19 травня 2021 року Справа № 160/3688/21
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіПрудника С.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «ТАРА» до Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення,-
15 березня 2021 року (направлено засобами поштового зв'язку 09.03.2021 року) до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «ТАРА», яка подана представником - адвокатом Пузій Олексієм Вікторовичем до Дніпровської митниці Держмитслужби, в якій представник позивача просить суд:
- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA110240/2021/00019, оформлену 23.02.2021 року Дніпровською митницею Держмитслужби.
В обґрунтування позовної заяви зазначено, що ТОВ «ТАРА» з метою митного оформлення товарів подало до Дніпропетровської митниці Держмитслужби електронну митну декларацію № UA110240/2021/000383 від 08.02.2021 р. та документи на підтвердження заявленої митної вартості товару. Під час декларування товарів за вказаною електронною митною декларацією позивачем обрано основний метод визначення митної вартості товару за ціною договору та подані документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару відповідно до вимог статті 53 Митного кодексу України, зазначені в графі 44 митної декларації. Вказує, що в на момент складання оскаржуваного рішення, відповідач не мав жодного доказу того, що товари, які отримав позивач є арматурним прокатом (арматурою) або катанкою будь-яких діаметрів. Крім того, направлений до відповідача висновок № 12 з протоколами випробувань відповідачем взагалі не були взяті до уваги та не враховані при оформленні додаткової митної декларації № UA110240/2021/000605. З огляду на викладене позивач вважає, що оскаржувана картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA110240/2021/00019 є протиправною та підлягає скасуванню.
31.03.2021 року до канцелярії Дніпропетровського окружного адміністративного суду від Дніпровської митниці Держмитслужби надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач заперечив щодо задоволення позовних вимог. В обґрунтування своєї правової позиції зазначено наступне.
Позивач 08.02.2021 подав до Дніпровської митниці Держмитслужби митну декларацію типу ІМ 40 ДТ № UA110240/2021/000383, згідно графи 31 якої заявлено наступні товари: товар № 1: «Прутки сталеві у вигляді прямих відрізків, гарячекатані круглого поперечного перетину з легованої хромистої сталі марки 40Х, діаметром 26 мм, довжиною 4000-6200 мм, без подальшої обробки для виготовлення запчастин до с/х техніці. Прутки не являють собою арматурний прокат (арматуру) або катанку. Виготовлені згідно ГОСТ 2590-2006 «Прокат сортовий сталевий гарячекатаний круглий. Сортамент». Виробник: AT «Оскольський електрометалургійний комбінат». Країна виробництва RU. Згідно графи 33 заявлено код товару УКТЗЕД 7228306900 - товар № 2: «Прутки сталеві у вигляді прямих відрізків, гарячекатані круглого поперечного перетину з вуглецевої нелегованої сталі марки 45, діаметром 35 мм, довжиною 4000-6200 мм, без подальшої обробки для виготовлення запчастин до с/х техніці. Прутки не являють собою арматурний прокат (арматуру) або катанку. Виготовлені згідно ТОСТ 2590-2006 «Прокат сортовий сталевий гарячекатаний круглий. Сортамент». Виробник: AT «Оскольський електрометалургійний комбінат». Країна виробництва RU. Згідно графи 33 заявлено код товару УКТЗЕД 72149979000.
Митницею під час здійснення митного оформлення товару були відібрані проби (зразки) товару, згідно акту від 08.02.2021 та направлені на дослідження до спеціалізованої установи Держмитслужби. Відповідно до висновку Дніпропетровського управління експертиз та досліджень Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Державної митної служби України від 19.02.2021 № 1420003700-0115, надана на дослідження проба товару № 1 за визначеними показниками ідентифікована як пруток круглого поперечного перерізу із сталі легованої, іншої, діаметром (26.18±0,02) мм. Рельєф поверхні відсутній Будь-яке оброблення поверхні (плакування, фарбування, гальванічного або іншого покриття) відсутнє. Вміст вуглецю не визначався у зв'язку із відсутністю необхідного обладнання. Метод рентегенофлуоресцентного аналізу на приладі. Аналізатор елементарного складу EXPERT 3L, для визначення хімічного складу, носить якісний / напівкількісний характер; надана на дослідження проба товару №2 за визначеними показниками ідентифікована як пруток круглого поперечного перерізу із сталі нелегованої, діаметром (35.12±0,02) мм. Рельєф поверхні відсутній Будь-яке оброблення поверхні (плакування, фарбування, гальванічного або іншого покриття) відсутнє. Вміст вуглецю не визначався у зв'язку із відсутністю необхідного обладнання. Метод рентегенофлуоресцентного аналізу на приладі. Аналізатор елементарного складу EXPERT 3L, для визначення хімічного складу, носить якісний / напівкількісний характер. Після отримання висновку Дніпропетровського управління експертиз та досліджень Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Державної митної служби України від 19.02.2021 № 1420003700-0115 митницею оформлено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 08.02.2021 № UA110240/2021/00017, в якій зазначено про те, що за результатами лабораторних досліджень до товару № 1 та товару № 2 застосовуються остаточні антидемпінгові заходи.
Також, позивачу роз'яснено, що митне оформлення товару можливе за умови вірного заповнення гр.44, а саме: внесення інформації про результати лабораторних досліджень. У подальшому позивач 08.02.2021 подав до митниці тимчасову митну декларацію № UА110240/2021/000391, в графі 47 (В) «Нарахування платежів» якої зазначив відомості щодо сплати антидемпінгового мита у сумі 85 029,59 грн. У подальшому, позивачем від Державного підприємства «Науково- дослідний та конструкторсько-технологічний інститут трубної промисловості ім. Я.Ю. Осади» було отримано висновок від 15.02.2021 № 13 з протоколами випробувань № 338-242, № 339-242, № 340-242, № 341-244, № 342-244, № 343-244, яким встановлено, що надані на дослідження зразки металопродукції мають всі ознаки виду продукції прокат сортовий сталевий гарячекатаний круглий, та не є арматурою чи катанкою. ТОВ «ТАРА» подано до митного органу додаткову декларацію від 23.02.2021 № UA110240/2021/000605, де заявив той самий товар що і за тимчасовою митною декларацією, та зазначив що цей товар не являється арматурою або катанкою. У зв'язку з чим, у графі 47 вищезазначеної МД декларантом заявлено надмірність суми сплаченого антидемпінгового мита (спосіб платежу 99) у розмірі 210 042,97 грн., як такого, що підлягає поверненню.
Митницею, за наслідками подання цієї додаткової декларації до тимчасової, складено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 23.02.2021 № UА110240/2021/00019, в якій підставою для відмови зазначено: «невірно заповнена графа 47 МД: а саме, невірно заповнено спосіб розрахунку щодо повернення сплаченого за тимчасовою МД антидемпінгового мита по товарам № 1 код товару 7228306900 та № 2 код товару 7214997900, опис якого відповідає опису товару зазначеному у рішенні Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 20.04.2018 року № АД-390/2018/4411-05, яким внесено зміни в Рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 28.12.2017 року № АД-382/2017/4411-05. Відсутні підстави для повернення сплаченого раніше антидемпінгового мита по товару № 1; порушені вимоги наказу Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 651 «Про затвердження Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа»; декларантом протягом строків, встановлених ст. 255 МК України для завершення митного оформлення, не подано письмове звернення щодо внесення змін до МД відповідно до положень п. 4 ч. 4 ст. 54 та ст. 269 МК України».
У подальшому, декларантом Позивача подано до Дніпровської митниці Держмитслужби нову декларацію типу ІМ 40 ДТ від 23.02.2021 № UA110240/2021/000609, якою виконані вимоги, зазначені у картці відмови.
Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі, керуючись ст. 37 Закону України від 22 грудня 1998 року № 330-ХІV «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту», прийняла рішення від 20.04.2018 №АД-390/2018/4411- 05, про внесення зміни до рішення Комісії від 28.12.2017 №АД-382/2017/4411-05 «Про застосування остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну арматури та катанки походженням з Російської Федерації», яким викладено опис товару у новій редакції: «арматурний прокат (арматура) діаметром від 6 до 40 мм (включно) та катанка діаметром від 5,5 до 14 мм (включно), а саме: прутки гарячекатані (у тому числі й прутки, що отримані гарячим волочінням та гарячим пресуванням), які мають однаковий (у тому числі й періодичний) суцільний круглий поперечний переріз за всією довжиною, з вуглецевої та інших легованих сталей, у тому числі укладені в бунти чи розрізані на відрізки, що можуть мати вм'ятини, ребра, канавки або інші рельєфи, створені під час прокатування з подальшою обробкою чи без неї (за винятком прутків з автоматної, швидкорізальної та інструментальної сталі, кованих, холодного деформування або оброблення у холодному стані та кутиків, фасонних та спеціальних профілів з легованої сталі, порожнистих прутків та брусків для буріння), що можуть класифікуватися згідно з УКТЗЕД за кодами за кодами 7213 10 00 00, 7213 91 10 00, 7213 91 20 00, 7213 91 41 00, 7213 91 49 00, 7213 91 70 00, 7213 91 90 00, 7213 99 10 00, 7213 99 90 00, 7214 20 00 00, 7214 99 10 00, 7214 99 39 00, 7214 99 50 00, 7214 99 79 00, 7214 99 95 00, 7227 20 00 00, 7227 90 10 00, 7227 90 50 00, 7227 90 95 00, 7228 20 91 00, 7228 20 99 00, 7228 30 20 00, 7228 30 69 00, 7228 30 89 00.
Таким чином, Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі своїм рішенням №АД-390/2018/4411-05 надала уточнення щодо поняття «арматурний прокат та катанка», не розмежовуючи їх в окремі категорії та галузь промислового використання.
У своїх листах від 21.08.2019 № 27012/7/99-99-19-04-01-17 та від 12.09.2019 № 42140/6/99-99-19-04-01-15 ДФС, на які посилається позивач, чітко зазначила, що для визначення товару як такого, до якого застосовується антидемпінгове мито, товар повинен підпадати під обидва критерії класифікації, а саме опис товару та код УКТЗЕД.
Як вбачається з опису задекларованого до митного оформлення товару, він є прутком гарячекатаним з легованої сталі, який має круглий поперечний переріз за всією довжиною та який задекларований згідно з УКТЗЕД за кодом 7228306900, а відтак опис товарів та код УКТЗЕД повністю відповідають опису товару походженням з Російської Федерації до яких застосовані остаточні антидемпінгові заходи відповідно до рішень від 28.12.2017 № АД-382/2017/4411- 05 «Про застосування остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну арматури та катанки походженням з Російської Федерації» та рішення від 20.04.2019 № АД-390/2018/4411-05, про внесення змін до рішення Комісії від 28.12.2017 №АД-382/2017/4411-05.
Рішення Комісії не містять посилань на ЕОСТи, ДСТУ, ТУ, ISO, марки сталі, цільове використання товару.
У листі Мінекономрозвитку, на який посилається ТОВ «ТАРА», також не має жодних посилань на ГОСТи та стандарти виробництва. Відсутні посилання на ЕОСТи і в описах товарних позицій 7228 та 7214.
До товарної позиції 7214 УКТЗЕД відносяться інші прутки та бруски з вуглецевої сталі.
До товарної позиції 7228 УКТЗЕД відносяться інші прутки та бруски з інших легованих сталей.
Листом Мінекономрозвитку від 13.03.2019 №4413 ДФС інформовано про те, що найближчим часом на розгляд Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі буде винесено питання стосовно визначення основних характеристик згідно стандартів, по яких ДФС зможе ідентифікувати товар, що є об'єктом застосування антидемпінгових заходів.
Таким чином, до внесення змін до рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі стосовно визначення основних характеристик товару за державними стандартами, Дніпровська митниця керується виключно рішеннями Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 28.12.2017 № АД-382/2017/4411-05 та від 20.04.2018№ АД-390/2018/4411-05.
05.04.2021 року від ТОВ «ТАРА» до суду надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, в якій позивач зазначив про безпідставність та необґрунтованість доводів відповідача, які викладені у відзиві на позовну заяву.
За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.03.2021 року зазначена вище справа розподілена та 16.03.2021 року передана судді Пруднику С.В.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.03.2021 року прийнято до свого провадження справу №160/3688/21 та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Дослідивши всі документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити з огляду на наступне.
Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що 03.09.2019 р. між акціонерним товариством «Оскольський електрометалургійний комбінат» та ТОВ «ТАРА» було укладено контракт № СТАР/ОЕ-005571.
Додатковою угодою від 20.10.2020р. сторони дійшли згоди замінити по всьому контракту слова «акціонерне товариство «Оскольський електрометалургійний комбінат» словами «акціонерне товариство «Оскольський електрометалургійний комбінат імені Олексія Олексійовича Угарова» (копія додається).
24.12.2020 р. сторонами була підписана специфікація № 15 до вказаного контракту.
На підставі рахунку № 15 від 24.12.2020р. позивач оплатив товар за цією специфікацією згідно платіжного доручення № 57 від 29.12.2020р.
05.02.2021р. на виконання вказаної специфікації до станції «Мелітополь» Придніпровської залізниці залізничним транспортом прибув товар у вагоні № 53778650 згідно залізничної накладної № 30293289.
08.02.2021р. з метою митного оформлення вказаного товару уповноваженою особою декларанта (позивача) було подано відповідачу митну декларацію № UA110240/2021/000383 в якій не було вказано про нарахування на цей товар антидемпінгового мита у розмірі 15,21 %.
Цього ж дня співробітниками митниці були відібрані зразки товару для проведення експертизи з метою встановлення характеристик, визначальних для класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД.
Після отримання висновку Дніпропетровського відділу з питань експертиз та досліджень Спеціалізованої лабораторії з питань експертиз та досліджень Держмитслужби від 19.02.2021 року № 1420003700-0115 відповідачем була прийнята картка № UA110240/2021 /00017 про відмову в прийнятті вказаної митної декларації.
Підставами для складання цієї картки відмови в прийнятті митної декларації відповідач вказав (мовою оригіналу): Невірно заповнена графа 44 митної декларації: відсутня інформація гро результати лабораторних досліджень: Висновок СЛЕД від 19.02.2021 року № 1420003700-3115. За результатами лабораторних досліджень: до товару 1 та 2 застосовуються остаточні антидемпінгові заходи щодо імпорту в Україну товару походженням з Російської Федерації. Порушені вимоги наказу Наказ Міністерства фінансів від 30.05.2012 № 651 "Про затвердження Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа". Декларантом протягом строків, встановлених статтею 255 Митного кодексу України для завершення митного оформлення, не подано письмове звернення щодо внесення змін до митної декларації відповідно до положень пункту 4 частини 4 статті 54 та статті 269 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495.
Таким чином, відповідач вважає, що до декларації поданої 08.02.2021р. необхідно було долучити висновок СЛЕД від 19.02.2021р.
З метою недопущення простою вагону під час проведення вказаної експертизи та випуску товару у вільний обіг, 08.02.2021р. уповноваженою особою декларанта також було подано відповідачу тимчасову митну декларацію № UA110240/2021/000391 для митного оформлення отриманого товару, а саме:
- Товар № 1, заявлено в гр. 31 МД як:
«Прутки сталеві у вигляді прямих відрізків, гарячекатані, круглого поперечного перетину з легованої хромистої сталі 40Х, діаметром 26мм, довжиною 4000-6200мм, без подальшої обробки для виготовлення запчастин до с/х техниці. Не мають виїмок, виступів, борозен або інших рельєфів поверхні, одержаних в процесі прокатування. Прутки не являють собою арматурний прокат (арматуру) або катанку.
Комерційна назва: Пруток 26-В1-ІУ-ГОСТ2590-2006/40Х-2ГП-КМС2-ГОСТ 4543-16; Точність виготовлення прокату - В1. Кривизна, клас кривизни - IV. Група якості поверхні - 2ГП. З хімічним складом згідно сертифікатів якості виробника: С - 0,39-0,40 %, Sі - 0,25 %, Мn - 0,72 %, S - 0,008-0,010 %, Р - 0,008 %, Сr - 0,97 %, Ni - 0,02-0,04 %, Cu - 0,02 %, Ti - 0,012-0,014 %, Mo - 0,003-0,011 %, V - 0,003-0,004 %,W - 0,002 %, N - 0,008 %. Номер партії для діаметру 26мм: 10. Номер плавки для діаметру 26мм: 45436 ... Номер партії для діаметру 26мм: 19. Номер плавки для діаметру 26мм: 13497 Виготовлені згідно: ТОСТ 2590-2006 «Прокат сортовий сталевий гарячекатаний круглий. Сортамент.
Виробник АО "Оскольский электрометаллургический комбинат имени Алексея Алексеевича Угарова", країна виробництва RU» (гр. 33 МД 7228306900).
Товар № 2, заявлено в гр. 31 МД як:
«Прутки сталеві у вигляді прямих відрізків, гарячекатані, круглого поперечного перетину, з вуглецевої нелегованої сталі марки 45, діаметром 35мм, довжиною 4000-6200мм, без подальшої обробки для виготовлення запчастин до с/х техниці. Не мають виїмок, виступів, борозен або інших рельєфів поверхні, одержаних в процесі прокатування. Прутки не являють собою арматурний прокат (арматуру) або катанку.
Комерційна назва: Пруток 35-В1- ІУ-ГОСТ2590-2006/45-2ГП-М1-ТВ1-ГОСТ 1050-2013; Точність виготовлення прокату - В1. Кривизна, клас кривизни - ІV. Група якості поверхні - 2ГП; Механічні властивості: МІ; Твердість:ТВ1. З хімічним складом згідно сертифікатів якості виробника: С - 0,47 %, Sі - 0,25 %, Мn - 0,56 %, S - 0,015%, Р - 0,006 %, Сr - 0,03 %, Nі - 0,01- 0,04 %, Сu - 0,01 %, N - 0.008%; Аs - 0.001%. Номер партії для діаметру 35мм: 22. Номер плавки для діаметру 35мм: 45405.
Виготовлені згідно: ГОСТ 2590-2006 «Прокат сортовий сталевий гарячекатаний круглий. Сортамент.
Виробник АО "Оскольский электрометаллургический комбинат имени Алексея Алексеевича Угарова", країна виробництва RU» (гр. 33 НОМЕР_1 )
В п. 47 цієї декларації було зазначено про нарахування на вказаний товар антидемпінгового мита у розмірі 15,21 % з вартості товару вказаного в контракті (специфікації). Плата за митне оформлення в сумі 85029,59 грн. було сплачено 08.02.2021р., що підтверджено копією платіжного доручення.
Зазначена тимчасова митна декларація UА110240/2021/000391 була подана позивачем з метою проведення експертизи щодо ідентифікації товару та визначення законності нарахування та сплати на цей товар антидемпінгового мита у розмірі 15,21 %.
Так, 08.02.2021р. за ініціативою позивача, в порядку передбаченому п. 6 ст. 356 МК України, за участі уповноважених представників позивача, ДП «Науково-дослідний та конструкторсько-технологічний інститут трубної промисловості ім. Я.Ю. Осади» та митного поста "Мелітополь" Дніпровської митниці Держмитслужби були відібрані проби (зразки) вказаного товару з метою його ідентифікації та визначення чи є цей товар арматурою, катанкою. Про це було складено відповідний акт взяття проб (зразків) товарів (додається копія запрошення спеціалістів поста "Мелітополь" для зняття проб, акту про зняття проб, листа про проведення дослідження, договір про проведення дослідження з додатком).
16.02.2021р. позивачем було отримано від Державного підприємства «Науково - дослідний та конструкторсько - технологічний інститут трубної промисловості ім. Я.Ю. Осади» висновок № 13 з протоколами випробувань № 338-242, № 339-242, № 340-242, № 341-242, затверджених 11.02.2021 року, № 342-244, № 343-244, затверджених 10.02.2021 року, у яких зазначено, що надані на дослідження металопродукції, а саме:
- круг діаметром 26 мм згідно сертифікатів якості на товар № 0752407 від 28.01.21р., № 0752409 від 28.01.21р. має всі ознаки виду продукції прокат сортовий сталевий гарячекатаний круглий, виготовлений за ГОСТ 4543-2016 і ГОСТ 2590-2006, та не є арматурою чи катанкою:
- круг діаметром 35 мм зі сталі марки 45, сертифікат якості на товар № 0752408 від 28.01.21р. всі ознаки виду продукції прокат сортовий сталевий гарячекатаний круглий, виготовлений за ГОСТ 1050-2013 і ГОСТ 2590-2006, та не є арматурою чи катанкою.
Другий примірник цього висновку з протоколами випробувань було направлено до відповідача для врахування їх в роботі при оформленні додаткової митної декларації.
З урахуванням отриманого висновку і протоколів випробування отриманих від Державного підприємства «Науково - дослідний та конструкторсько - технологічний інститут трубної промисловості ім. Я.Ю. Осади» для остаточного митного оформлення вказаного товару, 23.02.2021р. уповноваженою особою декларанта була подана додаткова митна декларація № UA110240/2021/000605, де митні платежі буро розраховано з митної вартості за ціною контракту (специфікації).
В п. 47 цієї декларації було зазначено суму мита у розмірі 15,21 %, що була сплачена за декларацією № UA 110240/2021/000605 (код способу розрахунку - 70 «Сума податку, що була сплачена за попередньою, тимчасовою, періодичною декларацією, або декларацією, заповненою у звичайному порядку»). Ця ж сума мита була вказана, як така, що підлягає поверненню (код способу розрахунку - 99 «Сума податку, що підлягає поверненню»).
23.02.2021 року відповідачем було прийняте рішення про відмову в митному оформленні та надіслано картку № UA 110240/2021 /00019 про відмову в прийнятті вказаної митної декларації, якій було присвоєно № UA 110240/2021/000605, відповідно до якої відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів.
Підставами для прийняття рішення та видачі картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA 110240/2021/000605 відповідач вказав: невірно заповнена графа 47 митної декларації, а саме невірно заповнено спосіб розрахунку, щодо повернення сплаченого за тимчасовою МД антидемпінгового мита по тов. № 1. код товару 7228306900 та по тов. 2 код товару 7214997900 опис якого відповідає опису товару зазначеному у рішенні Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 20.04.2018 № АД-390/2018/4411-05, яким внесено зміни в рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 28.12.2017 № АД- 382/2017/4411-05. Відсутні підстави для повернення сплаченого раніше антидемпінгового мита. Порушені вимоги Наказу Міністерства фінансів від 30.05.2012 № 651 "Про затвердження Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа”. Декларантом протягом строків, встановлених ст. 255 Митного кодексу України для завершення митного оформлення, не подано письмове звернення щодо внесення змін до митної декларації відповідно до положень п. 4 ч. 4 ст. 54 та ст. 269 Митного кодексу України.
З метою завершення митного оформлення, 23.02.2021р. уповноваженою особою декларанта щодо цього товару була подана додаткова митна декларація, який було присвоєно № UA 110240/2021/000609.
Не погоджуючись із здійсненим відповідачем коригуванням митної вартості імпортованого товару, Товариство звернулось до суду з позовом у даній справі.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.
Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою (частина 1 статті 52 Митного кодексу України).
Відповідно до статті 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
7) копію митної декларації країни відправлення;
8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Відповідно до частини 5 статті 54 Митним кодексом України, орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:
1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;
2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;
3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;
4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;
5) звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості;
6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.
Наказом Державної митної служби України № 689 від 11.09.2015 року затверджено Методичні рекомендації щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України.
У випадках спрацювання автоматизованої системи аналізу та управління ризиками за напрямом перевірки правильності визначення митної вартості товарів у зв'язку з ризиком заниження митної вартості та декларуванням митної вартості нижчої, ніж вартість ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, посадова особа, що здійснює контроль за правильністю визначення митної вартості, здійснює перевірку відомостей, що містяться в документах, що підтверджують заявлену митну вартість, та відповідно до частин третьої - четвертої статті 53 Кодексу здійснює запит додаткових документів. У випадках, передбачених частиною шостою статті 54 Кодексу та частиною першою статті 55 Кодексу, посадова особа, що здійснює контроль за правильністю визначення митної вартості, приймає рішення про коригування митної вартості товарів.
Контроль за правильністю визначення митної вартості у випадках, передбачених абзацом першим, здійснюється посадовою особою, що здійснює такий контроль, за погодженням з керівником підрозділу митного оформлення (заступником керівника, старшим зміни). Відповідне погодження засвідчується шляхом проставлення підпису на роздрукованому переліку митних формальностей за митною декларацією, поряд з відомостями про виконання митної формальності за напрямком контролю митної вартості (п.8 розділу 2 Методичних рекомендацій).
Відповідно до положень частини 2 статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Перевірка документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу подаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені цим Кодексом. (частина 1 статті 337 Митного кодексу України).
Обсяги митного контролю, передбачені главою 49 розділу ХІ Митного кодексу України, визначаються за результатами аналізу ризиків відповідно до положень глави 52 розділу ХІ Митного кодексу України.
Так, відповідно до пункту першого частини 4 статті 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний: здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (стаття 49 Митного кодексу України).
Частиною першою статті 51 Митного кодексу України визначено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Системний аналіз наведених правових норм вказує на те, що митні органи мають право витребовувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов'язковою обставиною, з якою закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Таким чином, право митного органу на витребування додаткових документів не є абсолютним, а виникає за наявності хоча б однієї з таких підстав: надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно приписів 55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Крім того, частиною 1 статті 275 Митного кодексу України визначено, що у випадках, передбачених законами України (якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України), з метою захисту економічних інтересів України та українських товаровиробників у разі ввезення товарів на митну територію України, незалежно від інших видів мита, можуть застосовуватися особливі види мита: 1) спеціальне мито; 2) антидемпінгове мито; 3) компенсаційне мито; 4) додатковий імпортний збір.
Відповідно до частини 4 статті 275 Митного кодексу України, антидемпінгове мито встановлюється відповідно до Закону України Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту у разі ввезення на митну територію України товарів, які є об'єктом демпінгу, що заподіює шкоду або створює загрозу заподіяння шкоди національному товаровиробнику.
Згідно пункту 2 частини 1 статті 1 Закону України Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту (далі - Закон № 330) антидемпінгове мито (попереднє або остаточне) - особливий вид мита, що справляється у разі ввезення на митну територію країни імпорту товару, який є об'єктом застосування антидемпінгових заходів (попередніх або остаточних).
Частиною 5 статті 5 Закону № 330 визначено, що комісія у межах своєї компетенції приймає рішення, організовує та контролює їх виконання. У голосуванні за прийняття відповідного рішення можуть брати участь тільки члени Комісії. Акти Комісії, зокрема щодо проведення антидемпінгового розслідування та застосування антидемпінгових заходів, є обов'язковими для виконання.
Згідно з частиною 1 статті 28 Закону № 330, попереднє або остаточне антидемпінгове мито справляється за ставкою і на умовах, встановлених у відповідному рішенні Комісії про застосування антидемпінгових заходів. Зазначене мито сплачується незалежно від сплати інших податків і зборів (обов'язкових платежів), у тому числі мита, які, як правило, справляються при ввезенні на митну територію країни імпорту певних товарів. Щодо імпорту товару одним постачальником не можуть одночасно застосовуватися антидемпінгове та компенсаційне мито.
28 грудня 2017 року Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі (далі - Комісія) відповідно до Закону України Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпортурозглянула подані Міністерством економічного розвитку і торгівлі України матеріали про результати антидемпінгового розслідування щодо імпорту в Україну арматури та катанки походженням з Російської Федерації.
За результатами такого розгляду Комісія зробила позитивний висновок та відповідно достатті 16 Закону № 330 Комісія прийняла рішення № АД-382/2017/4411-05, згідно з яким вирішила застосувати остаточні антидемпінгові заходи щодо імпорту в Україну товару походженням з Російської Федерації, що мас такий опис:
- арматурний прокат (арматура) діаметром від 6 до 40 мм (включно) та катанка діаметром від 5,5 до 14 мм (включно), що класифікуються згідно зУКТЗЕД за кодами 7213 10 00 00, 7213 91 10 00, 7213 91 20 00, 7213 91 41 00, 7213 91 49 00, 7213 91 70 00, 7213 91 90 00, 7213 99 10 00, 7213 99 90 00, 7214 20 00 00, 7214 99 10 00, 7214 99 39 00, 7214 99 50 00, 7214 99 79 00, 7214 99 95 00, 7227 20 00 00, 7227 90 10 00, 7227 90 50 00, 7227 90 95 00, 7228 20 91 00, 7228 20 99 00, 7228 30 20 00, 7228 30 69 00, 7228 30 89 00.
Остаточні антидемпінгові заходи застосовуються строком на п'ять років шляхом запровадження справляння остаточного антидемпінгового мита щодо імпорту в Україну товару, опис якого зазначено вище, з Російської Федерації у розмірі 15,21 %.
Відповідно до листа Державної фіскальної служби України від 02.01.2018 року № 68/7/99-99-19-04-01-17 остаточне антидемпінгове мито справляється органами доходів і зборів (митницями) України відповідно до опису товару та незалежно від сплати інших податків і зборів (обов'язкових платежів) через 60 днів з дня опублікування повідомлення про прийняте рішення (тобто з 28 лютого 2018 року).
20 квітня 2018 року за результатами розгляду Комісією звернень від суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності щодо адміністрування антидемпінгового мита та надання роз'яснень опису товару, який має бути об'єктом застосування остаточних антидемпінгових заходів, до рішення Комісії № АД-382/2017/4411-05 внесено зміни в частині опису товару, зокрема пункт 1 рішення Комісії від 28 грудня 2017 року викладено в такій редакції: застосувати остаточні антидемпінгові заходи щодо імпорту в Україну товару походженням з Російської Федерації, що має такий опис:
- арматурний прокат (арматура) діаметром від 6 до 40 мм (включно) та катанка діаметром від 5,5 до 14 мм (включно), а саме: прутки гарячекатані (у тому числі й прутки, що отримані гарячим волочінням та гарячим пресуванням), які мають однаковий (у тому числі й періодичний) суцільний круглий поперечний переріз за всією довжиною, з вуглецевої та інших легованих сталей, у тому числі укладені в бунти чи розрізані на відрізки, що можуть мати вм'ятини, ребра, канавки або інші рельєфи, створені під час прокатування з подальшою обробкою чи без неї (за винятком прутків з автоматної, швидкорізальної та інструментальної сталі, кованих, холодного деформування або оброблення у холодному стані та кутиків, фасонних та спеціальних профілів з легованої сталі, порожнистих прутків та брусків для буріння), що можуть класифікуватися згідно з УКТЗЕД за кодами 7213 10 00 00, 7213 91 10 00, 7213 91 20 00, 7213 91 41 00, 7213 91 49 00, 7213 91 70 00, 7213 91 90 00, 7213 99 10 00, 7213 99 90 00, 7214 20 00 00, 7214 99 10 00, 7214 99 39 00, 7214 99 50 00, 7214 99 79 00, 7214 99 95 00, 7227 20 00 00, 7227 90 10 00, 7227 90 50 00, 7227 90 95 00, 7228 20 91 00, 7228 20 99 00, 7228 30 20 00, 7228 30 69 00, 7228 30 89 00.
З наведених положень вбачається, що антидемпінгове мито нараховується на підставі рішення Комісії, а об'єктом його справляння є товар, що відповідає опису згідно з таким рішенням.
Для визначення того, чи є спірний товар (операції з імпорту) об'єктом застосування антидемпінгових заходів належить встановити наявність наступних умов: 1) походження з Російської Федерації; 2) товар згідно кодів УКТ ЗЕД за переліком згідно рішення Комісії № АД-382/2017/4411-05; 3) товар, що за описом являє арматурний прокат (арматура) діаметром від 6 до 40 мм (включно) та катанку діаметром від 5,5 до 14 мм (включно), згідно з пунктом 1 рішення Комісії від 28 грудня 2017 року № АД-382/2017/4411-05.
Отже, суд зазначає, що для застосування антидемпінгового мита не достатньо лише товарної класифікації за кодом УКТ ЗЕД без співпадіння товару по опису згідно рішення Комісії, оскільки рішення Комісії про застосування остаточних антидемпінгових заходів приймається в результаті проведення відповідно до процедур, визначених Законом № 330, антидемпінгового розслідування відносно товару, який є об'єктом відповідного розслідування (п. 27 ч. 1 ст. 1 Закону № 330).
Ініціювання такого розслідування відбувається шляхом подання в порядку статті 12 Закону № 330 скарги національним товаровиробником, з обов'язковим зазначенням товару, (включаючи його повний опис), про який стверджується, що він є об'єктом демпінгу.
Суд зазначає, що рішення Комісії № АД-382/2017/4411-05 від 28 грудня 2017 року прийняте відносно конкретно визначеного товару, опис якого наведено в рішенні і який може класифікуватись за визначеними в ньому кодами УКТ ЗЕД.
Зазначене не свідчить про те, що всі товари, які класифікуються за кодами УКТ ЗЕД за переліком згідно рішення Комісії, є об'єктами антидемпінгових заходів, що суперечило б суті і змісту антидемпінгових процедур і заходів, регламентованих Законом № 330.
В Українській класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності товари систематизовано за товарними групами (перші 2 знаки), позиціями (перші чотири знаки), підпозиціями (перші шість знаків), категоріями (перші вісім знаків), підкатегоріями (десять знаків). Підкатегорія - це найбільш деталізований рівень класифікації, який, проте, включає обмежене відповідним описом коло товарних класифікацій, а не виключний їх перелік. Відтак, під зазначеними у рішенні Комісії № АД-382/2017/4411-05 кодами УКТ ЗЕД класифікуються як товари, що підпадають під дію рішення, так і ті, що не підпадають.
При визначенні того, чи є товар демпінговим, недостатньо застосовувати опис товару за УКТ ЗЕД.
Опис конкретної продукції (в тому числі арматурного прокату), вимоги щодо, зокрема, якісних характеристик, хімічного складу, призначення і сфер використання окремих видів продукції тощо визначаються нормативними документами (державними і міждержавними стандартами), затвердженими у встановленому законодавством порядку, положення яких дозволяють оцінити відповідність об'єктів стандартизації своєму призначенню.
Під час розгляду справи судом встановлено, що товар має походження з Російської Федерації.
Також, суд зазначає, що згідно з п.1 графи 31 декларації митної вартості, товар який ввозився на митну територію України, згідно висновку Державного підприємства Науково-дослідний та конструкторсько-технологічний інститут трубної промисловості ім. Я.Ю. Осади № 11 від 23.12.2020 р. містить характеристику: № 1: прутки сталеві у вигляді прямих відрізків, гарячекатані круглого поперечного перетину з легованої хромистої сталі марки 40Х, діаметром 26 мм, довжиною 4000-6000мм, без подальшої обробки для виготовлення запчастин до с/х техниці; № 2: прутки сталеві у вигляді прямих відрізків, гарячекатані круглого поперечного перетину з легованої хромомарганцевистої сталі марки 25ХГТ, діаметром 33 мм, довжиною 4000-6200мм, без подальшої обробки для виготовлення запчастин до с/х техниці, та має всі ознаки виду продукції «прокат сортовий сталевий круглий гарячекатаний», виготовлений за ГОСТ 1050-2013 і ГОСТ 2590-2006, та не є арматурою чи катанкою.
Встановлені обставини свідчать про протиправність висновку митного органу про застосування антидемпінгових заходів до товарів, які ввозились позивачем.
При цьому, відповідачем не надано суду доказів, які б підтверджували, що товар, який підлягав декларуванню, підпадає під дію антидемпінгових заходів відповідно до рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі № АД-390/2018/4411-05 від 26.04.2018 року або доказів того, що відомості надані декларантом є неповними чи недостовірними чи доказів відсутності обов'язкових реквізитів в електронній митній декларації чи подання митної декларації з порушенням вимог встановлених митним законодавством як того вимагає ст. 264 МК України.
Крім того, в силу приписів статей 627, 628 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пукти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 6 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які види зовнішньоекономічних договорів (контрактів), крім тих, які прямо та у виключній формі заборонені законами України.
Згідно з частиною 7 статті 54 Митного кодексу України, у разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.
Тобто, не наведення митним органом доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування цим органом переліку документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчить про протиправність рішення цього органу щодо застосування іншого, ніж основний метод визначення митної вартості. Ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом коригування митної вартості.
З оскаржуваного рішення вбачається, що відповідач не надав належної оцінки поданим документам та не встановив конкретних обставин та фактів, які перешкоджають митному оформленню товарів за ціною договору без застосування антидемпінгового мита.
Будь-яких доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви у достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору відповідачем не наведено та не надано, a інших обставин, які б впливали на ціну задекларованої ТОВ ТАРА митної вартості товару судом не встановлено.
При цьому, позивач при подані митної декларації № UA110240/2021/000383 від 08.02.2021 р. надав докази того, що задекларований товар не відноситься до такого, який повинен підпадати під дію антидемпінгових заходів.
За таких обставини, суд дійшов висновку, що оспорювана картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA110240/2021/00019 від 23.02.2021 року прийнято митним органом без урахуванням усіх обставин та без дотриманням норм чинного законодавства, у зв'язку з чим є протиправною та підлягає скасуванню.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч.1 та ч.2 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до положень ст.9 Конституції України та ст.17, ч.5 ст.19 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.
Європейський Суд підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що в разі коли йдеться про питання загального інтересу, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах «Беєлер проти Італії» [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000, «Онер'їлдіз проти Туреччини» [ВП] (Oneryэldэz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, «Megadat.com S.r.l. проти Молдови» (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Також, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20.05.2010 року, і «Тошкуце та інші проти Румунії» (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25.11.2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах.
Крім того, ЄСПЛ у своєму рішення по справі Yvonne van Duyn v.Home Office зазначив, що «принцип юридичної визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов'язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов'язання містяться в законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії». З огляду на принцип юридичної визначеності, держава не може посилатись на відсутність певного нормативного акта, який би визначав механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституції чи інших актах. Така дія названого принципу пов'язана з іншим принципом - відповідальності держави, який полягає в тому, що держава не може посилатися на власне порушення зобов'язань для запобігання відповідальності. Захист принципу обґрунтованих сподівань та юридичної визначеності є досить важливим у сфері державного управління та соціального захисту. Так, якщо держава чи орган публічної влади схвалили певну концепцію своєї політики чи поведінки, така держава чи такий орган вважатимуться такими, що діють протиправно, якщо вони відступлять від такої політики чи поведінки щодо фізичних та юридичних осіб на власний розсуд та без завчасного повідомлення про зміни у такій політиці чи поведінці, позаяк схвалення названої політики чи поведінки дало підстави для виникнення обґрунтованих сподівань у названих осіб стосовно додержання державою чи органом публічної влади такої політики чи поведінки.
Також, у рішенні від 31.07.2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Салах Шейх проти Нідерландів», ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17.07.2008 року), Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права ст.1 Протоколу № 1 до Європейської Конвенції з прав людини, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.
Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Згідно з ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.
Відповідно до п.58 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 року, заява 4909/04, Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 09.12.1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Виходячи з викладеного, позовні вимоги є обґрунтованими і їх необхідно задовольнити у повному обсязі.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.
Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви до суду в розмірі 2270 грн., що документально підтверджується платіжним дорученням №691 від 09.03.2021 року.
Отже, сплачений позивачем судовий збір за подачу позовної заяви до суду в сумі 2270 грн. підлягає стягненню з Дніпровської митниці Держмитслужби за рахунок бюджетних асигнувань.
З приводу стягнення витрат на професійну правничу допомогу у сумі 5000 грн. суд зазначає наступне.
Згідно з положеннями статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Верховний Суд в постанові від 21.01.2021 року в справі №280/2635/20 звернув увагу на те, що Кодекс адміністративного судочинства України у редакції, чинній з 15.12.2017 року, імплементував нову процедуру відшкодування витрат на професійну правову допомогу, однією з особливостей якої є те, що відшкодуванню підлягають витрати, незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною / третьою особою чи тільки має бути сплачено.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено в рішеннях від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України", від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України", від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України", від 30.03.2004 у справі "Меріт проти України" заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Тобто, суд під час вирішення питання щодо розподілу судових витрат зобов'язаний оцінити рівень витрат на правничу допомогу обґрунтовано у кожному конкретному випадку за критеріями дійсності та співмірності необхідних і достатніх витрат, а також розумності їх розміру.
Відповідно до частини 3 статті 4 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об'єднання (організаційні форми адвокатської діяльності).
Згідно з підпунктом 1, 2, 6 частини 1 та частини 2 статті 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" до видів адвокатської діяльності, серед іншого, відносяться: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.
Статтею 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення; представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року №23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.
У справі "East/West Alliance Limited" проти України" Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10 % від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі "Ботацці проти Італії" (Bottazzi v. Italy) [ВП], заява №34884/97, п. 30, ECHR 1999-V).
У пункті 269 Рішення у цій справі Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов'язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов'язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).
Тобто, питання розподілу судових витрат пов'язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).
Верховний Суд в постанові від 21.01.2021 року в справі №280/2635/20 звернув увагу на те, що при визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Вказаний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі №755/9215/15-ц.
При цьому, суд зауважує, що при розгляді справи судом питання про відшкодування витрат на правничу допомогу учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань і саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони (саме така позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц).
За правилами оцінки доказів, встановлених ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Вирішуючи питання обґрунтованості розміру заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу та пропорційності їх складності правовому супроводу справи у КАС, суд враховує таке.
Як вбачається з матеріалів справи, інтереси позивача представляв адвокат Пузій Олексій Вікторович, який надавав правову допомогу на підставі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю від 05.07.2012 року №981.
В підтвердження понесених позивачем витрат на правничу допомогу представником позивача долучено до матеріалів справи копію договору про надання правової допомоги від 05.03.2021 року; копію ордеру від 05.03.2021 року; копію акту про прийняття наданих послуг з надання правової допомоги від 09.03.2021 року; копію рахунку на оплату №60 від 05.03.2021 року у сумі 3000 грн. та копія платіжного доручення №690 від 09.03.2021 року про оплату за підготовку позовної заяви у сумі 3000 грн.; копію акту про прийняття послуг з надання правової допомоги від 01.04.2021 року; копія рахунку на оплату №81 від 31.03.2021 року у сумі 2000 грн. та копія платіжного доручення №946 від 01.04.2021 року про оплату за підготовку відзиву на позовну заяву у сумі 2000 грн.
Суд не вправі надавати оцінку умовам договору (зокрема вартості наданих адвокатом послуг), що погоджені сторонами договору в підписаних на виконання договору документах.
Оскільки, позивачем понесені витрати на професійну правничу допомогу, що підтверджено належними та допустимими доказами, такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим та співмірним зі складністю справи, тому на них поширюється правило щодо розподілу судових витрат.
Відтак, суд приходить до висновку, що витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5000 грн. підлягають стягненню з Дніпровської митниці Держмитслужби за рахунок бюджетних асигнувань.
Керуючись ст. ст. 2, 77, 78, 139, 242-243, 245-246, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «ТАРА» до Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення - задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA110240/2021/00019, оформлену 23.02.2021 року Дніпровською митницею Держмитслужби.
Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ТАРА» (ЄДРПОУ 19273338) за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці Держмитслужби (код ЄДРПОУ 43350935) документально підтверджені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 2270 грн. (дві тисячі двісті сімдесят гривень), сплачені згідно платіжного доручення №691 від 09.03.2021 року.
Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ТАРА» (ЄДРПОУ 19273338) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 грн. (п'ять тисяч гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці Держмитслужби (код ЄДРПОУ 43350935).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С. В. Прудник