Справа № 362/67/21
Провадження № 3/362/255/21
"01" червня 2021 р. суддя Васильківського міськрайонного суду Київської області Лебідь-Гавенко Г.М., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов від СРПП № 4 Васильківського ВП в Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 130 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючого,
До Васильківського міськрайонного суду Київської області 12.01.2021 року надійшов вказаний адміністративний матеріал.
Як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 184587 від 27.12.2020 року, 27.12.2020 року о 19 год. 30 хв. ОСОБА_1 керував транспортним засобом «MAZDA 323» д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: координація рухів, порушення мови, зіниці очей не реагують на світло. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку, водій відмовилася в присутності свідків, чим порушила п. 2.5 ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 130 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 , який повідомлялася судом не одноразово про день, час та місце розгляду справи, згідно положень ст.ст. 268, 277-2 КУпАП, не з'явився, про причини неявки не повідомив, суддя, виходячи з вище зазначених правових норм, беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, вважає за можливе провести розгляд справи у його відсутність.
Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.
Про час та місце розгляду вказаної вище справи ОСОБА_1 був повідомлений через свою матір - ОСОБА_2 , що підтверджується телефонограмою про виклик до суду (а.с. 11).
Клопотання про відкладення розгляду справи від ОСОБА_1 не надходило, у зв'язку з чим, суддя вважає можливим проводити розгляд справи без його присутності, згідно з вимогами ст. 268 КУпАП.
Суддя, дослідивши матеріали адміністративної справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходить до наступного.
Відповідно до абз. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Диспозицією ч.2 ст.130 КУпАП встановлено, що об'єктивною стороною правопорушення є повторне протягом року вчинення дій, передбачених ч.1 цієї статті, тобто за постановою суду особа була визнана винною в скоєнні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП з накладенням стягнення, після чого вчинила нове правопорушення.
Як вбачається з матеріалів адміністративної справи винність ОСОБА_1 у вчиненому правопорушенні повністю підтверджується матеріалами справи про адміністративне правопорушення, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 184587 від 27.12.2020 року (а.с. 1), актом огляду на стан наркотичного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с. 2); диском з відеозаписом з нагрудної камери (а.с.8), постановою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 01.06.2020 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та іншими матеріалами справи.
Дослідивши матеріали справи, суддя приходить до висновку, що ОСОБА_1 необхідно визнати винним за ч.2 ст. 130 КУпАП за порушення правил дорожнього руху України.
Підстави, які б давали можливість суду вважати, що вказані докази є сумнівними та неправдивими, відсутні, оскільки вони узгоджуються між собою та є такими, що повністю відповідають обставинам справи.
Разом з тим, на момент розгляду справи, враховуючи, що на момент вчинення адміністративного правопорушення діяв закон, якій передбачав тримісячні строки накладення адміністративного стягнення, закінчилися передбачені ч.2 ст. 38 КУпАП строки.
Відповідно до ст. 38 КУпАП (якій діяв на момент вчинення адміністративного правопорушення) за скоєне адміністративне правопорушення стягнення може бути накладено не пізніше як через три місяці з дня його вчинення, а при триваючому правопорушенні не пізніш як через три місяці з дня його виявлення. При цьому, у разі закриття кримінального провадження, але за наявності в діях порушника ознак адміністративного правопорушення, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніше як через місяць з дня прийняття рішення про закриття кримінального провадження.
Таким чином, строк притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 130 КУпАП, на даний час закінчився.
Згідно ст.247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю при закінченні на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП (діючий на момент вчинення адміністративного правопорушення).
Враховуючи викладене, вимоги статей 38, 247 КУпАП, приходжу до висновку, що адміністративне провадження відносно ОСОБА_1 за ч.2 ст. 130 КУпАП необхідно закрити, у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись статтями 9, 38, 130, 247, 251, 280, 284 КУпАП, суддя,
Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, за ч.2 ст. 130 КУпАП та провадження у справі закрити у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.
Постанову може бути оскаржено особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником до Київського апеляційного суду через Васильківський міськрайонний суд Київської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці з дня набрання постановою законної сили.
Суддя Г. М. Лебідь-Гавенко