ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/22286/20
провадження № 2/753/2293/21
"03" червня 2021 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді: Котвицького В.Л.,
за участю
секретаря судового засідання: Сердюкової Г.В.,
представника позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідача Лінкевич О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" про стягнення страхового відшкодування,
У грудні 2020 року ОСОБА_2 звернувся до Дарницького районного суду м. Києва із позовною заявою до ПАТ «НАСК «ОРАНТА», в якій просив суд стягнути з відповідача на свою користь страхове відшкодування у сумі 49 776,46 грн.
Позовна заява обґрунтована тим, що 17.10.2019 приблизно о 13.50 год. по вул. Васильківській (в районі будинку №34 ) сталась ДТП за участі транспортного засобу RANGE ROVER д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 та транспортного засобу TOYOTA д.н.з. НОМЕР_2 , яким керувала ОСОБА_3 .
Транспортний засіб RANGE ROVER д.н.з. НОМЕР_1 , належить позивачу, на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 .
Відповідно до постанови Голосіївського районного суду м.Києва від 03.12.2019 зазначена ДТП відбулась з вини водія ОСОБА_3 , за що остання була притягнута до адміністративної відповідальності за ст. 124 КпАП України.
Цивільно - правова відповідальність водія транспортного засобу TOYOTA д.н.з. НОМЕР_2 , на момент настання ДТП була застрахована в HACK «Оранта» за полісом серії AM № 9824989.
ОСОБА_2 виконав свої обов'язки визначені Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» для учасників ДТП.
У подальшому позивач подав страховику заяву про виплату страхового відшкодування в порядку передбаченому ст. 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та надав пакет документів визначених законом необхідних для отримання страхового відшкодування.
Зі свого боку страховик в строки визначені ст. 34.2. Закону не направив свого представника для огляду транспортного засобу та визначення розміру збитків.
Враховуючи, що відповідач не виконав у встановлені строки свої обов'язки щодо встановлення розміру збитків, позивач звернувся до спеціалізованої установи де транспортний засіб перебуває на сервісному обслуговуванні. Відповідно до рахунку № НОМЕР_4 від 25.11.2019, відновлювальна вартість ремонту транспортного засобу складає 57 439,45 грн. Позивач надав вказаний рахунок відповідачу для сплати вартості ремонту шляхом перерахування коштів безпосередньо спеціалізованій дилерській компанії ТОВ "ВіДі - Пауер", яка здійснює сервісне обслуговування та ремонт транспортних засобів.
Після надання страховику документів щодо вартості відновлювального ремонту та перерахування коштів спеціалізованій установі за його проведення, відповідач запропонував здійснити огляд транспортного засобу позивача. Огляд був проведений 26.11.2019, що підтверджується протоколом огляду транспортного засобу.
За результатами розгляду документів відповідач направив позивачу лист про відмову у виплаті страхового відшкодування, з підстав передбачених п. 32.1. ст. 32 Закону, за яким страховик не відшкодовує шкоду, заподіяну при експлуатації забезпеченого транспортного засобу, але за спричинення якої не виникає цивільно-правової відповідальності відповідно до закону.
Отримавши вказаний лист позивач звернувся до відповідача щодо роз'яснення підстав прийняття рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування та надання копій документів пов'язаних з страховим випадком.
Листом вих. № 09 -02-16/2771 від 11.03.2020, не пояснюючи мотиви раніше прийнятого рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування, відповідач повідомив позивача, що здійснив виплату страхового відшкодування 02.03.2020, шляхом перерахування коштів на рахунок спеціалізованої компанії ТОВ "ВіДі - Пауер", яка здійснює сервісне обслуговування та ремонт транспортних засобів, в розмірі 5662,99 грн. Також, до листа були долучені копії страхового акту № ОЦВ -19-32-15793/1 від 24.02.2020 та розрахунку страхового відшкодування від 21.02.2020 року.
Відповідно до розрахунку страхового відшкодування страховик визначив розмір збитку на підставі калькуляції від 18.02.2020, за яким вартість відновлювального ремонту транспортного засобу складає 7662,99 грн. за вирахуванням безумовної франшизи у розмірі 2000,00 грн. встановленої за полісом серії AM № 9824989, як зазначено на рахунок на рахунок спеціалізованої компанії ТОВ "ВіДі - Пауер" було перераховано 5662, 99 грн.
Позивач не погоджується з розрахунком страхового відшкодування здійсненого відповідачем, оскільки здійснена страхова виплата не покриває фактичні витрати пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу, у зв'язку з чим був змушений із вказаним позовом звернутись до суду.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 19.01.2021 провадження у справі відкрито у порядку загального позовного провадження та призначено розгляд справи у підготовчому судовому засіданні.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 08.04.2021 підготовче провадження закрито та призначено розгляд справи по суті.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні заперечувала проти задоволення позову та просила суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
Суд, заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що 17.10.2019 о 13.50 год. по вул. Васильківській, 34 сталась ДТП за участі транспортного засобу RANGE ROVER д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 та транспортного засобу TOYOTA д.н.з. НОМЕР_2 , яким керувала ОСОБА_3 .
Транспортний засіб RANGE ROVER д.н.з. НОМЕР_1 , належить позивачу, на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 .
Відповідно до постанови Голосіївського районного суду м.Києва від 03.12.2019 зазначена ДТП відбулась з вини водія ОСОБА_3 , за що остання була притягнута до адміністративної відповідальності за ст. 124 КпАП України.
Цивільно - правова відповідальність водія транспортного засобу TOYOTA д.н.з. НОМЕР_2 , на момент настання ДТП була застрахована в HACK «Оранта» за полісом серії AM № 9824989.
Відповідно до рахунку № НОМЕР_4 від 25.11.2019, відновлювальна вартість ремонту транспортного засобу складає 57 439,45 грн. Позивач надав вказаний рахунок відповідачу для сплати вартості ремонту шляхом перерахування коштів безпосередньо спеціалізованій дилерській компанії ТОВ "ВіДі - Пауер", яка здійснює сервісне обслуговування та ремонт транспортних засобів.
Статтею 22.1. Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», визначено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» проведення оцінки майна є обов'язковим у випадках: визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом. Акт оцінки майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна, здійсненої суб'єктом оціночної діяльності.
Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
Відповідно до п. 4 ст. 34 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків страховиком та МТСБУ залучаються їх працівники. Страховиком, МТСБУ та потерпілими також можуть залучатися аварійні комісари, експерти або юридичні особи, у штаті яких є аварійні комісари чи експерти.
Так, на замовлення відповідача було поведено експертно-автотоварознавче дослідження. Протокол огляду складений представником страховика від 26.11.2019, власноруч підписаний потерпілим (позивачем) ОСОБА_2 в його ж присутності та долучений до Висновку, калькуляція та розрахунки проводились на основі даного протоколу.
Відповідно до Висновку експертного автотоварознавчого дослідження № 44-D/83/8 вартість відновлювального ремонту з врахування коефіцієнту фізичного зносу складає - 7662,99 грн. За мінусом франшизи за договором АМ/9824989 від 27.03.2019 2000,00 грн. страхове відшкодування склало - 5662,99 грн, яке виплачене позивачу, проти чого позивач не заперечує.
Доказом підтверджуючим розмір страхового відшкодування є Дослідження № 44-D/83/8, а калькуляція Audatex, від 18.02.2020, є невід'ємною частиною Дослідження, відповідно до розділу IV Вимоги до оцінки КТЗ та викладення їх результатів.
Представник позивача заперечував щодо прийняття вказаного висновку, оскільки призупинено дію свідоцтва оцінювача ФОП ОСОБА_4 , який проводив експертне дослідження щодо відновлювального ремонту автомобіля позивача. Разом з тим, суд зважає на те, що дія свідоцтва оцінювача ФОП ОСОБА_4 призупинена рішенням від 03.07.2020 року, тоді як Висновок експертного автотоварознавчого дослідження № 44-D/83/8складений 18.02.2020 року, тобто свідоцтво оцінювача в цей час мало юридичну силу та діяло.
Разом з тим, ТОВ «ВіДі - Пауер» не є суб'єктом оціночної діяльності, тому наданий позивачем Рахунок № ПАсС-0022031 не є доказом оціненої шкоди, в розумінні Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» та Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Крім того, позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження оплати даного Рахунку.
Відповідно до ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Постановою Верховного Суду України від 02.12.2015 у справі № 6-691цс15, Постановою Верховного Суду України судової палати у цивільних та господарських справах від 10.02.2016 р. у справі №6-2878цс15 визначено, що за змістом статті 1194 ЦК України в системному зв'язку зі статтею 993 цього Кодексу та статтею 27 Закону № 85/96-ВР можна дійти висновку про те, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, переходить право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди в межах різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
З викладеного вбачається, що позивач не позбавлений права звернутись до особи, відповідальної за збиток, який теж є особою, відповідальною за завданий збиток, з вимогою про сплату відшкодування шкоди (різниці між фактичним розміром шкоди і страховим відшкодуванням).
Відповідно до ч. 1-3 ст. 12.ЦПК України Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ч. 1, 2 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивачем відповідно до ст. 81 ЦПК України не доведено ті обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Оскільки у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено, тому понесені ним судові витрати не відшкодовуються.
Керуючись ст. ст. 4, 7, 9, 11, 12, 13, 76 - 81, 141, 229, 235, 247, 259, 263 - 265, 272, 273, 274 - 279, 352, 354, 355 ЦПК України, суд -
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" про стягнення страхового відшкодування - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя В.Л. Котвицький