ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
19.05.2021Справа № 910/4053/21
Господарський суд міста Києва у складі судді Ягічевої Н.І., за участі секретаря судового засідання Гарашко Т.В., розглянувши у судовому засіданні матеріали справи
за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" (пл. Івана Франка, буд. 5, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 40538421)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦККПСС" (бульвар Лесі Українки, буд. 24, Київ, 01133, код ЄДРПОУ 38812567)
про стягнення 390 254, 92 грн
Представники сторін: згідно протоколу судового засідання
Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦККПСС" (далі - відповідач) про стягнення 390 254, 92 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що в порушення вимог Закону України "Про житлово-комунальні послуги" та п. 44 Правил користування теплової енергії відповідач здійснював бездоговірне споживання теплової енергії (централізоване гаряче водопостачання) за адресою: м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 24, про що складено акт №11-10/2019, а також невиконанням своїх зобов'язань щодо оплати фактичного спожитих житлово-комунальних послуг, у зв'язку з чим позивачем нараховано до стягнення з відповідача 369 913, 64 грн заборгованості за спожиті послуги з постачання гарячої води, 13 049, 67 грн інфляційних втрат та 7 291, 61 грн 3% річних.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.03.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного з викликом сторін, судове засідання призначено на 21.04.2021.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.04.2021 відкладено розгляд справи по суті на 19.05.2021.
У судовому засіданні 19.05.2021 представник позивача позовні вимоги підтримав, просив задовольнити.
В свою чергу, відповідач взагалі в судові засідання не з'являвся, хоча про час, місце та дату розгляду справи повідомлявся належним чином.
Так, частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 11 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
При цьому, частиною 6 статті 176 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, що не є підприємцем, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.
З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвали суду про повідомлення про дату, час та місце розгляду справи були направлені судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: бульвар Лесі Українки, буд. 24, Київ, 01133, код ЄДРПОУ 38812567.
Станом на дату розгляду справи конверт з ухвалою про відкриття провадження у справі було повернуто до суду відділенням поштового зв'язку з відміткою «фірма не зареєстрована».
Частиною 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Враховуючи відсутність в матеріалах справи підтверджень наявності порушень оператором поштового зв'язку вимог Правил надання послуг поштового зв'язку, суд вважає, що у разі, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто, повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.
Сам лише факт неотримання заявником кореспонденції, якою суд з додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвали про повідомлення про час, дату та місце розгляду справи за належною адресою та яка повернулася в суд у зв'язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки зумовлено не об'єктивними причинами, а суб'єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на її адресу.
Суд також звертає увагу на те, що направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсні адреси є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним. При цьому, отримання зазначених листів адресатом перебуває поза межами контролю відправника.
Відповідно до ч. 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Отже, суд належним чином виконав свій обов'язок щодо повідомлення відповідача про розгляд справи.
У даному випадку судом також враховано, що за приписами ч. 1 ст. 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання, крім ухвал про арешт майна та тимчасовий доступ до речей та документів у кримінальних провадженнях, які підлягають оприлюдненню не раніше дня їх звернення до виконання. Судові рішення також можуть публікуватися в друкованих виданнях із додержанням вимог цього Закону.
За змістом частини 1 та 2 ст. 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
За таких обставин, враховуючи, що відповідач був належним чином повідомлений про розгляд даної справи і не повідомив суду про причини неявки, суд на місці постановив проводити розгляд справи по суті проводити за відсутності представника відповідача.
Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Приймаючи до уваги, що відповідач у встановлений строк не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.
На виконання вимог ст. 223 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.
У судовому засіданні 19.05.2021 оголошено вступну та резолютивну частину рішення відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -
Розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 27.12.2017 № 1693 «Про деякі питання припинення Угоди щодо реалізації проекту управління та реформування енергетичного комплексу м. Києва від 27.09.2001, укладеної між Київською міською державною адміністрацією та акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго», КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» визначено підприємством, за яким закріплено на праві господарського відання майно комунальної власності територіальної громади міста Києва, що повернуто з володіння та користування ПАТ «Київенерго».
Розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 10.04.2018 № 591 КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з виробництва та постачання теплової енергії споживачам.
Відповідно до п. 2.1 статуту Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО" підприємство утворено з метою отримання прибутку від провадження господарської діяльності, спрямованої на підвищення надійності енергопостачання споживачів міста Києва, забезпечення стабільних надходжень до бюджету міста Києва, належної експлуатації об'єктів енергопостачання споживачів міста Києва, забезпечення стабільних надходжень до бюджету міста Києва, належної експлуатації об'єктів електро-, теплопостачання, що належать до комунальної власності територіальної громади міста Києва.
Згідно з п. 2.2.1. цього статуту предметом діяльності підприємства є надання комунальних послуг з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, постачання та розподілу електричної енергії.
Отже, відповідно до Статуту Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО", позивач є виконавцем послуг централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води у нежитлових приміщеннях за адресою м. Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 24.
15.03.2018 між Приватним підприємством "Стиль" (далі - орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЦККПСС" (далі - орендар) укладено договір оренди, за умовами п. 1.1. якого в порядку та на умовах, визначених цим договором орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування частину нежитлового приміщення. Приміщення, що передається в оренду за даним договором, має загальну площу 314, 12 кв. м. та знаходиться в будинку номер 24 по Бульвару Лесі Українки у місті Києві.
Згідно з пунктом 1.3. вказаного договору об'єкт оренди передається орендарю відповідно до цього договору для його використання для розміщення закладу ресторанного господарства.
Даний договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами (пункт 2.1. договору оренди від 15.03.2018).
Приміщення передається орендарю у користування строком на 2 роки 11 календарних місяців. Початком строку оренди вважається момент підписання сторонами акту приймання-передачі приміщення і діє до 15 лютого 2021 року (пункт 2.2. договору оренди від 15.03.2018).
Згідно з пунктом 6.1. договору оренди від 15.03.2018 орендар компенсує орендодавцю вартість фактично спожитих ним комунальних послуг до моменту укладання ним прямих договорів з постачальником комунальних послуг.
При цьому, орендар, зокрема, зобов'язаний вносити плату/компенсацію за електроенергію, інші платежі відповідно до укладених договорів (пункт 8.2. договору оренди від 15.03.2018).
За актом приймання-передавання орендованого майна від 15.03.2018 орендодавцем передано, а орендарем прийнято в строкове платне користування приміщення загальною площею 314, 12 кв. м., яке знаходиться в будинку номер 24 по бульвару Лесі України у місті Києві.
17.04.2019 між Приватним підприємством "Стиль" (далі - продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЦККПСС" (далі - покупець) укладено договір купівлі-продажу, відповідно до п. 1.1. якого продавець продає (передає у власність) групу нежитлових приміщень №473-А, що знаходиться за адресою: місто Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 24.
У відповідності до пунктів 4.1., 4.2 договору купівлі-продажу від 17.04.2019 договір набуває юридичної сили з моменту його нотаріального посвідчення. Право власності на Нежитлові приміщення виникає у покупця, відповідно до статті 334 Цивільного кодексу України, - з дня державної реєстрації відповідно до закону.
01.01.2020 між Фізичною особою-підприємцем Ханевичем Леонтієм Макаровичем (далі - орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЦККПСС" (далі - орендар) укладено договір оренди №1, згідно з п. 1.1. якого в порядку та на умовах, визначених даним договором, орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування частину нежитлового приміщення. Приміщення, що передається в оренду за даним договором, має загальну площу 227, 20 кв. м. та знаходиться в будинку номер 24 по бульвару Лесі Українки у місті Києві.
Даний договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами (пункт 2.1. договору оренди №1 від 01.01.2020). Приміщення передається орендарю у користування строком на 2 роки 11 календарних місяців. Початком строку оренди вважається момент підписання сторонами акту приймання-передачі приміщення і діє до 01 грудня 2022 року (пункт 2.2. договору оренди №1 від 01.01.2020).
Пунктом 6.11. договору оренди №1 від 01.01.2020 сторони погодили, що орендар самостійно несе видатки за комунальні послуги, шляхом укладання прямих договорів з постачальником теплової енергії, гарячого та холодного водопостачання, вивезення сміття а також інші видатки, які не мають характеру (статусу) капітального ремонту, пов'язані з приміщенням, зокрема видатки, пов'язані із здійсненням заходів, направлених підтримання об'єкта оренди, фасаду приміщення, в якому знаходиться об'єкт оренди та прилеглої земельної ділянки, необхідної для підходу/під'їзду, у стані, що відповідає вимогам.
Відтак, оскільки відповідача визначено споживачем послуг з постачання гарячої води позивачем здійснювалося нарахування по особовому рахунку відповідача протягом періоду травень 2018 - січень 2021 року.
Крім того, 28.10.2019 за результатами проведеної перевірки працівниками СП «Енергозбут» КП "Київтеплоенерго" складено акт №11-10/2019 про порушення споживачем Правил користування тепловою енергією та/або умов договору, відповідно до якого встановлено: за адресою бульвар Лесі Українки 24 споживач порушив п.п. 44 бездоговірне споживання теплової енергії (централізоване гаряче водопостачання) ПКТЕ, затверджене постановою КМУ України №1198, а саме: розташоване нежитлове приміщення на першому та підвальному поверхах. В даний час розташовано ресторан «Катюша». Умивальник зі змішувачами - 4 шт. Мийка кухонна зі змішувачами 6 шт. 1 душова кабіна. Графік роботи ресторанного закладу 7 днів на тиждень 24 години на добу. Відповідно до білінгової системи «Бітек» нарахування проводиться на 1 санітарний прилад, а саме: умивальник зі змішувачем - 1 шт. 1 - душова кабіна. Різниця: умивальник зі змішувачем 3 шт. 6 кухонних мийок зі змішувачем.
Пунктом 3.2. вказаного акту запропоновані заходи щодо ліквідації порушення - укласти договір з КП "КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО".
Акт підписаний уповноваженими представниками СП "Енергозбут", споживач від підписання акту відмовився.
Доказів укладення договору на постачання теплової енергії між позивачем та відповідачем матеріали справи не містять.
На підставі акту №11-10/2019 від 28.10.2019, у зв'язку з самовільним підключенням водорозбірних пристроїв ГВП позивачем проведено розрахунок коригування споживання ГВП ТОВ ЦККПСС за періоди: 01.05.2018 по 31.10.2019 - нараховано до сплати 246 305, 48 грн та за період з 02.2020 по 31.12.2020 - нараховано до сплати 109 180, 40 грн.
Таким чином, загальна сума нарахувань за період з травня 2018 - січень 2021 року склала 369 913, 64 грн, а саме: згідно актів надання послуг з централізованого постачання гарячої води: від 31.05.2018 на суму 391, 37 грн, від 30.06.2018 на суму 138, 88 грн, від 31.07.2018 на суму 391, 37 грн, від 31.08.2018 на суму 106, 55 грн, від 30.09.2018 на суму 119, 87 грн, від 31.10.2018 на суму 306, 31 грн, від 30.11.2018 на суму 399, 54 грн, від 31.12.2018 на суму 412, 86 грн, від 31.01.2019 на суму 410, 45 грн, від 28.02.2019 на суму 370, 73 грн, від 31.03.2019 на суму 410, 45 грн, від 30.04.2019 на суму 397, 21 грн, від 31.05.2019 на суму 410,45 грн, від 30.06.2019 на суму 397, 21 грн, від 31.07.2019 на суму 291, 29 грн, від 31.08.2019 на суму 238, 32 грн, від 30.09.2019 на суму 397, 21 грн, від 31.10.2019 на суму 410, 45 грн, від 30.11.2019 на суму 397, 21 грн, від 31.12.2019 на суму 332, 46 грн, від 31.01.2020 на суму 348, 88 грн. від 29.02.2020 на суму 246 604, 98 грн (з урахуванням перерахунку за період з травня 2018 по жовтень 2019) від 31.03.2020 на суму 280, 30 грн, від 30.04.2020 грн на суму 377, 35 грн, від 31.05.2020 на суму 410, 45 грн, від 30.06.2020 на суму 694, 78 грн, від 31.07.2020 на суму 664, 56 грн, від 31.08.2020 на суму 936, 43 грн, від 30.09.2020 на суму 906, 23 грн, від 31.10.2020 на суму 936, 43 грн, від 30.11.2020 на суму 906, 23 грн, від 31.12.2020 на суму 936, 43 грн та розрахунку коригування споживання ГВП за період 02.2020 - 31.12.2020.
01.01.2021 позивачем було виставлено відповідачу відповідний рахунок на оплату послуг з централізованого постачання гарячої води (ПГВ) на суму 369 913, 64 грн.
Втім, вказана заборгованість за спожиті послуги без укладання договору відповідачем сплачена не була, що і стало причиною звернення з даним позовом.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов таких висновків.
Згідно зі ст. 275 Господарського кодексу України та Законом України «Про теплопостачання» споживання теплової енергії можливе лише на підставі договору з теплопостачальною організацією.
При цьому, відсутність договору про постачання теплової енергії при підтвердженні факту її постачання не звільняє осіб, які використовують теплову енергію без укладення договору на теплопостачання, від обов'язку оплати за фактично спожиту теплову енергію (аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі №922/4239/16 від 21.08.2019).
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Так, відносини між суб'єктом господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальних послуг, і фізичною та юридичною особою, яка отримує або має намір отримувати послуги з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги» (далі - Закон) та «Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630 (далі - Правила).
У відповідності до положень Закону України «Про житлово-комунальні послуги» відповідач є споживачем житлово-комунальних послуг.
Згідно п. 5. ч. 3 статті 7 Закону споживач зобов'язаний, зокрема, оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
За приписами ст. 9. вказаного закону споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
Згідно з п. 18. Правил розрахунковим періодом для оплати послуг, якщо інше не визначено договором, є календарний місяць. Оплата послуг здійснюється не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом (місяцем), якщо договором не встановлено інший строк.
Плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа (розрахункової книжки, платіжної квитанції тощо) або відповідно до умов договору на встановлення засобів обліку (п. 20 Правил).
У разі відсутності у квартирі (будинку садибного типу) та на вводах у багатоквартирний будинок засобів обліку води і теплової енергії плата за надані послуги справляється згідно з установленими нормативами (нормами) споживання з централізованого постачання холодної та гарячої води і водовідведення - з розрахунку на одну особу та на ведення особистого підсобного господарства (п. 21 Правил).
Зобов'язання в силу вимог статей 525, 526 Цивільного кодексу України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься у ст. 193 Господарського кодексу України.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Втім, як вбачається з матеріалів справи, відповідач, оплату спожитих послуг централізованого гарячого водопостачання у встановлені строки не здійснив.
Тоді як, частина 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Стаття 610 Цивільного кодексу України передбачає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України).
З огляду на викладене суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення з відповідача заборгованості за спожиті послуги з постачання гарячої води у розмірі 369 913, 64 грн.
Окрім того, оскільки відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, позивачем нараховано та заявлено до стягнення інфляційні втрати в сумі 13 049, 67 грн та 3% річних в сумі 7291, 61 грн.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат та 3% річних, суд дійшов висновку про те, що він є арифметично вірним, обґрунтованим та здійснений у відповідності до приписів чинного законодавства, у зв'язку з чим, позовні вимоги про стягнення пені підлягають задоволенню в повному обсязі.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до статей 76-79 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідач не надав суду жодних належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги, як і не скористався своїм право на подання відзиву на позовну заяву.
З урахуванням вищевикладеного, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, враховуючи положення ст.129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст. 86, 232, 233, 237, 238, 240, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовні вимоги Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО" задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦККПСС" (бульвар Лесі Українки, буд. 24, Київ, 01133, код ЄДРПОУ 38812567) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО" (пл. І.Франка, буд. 5, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 40538421) 369 913 (триста шістдесят дев'ять тисяч дев'ятсот тринадцять) грн 64 коп. заборгованості за спожиту теплову енергію, 13 049 (тринадцять тисяч сорок дев'ять) грн 67 коп. інфляційних втрат, 7291 (сім тисяч двісті дев'яносто одну) грн 61 коп. 3% річних та 5 853 (п'ять тисяч вісімсот п'ятдесят три) грн 82 коп. витрат зі сплати судового збору.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене у строки та порядку, встановленому розділом ІV ГПК України.
Повний текст рішення складено та підписано 18.06.2021
Суддя Н.І. Ягічева