлі (літера А-2), будівлі (літера Г-1) за адресою: Дніпропетровська область, Покровський район, с. Вишневе, вул. Спортивна 2 А, Покровського територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) (Покровський терцентр) (код ЄДРПОУ 21930192) до повного усунення порушень.
Вказані позовні вимоги вмотивовані тим, що подальша експлуатація об'єктів Покровського територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) (Покровський терцентр) із порушеннями щодо пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту, які виявлені під час проведення перевірки, створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
09.04.2021 року від Покровського територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) (Покровський терцентр) до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечив щодо задоволення позовних вимог. В обґрунтування своєї правової позиції відповідач зазначив, що у відповідності до п. 26 ч. 1 ст. 2 Кодексу цивільного захисту України, небезпечним чинником є складова частина небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров'ю людини. Як вбачається зі змісту позовної заяви та доданих до неї матеріалів, застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації приміщень, є заходом, направленим на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об'єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей. Однак, поняття «загроза життю та/або здоров'ю людини» є оціночним поняттям, який лежить у сфері захисту населення, територій, навколишнього природного середовища та майна, функція контролю (нагляду) за чим, зокрема, покладена на позивача, посадові особи якого володіють спеціальними знаннями у цій сфері. До того ж, що законодавцем розмежовані підстави для видачі розпорядчих документів органу державного нагляду (контролю) (приписів, постанов і розпоряджень) та підстави для звернення уповноваженого органу до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів. При цьому до розпорядчих документів мають бути включені тільки ті порушення, які не створюють загрозу життю та здоров'ю людей. Крім того, законодавцем визначені різні правові наслідки застосування заходів: у разі видання припису - можливе застосування штрафу за його невиконання, припис може бути оскаржений в порядку, визначеному законом; у разі зупинення діяльності підприємства -відновлення роботи можливе тільки після усунення всіх порушень, які стали підставою для такого зупинення без обмеження строку зупинення. За результатами проведеної перевірки та складання акту №2 від 11.02.2021 року будь-який розпорядчий документ (припис, розпорядження) який би зобов'язував відповідача усунути вказані у акті порушення та термін їх виконання - не був винесений, а порушення, які зазначені у вказаному акті - не створюють загрозу життю та здоров'ю людей. Тобто, підставою для прийняття суб'єктом владних повноважень рішення про застосування запобіжного заходу є існування реальної, а не уявно припустимої чи удаваної небезпеки виникнення пожежі, перешкоджання гасінню пожежі, перешкоджання евакуації людей, тобто появи дійсної загрози життю або здоров'ю людей. Жодних фактичних даних, які б засвідчували існування названої загрози, суб'єктом владних повноважень у процесі реалізації владної правлінської функції суду не надано. Відповідач стверджує, що право застосовувати заходи реагування у сфері господарської діяльності залежить не від кількості виявлених порушень або їх не усунення протягом тривалого часу, а від сутності виявлених порушень, обов'язковою ознакою яких має бути створення загрози життю та здоров'ю людей.
Позивач посилається на порушення норм ДСТУ EN 62305: 2012, ДБН В.2.5-74:2013, ДСТУ ISO 6309:2007, які поширюються на нове будівництво, розширення, реконструкцію, технічне переоснащення, реставрацію, капітальний ремонт будинків і приміщень різного призначення. Вимоги щодо забезпечення пожежної безпеки під час експлуатації будинків і приміщень встановлюються відповідними нормативними документами системи стандартизації та нормування в будівництві, а також нормативно-правовими актами з питань пожежної безпеки. Позивач посилається на нормативно-правові акти, прийняті у 2007-2013 роках, не обґрунтовуючи підстави їх розповсюдження на будівлі, збудовані більш ніж 50 років тому за відсутності їх реконструкції та капітального ремонту після 2007 року.
У відділенні стаціонарного догляду для постійного та тимчасового проживання Покровського територіального центру проживають люди з соціально-вразливої групи населення: люди з інвалідністю, одинокі, люди, які не мають власного житла та залишилися без підтримки рідних людей та знаходяться на повному державному утриманні. Керівництво Покровського територіального центру, дуже хвилюється за подальшу долю кожної людини, за їх життя та здоров'я, за безпечне середовище в якому вони проживають. І подальша заборона експлуатації об'єктів Покровського територіального центру, а саме відділення стаціонарного догляду, яке знаходиться за адресою: Дніпропетровська обл., Покровський р-н, с. Вишневе, вул. Спортивна, буд. 2 «а» призведе до соціальної несправедливості. Тому що всі 36 людей, які проживають в будинку залишаться просто на вулиці без їжі та житла в разі закриття даного відділення. На думку відповідача позивачем не надано належних, допустимих та беззаперечних доказів щодо обставин, викладених у позовній заяві, а саме - що виявлені порушення створюють загрозу життю та здоров'ю людей. За таких обставин, у задоволенні позовних вимог слід відмовити у зв'язку з їх необґрунтованістю.
29.04.2021 року Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до суду надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, в якій позивач зазначив про безпідставність та необґрунтованість доводів, які викладені відповідачем у відзиві на позовну заяву. В мотивування означеного Головне управління зазначило про те, що за результатами перевірки складено акт від 11.02.2021 №2, яким зафіксовано порушення вимог законодавства у сфері пожежної і техногенної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей і можуть призвести до виникнення надзвичайної ситуації (пожежі). Відповідно до статті 68 Кодексу цивільного захисту України посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов'язані застосовувати санкції, визначені законом. Тобто підстави для звернення до суду із позовом про повне або часткове зупинення роботи об'єкта прямо передбачені законом, до них зокрема відноситься недотримання вимог пожежної безпеки, визначених чинним законодавством. При цьому, повне або часткове зупинення роботи підприємства може бути здійснено виключно за рішенням адміністративного суду.
Стосовно не видання припису за результатами перевірки, яка тривала у період з 08.02.2021 по 11.02.2021, позивач зазначив, що чинне законодавство не обумовлює імперативно необхідність винесення припису, розпорядження чи постанови з питань пожежної безпеки як передумови звернення до суду із позовом про застосування заходів реагування у вигляді зупинення діяльності. Більше того, за змістом частини сьомої статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. 1 лише у разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб'єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом.
Зі змісту наведеної норми закону вбачається, що орган державного нагляду звертається до суду з позовом у випадку наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва ( виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг. В разі ж необхідності вжиття інших заходів реагування, відмінних від повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг, орган державного нагляду складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
Головне управління зазначає, що керівництву Покровського територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) (Покровський терцентр) неодноразово надавались обов'язкові для виконання письмові вимоги щодо усунення порушень вимог законодавства, а саме: приписи про усунення порушень вимог законодавства у сферах пожежної, техногенної безпеки, цивільного захисту від 19.07.2018 №43 та від 24.12.2019 №101. Керівництвом Покровського територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) (Покровський терцентр) приписи не було оскаржено, тобто суб'єкт погодився з виявленими порушеннями та строками їх усунення.
Пунктами 1, 3 та 4 частини 1 статті 7 Кодексу цивільного захисту України, передбачено, що цивільний захист здійснюється за такими основними принципами: гарантування та забезпечення державою конституційних прав громадян на захист життя, здоров'я та власності; пріоритетності завдань, спрямованих на рятування життя та збереження здоров'я громадян; максимально можливого, економічно обґрунтованого зменшення ризику виникнення надзвичайних ситуацій. Пунктом 2 статті 51 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що забезпечення техногенної безпеки суб'єкта господарювання покладається на його керівника. Також відповідно до частини 3 статті 55 Кодексу цивільного захисту України забезпечення пожежної безпеки суб'єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб'єктів господарювання. Актом перевірки Покровського територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) (Покровський терцентр) від 11.02.2021 №2 зафіксовано 12 порушень вимог законодавства у сферах пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту. Саме акт перевірки від 11.02.2021 №2 є належним доказом виявлених порушень та зазначені в ньому порушення служать підставою для застосування заходів реагування. Національним стандартом України (ДСТУ 8828:2019) встановлено загальні вимоги щодо пожежної безпеки об'єктів захисту різного призначення. Відтак, комплекс протипожежного захисту - це сукупність технічних засобів на об'єкті та заходів щодо забезпечення евакуації людей, обмеження поширення пожежі, обслуговування об'єкта захисту пожежно -рятувальними підрозділами, безпеки пожежно - рятувальних підрозділів, що призначені для захисту людей, матеріальних цінностей та довкілля від впливу пожежі. Системи запобігання пожежі - це сукупність засобів та організаційних заходів, призначених для створювання умов, за яких ймовірність виникнення пожежі не перевищує унормоване допустиме значення. Отже, настання реальної загрози життю та здоров'ю людей слід пов'язувати з обставинами, які можуть призвести до займання, розповсюдження вогню, виникнення аварій (катастроф) і з впливом небезпечних факторів, які породжують вказані явища.
Головне управління наголошує, що порушення, зазначені в акті перевірки від 11.02.2021 №2 можуть призвести до займання, розповсюдження вогню, виникнення аварій (катастроф) та з впливом небезпечних факторів, які породжують вказані явища, а тому відповідно до приписів статі 2 Кодексу цивільного захисту України є тими обставинами, які можуть призвести до настання реальної загрози життю та здоров'ю людей. Застосування заходів реагування, як виключного заходу, в судовому порядку поширюється на всіх суб'єктів господарювання, відносно яких проведено перевірку і встановлено порушення, які за оцінкою спеціально уповноваженого органу, створюють реальну загрозу життю та/або здоров'ю людей. Поняття «загроза життю та/або здоров'ю людини» є оціночним поняттям, яке лежить у сфері захисту населення, територій, навколишнього природного середовища та майна, функція контролю (нагляду) за чим, зокрема, покладена на позивача, посадові особи якого володіють спеціальними знаннями у цій сфері. Отже, оскільки на час розгляду справи доказів, які б свідчили про усунення відповідачем всіх порушень, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей, не надано, і у зв'язку з виникненням умов, за яких подальша експлуатація (робота) об'єктів відповідача становить небезпеку для життя і здоров'я працюючих та інших людей, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для припинення експлуатації (роботи) зазначених об'єктів, що, в свою чергу, є підставою для застосування до відповідача заходів реагування. Відтак, Головне управління не підтверджує усунення всіх порушень, зазначених у позові, та вважає, що на сьогоднішній день підстави для не задоволення позовних вимог відсутні.
За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.02.2021 року зазначена вище справа розподілена та 26.02.2021 року передана судді Пруднику С.В.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.03.2021 року в задоволенні клопотання Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області про відстрочення сплати судового збору відмовлено. Вказану позовну заяву було залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 5 (п'яти) робочих днів, з моменту отримання копії даної ухвали, шляхом надання до суду: оригіналу документа про сплату судового збору в розмірі 2270,00 грн.
У встановлений ухвалою суду від 02.03.2021 року строк позивач усунув недоліки адміністративного позову.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.03.2021 року відкрито провадження в адміністративній справі, призначено розгляд за правилами спрощеного провадження без виклику учасників справи.
Згідно з ч. 2 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Враховуючи положення ч.4 вказаної статі, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи №160/2837/21 у спрощеному провадженні.
Справа розглянута в межах строку розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, встановленого статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України - в межах шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Дослідивши всі документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовну заяву слід частково задовольнити з огляду на таке.
Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що у період з 08.02.2021 по 11.02.2021 відповідно до вимог Кодексу цивільного захисту України, Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» проведено позапланову перевірку Покровського територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) (Покровський терцентр)за адресою: Дніпропетровська обл., Покровський район, с. Вишневе, вул. Спортивна 2 А.
Актом перевірки об'єктів Покровського територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) (Покровський терцентр) щодо додержання (виконання) вимог законодавства у сферах пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту від 11.02.2021 №2 (далі - акт) встановлені порушення Кодексу цивільного захисту України № 5403-УІ (далі - КЦЗУ), Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 № 1417, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 05.03.2015 за №252/26697 (далі - ППБУ), «Правила улаштування електроустановок», Правил будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок (далі - ПУЕ, ДНАОП 0.00-1.32-01, НПАОП 40.1-1.32-01), Державних будівельних норм України «Системи протипожежного захисту», затверджено наказом Мінрегіону України від 13.11.2014 №312 (далі - ДБН В.2.5-56:2014), Державних будівельних норм України «Водопостачання. Зовнішні мережі та споруди. Основні положення проектування» затверджено наказом Мінрегіонбуду України від 08.04.2013 р. № 133 (далі - ДБН В.2.5-74:2013), ДСТУ EN 62305:2012 «Блискавкозахист» (європейський стандарт ІЕС 62305-2010), затверджений наказом Міністерства Економічного розвитку і торгівлі України №640 від 28 травня 2012 року (далі - ДСТУ EN 62305:2012), Постанови Кабінету Міністрів України від 23.10.2013 №819 «Порядок проведення навчання керівного складу та фахівців, діяльність яких пов'язана з організацією і здійсненням заходів з питань цивільного захисту» (далі - Порядок проведення навчання), Наказу МНС України від 23.02.2006 № 98, зареєстрованого у Мін'юсті України 20.03.2006 за № 286/12160 «Методика ідентифікації потенційно небезпечних об'єктів» (далі - Методика ідентифікації ПНО), а саме:
1) пункт 1.21 глава 1 розділу 4 ППБУ - захист будівель, споруд та зовнішніх установок від прямих попадань і вторинних її проявів, а також їх перевірку необхідно виконувати відповідно до вимог ДСТУ EN 62305:2012 «Блискавкозахист», а саме не забезпечено будівлю пристроями від прямих попадань блискавки (запропонований термін з 2014 року).
Ризик настання негативних наслідків від провадження господарської діяльності (зазначається згідно 3 формою визначення ризиків настання негативних наслідків від провадження господарської діяльності) - пожежа.
2) пункт 1.6 глава 1 розділ 4 ППБУ - місця з'єднання жил проводів і кабелів, а також з'єднувальні та відгал у жувальні затискачі повинні мати мінімальний перехідний опір, щоб уникнути їх перегрівання і пошкодження ізоляції стиків. Втрати опору ізоляції на стиках повинні бути не більше втрат опору ізоляції на цілих жилах цих проводів і кабелів, а саме виконання з'єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів не здійснено за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів, (термін збіг у 2017 році).
Ризик настання негативних наслідків від провадження господарської діяльності (зазначається згідно 3 формою визначення ризиків настання негативних наслідків від провадження господарської діяльності) - пожежа.
3) пункт 22 розділ 2, ППБУ - під час експлуатації об'єктів забороняється знижувати рівень пожежної безпеки, встановлений законодавством, яке було чинним на момент початку використання об'єкта, а саме не приведено в працездатний стан пожежні кран-комплекти на 2 поверху (термін збіг у 2017 році).
4) пункт 2.2. глава 2 розділу 5 ППБУ - пожежні кран-комплекти не рідше одного разу на рік підлягають технічному обслуговуванню і перевірці на працездатність шляхом пуску води з реєстрацією результатів перевірки у спеціальному журналі обліку технічного обслуговування. Пожежні кран- комплекти повинні постійно бути справними і доступними для використання, а саме не проведено технічне обслуговування і перевірку на працездатність шляхом пуску води з реєстрацією результатів перевірки у журналі на другому поверху (термін збіг у 2017 році).
5) пункт 2.2 глава 2 розділу 5 ППБУ - кожен пожежний кран-комплект має бути укомплектований пожежним рукавом однакового з ним діаметра та стволом, кнопкою дистанційного запуску пожежних насосів (за наявності таких насосів), а також важелем для полегшення відкривання вентиля. Елементи з'єднання пожежного крана, рукавів та ручного пожежного ствола мають бути однотипними, а саме не укомплектовано пожежний кран-комплект пожежним рукавом однакового з ним діаметра та стволом на 2 поверху (термін збіг у 2017 році).
6) пункт 2.28 глава 2 розділ 3 ППБУ - килими, килимові доріжки й інше покриття підлоги у приміщеннях 3 одночасним перебуванням 50 та більше осіб, коридорах, на сходових клітках повинні кріпитися до підлоги і бути помірно небезпечними щодо токсичності продуктів горіння, мати помірну димоутворювальну здатність та відповідати групам поширення полум'я РП1, РП2, а саме не забезпечено покриття підлоги групам поширення полум'я РП1, РП2 у коридорі будівлі 1 поверху (термін збіг у 2018 році);
7) пункт 22 розділ ІІ ППБУ - під час експлуатації об'єктів забороняється знижувати рівень пожежної безпеки, встановлений законодавством, яке було чинним на момент початку використання об'єкта, а саме не забезпечено будівлю протипожежним водопостачанням відповідно ДБН В.2.5-74:2013 «Водопостачання. Зовнішні мережі» (термін збіг у 2018 році).
Будівля (Г-1 - господарський корпус 4/5 частини (приміщення котельні)):
8) пункти 11,12 наказ МНС від 23.02.2006 № 98 - для встановлення наявності або відсутності джерел небезпеки, які можуть ініціювати виникнення надзвичайних ситуацій, а також визначення рівнів можливих надзвичайних ситуацій, не проведено ідентифікацію об'єкта господарської діяльності та не узгоджено її з ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області. Надати повідомлення про результати ідентифікації (термін збіг у 2017 році).
9) пункт 1.6 глава 1 розділ 4 ППБУ - місця з'єднання жил проводів і кабелів, а також з'єднувальні та відгалужувальні затискачі повинні мати мінімальний перехідний опір, щоб уникнути їх перегрівання і пошкодження ізоляції стиків. Втрати опору ізоляції на стиках повинні бути не більше втрат опору ізоляції на цілих жилах цих проводів і кабелів, а саме виконання з'єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів не здійснено за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів.
Ризик настання негативних наслідків від провадження господарської діяльності (зазначається згідно 3 формою визначення ризиків настання негативних наслідків від провадження господарської діяльності) - пожежа.
10) пункт 1.2 глава 1 розділу 5 ППБУ - ризик настання негативних наслідків від провадження господарської діяльності (зазначається згідно 3 формою визначення ризиків настання негативних наслідків від провадження господарської діяльності) - пожежа.
Загальні умови:
11) пункт 8 розділ ІІ ППБУ - територія об'єкта, а також будинки, споруди, приміщення не забезпечені відповідними знаками безпеки. Знаки безпеки, їх кількість, а також місця їх встановлення повинні відповідати ДСТУ ISO 6309:2007 «Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір» (ISO 6309:1987, IDT) та ГОСТ 12.4.026-76 «ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности», а саме не забезпечено будівлю відповідними знаками (термін збіг у 2017 році).
12) пункт 11,16 ПКМУ від 23.10.2013 № 819 - не пройдено функціональне навчання осіб керівного складу діяльність яких пов'язана з організацією і здійсненням заходів з питань цивільного захисту (запропонований термін з 2014).
Подальша експлуатація об'єктів ПОКРОВСЬКИЙ ТЕРЦЕНТР із вищезазначеними порушеннями пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
При відсутності або невідповідність захисту будівлі від прямих ударів блискавки та захисту від вторинних дій блискавки у випадку удару блискавки в будівельні конструкції виникає небезпечне іскріння, полум'я та електричний струм, що виник у результаті виносу високої напруги на струмопровідні частини конструкцій, апаратів, агрегатів, сприяє виникненню пожежі з її небезпечними факторами та розповсюдженням їх до шляхів евакуації та місць перебування людей, та створює загрозу життю та/або здоров'ю людей.
При порушенні виконання монтажу проводів і кабелів, тобто не за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів (гвинтових, болтових тощо), призводить до аварійної експлуатації освітлювальної та силової електромережі та зниження її технічних характеристик, яке призводить до виникнення пожежі та впливу небезпечних факторів пожежі (продуктів горіння, чадного газу та підвищених температур),та створює загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Не відповідність технічного стану пожежних кранів та гідрантів, водойм призводить до унеможливлення гасіння пожежі, допускає розповсюдження пожежі по будівельним конструкціям, їх руйнації, та збільшення продуктів горіння, чадного газу та впливу підвищених температур, що в свою чергу створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей унеможливлюючи евакуацію людей з будівлі.
Відсутність протипожежного водопостачання або невідповідність протипожежного водопостачання вимогам чинних будівельних норм призводить до унеможливлення гасіння пожежі, допускає розповсюдження пожежі по будівельним конструкціям, їх руйнації, та збільшення продуктів горіння, чадного газу та впливу підвищених температур, що в свою чергу створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей унеможливлюючи евакуацію людей з будівлі.
При оздобленні стін, стелі, підлоги на шляху евакуації матеріалами з вищою пожежною небезпекою ніж нормовані може призвести до легкого займання, швидкого горіння, з високою димоутворювальною здатністю та за токсичністю продуктів горіння - надзвичайно небезпечними, що в свою чергу перешкоджає евакуації людей, сприяє затору людського потоку та збільшення часу евакуації, збільшує час впливу небезпечних факторів пожежі на людину та створює загрозу життю та/або здоров'ю людей в будівлі.
Відсутність протипожежного водопостачання або невідповідність протипожежного водопостачання вимогам чинних будівельних норм призводить до унеможливлення гасіння пожежі, допускає розповсюдження пожежі по будівельним конструкціям, їх руйнації, та збільшення продуктів горіння, чадного газу та впливу підвищених температур, що в свою чергу створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей унеможливлюючи евакуацію людей з будівлі.
Не проведення ідентифікації об'єкта господарської діяльності для встановлення наявності або відсутності джерел небезпеки, які можуть ініціювати виникнення надзвичайних ситуацій, унеможливлює визначення рівнів можливих надзвичайних ситуацій.
Відсутність автоматичної системи пожежної сигналізації та системи оповіщення призведе до пізнього виявлення пожежі та оповіщення людей, які перебувають у будівлі, в зв'язку з чим первинні засоби пожежогасіння будуть не ефективними, продукти горіння та чадний газ унеможливлять своєчасну та безпечну евакуацію людей з будівлі та призведуть до отруєння людей що перебуватимуть у ній, гасіння пожежі здійсниться лише після прибуття пожежних підрозділів з необхідними засобами гасіння.
Відсутність відповідних знаків безпеки може призвести до перешкоджання знаходження шляхів евакуації та місцезнаходження первинних засобів пожежогасіння.
Відсутність навчання з питань цивільного захисту призведе до паніки та невірним діям персоналу при виникненні надзвичайної ситуації, що в свою чергу сприяє розвитку надзвичайної ситуації, перешкоджає евакуації людей в окремих випадках при незнанні небезпечних чинників у технологічному процесі та його порушення може призвести до виникнення надзвичайної ситуації.
Посилаючись на наведені обставини, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить із наступного.
Відповідно до підп. 39 п. 4 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 року № 1052, на ДСНС України покладено завдання організовувати і здійснювати державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими держадміністраціями, іншими державними органами та органами місцевого самоврядування, суб'єктами господарювання.
За приписами пп. 27, 35 п. 4 Положення про Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області, затвердженого наказом ДСНС України № 3 від 04.02.2013 року (у редакції наказу ДСНС України від 21.09.2017 №507), Головне управління відповідно до покладених на нього завдань організовує і здійснює безпосередньо та через підпорядковані підрозділи державний нагляд (контроль) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки та цивільного захисту місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування та суб'єктами господарювання; складає акти перевірок, видає приписи, постанови, розпорядження про усунення вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, а в разі встановлення порушень, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей, звертається до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, окремих приміщень, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску та реалізації пожежно-небезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаються Законом України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності від 05.04.2007 № 877-V (далі-Закон №877).
Частиною першою статті 1 Закону №877 встановлено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Відповідно до частини шостої статті 7 Закону №877 за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.
Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб'єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.
Згідно з частиною сьомою статті 7 Закону №877 на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
Відносини, пов'язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, регулюються Кодексом цивільного захисту України №5403 від 02.10.2012.
Відповідно до частин першої та другої статті 64 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.
Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.
Центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону (ст. 66 КЦЗ України).
Згідно з частиною першою статті 67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема, звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Частиною другою статті 68 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.
Статтею 70 Кодексу цивільного захисту України закріплено, що підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є:
1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами;
2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення;
3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки;
4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій;
5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи;
6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб'єкта господарювання, їх непридатність або відсутність;
7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами;
8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об'єктів або об'єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій;
9) відсутність на об'єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту;
10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб'єктів господарювання;
11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об'єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб'єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.
Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.
Аналізуючи наведені норми, суд дійшов висновку, що Кодексом цивільного захисту України передбачено наявність загрози життю та здоров'ю людей внаслідок порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства з питань техногенної, пожежної безпеки, в якості підстави для застосування заходів реагування у сфері державного нагляду.
Суд звертає увагу, що визначення поняття порушення, яке створює загрозу життю та/або здоров'ю людей, є оціночним. Водночас, на переконання суду, всі порушення протипожежних норм в тій чи іншій мірі створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Відповідно до пунктів 1, 2 Розділу І Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 №1417 (далі Правила №1417), ці Правила встановлюють загальні вимоги з пожежної безпеки до будівель, споруд різного призначення та прилеглих до них територій, іншого нерухомого майна, обладнання, устаткування, що експлуатуються, будівельних майданчиків, а також під час проведення робіт з будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічного переоснащення будівель та споруд (далі - об'єкт).
Ці Правила є обов'язковими для виконання суб'єктами господарювання, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування (далі - підприємства), громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах.
Слід зазначити, що Верховний Суд у п. 28 постанови від 10.10.2019 у справі №320/5849/18 зазначив, що наявність порушення вимог протипожежної безпеки не вважається усунутим лише за умови розгляду можливості щодо такого усунення (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР 84899742).
Аналогічна правова позиція викладена в пунктах 33-35 постанови Верховного Суду від 17.10.2019 у справі №826/7292/18 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР 84987953).
Таким чином, на день ухвалення рішення відповідні порушення відповідачем залишаються не усунутими.
Виявлені порушення є суттєвими та потребують усунень, оскільки можуть призвести до виникнення надзвичайних ситуацій, не дозволить у випадку виникнення пожежі вчасно її ліквідувати, призведе до стрімкого розвитку та може потенційно загрожувати життю та здоров'ю людей.
У п.31 постанови Верховного Суду від 07.10.2019 у справі №815/140/18 зазначено, що відсутність протипожежної сигналізації є істотним порушенням, що впливає на ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі та може спричинити загрозу життю і здоров'ю людей та унеможливить її ефективну ліквідацію та рятування людей (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР 84805275).
Суд зазначає, що матеріали справи не містять доказів усунення відповідачем вказаних порушень.
Отже, характер суспільної небезпечності встановленого під час перевірки відповідача порушення, а також наявність безпосередньої та реальної загрози життю та/або здоров'ю людей є обґрунтованими та беззаперечними.
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей, мають системний та триваючий характер і фактично не усунуті відповідачем.
При цьому, суд зазначає, що дотримання протипожежних вимог є обов'язком особи, яка здійснює експлуатацію відповідного об'єкта.
Так, відповідно до частин першої-третьої статті 55 Кодексу цивільного захисту України забезпечення пожежної безпеки на території України, регулювання відносин у цій сфері органів державної влади, органів місцевого самоврядування та суб'єктів господарювання і громадян здійснюються відповідно до цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів.
Діяльність із забезпечення пожежної безпеки є складовою виробничої та іншої діяльності посадових осіб і працівників підприємств, установ та організацій. Зазначена вимога відображається у трудових договорах (контрактах), статутах та положеннях.
Забезпечення пожежної безпеки суб'єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб'єктів господарювання.
Згідно з пунктом 5 Розділу І Правил №1417 особи, відповідальні за забезпечення пожежної безпеки на підприємствах та об'єктах, їх права та обов'язки визначаються відповідно до законодавства.
Пунктом 6 цього ж Розділу передбачено, що у разі передачі в оренду цілісного майнового комплексу або окремих його частин, приміщень, інших об'єктів за домовленістю сторін цивільно-правового договору визначаються права та обов'язки орендаря та орендодавця щодо забезпечення пожежної безпеки та відповідальності за порушення вимог пожежної безпеки на об'єкті оренди.
Діяльність із забезпечення пожежної безпеки є складовою виробничої та іншої діяльності посадових осіб і працівників підприємств та об'єктів (п.1 Розділу ІІ Правил №1417).
Отже, забезпечення пожежної безпеки об'єкта є обов'язком, у тому числі, керівника суб'єкта, який експлуатує відповідні приміщення, обов'язки якого з цих питань визначаються у договірному порядку.
На підставі викладеного, враховуючи, що відповідач не усунув всіх порушень, які виявлені в ході проведення перевірки, і ті порушення, які на теперішній час продовжують існувати, створюють загрозу життю та здоров'ю людей, суд дійшов висновку про необхідність застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об'єктів, а саме: будівлі (літера А-2), будівлі (літера Г-1) за адресою: Дніпропетровська обл., Покровський район, с. Вишневе, вул. Спортивна 2 А, Покровського територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) (Покровський терцентр) (код ЄДРПОУ 21930192) до повного усунення порушень.
При цьому, суд враховує, що застосований захід реагування має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення відповідачем виявленого порушення.
Крім того, застосований до відповідача захід реагування має також спонукаючий характер, направлений на забезпечення відповідачем виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.
Разом з тим, не підлягають задоволенню позовні вимоги позивача в частині встановлення у судовому рішенні способу і порядку його виконання шляхом зобов'язання зупинити експлуатацію об'єктів, а саме: будівлі (літера А-2), будівлі (літера Г-1) за адресою: Дніпропетровська область, Покровський район, с. Вишневе, вул. Спортивна 2 А, Покровського територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) (Покровський терцентр) (код ЄДРПОУ 21930192) до повного усунення порушень, виходячи з наступного.
Так, питання щодо встановлення способу і порядку виконання судового рішення врегульовано ст.378 Кодексу адміністративного судочинства України, що віднесена до Розділу ІV “Процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах”, при цьому, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (ч.3 ст.378 Кодексу адміністративного судочинства Україна).
З аналізу наведеного вбачається, що встановлення способу і порядку виконання судового рішення можливе лише на стадії виконання судового рішення у разі наявності обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Відповідно до положень ч.1 ст.370 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що є обов'язковим та підлягає виконанню лише те судове рішення, яке набрало законної сили.
Згідно до ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Частиною 1 ст.295 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що апеляційна скарга, зокрема, на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, при цьому, у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Таким чином, виходячи з наведених процесуальних норм, вбачається, що є обов'язковим та підлягає виконанню лише те судове рішення, яке набрало законної сили, при цьому, на момент складання повного судового рішення, прийнятого в порядку письмового провадження, таке судове рішення є таким, що ще не набрало законної сили, а тому і підстави для встановлення способу і порядку виконання судового рішення до моменту набрання такого судового рішення законної сили у адміністративного суду відсутні, виходячи з положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Таким чином, у наведеній частині позовних вимог адміністративний позов задоволенню не підлягає.
Приймаючи до уваги викладене, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованих правових підстав для часткового задоволення позовних вимог.
Відповідно до частини другої статті 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Оскільки відповідні витрат, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз, позивачем понесені не були, судові витрати у вигляді судового збору стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись ст. ст. 2, 77, 78, 242-243, 245-246, 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до Покровського територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) (Покровський терцентр) про застосування заходів реагування - задовольнити частково.
Застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об'єктів, а саме: будівлі (літера А-2), будівлі (літера Г-1) за адресою: Дніпропетровська обл., Покровський район, с. Вишневе, вул. Спортивна 2 А, Покровського територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) (Покровський терцентр) (код ЄДРПОУ 21930192) до повного усунення порушень.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Розподіл судових витрат судом не здійснюється.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С. В. Прудник