27.06.2021 Справа № 756/9686/21
Справа №756/9686/21
Провадження №1-кс/756/1587/21
27 червня 2021 року м. Київ
Слідчий суддя Оболонського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши матеріали клопотання старшого слідчого слідчого відділу Оболонського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Оболонської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_7 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021100050001434 від 25.06.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 186 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у м. Гудаута, Грузія, громадянина Грузії, з повною загальною середньою освітою, який не працює, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , зі слів раніше не судимого,
У провадженні СВ Оболонського УП ГУ НП у місті Києві перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021100050001434 від 25.06.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 186 КК України.
27.06.2021 року старший слідчий слідчого відділу Оболонського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 , за погодженням із прокурором Оболонської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_7 , звернувся до Оболонського районного суду м. Києва з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_8 із визначенням застави у розмірі 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
В обґрунтування поданого клопотання слідчий зазначив, що 25.06.2021 приблизно о 12 год. 37 хв., ОСОБА_9 , перебуваючи біля автомийки, яка розташована за адресою: м. Київ, вул. Лугова, 16, побачив автомобіль марки «Land Rover» модель «Discovery», номерний знак НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_10 , після чого у нього виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), поєднану з проникненням до автомобіля.
Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, діючи умисно, упевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, ОСОБА_9 підійшов до автомобіля марки «Land Rover» модель «Discovery», номерний знак НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_10 , та відчинивши передні ліві дверцята автомобіля, які не були зачинені, узяв рюкзак, який належить ОСОБА_10 .
У цей час ОСОБА_11 помітив ОСОБА_10 , після чого у ОСОБА_8 виник злочинний умисел, направлений на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з проникненням у інше приміщення, після чого останній залишив вказаний рюкзак у автомобілі та здійснив спробу залишити місце вчинення кримінального правопорушення, забравши та помістивши за пояс гаманець , який знаходився у автомобілі, усередині якого знаходилися: грошові кошти в сумі 904 дол. США, що за офіційним курсом НБУ станом на 25.06.2021 становить 24822 грн. 85 коп., картка «Окко» та пенсійне посвідчення на ім'я ОСОБА_10 , однак свій злочинний умисел до кінця не довів з причин, які не залежали від його волі, так як був затриманий працівниками поліції та ОСОБА_10 .
Унаслідок вчинення кримінального правопорушення, у разі доведення його до кінця, ОСОБА_9 міг би спричинити майнову шкоду ОСОБА_10 на загальну суму 904 долари США, що за офіційним курсом НБУ станом на 25.06.2021 становить 24822 грн. 85 коп.
Слідчим зазначено, що застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обумовлюється відповідними ризиками, передбаченими ст.177 КПК України, а саме тим, що ОСОБА_9 обґрунтовано підозрюється у замаху на вчинення тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до восьми років, у зв'язку з чим останній, усвідомлюючи тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, крім того підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки не працює, не має стійких соціальних зв'язків; незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні; також підозрюваний може іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, оскільки є громадянином іншої держави та може у будь-який момент виїхати за межі України.
У зв'язку з наведеним незастосування до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою унеможливить запобігання вказаним ризикам, передбаченим п.п. 1,3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а тому існує необхідність у застосуванні до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням застави у вигляді шістдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Прокурор у судовому засіданні підтримав клопотання з викладених у ньому підстав, просив застосувати щодо підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів із застосуванням застави у розмірі шістдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки ОСОБА_9 обґрунтовано підозрюється у замаху на вчинення тяжкого злочину проти власності та з метою запобігання ризикам, передбаченим п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст.177 КПК України.
Захисник у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, зазначив про необґрунтованість пред'явленої його підзахисному підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 186 КК України, оскільки, на його думку, відсутня така кваліфікуюча ознака як «проникнення до іншого приміщення чи сховища». При цьому посилався на правову позицію, викладену у постанові Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 17.03.2020 у справі № 653/3/18, згідно з якою салон автомобіля відноситься до «сховища», а не «іншого приміщення», як зазначено у повідомленні про підозру від 26.06.2021, а проникненням можна вважати лише незаконне потрапляння сторонніх осіб до салону автомобіля шляхом подолання різним способом засобів охорони від вільного доступу, у тому числі технічних. Разом з тим, дверцята в автомобілі потерпілого не були зачинені, не виставлено сигналізацію, а тому автомобіль не мав засобів охорони від доступу сторонніх осіб, які б унеможливлювали або суттєво ускладнювали вільне та безперешкодне потрапляння до вказаного автомобіля сторонніх осіб. Також зазначив, що матеріалами клопотання не спростовано тверджень підозрюваного про те, що він не викрадав з салону автомобіля гаманець потерпілого та того, що потерпілий вже після затримання підозрюваного працівниками поліції намагався помістити гаманець до правого карману одягнених на підозрюваному джинсів, а коли в нього це не вийшло - кинув гаманець додолу до інших речей, вилучених під час огляду місця події. Відсутність у підозрюваного гаманця потерпілого підтверджується також тим, що під час затримання підозрюваного шкіряного гаманця при ньому не знайдено. У зв'язку з наведеним, просив відмовити у задоволенні клопотання слідчого, або застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання або погодинний домашній арешт за місцем фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_2 , з забороною залишати помешкання з 22 год. до 06.00 год. У разі, якщо слідчий суддя прийде до висновку про необхідність застосування до його підзахисного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просив визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі від 1 до 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки розмір застави, зазначений у клопотанні слідчого є непомірно великим для його підзахисного.
Підозрюваний у судовому засіданні погодився з думкою захисника, зазначив про те, що у салон автомобіля «Land Rover», що належить потерпілому, він заглянув, оскільки думав, що це автомобіль його знайомого. Він відкрив дверцята автомобіля, заглянув на заднє сидіння, у цей час помітив, як до нього біжить невідомий чоловік, як потім з'ясувалося потерпілий, який кричав та був розлючений. Він став тікати та був затриманий потерпілим та працівниками поліції. З салону автомобіля він нічого не брав. Вже після затримання потерпілий намагався засунути йому у праву кишеню джинсів свій гаманець, а коли йому це не вдалося, кинув його на підлогу до інших речей.
Вислухавши учасників процесу, дослідивши письмові матеріали клопотання, оглянувши у судовому засіданні відеозапис з камер спостереження подій, які мали місце 25.06.2021 на території мийки за адресою: АДРЕСА_3 , а також фотознімок шкіряного гаманця чорно кольору, який належить потерпілому ОСОБА_10 та який був вилучений під час огляду місця події 25.06.2021, слідчий суддя приходить до наступного.
У провадженні СВ Оболонського УП ГУ НП у місті Києві перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021100050001434 від 25.06.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 186 КК України.
25.06.2021 ОСОБА_11 затримано в порядку ст. 208 КПК України.
26.06.2021 ОСОБА_12 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 186 КК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_13 інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується наступними матеріалами, а саме: протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення від 25.06.2021; протоколами огляду місця події від 25.06.2021; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_10 від 25.06.2021; протоколом затримання підозрюваного у вчиненні злочину від 25.06.2021; протоколами допиту свідків ОСОБА_14 , ОСОБА_15 від 25.06.2021; протоколами допиту свідків ОСОБА_16 та ОСОБА_17 від 26.06.2021; протоколом огляду предмету (відеозапису з камери спостереження) від 27.06.2021.
Таким чином, зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах.
Враховуючи, що слідчий суддя на даному етапі кримінального провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах дані, на думку слідчого судді, існує достатньо підстав для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_13 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.15, ч. 3 ст. 186 КК України.
Більш того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», приведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Фактів і інформації, які переконливо свідчать про причетність ОСОБА_8 до вчинення вищевказаного кримінального правопорушення, в клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах міститься достатньо для висновку про обґрунтованість повідомленої йому підозри.
Зауваження захисника з приводу формулювання підозри, пред'явленої його підзахисному, а саме: підозри у відкритому викраденні чужого майна з проникненням у «інше приміщення», у той час, як салон автомобіля відноситься до «сховища», на думку слідчого судді, не впливають на правову кваліфікацію злочину, у якому підозрюється ОСОБА_9 , та може бути усунено шляхом, зокрема, уточнення фактичного змісту підозри.
Дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, слідчий суддя у висновках, які зробив орган досудового розслідування відносно ОСОБА_8 чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановив.
Крім того, слідчий суддя не погоджується з твердженнями сторони захисту про відсутність такої кваліфікуючої ознаки, як проникнення, оскільки дверцята автомобіля були не зачинені на сигналізацію, тобто на автомобілі потерпілого не було жодних засобів охорони від доступу сторонніх осіб, які б унеможливлювали або істотно ускладнювали вільне те безперешкодне потрапляння до салону автомобіля.
Так, під проникненням слід розуміти незаконне вторгнення до житла, іншого приміщення чи сховища (із застосуванням засобів подолання перешкод або без їх використання; шляхом обману; з використанням підроблених документів тощо або за допомогою інших засобів), який дає змогу винній особі викрасти майно без входу до житла, іншого приміщення чи сховища.
Як вбачається з відтвореного у судовому засіданні відеозапису з камер спостереження дверцята автомобіля «Land Rover», який належить ОСОБА_10 , були зачинені, підозрюваний проник до салону автомобіля, відчинивши дверцята та не маючи для цього будь-яких законних підстав, не будучи обізнаним про те, чи поставлено вказаний автомобіль на сигналізацію. Таким чином, на думку слідчого судді, проникненням є не лише незаконне потрапляння, зокрема до сховища, шляхом подолання засобів охорони, а й незаконне потрапляння сторонніх осіб до салону автомобіля без вільного доступу, здійснене з метою викрадення майна.
Суд також критично оцінює твердження підозрюваного про те, що він відчинив дверцята автомобіля потерпілого та проник до салону помилково, та розцінює це певним способом захисту від пред'явленої йому підозри, оскільки вказане спростовується самою поведінкою підозрюваного, який намагався покинути місце злочину та був затриманий потерпілим та працівниками поліції, а також показаннями потерпілого та свідків, наявними у матеріалах клопотання.
Крім того, не узгоджується з матеріалами клопотання, зокрема, показаннями потерпілого та свідків, позиція сторони захисту про те, що потерпілий намагався підкинути свій гаманець підозрюваному під час затримання останнього.
Причина відсутності шкіряного гаманця у підозрюваного під час його затримання відображена у показаннях потерпілого та свідків, долучених до клопотання про застосування запобіжного заходу, які зазначили про те, що вказаний гаманець потерпілий сам дістав з карману джинсів, одягнених на підозрюваному з метою ідентифікації, який потім, на вимогу поліцейських, поклав до інших речей, вилучених під час огляду місця події 25.06.2021.
Статтею 178 КПК України визначено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, зокрема, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію, майновий стан та наявність судимостей у підозрюваного; дотримання підозрюваним умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки.
Вирішуючи питання доцільності застосування щодо підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує особу, вік та стан здоров'я підозрюваного, який не має офіційного джерела доходу, стійких соціальних зв'язків, є громадянином іншої держави, підозрюється у замаху на вчинення тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до восьми років, намагався покинути місце вчинення злочину, у якому підозрюється.
У зв'язку з наведеним, слідчий суддя приходить до висновку про існування ризиків того, що підозрюваний, усвідомлюючи тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання винуватим, може у подальшому переховуватися від органів досудового слідства та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, а також незаконно впливати на свідків вказаного кримінального провадження, у зв'язку чим інші запобіжні заходи, не пов'язані з триманням під вартою, не зможуть запобігти вказаним ризикам.
Разом з тим, на думку слідчого судді, стороною обвинувачення не доведено існування ризику перешкоджання з боку підозрюваного кримінальному провадженню іншим чином, оскільки на його обґрунтування не було наведено жодних пояснень та не надано відповідних доказів. Тим більше, на думку суду, такий ризик може полягати лише в діях, які не охоплені п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Надаючи оцінку доводам сторони захисту щодо можливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у нічний час доби за місцем фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_2 , слідчий суддя враховує те, що стороною захисту не надано відомостей про те, хто є власником вказаної квартири, згоду останнього на відбування підозрюваним даного запобіжного заходу саме у цій квартирі, доказів фактичного проживання за вказаною адресою підозрюваного. Окрім того, злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_9 , було вчинено саме у денну пору доби. Вказані обставини, на думку слідчого судді, не дають змоги визначити саме вказану адресу як адресу перебування підозрюваного під домашнім арештом. При цьому, слідчий суддя враховує також те, що підозрюваний зареєстрований в іншій області, поза межами м. Києва.
Таким чином, з метою запобігання вищевказаним ризикам, передбаченим п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне застосувати до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне визначити розмір застави у кримінальному провадженні з урахуванням ч. 5 ст. 182 КПК України, та покласти на ОСОБА_11 зазначені в ч. 5 ст. 194 КПК України обов'язки.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176-177, 183, 184, 193, 194 КПК України, слідчий суддя
Клопотання старшого слідчого слідчого відділу Оболонського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Оболонської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_7 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021100050001434 від 25.06.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 186 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , задовольнити частково.
Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Київський слідчий ізолятор» строком на 60 днів, до 23.08.2021 включно.
Визначити заставу у розмірі сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 90 800 (дев'яносто тисяч вісімсот) гривень, у разі внесення якої звільнити ОСОБА_18 з-під варти.
Підозрюваний ОСОБА_19 або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду.
У разі внесення застави звільнити підозрюваного ОСОБА_18 з-під варти та покласти на нього такі обов'язки:
1) прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду;
2) повідомляти слідчого, прокурора, суд про всі випадки зміни місця мешкання, та виїзду за межі населеного пункту, де він проживає;
3) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;
4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави, визначити по 23.08.2021.
У разі внесення застави заставодавцем покласти на нього обов'язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного ОСОБА_5 та його явки за викликом до слідчого, прокурора, суду.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, він вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави та зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
В іншій частині у задоволенні клопотання відмовити.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Слідчий суддя ОСОБА_1