Справа № 629/3209/21
Провадження № 1-кс/629/591/21
24 червня 2021 року слідчий суддя Лозівського міськрайонного суду Харківської області ОСОБА_1 , при секретарі - ОСОБА_2 , за участю прокурора Лозівської окружної прокуратури ОСОБА_3 , розглянувши в залі судових засідань в приміщенні суду клопотання прокурора Лозівської окружної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12021221110000267 від 13.06.2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України,-
Прокурор Лозівської окружної прокуратури ОСОБА_3 23.06.2021 року звернувся до слідчого судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області з клопотанням про арешт майна, вилученого під час проведення огляду місця події, а саме: мобільного телефону Maxvi IMEI №1 НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , сім-карти оператора «Київстар» з наступною послідовністю цифр НОМЕР_3 та НОМЕР_4 . Заборонити будь-кому користуватися, розпоряджатися та відчужувати вищевказані речі.
В обґрунтування клопотання прокурор посилається на те, що 13.06.2021 року за адресою АДРЕСА_1 , було виявлено труп ОСОБА_4 , 1958 року народження. При виїзді СОГ були виявлені сліди насильницької смерті.
Відомості про кримінальне правопорушення відповідно до вимог ч.1 та ч.4 ст. 214 КПК України були внесені слідчим до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13.06.2021 року за №12021221110000267. Попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення ч.1 ст.115 КК України.
22.06.2021 году в ході виконання доручення на проведення окремих слідчих дій на іншій територіях працівниками СВ ВП № 4 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області було виявлено та вилучено у гр. ОСОБА_5 та ОСОБА_6 вищевказані речі.
Оскільки вказані вище речі, можуть зберегти на собі сліди, які можуть бути використані як доказ факту вчинення кримінального правопорушення, 23.06.2021 були визнані речовими доказами.
Вилучені речі мають істотне значення для досудового розслідування даного кримінального провадження, можуть бути використані як доказ факту скоєння кримінального правопорушення.
У судовому засіданні прокурор на задоволенні клопотання наполягав.
Вислухавши думку прокурора, дослідивши надані докази, слідчий суддя вважає, що клопотання підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
В даному випадку метою арешту майна є забезпечення збереження речових доказів.
Згідно ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Статтею 98 КПК України визначено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.
Статтею 100 КПК України визначено, що на речові докази може бути накладено арешт в порядку ст.ст. 170-174 КПК України.
У відповідності до п.1 та п.2 ч.2 ст.167 КПК України, тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення.
Оскільки у даному кримінальному провадженні є всі підстави вважати, що вищевказані предмети є предметами кримінального правопорушення, могли зберегти на собі сліди кримінального правопорушення та можуть бути використані як доказ факту скоєння кримінального правопорушення, слідчий суддя вважає за необхідне задовольнити клопотання та вжити заходів забезпечення кримінального провадження, шляхом накладення арешту на тимчасово вилучене майно.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст.131, 132, 167, 170-173, 175, 309 КПК України, слідчий суддя-
Клопотання прокурора Лозівської окружної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12021221110000267 від 13.06.2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України - задовольнити.
Накласти арешт на мобільний телефон Maxvi IMEI №1 НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , сім-карту оператора «Київстар» з наступною послідовністю цифр НОМЕР_3 та НОМЕР_4 . Заборонити будь-кому розпоряджатися та відчужувати вищевказані речі.
Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
Роз'яснити положення ст. 174 КПК України, а саме: підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1