21 травня 2019 року Справа №0440/5397/18
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Кадникова Г.В., розглянувши заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про ухвалення додаткового судового рішення по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - ГУ ПФУ в Дніпропетровській області) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням суду від 09.11.2018р. задоволено позов ОСОБА_1 , а саме:
- визнано протиправними дії ГУ ПФУ в Дніпропетровській області у вигляді відмови призначити ОСОБА_1 пенсію на пільгових умовах за віком, відповідно до п.б) ч.1 ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", з часу досягнення позивачем віку 55 років.
- зобов'язано ГУ ПФУ в Дніпропетровській області призначити ОСОБА_1 пенсію на пільгових умовах за віком, відповідно до п.б) ч.1 ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", починаючи з 15.12.2017 року, тобто з дня досягнення позивачем віку 55 років.
17.05.2019р. відповідачем подано заяву про ухвалення додаткового судового рішення по справі №0440/5396/18, обґрунтовану наступним.
Відповідач зазначає, що рішенням суду від 09.11.2018р. не зобов'язано останнього зарахувати ОСОБА_1 період роботи з 16.02.1989 по 08.10.1993 у ВАТ «ДАС» до страхового стажу. У зв'язку з цим, не зарахування стажу унеможливлю виконання рішення суду, через відсутність стажу, достатнього для призначення.
Тому, відповідач просить суд вийти за межі позовних вимог згідно до ч.2 ст.9 КАС України для ухвалення додаткового рішення.
Розглянувши заяву відповідача про ухвалення додаткового судового рішення, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Згідно ч.3 ст.252 КАС України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Відповідно до ч.1 ст.252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.
У відповідності до змісту вказаної статті, додаткове судове рішення є засобом усунення неповноти судового рішення, внаслідок якої залишилися невирішеними певні вимоги особи, яка бере участь у справі.
Із заяви відповідача вбачається, що як на підставу для винесення додаткового рішення, він посилається на п.2 ч.1 ст.252 КАС України.
Так, вирішуючи по суті заявлені позивачем позовні вимоги, у рішенні суду від 09.11.2018 року, суд зазначив зокрема, наступне:
«Відповідно до п.4 Постанови Кабінету Міністрів України "Про трудові книжки працівників" №301 від 27.04.1993 року відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації.
Отже, з вищенаведеного вбачається, що відповідальним за заповнення трудової книжки, в тому числі і внесення до неї записів про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, є підприємство - роботодавець.
Також, суд вважає за необхідне зазначити, що реалізація соціальних прав позивача, зокрема, на призначення та отримання пенсії, не може залежати від дій колишнього роботодавця, що виразилась у неналежному заповненні трудової книжки.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що це не може бути підставою для відмови позивачу для врахування трудового стажу для призначення пенсії, оскільки внесення записів до трудової книжки не здійснювалось позивачем.
До того ж, належність трудової книжки серії НОМЕР_1 від 04.12.1979 року ОСОБА_1 відповідач під сумнів не ставить.»
Окрім того, з листа ГУ ПФУ в Дніпропетровській області від 19.06.2018р. №777/03-12/26 вбачається, що відповідач не заперечує щодо наявності у позивача пільгового стажу за Списком №2.
Так, механізм підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремої категорії працівників у разі ліквідації підприємства, установи та організації без визначення правонаступника визначено "Порядком підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років".
Згідно з пунктом 3 "Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років", підтвердження періодів роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється комісіями з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років.
Відповідно до пункту 6 "Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років", основними завданнями Комісії є, зокрема, розгляд заяв про підтвердження стажу роботи та прийняття рішень щодо підтвердження стажу роботи або про відмову в його підтвердженні в установленому порядку.
Відповідно до пунктів 15, 16 "Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років" комісії розглядають заяви про підтвердження стажу роботи, на бажання заявника, у його присутності або в присутності його законного представника, або представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально. Комісії приймають рішення щодо підтвердження стажу роботи або про відмову в його підтвердженні та не пізніше п'яти робочих днів з дня його прийняття направляють до управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, а також у містах та районах, а також повідомляють заявника про прийняте рішення.
Рішення комісій можуть бути оскаржені в Пенсійному фонді України або в судовому порядку.
Таким чином, вирішення питання про зарахування до пільгового стажу по списку № 2 періоду роботи на підприємстві, яке ліквідоване, віднесено до виключної компетенції комісій при Головних управліннях Пенсійного фонду в областях.
Отже, судом при вирішенні позовних вимог позивача в рішенні суду від 09.11.2018 р., надано оцінку заявленим позовним вимогам, які стосуються предмету спору, і по суті заявлених позивачем позовних вимог.
Таким чином, підстава для ухвалення додаткового рішення, визначена п.2 ч.1 ст.252 КАС України, на яку посилається відповідач, обґрунтовуючи свою заяву - відсутня.
Відповідно до ч.4 та ч.5 ст.252 КАС України про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу. Додаткове рішення або ухвала про відмову у прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.
Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для винесення додаткового судового рішення у даній справі, а тому у задоволенні заяви відповідача про ухвалення додаткового рішення по справі №0440/5397/18 слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.241, 243, 252, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
У задоволенні заяви Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про ухвалення додаткового судового рішення по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Копію ухвали надіслати:
- позивачу за адресою: АДРЕСА_1 .
- відповідачу за адресою: АДРЕСА_2 .
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог ст.256 КАС України та може бути оскаржена в строки, передбачені ст.295 КАС України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до п.п.15.5 п.15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Г. В.Кадникова