ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
22.06.2021Справа № 910/1412/21
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Трофименко Т.Ю., при секретарі судового засідання Бабич М.А., розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІРАМАКС ГРУП"
до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "АРТАЗ-КОМ",
2) ОСОБА_1
про повернення обладнання та стягнення 20 537,45 грн
Представники сторін:
від позивача: Мельниченко Н.О.,
від відповідача-1: не з'явився,
від відповідача-2: не з'явився
Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІРАМАКС ГРУП" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "АРТАЗ-КОМ" та ОСОБА_1 про повернення орендованого обладнання та стягнення заборгованості.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем-1 зобов'язань за договором № ВК/А/268/81 оренди обладнання від 01.09.2020.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.03.2021 відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання на 05.04.2021.
29.03.2021 через загальний відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції у приміщенні Господарського суду Одеської області.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.03.2021 відмовлено позивачу у задоволенні вказаного клопотання позивача.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.04.2021 закрито провадження у справі № 910/1412/21 в частині позовної вимоги про зобов'язання відповідача повернути будівельне обладнання, прийнято до розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІРАМАКС ГРУП" про збільшення позовних вимог у справі № 910/1412/21, встановлено відповідачам строк десять днів з дня вручення даної ухвали для подання пояснень із урахуванням заяви позивача про збільшення позовних вимог, відкладено підготовче засідання у справі на 12.05.2021.
12.05.2021 до суду від позивача надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.05.2021 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, підготовче засідання відкладено на 02.06.2021.
В підготовче засідання 02.06.2021 з'явився представник позивача.
Суд, не виходячи до нарадчої кімнати, ухвалив закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 22.06.2021.
В судове засідання 22.06.2021 з'явився представник позивача. Представники відповідачів в засідання суду не з'явилися, уповноважених представників не направили, про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.
Згідно з ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
Зважаючи на те, що відповідачів було належним чином повідомлено про дату, час та місце судового засідання, своїм правом на подання відзиву вони не скористалися, оскільки їх неявка не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу по суті в цьому судовому засіданні за відсутності представників відповідачів.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позов та просив його задовольнити у повному обсязі.
Відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.
В судовому засіданні 22.06.2021 оголошено вступну та резолютивну частини рішення на підставі статті 240 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
31.08.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "МГК МІРАМАКС" (первісний боржник), Товариством з обмеженою відповідальністю "ВІРАМАКС ГРУП" (новий боржник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "АРТАЗ-КОМ" (кредитор) укладено договір переведення боргу, за п. 1 якого цим договором регулюються відносини, пов'язані з заміною зобов'язаної сторони (первісного боржника) у зобов'язанні, що виникає із договору оренди обладнанння ВК/А/268/268 від 06.08.2020, укладеного між Первісним боржником та Кредитором («Основний договір»).
За приписами пунктів 2, 2.1 вказаного договору, Первісний боржник переводить на Нового боржника борг (грошове зобов'язання) у розмірі 25 548,39 грн, що виник на підставі Основного договору, що підтверджується Актом звіряння взаєморозрахунків між Кредитором та Первісним боржником, який є невід'ємною складовою частиною даного договору.
Кредитор, у свою чергу, не пізніше 01.09.2020 р. укладає із Новим Боржником договір оренди обладнання (надалі - нове зобов'язання) на умовах, ідентичним Договору оренди обладнання №ВКУА/268/268 від 06.08.2020 року, в сума боргу визначена вище зараховується Новим божником у якості гарантійного платежу та/або оренда плата за отримані послуги за новим договором оренди, у відповідності до умов, визначених п.5.2. Договору оренди.
01.09.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ВІРАМАКС ГРУП" (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "АРТАЗ-КОМ" (Орендар) укладено договір № ВК/А/268/81 оренди обладнання (надалі також - Договір), згідно з п. 1.1. якого Орендодавець надає Орендарю у тимчасове платне користування (оренду) обладнання, кількість, характеристики, ідентифікуючі ознаки і оціночна вартість якого вказуються у додатках (специфікаціях) до договору та Актах прийому-передачі обладнання в оренду.
Передача обладнання в оренду здійснюється на підставі акта прийому-передачі обладнання в оренду, що підписується уповноваженими представниками Сторін. (п. 2.1 Договору).
Відповідно до п. 4.1 Договору, повернення обладнання з оренди, у т.ч. у разі розірванні договору, оформлюється Актом прийому-передачі (повернення) обладнання, який підписується уповноваженими представниками сторін.
За приписами пунктів 5.1, 5.1.1 Договору, нарахування орендної плати починається з наступного дня, зазначеного в Акті прийому-передачі обладнання і закінчується днем оформлення Акту прийому-передачі (повернення) обладнання з оренди або акту прийому передачі Акту прийому дефектного товару.
Орендар здійснює 100% попередню оплату за користування обладнанням, переданим йому в оренду за умовами цього договору. Нарахування орендної плати починається з наступного дня від дати, зазначеної в Акті прийому-передачі обладнання в оренду та і закінчується днем оформлення Акту прийому-передачі (повернення) обладнання з оренди.
Згідно з п. 5.1.2 Договору, орендна плата за наступні місяці оренди (2-й і далі) сплачується Орендарем шляхом щомісячного перерахування грошових коштів на р/р Орендодавця не пізніше дати (числа місяця) отримання обладнання в оренду. Тобто, якщо Орендар отримав обладнання в оренду 10 числа певного місяця, наступний платіж має бути ним внесений до 10 числа наступного місяця.
У п. 5.2.1 Договору визначено, що розмір орендної плати становить за одиницю орендованого обладнання становить 6 000,00 грн. на місяць, у тому числі ПДВ 1 000,00 грн.
Відповідно до п. 5.6 Договору, сторони погодили, що надання послуг за цим договором підтверджується відповідним Актом здачі-прийняття робіт (надання послуг), що підписується між обома сторонами цього договору за фактом надання таких послуг.
Орендодавець з 1-го по 10-те чисдо місяця, наступного за звітним, надсилає на адресу Орендаря відповідний Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг), у якому зазначений період оренди та нарахована орендна плата за такий період.
Орендар зобов'язаний підписати та повернути надісланий йому Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) упродовж 3 (трьох) календарних днів від дати отримання такого Акту від Орендодавця, або у цей же самий строк надіслати Орендодавцю відповідні заперечення до цього Акту.
Сторони погодили, що після спливу вищевказаного терміну вважається, що отриманий від Орендодавця Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) є погодженим, прийнятим Орендарем та не потребує додаткового підписання.
Договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими сторонами та проставленням печаток Орендодавця та Орендар і діє до 31.12.2020, а в частині виконання зобов'язань - до моменту їх повного виконання. (п. 9.1 Договору)
На виконання умов договору Орендодавець передав, а Орендар в свою чергу прийняв в оренду обладнання за Актами прийому - передачі будівельної люльки ZLP-630 у повній комплектації від 01.09.2020.
01.09.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ВІРАМАКС ГРУП" (Кредитор), Товариством з обмеженою відповідальністю "АРТАЗ-КОМ" (Боржник) та ОСОБА_1 (Поручитель) укладено договір поруки (надалі також - Договір поруки) про таке:
1.1. Між Кредитором та Боржником 1 вересня 2020 р. було укладено Договір оренди будівельного обладнання № ВК/А/268/81 (надалі - Основний договір), згідно якого зобов'язання Боржника мають забезпечуватися порукою.
1.2. На виконання умов Основного договору, Поручитель зобов'язується солідарно відповідати перед Кредитором за виконання всіх зобов'язань Боржника (у повному обсязі), що випливають з Основного договору, а також нести відповідальність перед Кредитором за допущені Боржником порушення (прострочення).
1.3. У разі порушенняБоржником свого зобов'язання за Основним договором, Боржник і Поручитель несуть солідарну відповідальність перед Кредитором.
Договір набуває чинності з моменту його підписання Сторонами і діє до моменту припинення дії Основного Договору, крім випадків визначених у ст. 559 Цивільного Кодексу України. (п. 5.1 Договору).
Обґрунтовуючи позовні вимоги, з урахуванням заяви про зміну підстав позову та збільшення розміру позовних вимог, позивач зазначає, що відповідач не здійснив оплату поставленого позивачем товару за Договором у повному обсязі на суму 698 578,31 грн. У зв'язку з цим, позивач просить стягнути з відповідача борг у розмірі 698 578,31 грн, 3% річних у розмірі 44 296,42 грн, інфляційні у розмірі 64 885,42 грн та штраф у розмірі 48 900,48 грн.
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, з урахуванням заяви в порядку ст. 46 ГПУ України від 31.03.2021, позивач зазначає, що відповідач-1 не виконав свої зобов'язання із здійснення орендної плати за період з вересня по листопад 2020 року, у зв'язку з чим його заборгованість становить 18 251,61 грн. Ураховуючи прострочення оплати, поряд з сумою основного боргу позивач просить суд стягнути солідарно з відповідача-1 як боржника та відповідача-2 як його поручителя пеню у розмірі 579,27 грн, 24% річних у розмірі 1158,54 грн, інфляційні у розмірі 548,03 грн, суму нестачі обладнання орендованого обладнання у розмірі 3638,54 грн, суму транспортних витрат, пов'язаних з поверненням орендованого обладнання у розмірі 3200,00 грн.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд зазначає таке.
Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України).
Частиною 1 ст. 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).
Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).
Як встановлено ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Згідно з ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язаний передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Частиною 5 ст. 762 Цивільного кодексу України визначено, що плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
За користування майном з наймодавця справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч.1 ст. 762 Цивільного кодексу України).
Статтею 286 Господарського кодексу України встановлено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.
Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
З поданих матеріалів судом встановлено, що на виконання умов договору Орендодавець передав, а Орендар в свою чергу прийняв в оренду обладнання за Актами прийому - передачі будівельної люльки ZLP-630 у повній комплектації від 01.09.2020, які оформлені належним чином та підписані уповноваженими представниками сторін і скріплені їх печатками.
Як вбачається з матеріалів справи, в порядку п. 5.6 Договору позивач направляв відповідачу Акти здачі-приймання (надання послуг) № 18 від 30.09.2020 на суму 18 000,00 грн, № 174 від 31.10.2020 на суму 18 000,00 грн, № 149 від 13.11.2020 на суму 7 800,00 грн, що підтверджується відповідними описами вкладення у цінний лист та списками згрупованих поштових відправлень, однак, відповідач заперечення до актів не надіслав, а тому, відповідно до п. 5.6 Договору, вказані акти вважаються погодженими останнім.
Отже, розмір заборгованості з орендних платежів за Договором за період з 01.09.2020 по 13.11.2020 становить 43 800,00 грн.
При цьому, враховуючи умови договору про переведення боргу від 31.08.2020 та визначений ним розмір заборгованості позивача перед відповідачем, позивачем заявлено до стягнення 18 251,61 грн (43 800,00 грн - 25 548,39 грн).
Належних доказів та допустимих доказів відповідно до статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження сплати відповідачем орендної плати у вказаному розмірі 18 251,61 грн матеріали справи не містять.
При цьому, суд зазначає, що у п. 9.1 Договору визначено, що Договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими сторонами та проставленням печаток Орендодавця та Орендар і діє до 31.12.2020, а в частині виконання зобов'язань - до моменту їх повного виконання.
Разом з цим, у п. 8.1 Договору передбачено, що дострокове розірвання Договору можливе лише з ініціативи Орендодавця тільки в наступних випадках, зокрема, у разі нездійснення Орендарем 1-го і більше чергових платежів, у строки і розмірах, що випливають із умов цього Договору.
У цьому випадку Договір вважається розірваним через 7 календарних днів від дня направлення Орендарю письмового повідомлення Орендодавця за вказаною у Договорі адресою про припинення дії цього Договору
На підставі вказаного положення Договору, у зв'язку з простроченням відповідача, позивач реалізував своє право на одностороннє розірвання Договору, направивши відповідачу вимогу № 52/11 від 11.11.2020, в якій повідомив про те, що Договір вважається розірваним з 18.11.2020 (опис вкладення у цінний лист від 16.11.2020 наявний в матеріалах справи). Відповідач на цю вимогу не відреагував, доказів протилежного матеріали справи не містять.
Отже, враховуючи викладене вище, в порушення зазначених норм Цивільного кодексу України та умов Договору відповідач не виконав свої зобов'язання належним чином, а тому позовні вимоги щодо стягнення суми основної заборгованості підлягають задоволенню.
Окрім суми основного боргу позивачем заявлено до стягнення 24% річних у розмірі 1158,54 грн та інфляційні у розмірі 548,03 грн за період прострочення з 01.10.2020 по 18.01.2021.
Пунктом 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитору зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові. Сторони договору можуть зменшити або збільшити передбачений законом розмір процентів річних. Якщо укладеним сторонами договором передбачено збільшення розміру процентів у зв'язку з простроченням сплати боргу, розмір ставки, на яку збільшено проценти, слід вважати іншим розміром процентів. (п.п. 4.1, 4.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» №14 від 17.12.2013).
У п. 7.3 Договору передбачено, що у разі прострочення виконання Орендарем зобов'язання зі сплати, на останнього покладається відповідальність у вигляді сплати на користь Орендодавця 24 (двадцять чотири) % річних відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України.
Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція). (п.п. 3.1, 3.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» №14 від 17.12.2013)
Перевіривши здійснений позивачем розрахунок інфляційних та 24% річних за період прострочки виконання боржником його грошового зобов'язання, суд зазначає, що ці вимоги підлягають задоволенню у заявленому позивачем обсязі у зв'язку з правильністю здійсненого розрахунку.
Крім того, позивач просив стягнути на його користь пеню у розмірі 579,27 рн за період прострочки з 01.10.2020 по 18.01.2021.
За приписами ст. ст. 216 - 218 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Щодо пені за порушення грошових зобов'язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції. (п. 2.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань").
Як встановлено у п. 7.2 Договору, у разі невиконання Орендарем умов щодо оплати за цим Договором Орендар сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення, що обчислюється за весь порушення зобов'язання.
Перевіривши здійснений позивачем розрахунок пені за період прострочки виконання боржником його грошового зобов'язання, суд зазначає, що ці вимоги підлягають задоволенню у заявленому позивачем обсязі у зв'язку з правильністю здійсненого розрахунку.
Поряд з викладеним, позивачем заявлено до стягнення суму нестачі елементів орендованого обладнання у розмірі 3638,54 грн.
Як зазначає позивач, орендоване обладнання (будівельні люльки) вивезено позивачем з будівельного об'єкта відповідача самостійно, про що складений акт приймання дефектного товару.
Як встановлено у п. 4.6 Договору, устаткування вважається повернутим Орендодавцю у разі підписання між сторонами цього договору (їх уповноваженими представниками) Акта (Актів) прийому-передачі (повернення) обладнання.
Відповідно до п. 4.6.1 Договору, за відсутності зауважень до кількості та якості обладнання, що повертається з оренди, Орендодавець в деньповернення обладнання або за бажанням Орендаря - упродовж 3-х робочих днів виготовляє і підписує разом з представником Орендаря Акт прийому-передачі; у разі неможливості підписати акт прийому-передачі (повернення) обладнання у Орендаря, Орендодавець має право відправити Орендарю на адресу, зазначену в ст. 10 цього Договору, акт прийому - передачі (повернення) обладнання, цінним листом з описом вкладення, засобами поштового зв'язку.
Згідно з пунктами 4.6.2, 4.6.3 Договору, при виявленні дефектного (поламаного) обладнання, стан якого не дозволяє використовувати його за прямим призначенням, або відсутнього обладнання, Орендодавцем в день повернення обладнання, або упродовж 9-ти робочих днів, виготовляється Акт прийому дефектного товару. В Акті прийому дефектного товару описуються недоліки устаткування і міститься фотографія таких недоліків.
Акт прийому дефектного товару призначений для виявлення і підсумовування вартості пошкодженого і відсутнього обладнання та його елементів, що підлягають оплаті Орендарем, виходячи з вартостей цього обладнання, зазначеним в Актах прийому-передачі обладнання при отриманні обладнання в оренду.
Акт прийому дефектного товару підлягає підписанню обома сторонами цього договору.
Не допускається безпідставне ухилення від підписання Акту прийому дефектного товару.
На решту ж обладнання, яке повернуто Орендарем в нормальному стані, без видимих механічних пошкоджень складається Акт прийому-передачі, який підлягає підписанню уповноваженими представниками сторін.
Якщо представник Орендаря ухиляється від підписання Акту прийому дефектного товару, відмовляється від внесення коментарів по суті виявлених недоліків і відсутніх елементів, Орендодавець протягом 2-х робочих днів з моменту оформлення направляє такий Акт прийому дефектного товару з супровідним листом і Рахунком на оплату за місцезнаходженням (юридичною адресою) Орендаря.
У випадках відмови від отримання кореспонденції від Орендодавця (повернення кореспонденції), не підписання Акту прийому дефектного товару протягом 3-х робочих днів з моменту отримання такого Акту або не направлення Орендарем протягом 3-х робочих днів з моменту отримання такого Акту аргументованих заперечень по суті виявлених дефектів і недостач (недоліків), вважається, що Орендар згоден як з обсягом виявлених дефектів / недостач так і з сумою, що підлягає сплаті Орендодавцю за пошкоджене або відсутнє обладнання (його частини).
Така згода Орендаря дозволяє Орендодавцю стягнути належні суми в судовому порядку.
В порядку наведених положень Договору позивач склав Акт дефектів № ВМ-00055 (розпочато 18.02.2021, закінчено 22.02.2021) на суму недостачі елементів 3 638,54 грн, який разом з актом здачі-приймання робіт (надання послуг) № 182 від 18.02.2021 та актом звірки взаємних розрахунків було направлено на адресу відповідача, що підтверджується описом вкладення у цінний лист, накладною та фіскальним чеком від 23.02.2021.
Оскільки відповідач у встановлений Договором строк вказаний акт не підписав, аргументованих заперечень по суті виявлених недостач не направив, в силу п. 4.6.3 Договору, вважається, що Орендар згоден як з обсягом виявлених недостач, так і з сумою, що підлягає сплаті Орендодавцю за пошкоджене або відсутнє обладнання (його частини).
У п. 6.2.10 Договору передбачено, що Орендар зобов'язаний відшкодувати Орендодавцю повну вартість пошкодженого, некомплектного або знищеного обладнання, а також вартість ремонту, протягом трьох робочих днів з моменту виставлення Орендодавцем рахунку на оплату.
Зважаючи на викладене, позовні вимоги про стягнення з відповідача суму нестачі елементів орендованого обладнання у розмірі 3638,54 грн обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Крім того, позивач також заявив до стягнення суму транспортних витрат, пов'язаних з поверненням орендованого обладнання у розмірі 3200,00 грн.
Як встановлено у п. 6.2.11 Договору, Орендар зобов'язаний повністю відшкодувати або компенсувати Орендодавцеві всі витрати, понесені ним у зв'язку з поверненням обладнання у зв'язку з достроковим розірванням цього договору.
Відповідно до поданих доказів, з метою вивезення орендованого відповідачем обладнання позивач уклав Договір-заявку про надання послуг перевезення № 1702/21 від 17.02.2021 з ФОП Дуніним В.П., який здійснив перевезення вантажу відповідно до товарно-транспортної накладної № 1802/21 від 18.02.2021.
Оскільки за вказані транспортні послуги позивач сплатив перевізнику 3200,00 грн відповідно до платіжного доручення № 666 від 25.02.2021, відповідач зобов'язаний ці витрати компенсувати позивачу в силу наведеного положення Договору, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Отже, відповідно до викладеного вище, з відповідача-1 на користь позивача слід стягнути основний борг у розмірі 18 251,61 грн, пеню у розмірі 579,27 грн, 24% річних у розмірі 1158,54 грн, інфляційні у розмірі 548,03 грн, суму нестачі обладнання орендованого обладнання у розмірі 3638,54 грн, суму транспортних витрат, пов'язаних з поверненням орендованого обладнання у розмірі 3200,00 грн.
Разом з тим, як встановлено вище, 01.09.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ВІРАМАКС ГРУП" (Кредитор), Товариством з обмеженою відповідальністю "АРТАЗ-КОМ" (Боржник) та ОСОБА_1 (Поручитель) укладено договір поруки (надалі також - Договір поруки) про таке:
1.1. Між Кредитором та Боржником 1 вересня 2020 р. було укладено Договір оренди будівельного обладнання № ВК/А/268/81 (надалі - Основний договір), згідно якого зобов'язання Боржника мають забезпечуватися порукою.
1.2. На виконання умов Основного договору, Поручитель зобов'язується солідарно відповідати перед Кредитором за виконання всіх зобов'язань Боржника (у повному обсязі), що випливають з Основного договору, а також нести відповідальність перед Кредитором за допущені Боржником порушення (прострочення).
1.3. У разі порушенняБоржником свого зобов'язання за Основним договором, Боржник і Поручитель несуть солідарну відповідальність перед Кредитором.
Договір набуває чинності з моменту його підписання Сторонами і діє до моменту припинення дії Основного Договору, крім випадків визначених у ст. 559 Цивільного Кодексу України. (п. 5.1 Договору).
Статтею 553 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.
Відповідно до ст. 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.
Згідно з частинами 1 та 2 ст. 543 Цивільного кодексу України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі.
З огляду на викладене вище суд доходить до висновку, що у даному випадку відповідач-2 має відповідати з відповідачем-1 за невиконання грошових зобов'язань перед позивачем за договором поставки солідарно.
Доказів виконання взятих на себе зобов'язань поручителем перед позивачем до матеріалів справи не надано, наявності обставин, з якими закон пов'язує припинення поруки, судом також не встановлено.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів)
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Щодо розподілу судового збору суд зазначає, що у разі коли позов немайнового характеру задоволено повністю стосовно двох і більше відповідачів або якщо позов майнового характеру задоволено солідарно за рахунок двох і більше відповідачів, то судові витрати також розподіляються між відповідачами порівну. Солідарне стягнення суми судових витрат законом не передбачено.
Отже, сплачена позивачем сума судового збору у повному обсязі, відповідно до ч. 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідачів порівну.
На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "АРТАЗ-КОМ" (вул. Січових Стрільців, 21, офіс 501, м. Київ, 04053, ідентифікаційний код 42223579) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІРАМАКС ГРУП" (вул. Бугаївська, 21, офіс 606, м. Одеса, 65005, ідентифікаційний код 43712258) борг у розмірі 18 251,61 грн, пеню у розмірі 579,27 грн, 24% річних у розмірі 1158,54 грн, інфляційні у розмірі 548,03 грн, суму нестачі обладнання орендованого обладнання у розмірі 3638,54 грн, суму транспортних витрат, пов'язаних з поверненням орендованого обладнання, у розмірі 3200,00 грн.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АРТАЗ-КОМ" (вул. Січових Стрільців, 21, офіс 501, м. Київ, 04053, ідентифікаційний код 42223579) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІРАМАКС ГРУП" (вул. Бугаївська, 21, офіс 606, м. Одеса, 65005, ідентифікаційний код 43712258) судовий збір у розмірі 2270,00 грн.
4. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІРАМАКС ГРУП" (вул. Бугаївська, 21, офіс 606, м. Одеса, 65005, ідентифікаційний код 43712258) судовий збір у розмірі 2270,00 грн.
5. Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Дата складання та підписання повного тексту рішення: 29.06.2021
Суддя Т. Ю. Трофименко