Господарський суд
Житомирської області
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,
E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua
"15" червня 2021 р. м. Житомир Справа № 906/108/21
Господарський суд Житомирської області у складі: судді Сікорської Н.А.
секретар судового засідання: Русецька Ю.О,
за участю представників сторін:
від позивача: Дубенчук М.В. - ордер серія ЖТ №075670 від 02.03.2021р.;
від відповідача: Кузьменко Д.П. - директор (паспорт НОМЕР_1 від 15.08.1995р.),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Приватного підприємства "ЛІС-КО"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промлісекспорт"
про стягнення 449586,75 грн.
Процесуальні дії по справі.
ПП "ЛІС-КО" звернулося до суду з позовом про стягнення ТОВ "Промлісекспорт" 449586,75 грн., з яких 49200,00 грн. заборгованості з орендної плати, 394804,56 грн. матеріальних збитків, 3315,94 грн. пені за період з 01.07.2020р. по 22.01.2021р., 1437,25 грн. інфляційних за період з 01.07.2020р. по 22.01.2021р., 829,00 грн. 3% річних за період з 01.07.2020р. по 22.01.2021р.
Ухвалою суду від 04.02.2021 суд відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначив на 02.03.2021.
Ухвалою суду від 02.03.2021 відкладено підготовче судове засідання на 06.04.2021р.
Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 06.04.2021р. підготовче засідання було відкладено на 22.04.2021р.
20.04.2021р. на адресу суду від ТзОВ "Промлісекспорт" надійшов відзив на позовну заяву та клопотання про поновлення строку для подання відзиву (а.с.84-112, 114-115).
Ухвалою суду від 22.04.2021р. задоволено клопотання відповідача про продовження строку подання відзиву та відкладено підготовче засідання на 20.05.2021р.
На електронну адресу суду 20.05.2021р. надійшла заява від представника ПП "ЛІС-КО" - адвоката Дубенчука М.В. про долучення письмових доказів до матеріалів справи (а.с.125-128).
Ухвалою суду від 20.05.2021р. повернуто без розгляду заяву ПП "ЛІС-КО" про долучення письмових доказів та додані до неї матеріали, з тих підстав що дане клопотання, в порушення приписів ст.7 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг, не містить електронного цифрового підпису особи, яка його подавала.
Вказаною ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 15 червня 2021р.
24.05.2021р. на адресу суду від позивача надійшла заява про долучення письмових доказів до матеріалів справи (а.с.136-138).
В судовому засіданні 15.06.2021р., відповідно до ст.240 ГПК України, суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення.
Відповідно до ст. 233 ГПК України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.
Відповідно до ст. 42 ГПК України, учасники справи, серед іншого, мають право подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
В ході розгляду справи господарським судом Житомирської області, у відповідності до п.4 ч.5 ст.13 ГПК України, сторонам було створено всі умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строків, встановлених ГПК України.
Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 01.01.2020р. сторонами було укладено договір оренди приміщення та земельної ділянки за адресою: м.Коростень, вул.Маяковського, 109.
За період користування орендованим майном відповідач допустив прострочення зі сплати орендної плати, у зв'язку з чим розмір заборгованості по орендним платежам становить 49200,00 грн.
Крім того, після звільнення відповідачем орендованого приміщення було встановлено непридатність до використання нежитлового приміщення та необхідність очищення земельної ділянки від сміття, що зафіксовано в акті обстеження технічного стану приміщення та земельної ділянки від 26.12.2020р.
З метою приведення орендованого майна в належний стан, 11.01.2021р. позивачем було укладено договір підряду з МП "Іскорость" на виконання ремонту покрівлі та прибирання приміщення та території від сміття.
Вартість робіт за вказаним договором складає 394804,56 грн.
Позивач вважає вказану суму збитками, які заподіяні неналежним виконанням відповідачем умов договору в частині належного утримання приміщення та просить стягнути її з відповідача.
Також, позивачем нараховано до стягнення з відповідача 1437,25 грн. інфляційних, 829,00 грн. 3% річних на підставі ст.625 ЦК України та 3315,94 грн. пені на підставі п.8.1 договору.
Відповідач у відзиві на позовну заяву заперечив проти доводів та вимог позивача.
Вказує, що нарахування штрафних санкцій, інфляційних та 3% річних має здійснюватися з 11.07.2020р., а не з 01.07.2020р., як визначено позивачем.
Відповідач виконав власний розрахунок вказаних сум і визначив, що 3% річних за період з 11.07.2020р. по 22.01.2021р. становить 789,00 грн., інфляційні - 1437,25 грн., пеня за період з 11.07.2020р. по 22.01.2021р. - 2716,30 грн.
Щодо вимог про стягнення 394804,56 грн. збитків вказує, що позивачем не доведено та не надано достатніх доказів, що нежитлове приміщення перебуває в стані, відмінному від того, яке було при передачі його в оренду відповідачеві.
Наявність лише договору на проведення ремонтних робіт та вивезення сміття не є доказом того, що вони були фактично виконані та позивачем понесені відповідні витрати.
В судовому засіданні 15.06.2021р. судом вирішувалася заява позивача долучення письмових доказів до матеріалів справи від 20.05.2021р. (а.с.136-138).
Відповідно до статті 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку; заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Згідно з п.3 ч.1 1 ст.177 ГПК України завданнями підготовчого провадження є, зокрема, визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів.
У відповідності до положень п.3 ч.2, ч.5 ст.185 ГПК України, за результатами підготовчого засідання, суд постановляє ухвалу, в тому числі, про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
Матеріали справи свідчать, що заява про долучення доказів надійшла на адресу суду 24.05.2021р., а подана позивачем до відділення поштового зв'язку для пересилки - 21.05.2021р., що підтверджується роздруківкою зробленою судом з офіційного сайту Укрпошти про відстеження поштового відправлення за трекінговим номером 1150103253620 (а.с.150).
Ухвалою суду від 20.05.2021р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 15 червня 2021р.
Таким чином, позивач подав заяву про долучення доказів з пропуском строку, вже після початку розгляду справи по суті.
Як зазначено у ч.8 ст.80 ГПК України, докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
З огляду на відсутність вмотивованого клопотання про поновлення пропущеного строку для подання доказів, суд ухвалив залишити без розгляду заяву про долучення доказів, докази, подані разом із заявою до розгляду не приймати.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
01 січня 2020 року між Приватним підприємством "ЛІС-КО" (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Промлісекспорт" (орендар) було укладено договір оренди приміщення та земельної ділянки, згідно п.1.1 якого орендодавець передає, а орендар бере в тимчасове платне користування приміщення нежитлової будівлі та земельну ділянку, розташовану за адресою: Житомирська обл., м.Коростень, вул.Маяковського, 109 (а.с.13).
Загальна площа приміщення з кран балкою-2т - 316.4 кв.м.; приміщення прохідної - 7,4 кв.м., офісне приміщення - 24,0 кв.м.; розмір земельної ділянки, що передається у користування - 1733 кв.м. (п.п.1,2, 1,3 договору).
Відповідно до п.1.4 договору стан об'єкта, що передається в оренду: придатний до використання.
Відповідно до п.2.1 договору, передачею об'єкта в оренду, вважається момент підписання даного договору.
Термін оренди складає з 01 січня 2020р. по 31 грудня 2020р. (п.3.1 договору).
Відповідно до п.4.1 договору, розмір орендної плати за весь об'єкт, що орендується складає 8200,00 грн.
Відповідно до п. 4.2 договору, орендна плата сплачується в готівковому порядку в касу, або безготівковому порядку на розрахунковий рахунок наперед не пізніше 10-го числа кожного місяця.
Відповідно до п.7.2 договору при передачі об'єкта, що орендується, складається акт здачі-приймання, який підписується членами двосторонньої комісії.
Згідно п.8.1 договору орендар несе відповідальність за договором, зокрема, у випадку прострочення по сплаті орендних платежів пеня в розмірі 10% від суми боргу за кожен день прострочення.
Виходячи з умов п. 4.1 договору , за період дії договору відповідач повинен був сплатити 98400,00 грн. (8200,00 грн. * 12 місяців).
Протягом дії договору оренди відповідач орендну плату сплачував не в повному обсязі та з порушенням визначених договором строків, так згідно прибуткових касових ордерів (а.с.24-26) ним було здійснено наступні платежі:
- 24.01.2020р. - 5000,00 грн.;
- 31.01.2020р. - 5000,00 грн.;
- 22.02.2020р. - 9900,00 грн.;
- 27.03.2020р. - 8200,00 грн.;
- 27.03.2020р. - 1200,00 грн.;
- 31.03.2020р. - 9900,00 грн.;
- 10.07.2020р. 10000,00 грн.
Всього - 49200,00 грн.
Суд встановив, що провівши вищевказані платежі, відповідач сплатив орендну плату за період з січня по червень 2020 року. За період оренди з липня по грудень 2020 орендні платежі в загальній сумі сумі 49200,00 грн. відповідачем не сплачені.
28.08.2020р. позивач направив відповідачу попередження від 20.08.2020р. про порушення ним умов договору, зокрема, в частині сплати орендних платежів (а.с.18-19).
30.12.2020р. позивачем надіслано відповідачу претензію №15 від 28.12.2020р. з вимогою погасити існуючу заборгованість по орендній платі (а.с.20-23).
Відповідач вимог позивача не виконав, відповіді на претензію не надав.
Позивач вказує, що після звільнення відповідачем орендованого приміщення було встановлено непридатність до використав нежитлового приміщення та необхідність очищення земельної ділянки від сміття, що зафіксовано в акті обстеження технічного стану приміщення та земельної ділянки від 26.12.2020р. (а.с.27).
З метою приведення орендованого майна в належний стан, 11.01.2021р. позивачем було укладено договір №1 з МП "Іскорость" на виконання ремонту покрівлі та прибирання приміщення та території від сміття за адресою: Житомирська обл., м.Коростень, вул.Маяковського, 109 (а.с.28-29).
Вартість робіт згідно договірної ціни складає 394804,56 грн. (а.с.30-33).
Позивач вважає вказану суму збитками, які заподіяні неналежним виконанням відповідачем умов договору в частині належного утримання приміщення.
На підтвердження перебування приміщення та земельної ділянки в неналежному стані позивачем до позовної заяви долучені фотознімки (а.с.34-43).
У зв'язку з непроведенням відповідачем розрахунків, ПП "ЛІС-КО" звернулося до суду з позовом про стягнення ТОВ "Промлісекспорт" 449586,75 грн., з яких: 49200,00 грн. заборгованості з орендної плати, 394804,56 грн. матеріальних збитків, 3315,94 грн. пені за період з 01.07.2020р. по 22.01.2021р., 1437,25 грн. інфляційних за період з 01.07.2020р. по 22.01.2021р., 829,00 грн. 3% річних за період з 01.07.2020р. по 22.01.2021р.
Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч.1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Як встановлено судом, між сторонами виникли правовідносини оренди на підставі договору оренди приміщення та земельної ділянки від 01.01.2020р.
Відповідно до ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).
Відповідно до ч.1 ст.762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
За умовами пунктів 4.1, 4.2 договору відповідач повинен був сплачувати орендну плату в розмірі 8200,00 грн. щомісячно наперед не пізніше 10-го числа кожного місяця.
Матеріали справи містять докази здійснення відповідачем платежів з орендної плати на загальну суму 49200,00 грн. за період з січня по червень 2020 (а.с.24-26).
Разом з тим, доказів сплати решти суми орендної плати в розмірі 49200,00 грн. за період липень - грудень 2020 відповідач суду не надав.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимог позивача про стягнення з відповідача 49200,00 грн. заборгованості з орендної плати та задовольняє їх в повному обсязі.
Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних, суд зазначає наступне.
Частиною 2 статті 625 ЦК України визначено обов'язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши розрахунки позивача, суд встановив, що нарахування 3% річних та інфляційних ним здійснено на суму боргу 49200,00 грн. за період з 01.07.2020р. по 22.01.2021р.
Однак, при виконанні розрахунків позивачем не враховано той факт, що прострочка по сплаті орендного платежу виникає у відповідача з 11 числа місяця, в якому не здійснено проплату, зокрема з 11 липня і збільшувалась щомісячно по мірі не сплати відповідачем чергового влатежу .
Тобто, позивачем безпідставно здійснено нарахування інфляційних та річних на суму боргу 49200,00 грн., починаючи з 01.07.2020, оскільки борг у такому розмірі у відповідача виник лише з 11.12.2020р. і за період несплати орендних платежів з липня по грудень 2020 року.
При цьому заборгованість за липень виникла станом на 11.07.2020 в сумі 8200,00 грн. Станом на 11.08.2020 заборгованість становила 16400,00 грн. за липень, серпень 2020 року, продовжуючи збільшуватись станом на 11 число кожного місяця на суму 8200,00 грн. до 11.12.2020 року
Отже нарахування інфляційних та річних слід проводити окремо на кожну суму несплаченого орендного платежу за кожен місяць (8200,00 грн.) з дати виникнення прострочки і до кінцевої дати нарахування, визначеної позивачем.
Слід зазначити, що кінцевою датою нарахування інфляційних втрат позивачем визначено грудень 2020, а 3% річних - 22.01.2021р.
Здійснивши власний розрахунок, з урахуванням вихідних даних позивача, суд встановив, що розмір 3% річних за період з 11.07.2020 по 22.01.2021 становить 480,82 грн.
Розмір інфляційних становить 1357,85 грн. і саме ці суми підлягають стягненню з відповідача.
В стягненні 348,18 грн. 3 % річних та 79,40 грн. інфляційних суд відмовляє, в зв'язку з їх безпідставністю.
Щодо вимог позивача про стягнення пені, суд зазначає наступне.
Стаття 610 ЦК України передбачає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Положеннями ст.549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ст.ст.1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Розмір пені, передбачений статтею 1 вказаного Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Сторони в п.8.1 договору обумовили, що орендар несе відповідальність за договором, зокрема, у випадку прострочення по сплаті орендних платежів пеня в розмірі 10% від суми боргу за кожен день прострочення.
При обрахунку пені позивачем допущено аналогічні помилки, що й при розрахунку інфляційних та 3% річних.
Разом з тим, на заборгованість з орендної плати за липень 2020р. в порушення приписів ч.6 ст.232 ГК України, пеня нарахована за період, який перевищує шість місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане.
З огляду на викладене, правомірним буде нарахування пені за зобов'язаннями за липень 2020 року за період з 11.07.2020р. по 11.01.2021р.
Судом також встановлено, що погоджений сторонами розмір пені (10% від суми боргу за кожен день прострочення) перевищує подвійну облікову ставку НБУ.
За таких обставин, здійснивши власний розрахунок пені з урахуванням вихідних даних позивача, застосовуючи подвійну облікову ставку НБУ, суд встановив, що її розмір складатиме 1893,61 грн.
З огляду на викладене, в задоволенні позовних вимог про стягнення 1422,33 грн. (3315,94 грн. - 1893,61 грн.) пені слід відмовити як безпідставно нарахованої.
Позивач також просить стягнути з відповідача 394804,56 грн. матеріальних збитків.
Відповідно до ст. 22 ЦК України, збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Частиною 2 статті 224 ГК України, передбачено, що під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила правопорушення, в силу ч. 1 ст. 225 ГК України, включаються: - вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
З наведеного випливає, що збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони за договором, що обмежує його інтереси, як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також не одержаних кредитором доходів, які б він одержав, якби зобов'язання було виконано боржником.
Для застосування такої міри відповідальності як відшкодування збитків необхідною є наявність усіх чотирьох загальних умов відповідальності, а саме: протиправна поведінка; збитки; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та завданими збитками; вина.
Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.
Під шкодою розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров'я тощо).
Відсутність хоча б одного із вище перелічених елементів, утворюючих склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.
Відтак, вирішуючи спори про стягнення заподіяних збитків, господарський суд повинен з'ясувати правові підстави покладення на винну особу зазначеної майнової відповідальності. Позивач повинен довести факт заподіяння йому збитків та їх розмір, докази невиконання зобов'язань та причинно-наслідковий зв'язок між невиконанням зобов'язань та заподіяними збитками. При визначенні розміру збитків, заподіяних порушенням господарських договорів, береться до уваги вид (склад) збитків та наслідки порушення договірних зобов'язань.
Тоді як відповідачу потрібно довести відсутність його вини у спричиненні збитків позивачу.
Так, на підтвердження понесеної майнової шкоди у розмірі 394804,56 грн. позивач посилається на укладений 11.01.2021р. договір №1 з МП "Іскорость" на виконання ремонту покрівлі та прибирання приміщення та території від сміття за адресою: Житомирська обл., м.Коростень, вул.Маяковського, 109 (а.с.28-29, 30-33).
Крім того, на підтвердження перебування приміщення та земельної ділянки в неналежному стані надав суду відповідні фотознімки.
Відповідно до ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, обєктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний звязок доказів у їх сукупності.
Згідно зі ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Здійснивши оцінку наданих позивачем доказів за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку, що такі докази не підтверджують обставини, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог про стягнення збитків.
Так, сторонами в п.1.4 договору визначено стан об'єкта оренди - придатний до використання.
Однак, детальних відомостей в якому стані перебуває приміщення та земельна ділянка, які передаються в оренду договір не містить.
Окрім того, матеріали справи не містять акту приймання-передачі майна в оренду, а також передбаченого п.7.2 договору акту здачі-приймання, на підставі яких можна було б встановити стан об'єкту оренди.
Надані сторонами фотознімки орендованого приміщення та земельної ділянки не приймаються судом до уваги, оскільки вони не містять дати здійснення фотофіксації і за відсутності акту передачі майна в оренду не можуть слугувати доказом перебування майна в неналежному стані.
Відповідно до ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Щодо посилань позивача на договір №1 від 11.01.2021р., суд вказує, що даний договір не може бути доказом перебування приміщення та земельної ділянки у стані, відмінному від стану в момент закінчення договору оренди.
Враховуючи викладене, судом не приймаються до уваги в якості належних і допустимих докази, які подані позивачем в підтвердження понесення ним збитків в розмірі 394804,56 грн.
З огляду на викладене, в задоволенні позовних вимог в цій частині слід відмовити.
Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України", зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в сумі 52932,28 грн., з яких 49200,00 заборгованості з орендної плати; 1893,61 грн. пені; 480,82 грн. 3% річних; 1357,85 грн. інфляційних.
В стягненні 1422,33 грн. пені, 348,18 грн.3% річних, 79,40 грн. інфялційних судом відмовлено.
Судові витрати за результатами розгляду справи.
Відповідно до ч.ч.1, 4 ст.129 ГПК України судовий збір покладається:
1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін;
2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:
1) у разі задоволення позову - на відповідача;
2) у разі відмови в позові - на позивача;
3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи часткове задоволення позову, в порядку п.3 ч.4 ст.129 ГПК України, сплачений позивачем судовий збір в сумі 793,98 грн. за розгляд позовних вимог, які задоволені судом, покладається на відповідача.
Позивач, звернувшись до суду, орієнтовний попередній розмір витрат понесених у зв'язку з наданням правничої допомоги вказав в сумі 4500,00 грн.
В судовому засіданні представник позивача - адвокат Дубенчук М.В. просив стягнути з відповідача понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу в розмірі, сплаченої йому суми, згідно квитанції до прибуткового касового ордеру № 4 від 25.01.2021, що становить 3000,00 грн.
На підтвердження понесення витрат на надання правничої допомоги позивач надав суду: оригінал ордеру адвоката №075670, копії договору про надання правової допомоги від 21.01.2021р., додатку №2 до договору, акту приймання-передачі наданої правової (правничої) допомоги від 28.01.2021р., свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, квитанції до прибуткового касового ордеру (а.с.46-50).
Відповідно до статті 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частин 1-4 статті 126 ГПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Частиною 8 ст. 129 ГПК України встановлено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Господарський суд враховує, що витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Факт сплати адвокату Дубенчуку М.В. коштів в сумі 3000,00 грн. за надання професійної правничої допомоги підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру № 4 від 25.01.2021(а.с. 50).
Як визначено ч.4ст.129 ГПК України, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, враховуючи часткове задоволення позовних вимог в сумі 52932,28 грн., витрати на правничу допомогу слід обраховувати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, і їх розмір становить 353,21 грн.
Даний розмір судових витрат відповідно до статті 74 ГПК України доведений, документально обґрунтований, відповідає критерію розумної необхідності таких витрат та підлягає задоволенню.
В стягненні 2646,79 грн. витрат на професійну правничу допомогу суд відмовляє.
Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Промлісекспорт" (11500, Житомирська обл., м.Коростень, вул.Музейна, 9, код ЄДРПОУ 39317291)
на користь Приватного підприємства "ЛІС-КО" (11500, Житомирська обл., м.Коростень, вул.Маяковського, 109, код ЄДРПОУ 34753346):
- 49200,00 грн. заборгованості з орендної плати;
- 1893,61 грн. пені;
- 480,82 грн. 3% річних;
- 1357,85 грн. інфляційних;
- 793,98 грн. судового збору.
-353,21 грн. витрат за надання правничої допомоги
3. В решті позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено: 25.06.21
Суддя Сікорська Н.А.
Віддрукувати:
1 - до справи
2 - позивачу (рек. з пов та на ел.пошту: ІНФОРМАЦІЯ_1 )
3 - відповідачу (рек. та на ел.пошту: ІНФОРМАЦІЯ_2 )
4- відповідачу (рек.з пов.) м. Київ, 04112, вул. Сікорського, 1, кв. 375)