Справа № 646/705/20
№ провадження 1-кп/646/311/2021
24.06.2021 року м. Харків
Червонозаводський районний суд міста Харкова у складі:
головуючого-судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретарів судового засідання - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
прокурора - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
потерпілого ОСОБА_8 ,
обвинуваченого- ОСОБА_9 ,
захисника ОСОБА_10
розглянувши у приміщенні суду в м. Харкові у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12019220060002955 від 14.12.2019 року за обвинуваченням:
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, українця, з середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, учасника бойових дій, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , в силу ст. 89 КК України не судимого,
у скоєнні кримінального правопорушення за ч.1 ст. 296 КК України,-
13.12.2019, приблизно о 14 годині 10 хвилин, ОСОБА_9 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, знаходячись у під'їзді загального користування АДРЕСА_3 , перебуваючи на сходовому майданчику біля квартири АДРЕСА_4 , діючі умисно, з хуліганських мотивів, порушуючи громадський порядок, з метою явної неповаги до суспільства, почав безпідставно стукати у вхідні двері до квартири АДРЕСА_4 , де мешкає ОСОБА_8 зі своєю неповнолітньою донькою, яка від хуліганських дій ОСОБА_9 злякалася. З метою припинити хуліганські дії ОСОБА_9 , потерпілий ОСОБА_8 вийшов із вищевказаної квартири АДРЕСА_4 на сходовий майданчик, та попросив ОСОБА_9 припинити свої хуліганські дії та покинути під'їзд, в якому останній не мешкає. Проігнорувавши прохання потерпілого, ОСОБА_9 діючи з хуліганських мотивів, з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, у вигляді умисного нанесення тілесних ушкоджень незнайомому йому раніше потерпілому ОСОБА_8 без наявних на те підстав, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки своїх дій у вигляді спричинення тілесних ушкоджень та бажаючи їх настання, підбіг до потерпілого, схопив його за одяг та відтіснив до стіни, притиснувши його до неї. Далі, ОСОБА_9 продовжуючи реалізацію свого раптово виниклого злочинного умислу, вихопив з рук потерпілого металевій ліхтарик та вдарив ним по обличчю потерпілого, після чого наніс не менше трьох ударів кулаками по обличчю потерпілого. Після чого, гострим предметом, вдарив ОСОБА_8 по лівій руці, спричинивши поріз.
Своїми діями ОСОБА_9 спричинив ОСОБА_8 тілесні ушкодження у вигляді струсу головного мозку та синців і саден на голові, а також закритої тупої травми носу у вигляді перелому кісток носу зі зміщенням кісткових уламків та синця в ділянці носу, належать до легких тілесних ушкоджень, що спричинили собою короткочасний розлад здоров'я тривалістю понад 6-ти днів, але не більше 3-х тижнів (21 дня), згідно п.п. 2.3.1.а, 2.3.3. згідно "Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень", затверджених наказом №6 МОЗ України від 17 січня 1995 року та у вигляді забитої рани та саден в ділянці першого пальця правої кисті, синців на лівій нозі, шкірних різаних ран на лівій кисті, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, які викликали незначні скороминущі наслідки тривалістю не більше 6-ти днів (відповідно до п.п. 2.3.2. "Б", 2.3.5. "Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень", затверджених наказом №6 МОЗ України від 17 січня 1995 року).
Після чого, ОСОБА_9 , нанісши потерпілому ОСОБА_8 тілесні ушкодження, почав розбивати міжповерхові вікна під'їзду цеглою, викидувати уламки скла та цегли у віконні пройми в бік людей та автотранспорту, які перебували на вулиці біля під'їзду, протягом близько 20 хвилин, в присутності працівників патрульної поліції, та мешканців вищевказаного та сусідніх будинків, висловлювався нецензурною лайкою, за наявності свідків події.
Хуліганські дії ОСОБА_9 продовжувались близько однієї години, та були припинені працівниками патрульної поліції.
Відповідно до ч.1 статті 337 КПК України судовий розгляд проводиться стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту.
Кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст. 23 КПК України суд досліджує докази безпосередньо. Показання учасників кримінального провадження суд отримує усно. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів відповідно до ч.2 ст. 84 КПК України.
Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_9 визнав свою вину у вчиненні кримінального правопорушення в межах висунутого обвинувачення, погодившись з юридичною оцінкою інкримінованого йому діяння та пояснив про обставини викладені вище, які стали підставою для пред'явлення останньому обвинувачення, за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 296 КК України.
В судовому засіданні надав наступні свідчення: а саме те, щоперебуваючи 13.12.2019 року у під'їзді за адресою: АДРЕСА_5 стукав у двері квартир, бо думав, що його дружина перебуває з коханцем. На його стук вийшов чоловік та він його вдарив з причин того, що думав що він і є коханцем. Розбивавав скло у під'їзді для того, щоб на нього звернули увагу. Деталей не пам'ятає, оскільки перебував у стані сильного алкогольного сп'яніння. Цивільний позов визнає частково.
Допитаний потерпілий ОСОБА_8 в судовому засіданні надав наступні свідчення: 13.12.2019 року приблизно о 14 годині 30 хвилин він почув дзвінок у двері. Донька йому сказала, що за нею гнався чоловік, і в цей час у двері стукали. Після цього він взувся, взяв ліхтар та вийшовши побачив обвинуваченого без верхнього одягу, який був у стані алкогольного сп'яніння, він накинувся на потерпілого на почав наносити удари кулаками, вкусив за палець, потім взявши ліхтарик почав бити ним. Після цього він вибіг на вулицю та попросив викликати поліцію. Стоячи на вулиці бачив, як вилітають каміння на людей та розбивається скло у під'їзді.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_11 , пояснила, що 13.12.2019 року перебуваючи у своїй квартирі почула гучний стук у під'їзді, подивившись у вічко побачила двох чоловіків, які штовхались, один з яких був її сусід ОСОБА_8 , який після цього зайшов до ліфту. Також почула що розбилося скло у під'їзді
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_12 , пояснила, що свідком події не була, але внаслідок дзвінка доньки потерпілого приїхала та побачила, як з під'їзду виводять чоловіка, який був агресивно налаштован та у стані алкогольного сп'яніння.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_13 , пояснив, що він є співробітником патрульної поліції, свідком події не був, приїхавши за викликом побачив потерпілого, який вийшов з під'їзду та сказав, що зверху у під'їзді чоловік побив його та чіплявся до неповнолітньої. Обвинувачений був агресивний, збуджений, нервовий, він був в стані алкогольного сп'яніння, був вдягнутий в чорну куртку на голе тіло, були сліди крові на обличчі та голові.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_14 , пояснила, що вона є співробітником патрульної поліції, свідком нанесення тілесних ушкоджень не була, але прибувши за викликом побачила, як з під'їзду через вікно падало велике каміння, бачила, що у обвинуваченого були порізи на руках та в його руках був ліхтар, перебував він у стані алкогольного сп'яніння
Даними протоколу про прийнятті заяви про вчинення кримінального правопорушення ( або таке, що готується) встановлено, що 13.12.2019 року прийнято заяву від ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та в якій він просить органи Національної поліції вчинити заходи до невідомого чоловіка, який 13.12.2019 року близько 14 годин 30 хвилин перебуваючи у під'їзді будинку АДРЕСА_5 в ході конфлікту спричинив тілесні ушкодження.
Згідно витягу з ЄРДР 14.12.2019 внесені відомості за ч. 1 ст. 125 КК України за заявою від 13.12.2019 року.
Згідно постанови про зміну кваліфікації кримінального правопорушення від 21.01.2020, змінено кваліфікацію кримінального правопорушення по кримінальному правопорушенню № 12019220060002955 з ч. 1 ст. 125 КК України на ч. 1 ст. 296 КК України.
Даними протоколу огляду місця події від 13.12.2019 року, та ілюстраціями до нього встановлено, що об'єктом огляду є приміщення під'їзду № 2 за адресою: АДРЕСА_5 . Безпосереднім об'єктом огляду є сходинковий майданчик на шостому поверсі, який включає квартири АДРЕСА_6 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_7 . Між шостим та п'ятий поверхом мається сходинковий майдан, де до гори та вниз ведуть сходи, а також на вказаному майданчику маються міжповерхові два вікна, які складаються з двох частин. Вікна на момент огляду у зачиненому стані та мають пошкодження, а саме у вигляді розбитого скла в частині вікна, яке розташоване з лівої сторони. Пошкодження круглої форми, діаметром 40 сентиментів, поряд на підвіконні маються частини розбитого скла, а також шматки розбитого скла знаходяться біля стіни на підлозі. Вікна складаються з 2 скла, друге скло без пошкоджень. Далі огляд переміщується до сходинкового майданчику, який розташований між п'ятим та четвертим поверхом. На вказаній ділянці розташовані майдан де вгору та вниз ведуть сходи, з правої сторони розташовані металеві двері, які на момент огляду у зачиненому стані. Також в стіні мається міжповерхові вікна, які складаються з трьох частин, які на момент огляду біли у зачиненому стані без візуальних пошкоджень. Далі огляд переноситься до сходинкового майдану, який розташований між четвертим та третім поверхом. На вказаній ділянці розташовані сходи, які ведуть на четвертий поверх та вниз на третій поверх. На вказаній ділянці з правої сторони знаходиться сміттепровід. У стіні розташовані два вікна, які складаються з двох частин, на момент огляду у зачиненому стані та маються пошкодження у вигляді розбитого скла у верхній лівій частині скла, у вікні з лівої сторони. Пошкодження овальної форми діаметром 40 сантиметрів, пошкодження не рівної форми. Вікно складається з 2х скла, пошкодження має друга частина вказаного вікна. На підвіконні та на підлозі також маються частини розбитого скла, розкидані хаотично. Далі огляд переміщується до сходинкового майданчику, який розташований між третім та другим поверхом, де маються вгору та вниз сходи. На вказаній ділянці з правої сторони мається сміттепровід. На стіні маються вікна у кількості двох штук, які складаються з двох частин кожне, кожна частина складається з 2 скла. Вікна на момент огляду у зачиненому стані, візуальних пошкоджень немає. Далі огляд переноситься до сходинового майданчику, який розташований між другим та першим поверхом, де знаходяться сходи, які ведуть вгору та вниз, з правої сторони мається сміттєпровід. Також на вказаній ділянці маються два вікна, які складаються з двох частин, кожне вікно зі скла також двох частин, на момент огляду зачинені, візуальних пошкоджень не має. За вікном зі сторони вулиці мається металева решітка, яка без візуальних пошкоджень. Далі огляд пересиниться до переміщення, яке розташоване при вході до під'їзду де мається підсобне приміщення де маються двері, які оснащенні замком та зачинені, а також мається два вікна, які складаються зі скла. У вікні яке розташоване ближче до дверей вхідних, мається пошкодження у вигляді розбитого скла. На підлозі також маються шматки від розбитого скла.
Даними протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 18.12.2019 року проведеним слідчим СВ Основ'янського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_15 у присутності понятих: ОСОБА_16 та ОСОБА_17 - ОСОБА_8 впізнав особу під № 3 - ОСОБА_9 за формою носа, губ, очей, брів та за іншими характерними ознаками обличчя, зачіскою, розрізом очей. Вищезазначений протокол зауважень від учасників огляду не містить.
Даними протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 19.12.2019 року проведеним слідчим СВ Основ'янського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_15 у присутності понятих: ОСОБА_18 та ОСОБА_19 - свідок ОСОБА_20 впізнав особу під № 2 - ОСОБА_9 за формою носа, губ, очей, брів та за іншими характерними ознаками обличчя, зачіскою, розрізом очей. Вищезазначений протокол зауважень від учасників огляду не містить.
Згідно протоколу проведення слідчого експерименту від 23.12.2019 року, який проведений за участю потерпілого ОСОБА_8 , він пояснив та продемонстрував механізм нанесення йому тілесних ушкоджень 13.12.2019 року за адресою: АДРЕСА_5 .
Згідно висновку з питань судово- медичної експертизи № 1694-2019, встановлено, що на підставі судово- медичного огляду громадянина ОСОБА_8 враховуючи дані медичної документації та дані рентгенобстеження, встановлено що у нього мають місце синці на голові та обличчі, перелом кісток носу, садно на обличчя, забита рана та садна в ділянці першого пальця правої кисті, синець на лівій нозі, які утворились від травматичної дії тупих предметів, синці та забита ран за механізмом удара- стиснення, садно за механізмом тертя- ковзання, шкірні різані рани на лівій кісті, які утворилась від ріжучої дії гострого предмета. Усі ушкодження у ОСОБА_8 утворилась не пізніше 13.12.2019 року. За ступенем тяжкості синці, садна, забита рана та шкірні різани рани відносяться до легких тілесних ушкодження, які викликали незначні скороминущі наслідки тривалістю не більше 6-ти днів ( відповідно до п.п.2.3.2. «б», 2.3.5. «Правил судово- медичної визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень Наказ № 6 від 17.01.1995 року МОЗ України»). За ступенем тяжкості перелом кісток носу відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили за собою короткочасний розлад здоров'я тривалістю понад шести днів, але не більше як на 3 тижні ( 21 день) (відповідно до п.п. 2.3.1 а, 2.3.3. «Правил судово- медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень Наказ № 6 від 17.01.1995 року МОЗ України»). Що стосується діагнозу ЗЧМТ, струс головного мозку, то питання за ступень тяжкості може бути визначено після закінчення лікування з наданням медичної документації в повному обсязі.
Згідно висновку № 09-2436/19, встановлено, що на підставі даних судово- медичної експертизи громадянин ОСОБА_8 , з врахуванням наданої медичної документації та консультативного висновку лікаря- нейрохірурга, встановлено:
З урахуванням «Виснговку фахівця» № 1694-2019 від 17.12.2019 року у громадянина ОСОБА_8 мали місце наступні тілесні ушкодження:
-Поєднана черепно- мозкова травма у вигляді струсу головного мозку та синців і саден на голові, а також закрита тупа травма носу у вигляді перелому кісток носу зі зміщенням кількості уламків та синцем в ділянці носу.
-забита рана та садна в ділянці першого пальця правої кисті;
-синці на лівій нозі;
-шкірні різані рани на лівій кисті.
Ці ушкодження утворилися: поєднана черепно-мозкова травма у вигляді струсу головного мозку та синців і саден на голові, а також закрита тупа травма носу у вигляді перелому кісток носу зі зміщенням кісткових уламків та синцем в ділянці носу; синці та забита рана - від травматичної дії тупих твердих предметів за механізмом удар чи удар-стиснення; шкірні різані рани на лівій кисті від травматичної дії гострого предмету, володіючого ріжучими властивостями; садна - за механізмом тертя-ковзання.
Вищевказані ушкодження могли бути отримані за 3-5 діб до моменту первинного огляду, який проводився 17.12.2019.
За ступенем тяжкості: поєднана черепно-мозкова травма у вигляді струсу головного мозку та синців і саден на голові, а також закрита тупа травма носу у вигляді перелому кісток носу зі зміщенням кісткових уламків та синцем в ділянці носу належить до легких тілесних ушкоджень, що спричинили за собою короткочасний розлад здоров'я тривалістю понад 6-ти днів, але не більше 3-х тижнів (21 дня), згідно п.п. 2.3.1.а, 2.3.3. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом №6 МОЗ України від 17.01.95р.; забита рана та садна в ділянці першого пальця правої кисті; синці на лівій нозі шкірні різані рани на лівій кисті, відносяться до легких тілесних ушкоджень, які викликали незначні скороминущі наслідки тривалістю не більше 6-ти днів (відповідно до п.п.2.3.2.«б»,2.3.5. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень Наказ № 6 від 17.01.1995 року МОЗ України»)
Вирішення питання про «самопричинення» тілесних ушкоджень, не входить до компетенції судово- медичного експерта, так як включає в себе юридичне поняття.
Показання ОСОБА_8 дані про проведенні слідчого експерименту від 23.12.2019 року та при допиті від 18.12.2019 року за його участю, в цілому не суперечать наявним судово- медичним даним в частині механізму утворення вставлених у нього тілесних ушкоджень.
Згідно з ч. 2 ст. 8 КПК України та ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суд при розгляді даного кримінального провадження враховує усталену практику ЄСПЛ, зокрема, викладену в рішеннях ЄСПЛ по справах «Кобець проти України», «Коробов проти України» та «Ушаков проти України» щодо концепції доведення вини «поза розумним сумнівом» та вважає, що стороною обвинувачення в повній мірі доведено винуватість обвинуваченого ОСОБА_9 у вчиненні ним кримінального правопорушення, належними, допустимими, достовірними, а в їх сукупності достатніми доказами у кримінальному провадженні «поза розумним сумнівом», що також узгоджується із положеннями ст. 94 КПК України, які в повній мірі дають змогу суду зробити переконливий висновок щодо притягнення до кримінальної відповідальності обвинуваченого.
Відповідно до ч. 1 ст. 337 КПК України, судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуто обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.
Згідно з ч. 1 ст. 368 КПК України, ухвалюючи вирок, суд, зокрема, повинен вирішити такі питання: чи мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується особа та чи винен обвинувачений у вчиненні цього кримінального правопорушення.
Відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини, ст. 62 Конституції України і норм КПК України, кожна людина має право на справедливий розгляд справи, ніхто не може бути підданий кримінальному покаранню поки не буде визнаний винним в законному порядку; обвинувачення не може ґрунтуватися на отриманих незаконним шляхом доказах чи припущеннях, а обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і постановлюється лише за умови, якщо під час судового розгляду вина підсудного у скоєнні конкретного кримінального правопорушення повністю доведена.
Оцінюючи всі докази, надані стороною обвинувачення у даному кримінальному провадженні в їх сукупності, суд враховує, що практика Європейського суду з прав людини вказує на необхідність оцінювати докази керуючись критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Проте, таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій щодо фактів (п.53 рішення ЄС від 20.09.2012 року у справі « Федорченко та Лозенко проти України»).
Достовірність та об'єктивність наведених доказів у суду сумніву не викликає, адже вони отримані без порушення закону, узгоджуються один з одним, відносні, допустимі та достатні.
Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точку зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до висновку про те, що вина обвинуваченого ОСОБА_9 повністю доведена під час судового розгляду та кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 296 КК України - хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю.
Відповідно до вимог ч.2 ст.50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Згідно з роз'ясненнями, що містяться у п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 "Про практику призначення судами кримінального покарання» при призначенні покарання суд в кожному випадку і щодо кожного засудженого, який визнається винним у вчиненні злочину, повинен дотримуватися вимог ст. 65 КК України, а саме: враховувати характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого кримінального правопорушення, особу засудженого та обставини справи, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, оскільки саме через останні реалізується принцип законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначене судом покарання повинно бути достатнім, для виправлення засуджених і попередження здійснення ними нових кримінальних правопорушень".
Згідно частини 1 статті 368 КПК України, ухвалюючи вирок, суд приймає до відома досудову доповідь з інформацією про соціально-психологічну характеристику обвинуваченого.
Відповідно до досудової доповіді старшого інспектора Харківського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області ОСОБА_21 від 10.04.2020 року, оцінка ризику вчинення повторного кримінального правопорушення оцінюється як висока та оцінка небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб має високий рівень. Орган пробації вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_9 без позбавлення або обмеження волі на певний строк може становити високу небезпеку для суспільства. На думку органу пробації, застосування соціально- виховних заходів, що необхідні для впливу на поведінку особи з метою виправлення та запобігання вчиненню повторних кримінальних правопорушень, неможливо здійснювати без цілодобового нагляду та контролю в умовах ізоляції.
Згідно класифікації, передбаченій ст.12 КК України, ОСОБА_9 вчинив кримінальний проступок.
Обставиною, яка згідно зі ст.66 КК України пом'якшує покарання обвинуваченому, судом встановлено його щире каяття.
Обставиною, яка згідно зі ст. 67 КК України обтяжує покарання обвинуваченого, судом встановлюється вчинення кримінального правопорушення у стані алкогольного сп'яніння.
Вивченням особи обвинуваченого встановлено, що ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Харкова, громадянин України, українець, с середньою освітою, неодружений, непрацюючий, учасник бойових дій, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 , в силу ст. 89 КК України не судимий, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, обвинувачений має діагноз змішана / постравматична- закрита черепно- мозкова травма, струс головного мозку 2002, 2007, 24.03.2018 року, токсична енцефалопатія з синдромом вегетативної дисфункції , лікворнагіпертензійним синдромом, цефплгічним синдромом.
Так, в справі "Скополла проти Італії" від 17.09.2009 року, суд зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.
Призначаючи покарання ОСОБА_9 суд виходить із положень ст.ст.50, 65 КК України, враховує принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, відношення особи до скоєного кримінального правопорушення, обставину, що пом'якшує покарання обвинуваченому- щире каяття, обставину, о обтяжує покарання обвинуваченого- вчинення кримінального правопорушення у стані алкогольного сп'яніння, дані досудової доповіді, дані про особу обвинуваченого, обставину, що обвинувачений вчинив кримінальне правопорушення після закінчення іспитового строку за кримінальне правопорушення за яким його було засуджено Чугуївським міським судом Харківської області та це не призвело до позитивних змін в його особистості і не створило у нього готовності до самокерованої правослухняної поведінки у суспільстві, суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_9 за вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України, необхідно призначити покарання в межах санкцій статті у вигляді арешту.
Європейський суд з прав людини у рішенні в справі «Стівен Вілкокс та Скотт Херфорд проти Сполученого Королівства, заяви № 43759/10 та 43771/12», зазначає, що хоча, в принципі, питання належної практики з призначення покарань в значній мірі виходить за рамки Конвенції, Суд допускає, що грубо непропорційний вирок (діяння та покарання) може кваліфікуватися, як жорстоке поводження, що суперечить статті 3 Конвенції, в момент його винесення.
Дане ж покарання, на переконання суду, відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності через призму того, що втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи) (справи «Бакланов проти Росії» від 09.06.2005 року, «Фрізен проти Росії» від 24.03.2005 року, «Ісмайлова проти Росії» від 29.11.2007 року).
Таке покарання перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного, адже справедливість розглядається, як властивість права, виражена, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому порушенню, так як Конституційний Суд України у Рішенні від 2 листопада 2004 року № 15-рп/2004 зазначив, що: «Справедливе застосування норм права - є передусім недискримінаційний підхід, неупередженість. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного. Адекватність покарання ступеню тяжкості злочину випливає з принципу правової держави, із суті конституційних прав та свобод людини і громадянина, зокрема, права на свободу, які не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. Окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину; категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину».
Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його, як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Зазвичай справедливість розглядають, як властивість права, виражену, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню. У сфері реалізації права справедливість проявляється, зокрема, у рівності всіх перед законом, відповідності злочину і покарання, цілях законодавця і засобах, що обираються для їх забезпечення.
Справедливе застосування норм права означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного.
Вимога додержуватися справедливості при застосуванні кримінального покарання закріплена в міжнародних документах з прав людини, зокрема у статті 10 Загальної декларації прав людини 1948 року, статті 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права 1966 року, статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року.
Саме таке покарання є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень.
Що стосується позовної заяви потерпілого ОСОБА_8 про стягнення з ОСОБА_9 моральної та матеріальної шкоди, суд зазначає наступне.
Моральну шкоду потерпілий обґрунтовує тим, внаслідок травми голови він постійно відчуває запаморочення і шум у вухах, погіршився зір, не може нормально пересуватися, що унеможливлює повноцінно відчувати себе здоровою людиною. Крім того, зазначає, що моральна шкода спричинена його малолітній донці, оскільки вона отримала тяжкий стрес, боїться сама виходити на вулицю і сама заходити в під'їзд, стала замкнутою, постійно їй сняться погані сни від яких вона зі страхом прокидається серед ночі, лікарі рекомендують постійний психологічно- нервовий догляд та лікування. Все це є причиною його страждань.
Відповідно до ст. 23 ЦК України розмір моральної шкоди визначає суд з урахуванням певних обставин, а саме залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, та інше.
Пунктом 4 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 року №4 Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішення спорів про відшкодування шкоди завданої джерелом підвищеної небезпеки розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166,1187 ЦК України шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов'язок відшкодувати завдану шкоду виникає у особи яка її завдавала за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинним зв'язок та є вина зазначеної особи.
В силу п.п. 9.10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової)шкоди) розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. Розмір відшкодування моральної шкоди може бути зменшений судом з урахуванням ступеня вини заподіювача і потерпілого та майнового стану відповідача. При заподіянні особі моральної шкоди обов'язок по її відшкодуванню покладається на винних осіб незалежно від того, чи була заподіяна потерпілому майнова шкода та чи відшкодована вона.
Суд вважає доведеним наявність моральної шкоди завданої потерпілому, оскільки він зазнав моральних страждань та стягує з обвинуваченого суму 20 000 грн. в рахунок моральної шкоди.
Що стосується позовної заяви в частині стягнення матеріальної шкоди, суд зазначає наступне.
Так, відповідно до виписки із медичної карти стаціонарного хворого № 28766 ОСОБА_8 перебував з 13.12.2019 року по 16.12,2019 року з діагнозом закрита ЧМТ. Струс головного мозку, забої м'яких тканин голови та обличчя, перелом кісток носу.
Згідно виписки із медичної карти амбулаторного хворого, ОСОБА_8 призначені нейроксон 500 мл., витаксон, бетагис, мовиксикам, нафтизин, симвастатин, спиронолаксон, карведилол, аммадарон,
Відповідно до ч. 1 cт. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними діями чи бездіяльністю майну фізичної особи відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 4 від 01.03.2013 року «розгляд справ, що виникають при відшкодуванні шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, має здійснюватися у точній відповідальності із законом та установлені для цього строки. Обов'язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтею 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Враховуючи надані чеки на покупку ліків, що додані до позовної заяви, суд стягує лише витрати що документально підтверджені, а сам на покупку ліків: карведилол, спиронолаксон у розмірі 490, 17 грн.
Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувалися.
Витрати відсутні.
Речові докази відсутні.
Керуючись ст.100, 124, 368 - 374, 376, 392 - 395 КПК України, суд,-
Визнати ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 296 КК України, та призначити покарання у вигляді арешту строком на 1 ( один) місяць.
Цивільний позов ОСОБА_8 до ОСОБА_9 про стягнення матеріальної шкоди у розмірі 16 159, 98 грн. та моральної шкоди в розмірі 20 000 грн. задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 моральну шкоду в розмірі 20 000 ( двадцять тисяч )гривень.
Стягнути з ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_8 , 05.05.1958 матеріальної шкоду в розмірі 490,00 ( чотириста дев'яносто ) гривень.
В іншій частині позову- відмовити.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Харківського апеляційного суду через Червонозаводський районний суд м. Харкова шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Суддя ОСОБА_1