Господарський суд
Житомирської області
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,
E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua
"17" червня 2021 р. м. Житомир Справа № 906/462/21
Господарський суд Житомирської області у складі: судді Сікорської Н.А.
секретар судового засідання: Русецька Ю.О.
за участю представників сторін:
від позивача: Певнова А.М. (довіреність №159 від 09.102019р.)
від відповідача: Горбаєнко А.С. (в режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Управління будівництва "Закордонмонтажспецбуд"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес ВР"
про стягнення 95861,24 грн
Процесуальні дії по справі.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Управління будівництва "Закордонмонтажспецбуд" звернулося до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес ВР" 95861,24 грн., з яких: 89500,00 грн. заборгованості, 2929,24 грн. пені, 2723,00 грн. інфляційних, 709,00 грн. 3 % річних.
Ухвалою суду від 30.04.2021р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 01 червня 2021р.
31.05.2021р. на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (а.с.38-61).
Оскільки, заява про продовження процесуального строку відповідачем не була подана, а для продовження строку на подачу відзиву за власною ініціативою суд не вбачав підстав, тому відзив ТОВ "Прогрес ВР" на позовну заяву суд залишив без розгляду.
Ухвала про залишення відзиву ТзОВ "Прогрес ВР" без розгляду занесена до протоколу судового засідання від 01.06.2021р.
Ухвалою суду від 01.06.2021р. оголошено перерву в судовому засіданні до 14.06.2021р.
03.06.2021р. від відповідача надійшло клопотання про поновлення строку для подачі зустрічного позову та зустрічна позовна заява про розірвання договору підряду №1612/2020 від 16.12.2020р. та стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Управління будівництва "Закордонмонтажспецбуд" 89500,00 грн. збитків, завданих розірванням договору підряду №1612/2020 від 16.12.2020р. (а.с.72-74, 76-153).
Ухвалою суду від 04.06.2021р. відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Прогрес ВР" у поновленні строку для подачі зустрічної позовної заяви, зустрічну позовну заяву повернено без розгляду.
08.06.2021р. від відповідача надійшло клопотання про поновлення строку для подачі відзиву на позовну заяву з доданим до нього відзивом (а.с.166-190).
14.06.2021р. від відповідача засобами електронного зв'язку надійшло клопотання про призначення будівельно-технічної експертизи (а.с.194-195).
В судовому засіданні 14.06.2021р. судом оголошено перерву до 17.06.2021р.
У судовому засіданні 17.06.2021р., відповідно до ст.240 ГПК України, судом постановлено вступну та резолютивну частини рішення.
Відповідно до ст. 42 ГПК України, учасники справи, серед іншого, мають право подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
В ході розгляду справи господарським судом Житомирської області, у відповідності до п.4 ч.5 ст.13 ГПК України, сторонам було створено всі умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строків, встановлених ГПК України.
Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов укладеного сторонами договору №1612/2020 від 16.12.2020р. в частині оплати виконаних позивачем робіт.
Позивач вказує, що ним були виконані зварювальні роботи по виготовленню чотирьох бункерів на загальну суму 179000,00 грн., однак ТОВ "Прогрес ВР" роботи оплатило лише частково на суму 89500,00 грн.
Таким чином, заборгованість ТОВ "Прогрес ВР" за договором № 1612/2020 від 16.12.2020р. складає 89500,00 грн.
У зв'язку з прострочкою виконання грошового зобов'язання, позивач на підставі ст.625 ЦК України нарахував до стягнення з відповідача 2723,00 грн. інфляційних за лютий, березень 2021 року та 709,00 грн. 3 % річних за період з 23.01.2021р. по 23.04.2021р.
Також, на підставі п.9.4 договору поставки позивач нарахував до стягнення з відповідача 2929,24 грн. пені за період з 23.01.2021р. по 23.04.2021р.
Представник позивача позовні вимоги підтримала у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.
Представник відповідача, надаючи пояснення у справі заперечила проти позовних вимог, мотивуючи неналежним виконанням позивачем робіт за договором №1612/2020 від 16.12.2020р.
В судовому засіданні 14.06.2021р. судом вирішувалося клопотання відповідача про поновлення строку для подачі відзиву на позовну заяву, за результатами розгляду якого суд відмовив ТОВ "Прогрес ВР" у поновленні строку для подачі відзиву на позовну заяву.
Клопотання мотивоване тим, що відповідач не володіє достатніми правовими знаннями і тому не міг сформувати належну правову позицію для захисту своїх інтересів і оформити її у процесуальний документ. З метою правового захисту ним 17.05.2021р. було укладено договір про надання правової допомоги з Адвокатським бюро "Анни Горбаєнко".
Відповідач вказує, що справа вимагає спеціальних знань, тому двох днів не було б достатньо, щоб описати порушення позивачем договору та подати докази.
Заявник вказує, що вимоги позовної заяви грунтуються на договорі, ткотрий не виконала сама сторона позивача.
Представник позивача в судовому засіданні заперечила щодо продовження строку на подачу відзиву.
Відповідно до статті 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку; заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Згідно ст.119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи.
Згідно з ч. 8 ст. 165 ГПК України, відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 30.04.2021р. відповідачу встановлено п'ятнадцятиденний строк на подачу відзиву з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, копія ухвали від 30.04.2021 отримана відповідачем 05.05.2021 (а.с.37).
Отже, відзив на позов відповідач мав подати до суду у строк до 20.05.2021.
Відзив та клопотання про поновлення строку для його подання надійшли на адресу суду 08.06.2021р. Згідно відтиску штемпеля відділення поштового зв'язку на конверті, вказані документи були здані відповідачем для поштової пересилки 02.06.2021р.
Із правового контексту норм статей 118, 119 ГПК України вбачається, що законодавець не передбачив обов'язку суду автоматично відновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки у кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було порушено скаржником, та чи підлягає він відновленню. Як свідчить правовий аналіз норм чинного процесуального законодавства, господарський суд може відновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках, тобто причини для відновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не зважати на який було б несправедливим і таким, що суперечить загальним засадам законодавства (аналогічний правовий висновок сформульовано у постанові Верховного Суду від 30.07.2020 у справі № 910/15481/17).
З урахуванням викладеного, наведені ТОВ "Прогрес ВР" обставини в обґрунтування поважності причин пропуску процесуального строку на подання відзиву на позовну заяву, щодо укладення договору з адвокатським бюро лише 17.05.2021, в той час як ухвала суду була отримана 05.05.2021, а також посилання на необхідність мати спеціальні знання, не є об'єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення сторони та такими, що пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальної дії по поданню відзиву на позовну заяву у встановлений законом строк.
Відносно клопотання відповідача про призначення у справі будівельно-технічної експертизи суд зазначає наступне.
Заявник вказує, що відповідач не виконав свій обов'язок щодо оплати послуг позивача, оскільки останній не виконав свого обов'язку за договором підряду.
Тому відповідач вважає, що з метою з'ясування, чи мав право позивач на отримання грошових коштів, про стягнененя котрих заявляє, необхідно встановити, чи виконав він роботи відповідно до договору підряду, включно зі стандартами виконання будівельних робіт, котрих він зобов'язаний дотримуватись в силу діяльності, котру проводить.
Згідно ч. 1 ст. 99 ГПК України, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:
1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;
2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
Виходячи з предмету позову та підстав виникнення позовних вимог, а також враховуючи, що обставини щодо якості виконаних підрядних робіт не є підставою для невиконання обов'язку щодо оплати зварювальних робіт, суд відмовив в задоволенні клопотання відповідача про призначення у справі будівельно-технічної експертизи
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
16.12.2020р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Управління будівництва "Закордонмонтажспецбуд" (підрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Прогрес ВР" (замовник) було укладено договір підряду №1612/2020, згідно п.2.1 якого в порядку і на умовах договору замовник доручає, а підрядник приймає на себе зобов'язання виконати за завданням замовника роботи по виконанню зварювальних робіт чотирьох встановлених бункерів приймання MAVITEC згідно додатку 1, а замовник зобов'язується прийняти виконані належним чином роботи і здійснити розрахунки за договором (а.с.6-11).
Пунктом 2.2 договору визначено, що ціна робіт є договірною. Вартість робіт по цьому договору визначається додатками до договору (договірна ціна), складених на підставі наданої документації. Сумарна вартість робіт по договору дорівнює сумарній вартості всіх додатків до договору.
Відповідно до п.5.1 договору для забезпечення виконання робіт замовник сплачує підряднику аванс згідно додатків до договору, на підставі рахунку - фактури, отриманого від підрядника.
Пунктами 5.3 договору встановлено, що замовник здійснює оплату за фактично виконані підрядником роботи не пізніше 3 (трьох) банківських днів з моменту отримання від підрядника рахунку, складеного на підставі підписаних обома сторонами актів виконаних робіт встановленої форми та довідки про вартість виконаних будівельних робіт форми № КБ - 3.
Відповідно до п.7.2 договору замовник протягом трьох робочих днів з дня отримання акту виконаних будівельних робіт підписує і направляє підряднику один оригінальний примірник цього акту, або надає підряднику мотивовану відмову від підписання цього акту протягом строку, встановленого сторонами для його підписання. В разі ненадання письмової відмови від підписання акту виконаних робіт, згідно термінів, передбачених договором, акт рахується підписаним і підлягає оплаті.
Відповідно до п. 9.4 договору у випадку порушення строків оплати вартості робіт, узгоджених сторонами в договорі та (або) в додаткових угодах до договору, замовник зобов'язується сплатити підряднику, за його письмовою вимогою, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє на момент оплати пені, від суми невиконаного замовником зобов'язань.
Додатком №1 "Договірна ціна" від 16.12.2020р. сторони погодили, що вартість робіт складає 179000,00 грн., в т.ч. ПДВ 29833,34 грн. (а.с.12).
Строк виконання робіт складає 30 календарних днів. Початок робіт запланований на період з 18.12.2020, після отримання авансу в розмірі 51% від вартості робіт в сумі 90000,00 гривень, в т.ч. ПДВ 15000,00 грн.
21.12.2020р. позивач виписав рахунок на оплату №210 на суму 90000,00 грн. (а.с.15).
28.12.2020р. позивачем видано рахунок №214 на сплату 89000,00 грн. (а.с.16).
Судом встановлено, що ТОВ "Прогрес ВР" свої зобов'язання щодо авансового платіжу виконав частково, сплативши 24.12.2020р. суму 50000,00 грн. (призначення платежу - оплата за роботи по виконанню зварювальних робіт згідно рах. №210 від 21.12.2020р.).
Згідно акта виконаних робіт №07/12 на суму 179000,00 грн. та довідки про вартість виконаних будівельних робіт, які підписані сторонами 19.01.2021р. та завірені їх печатками, позивач приступив до виконання підрядних робіт і виконав їх у повному обсязі (а.с.13, 14).
Після підписання сторонами акта виконаних робіт та довідки про вартість виконаних будівельних робіт від 19.01.2021, відповідач 19.01.2021р. сплатив позивачу кошти в сумі 25000,00 грн., 19.02.2021 р. в сумі 5000,00 грн., 31.03.2021р. в сумі 9500,00 грн. призначенням платежу: оплата за роботи по виконанню зварювальних робіт згідно рах. №210 від 21.12.2020р. (а.с.17-24).
Позивач вказує, що 25.03.2021р. він направляв відповідачу лист №101 з вимогою оплатити існуючий борг в сумі 99000,00 грн., а також акт звірки розрахунків, однак доказів направлення зазначеного листа матеріали справи не містять (а.с.25, 26)
30.03.2021р. позивач надіслав відповідачу лист-вимогу №109 про сплату заборгованості в сумі 99000,00 грн., а також нарахованих сум пені, 3% річних та інфляційних.
До вказаної вимоги позивачем додано рахунки-фактури №210 від 21.12.2021р. та №214 від 28.12.2021р. (а.с.27-30).
Лист вимога отримана відповідачем 02.04.2021р., що підтверджується роздруківкою, зробленою судом з офіційного сайту Укрпошти про відстеження поштового відправлення за трекінговим номером 0311330010202 (а.с.201).
Оскільки відповідачем остаточні розрахунки проведені не були, ТОВ "Управління будівництва "Закордонмонтажспецбуд" звернулося до суду з позовом про стягнення з ТОВ "Прогрес ВР" 95861,24 грн., з яких: 89500,00 грн. заборгованості, 2929,24 грн. пені за період з 23.01.2021р. по 23.04.2021р., 709,00 грн. 3 % річних, нарахованих за той же період та 2723,00 грн. інфляційних, нарахованих за період лютий, березень 2021.
Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку
Статтею 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч.1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ст. 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Як свідчать матеріали справи, між сторонами виникли правовідносини підряду на підставі договору підряду №1612/2020 від 16.12.2020р.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст.837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Відповідно до ст.854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.
Згідно з приписами ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частина 1 ст.612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок (ст. 253 ЦК України).
Згідно ч.4 ст.882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.
Факт виконання підрядних робіт на загальну суму 179000,00 грн. позивач підтверджує актом виконаних робіт та довідкою про вартість виконаних робіт за січень 2020 року (а.с.13, 14).
Жодних зауважень чи заперечень щодо оформлення документів, відповідно до яких передаються виконані роботи, чи зауважень відносно якості (відповідності умовам договору) робіт, відповідач в день їх прийняття не висунув, що вказує на те, що відповідач втратив право посилатися на будь-які недоліки у виконаній роботі.
За умовою п.5.3 договору відповідач мав здійснити оплату за фактично виконані підрядником роботи не пізніше 3 банківських днів з моменту отримання від підрядника рахунку, складеного на підставі підписаних обома сторонами актів виконаних робіт встановленої форми та довідки про вартість виконаних будівельних робіт форми № КБ - 3.
Рахунки на оплату зварювальних робіт позивачем були виготовлені до підписання сторонами актів виконаних робіт та довідки про вартість виконаних будівельних робіт форми № КБ - 3, а саме 21.12.2020р. №210 на суму 90000,00 грн. та 28.12.2020р. №214 на суму 89000,00 грн. (а.с.15, 16).
Разом з тим, доказів направлення відповідачу рахунків в грудні 2020 року матеріали справи не містять.
Єдиним доказом направлення рахунків відповідачу є лист-вимога від 30.03.2021р., тому строк виконання зобов'язань відповідачем слід рахувати саме від дати отримання зазначеної вимоги (а.с.27-30).
Згідно даних офіційного сайту Укрпошти про відстеження поштового відправлення за трекінговим номером 0311330010202, лист-вимога від 30.03.2021р. №109 отриманий відповідачем 02.04.2021р. (а.с.201).
З огляду на викладене, враховуючи приписи ст.253 ЦК України та п.5.3 договору, обов'язок з оплати виконаних підрядних робіт в сумі 89500,00 грн. відповідач мав виконати протягом 3 банківських днів з дня отримання рахунку, тобто до 07.04.2021р. включно.
На день вирішення спору відповідач обов'язку щодо оплати виконаних робіт в повному обсязі не виконав .
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимог позивача про стягнення з відповідача 89500,00 грн. заборгованості та задовольняє їх в повному обсязі.
Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача 2723,00 грн. інфляційних, які нараховані за період лютий, березень 2021р. та 709,00 грн. 3 % річних, нарахованих за період з 23.01.2021р. по 23.04.2021р., суд зазначає наступне.
Частиною 2 статті 625 ЦК України визначено обов'язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
При обчисленні періодів прострочення оплати виконаних підрядних робіт позивачем не враховано, що прострочка в частині оплати робіт в сумі 89500,00 грн. виникла з 08.04.2021р., тобто після закінчення трьох банківських днів з дня отримання рахунку.
Таким чином, нарахування 3% річних на заборгованість в сумі 89500,00 грн. слід проводити за період з 08.04.2021р. по 23.04.2021р.
Розмір 3% річних за вказаний період становитиме 117,70 грн. і саме ця сума підлягає стягненню з відповідача. В стягненні 591,30 грн. 3% річних суд відмовляє як безпідставно заявлених.
З аналогічних підстав, у зв'язку з безпідставністю їх заявлення суд відмовляє стягненні інфляційних втрат в сумі 2723,00 грн., які нараховані позивачем за лютий та березень 2021р .
Щодо вимог позивача про стягнення пені, суд зазначає наступне.
Стаття 610 ЦК України передбачає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Положеннями ст.549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ст.ст.1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Розмір пені, передбачений статтею 1 вказаного Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Сторони в п.9.4 договору обумовили, що у випадку порушення строків оплати вартості робіт замовник зобов'язується сплатити підряднику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє на момент оплати пені, від суми невиконаного замовником зобов'язань.
При обрахунку пені позивачем також не враховано, що прострочка в частині оплати робіт в сумі 89500,00 грн. виникла лише з 08.04.2021р.
За таких обставин, здійснивши власний розрахунок пені за період з 08.04.2021р. по 23.04.2021р. на суму боргу 89500,00 грн., застосовуючи подвійну облікову ставку НБУ, суд встановив, що її розмір складатиме 549,26 грн.
З огляду на викладене, в задоволенні позовних вимог про стягнення 2379,98 грн. (2929,24 грн. - 549,26 грн.) пені слід відмовити як безпідставно нарахованої.
Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України", зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Згідно із ч.ч. 2, 3 ст.13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
За приписами ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відтак, сторони звертаючись до суду повинні враховувати те, що визначення та наповнення доказової бази переданого на розгляд суду спору покладаються саме на сторони, а не на суд.
Суд вирішує спір на підставі поданих та витребуваних в порядку ст.81 ГПК України сторонами доказів.
За приписами ч.1 ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в сумі 90166,96 грн., з яких: 89500,00 грн. основного боргу, 117,70 грн. 3% річних та 549,26 грн. пені
В стягненні 591,30 грн. 3% річних, 2723,00 грн. інфляційних та 2379,98 грн. пені судом відмовлено.
Судові витрати за результатами розгляду справи.
Відповідно до ч.ч.1, 4 ст.129 ГПК України судовий збір покладається:
1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін;
2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:
1) у разі задоволення позову - на відповідача;
2) у разі відмови в позові - на позивача;
3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи часткове задоволення позовних вимог, в порядку п.3 ч.4 ст.129 ГПК України, судовий збір в розмірі 2135,16 грн., сплачений за розгляд позовних вимог в сумі 90166,96 грн., які задоволені судом, покладається на відповідача.
Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес ВР" (13308, Житомирська обл., м.Бердичів, вул.Космічна, 76 кв.2, код ЄДРПОУ 42426382)
на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Управління будівництва "Закордонмонтажспецбуд" (03113, м.Київ, пров. Артилерійський, 7-9 блок А кв.41, код ЄДРПОУ 30523932):
- 89500,00 грн. боргу;
- 549,26 грн. пені;
- 117,70 грн. 3% річних;
- 2135,16 грн. судового збору.
3. В решті позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено: 23.06.21
Суддя Сікорська Н.А.
Віддрук.
1- до справи
2,3- сторонам ( рек. з пов)