Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
15 червня 2021 року м. ХарківСправа № 922/591/21
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Шатернікова М.І.
при секретарі судового засідання Цірук О.М.
розглянувши заяву Військової частини НОМЕР_1 про відстрочку виконання судового рішення (вх. № 13107 від 04.06.2021) у справі
за позовом Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" (61037, м. Харків, вул. Плеханівська, 126, ідент. код 42206328)
до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ; ідент. код НОМЕР_2 )
про стягнення 437312,43 грн
За участю представників:
стягувач - Кравчун Д.В.
боржник - Печенізький В.С.
Господарським судом Харківської області розглянута справа за позовом Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" до Військової частини НОМЕР_1 про стягнення 437312,43 грн.
Рішенням господарського суду Харківської області від 13.04.2021 р. у справі № 922/591/21, позов ПАТ "Харківенергозбут" задоволено повністю; стягнуто з Військової частини НОМЕР_1 на користь Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" основний борг за договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 321.61 від 01.01.2019 у розмірі 429 226,32 грн.; 28,02 грн. - 3% річних, 8058,09 грн. пені; а також 3279,85 грн. витрат з оплати судового збору.
На виконання даного рішення суду, 19.05.2021 господарським судом були видані відповідні накази.
04.06.2021 р. до господарського суду надійшла заява Військової частини НОМЕР_1 про відстрочку виконання судового рішення (вх. № 13107), відповідно до якої заявник просить суд, керуючись приписами ч. 1-3 ст. 331 ГПК України, відстрочити виконання рішення господарського суду Харківської області від 13.04.2021 р. на строк до 01.12.2021 року.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 07.06.2021 р. заяву Військової частини НОМЕР_1 про відстрочку виконання судового рішення (вх. № 13107) призначено до розгляду у судовому засіданні на "14" червня 2021 р. об 11:00.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 10.06.2021 р., враховуючи, що 14.06.2021 року судове засідання не може бути проведене, оскільки суддя Шатерніков М.І. буде перебувати у щорічній відпустці з 11.06.2021 р. по 14.06.2021 р., вирішено призначити проведення судового засідання з розгляду заяви Військової частини НОМЕР_1 про відстрочку виконання судового рішення (вх. № 13107) по справі № 922/591/21 на 15.06.2021 року о 12:30.
У судовому засіданні 15.06.2021 р. представник боржника підтримав заяву про відстрочку виконання рішення Господарського суду Харківської області від 13.04.2021 у справі №922/591/21, посилаючись на ту обставину, що станом на 03.06.2021 р. фінансування на оплату заборгованості за спожиту електроенергію до військової частини НОМЕР_1 не надійшло, а застосування заходів щодо примусового виконання рішення суду може привести до ускладнень повсякденної діяльності військової частини НОМЕР_1 , особовий склад якої постійно залучається до проведення операцій Об'єднаних сил, охорони громадського порядку, забезпечення громадської безпеки та інших важливих завдань.
Представник стягувача заперечує проти заяви боржника у повному обсязі, наголошуючи, що відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України, не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання та протирічать позиції Європейського Суду з прав людини.
Розглянувши подану заяву Військової частини НОМЕР_1 про відстрочку виконання судового рішення (вх. № 13107 від 04.06.2021), заслухавши пояснення сторін, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Статтею 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" встановлено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.
Статтею 326 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (частина 1 статті 237 Господарського кодексу України).
Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 №18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 №11-рп/2012).
Згідно з мотивувальною частиною рішення №16-рп/2009 від 30.06.2009 Конституційного Суду України виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової держави.
Виходячи з того, що згідно зі статті 1 Конституції України Україна є правовою державою, обов'язковість виконання судових рішень є обов'язковою гарантією, дотримання якої є визначальним для утвердження авторитету України.
За приписами статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом. У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 по справі "Шмалько проти України" (заява №60750/00) зазначено, що для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина "судового розгляду". У рішенні від 17.05.2005 у справі "Чіжов проти України" (заява № 6962/02) Європейський суд з прав людини зазначив, що позитивним обов'язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб переконатися, що неналежне зволікання відсутнє та що система ефективна і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантії, передбаченої параграфом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Відповідно до змісту рішення від 20.07.2004 Європейського суду з прав людини "Шмалько проти України" право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (пункт 43).
Таким чином, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.
З урахуванням викладеного, відповідно до вимог Конституції України, рішення Господарського суду Харківської області від 13.04.2021 у справі № 922/591/21, яке набрало законної сили 14.05.2021 р., є обов'язковим до виконання та має бути виконане.
Частиною 1 статті 331 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Відповідно до частин 3 та 4 статті 331 Господарського процесуального кодексу України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
При цьому, за змістом наведеної норми, відстрочення та розстрочення є правом, а не обов'язком суду, яке реалізується у будь-який час від набрання рішенням законної сили та до його фактичного повного виконання, але виключно у виняткових випадках та за наявністю підстав, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Приписами частини 5 статті 331 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Аналогічна правова позиція викладена в пункті 7.2 постанови № 9 від 17.10.2012 Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України".
При цьому, вирішуючи питання про відстрочення виконання рішення господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом. Стосовно системності виконання Європейський суд підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом'якшення у виконавчому провадженні, а отже сама можливість надання відстрочки виконання судового акту повинна носити виключний характер. Обставини, які зумовлюють надання розстрочки виконання рішення суду повинні бути об'єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення. Безпідставне надання відстрочки без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке рішення не може вважатися законним та справедливим.
Суд зазначає, що заявником не надано суду жодного доказу на підтвердження існування виняткових обставин, що можуть бути підставами для відстрочення виконання рішення суду, зокрема, наявності доказів, що підтверджують неможливість його виконання або обумовлюють наявність ускладнень під час виконання судового акту.
Обставини, на які боржник посилається як на підставу для відстрочення виконання рішення суду, на думку суду не є безумовними підставами, що ускладнюють та/або роблять неможливим виконання рішення.
У той же час, жодних доказів відсутності грошових коштів для погашення заборгованості за рішенням суду заявником суду не надано.
Крім того, необхідною умовою задоволення заяви про надання відстрочки/розстрочки виконання рішення суду є з'ясування факту дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати не тільки доводи боржника, а і заперечення кредитора, зокрема, щодо і його фінансового стану. При цьому, суд повинен врахувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але, перш за все, повинен врахувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення.
Отже, враховуючи вищевикладене, оскільки обставини, на які посилається Військова частина НОМЕР_1 у своїй заяві про відстрочення виконання рішення Господарського суду Харківської області від 13.04.2021 у справі №922/591/21, не ускладнюють його виконання та не роблять таке виконання неможливим, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви Військової частини НОМЕР_1 про відстрочку виконання судового рішення (вх. № 13107 від 04.06.2021).
На підставі викладеного та керуючись статями 170, 231-235, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд
Відмовити в задоволенні заяви Військової частини НОМЕР_1 про відстрочку виконання судового рішення (вх. № 13107 від 04.06.2021).
Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття - 15.06.2021.
Ухвала може бути оскаржена в строки та в порядку, передбаченому статтями 254, 255, 256 ГПК України.
Апеляційна скарга подається в порядку встановленому ст. 257 ГПК України з врахуванням п.17.5 перехідних положень ГПК України до Східного апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали складено та підписано 22.06.2021 р.
Суддя М.І. Шатерніков