іменем України
17 червня 2021 року
м. Харків
справа № 638/19762/16-ц
провадження № 22-ц/818/1119/21
Харківський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючого - Котелевець А.В.,
суддів - Бурлака І.В., Хорошевського О.М.,
за участю секретарів - Кравченко О.О., Гришиної А.О.,
ім'я (найменування) сторін:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - фізична особа - підприємець ОСОБА_2 ,
представники - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 16 жовтня 2020 року в складі судді Подус Г.С.,
В грудні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (далі - ФОП ОСОБА_2 ) про стягнення коштів.
Позовна заява, з урахуванням уточнень, мотивована тим, що 26 лютого 2016 року між ним та ФОП ОСОБА_2 укладено договір будівельного підряду № 52.02/20116, предметом якого є виготовлення та збірка дерев'яного каркасного дому за адресою: АДРЕСА_1 та зовнішнє оздоблення будівлі, укладення стелі строком до 26 червня 2016 року.
Позивач вказав, що він виконав умови договору та сплатив відповідачу грошові кошти згідно з графіком, встановленим пунктом 2.1. договору, в загальному розмірі 892 080,00 грн, що на 225 080,00 грн перевищило суму, обумовлену сторонами в договорі.
В порушення умов договору ФОП ОСОБА_2 не виконав взяті на себе зобов'язання та не завершив роботи. При цьому, на думку ОСОБА_1 , відповідачем одночасно порушено як строк виконання робіт більш ніж на 281 календарний день, який договором встановлений до 26 червня 2016 року, так і обсяг виконаних робіт на суму 667 000,00 грн.
Пунктом 4.2. договору від 26 лютого 2016 року № 52.02/2016 передбачено, що за порушення строків виконання робіт підрядник несе відповідальність шляхом виплати замовнику за кожен день пені в розмірі 0,5% від вартості невиконаних у встановлений строк робіт.
За таких обставин ОСОБА_1 просив стягнути з ФОП ОСОБА_2 на його користь: - 225 080,00 грн безпідставно отриманих коштів; - 937 135,00 грн пені із розрахунку: 667 000,00 грн х 0,5% х 281 день.
15 червня 2017 року ОСОБА_5 - представник ФОП ОСОБА_2 подала відзив на позовну заяву, в якому просила відмовити в задоволенні позовних вимог.
Відзив, з урахуванням доповнень, мотивовано тим, що фактично виконання робіт з будівництва будинку здійснювалось ФОП ОСОБА_2 за замовленням позивача. Крім того, позивач почав використовувати такий об'єкт за призначенням, що підтверджується Декларацією про готовність до експлуатації об'єкта за адресою: АДРЕСА_1 від 14 червня 2016 року № ХК 142161660909.
Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 16 жовтня 2020 року позов ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що оскільки сторонами було змінено умови договору та погоджено будівництво будинку з більшою площею, якій було побудовано відповідачем в обумовлений договором строк, підстави для задоволення позову відсутні.
23 листопада 2020 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, просив рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нову постанову, якою задовольнити позов.
Апеляційна скарга мотивована тим, що відповідачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження виконання умов договору, у зв'язку з чим висновки суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову є помилковими. Акт здачі-приймання виконаних робіт було направлено лише 04 листопада 2020 року, що свідчить про незакінчення виконання будівельних робіт щонайменше станом на 01 листопада 2016 року. Незавершення будівництва у червні 2016 року також підтверджується показами свідків, яким суд першої інстанції не надав належної оцінки. Висновки суду першої інстанції, що сплачені ним 225 080 грн відповідають збільшенню площі будинку на 20 кв. м є необґрунтованими. Також зазначав про порушення строків розгляду справи.
24 грудня 2020 року ОСОБА_5 - представник ФОП ОСОБА_2 подала відзив на апеляційну скаргу, в якому просила рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Відзив мотивовано тим, що відповідачем виконано будівельні роботи на загальну суму 913 565,80 грн, а тому підстави для стягнення переплати у сумі 225 080 грн відсутні. Договір, укладений 15 березня 2016 року між ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_6 , який є субпідрядником та фактично проводив роботи з будівництва спірного будинку, є дійсним, в судового порядку не оспорений, а тому є належним доказом здійснення забудови. Доводи позивача щодо порушення судом першої інстанції норм процесуального права є безпідставними, оскільки відсутність ухвали про закриття підготовчого провадження або надмірна тривалість розгляду справи не вплинули на обґрунтованість висновків суду першої інстанції по суті спору.
Частиною третьою статті 3 ЦПК України встановлено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення (пункт 1 частини 1 статті 374 ЦПК України).
Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до вимог частини першої статті 367 ЦПК України - в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Матеріали справи свідчать, що 26 лютого 2016 року між ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 укладено договір №52.02/2016 року, відповідно до умов якого підрядчик зобов'язується у відповідності до технічного завдання, проектно-кошторисної документації та планом-графіком виконання робіт здійснити виготовлення та складання дерев'яного каркасного дому площею 126 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1 , в строк з 26 лютого 2016 року до 26 червня 2016 року, а замовник зобов'язується прийняти об'єкт та сплатити його.
Відповідно до п. 2.1 договору сторони узгодили, що вартість робіт встановлюється калькуляцією в сумі 667000 грн. В вартість робіт включено також вартість будівельних матеріалів, в об'ємах необхідних для виконання умов даного договору, вартість доставки матеріалів та обладнання, а також всіх необхідних вантажних робіт.
Оплата робіт проводиться частинами: перша частина протягом 5 банківських днів з дня підписання сторонами цього договору, технічного завдання, плану-графіку в розмірі 200000 грн на придбання, обробку та підготовку матеріалів, виготовлення каркасу на виробництві, друга частина до 30 березня 2016 року в розмірі 200000 грн до початку збирання частин/елементів каркасу; третя частина до 30 квітня 2016 року к закінченню збирання коробки будинку на майданчику в розмірі 200000 грн; четверта частина до 10 квітня 2016 року - к закінченню усіх робіт в розмірі 67000 грн.
По закінченню робіт підрядник надає замовнику акт приймання-виконання робіт. Замовник за участю підрядника приймає результат робіт та впродовж трьох календарних днів від дати отримання акту прийому-передачі зобов'язаний направити підряднику підписаний акт прийому-передачі або мотивовану відмову від приймання робіт з зазначенням конкретних зауважень. Якщо у встановлений строк оформлений замовником акт прийому-передачі або мотивована відмова замовника від приймання робіт підряднику не надійдуть, то роботи вважаються прийнятими та підлягають сплаті (т. 1, а. с. 5-10).
За пунктом 5.1. зміни до умов договору оформлюються додатковою угодою та набирають чинності після підписання уповноваженими представниками сторін.
Відповідно до розписок на будівництво будинку ОСОБА_1 сплачено 26 лютого 2016 року - 201280 грн, 14 квітня 2016 року - 200000 грн, 17 червня 2016 року - 200000 грн, 21 липня 2016 року - 90000 грн (т. 1, а. с. 11-14).
15 березня 2016 року між ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_6 укладено договір про виконання будівельних робіт, відповідно до умов якого останній за замовленням Замовника на власний ризик та з використанням власних матеріалів виконує роботи (надає послуги) з будівництва дерев'яного каркасного індивідуального житлового будинку площею 164 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 (т. 1, а. с. 90-91).
20 березня 2016 року між ФОП ОСОБА_6 та ОСОБА_7 укладено договір підряду, умовами якого передбачено виконання робіт на об'єкті, а саме - будівництво житлового будинку площею 164 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 . Пунктом 1.2 договору визначено, що виконавець за вказівкою замовника виконує будівельні роботи, в т.ч. , але не виключно: влаштування фундаменту будівлі, монтаж дерев'яного каркасу будинку; обшивку стін (зовнішніх та внутрішніх) оздоблювальним матеріалом; влаштування підлоги; ґрунтування та оброблення стін; демонтажні роботи та очищення будівельного майданчика від будівельного сміття тощо (т. 1 а. с. 151- 152).
В межах вказаних договорів ФОП ОСОБА_6 виконано та передано ОСОБА_2 виконано такі роботи:
влаштування монолітного залізобетонного стовбчастого фундаменту будівлі та дерев'яного каркасного цокольного перекриття з підготованого соснового брусу, про що складено акт про виконання будівельних робіт (проміжний) від 18 квітня 2016 року (т. 1, а. с. 92- 93);
монтаж дерев'яного каркасу стін будівлі з підготованого соснового брусу, про що складено акт про виконання будівельних робіт (проміжний) від 28 квітня 2016 року (т. 1, а. с. 94- 95);
виготовлення та монтаж сталевої несучої ферми, про що складено акт про виконання будівельних робіт (проміжний) від 04 травня 2016 року (т. 1, а. с. 96- 97);
влаштування дерев'яного каркасного горищного перекриття та монтаж вітробарьеру, про що складено акт про виконання будівельних робіт (проміжний) від 13 травня 2016 року (т. 1, а. с. 98- 99);
монтаж даху, зашиття стін з внутрішнього боку паробарєром, з зовнішнього боку-гідровітробарєром, оздоблення стін сосновою дошкою «імітація брусу», про що складено акт про виконання будівельних робіт (проміжний) від 24 травня 2016 року (т. 1, а. с. 100- 102);
оздоблення стін з зовнішнього боку сосновою дошкою «імітація брусу», укладення в житловій зоні підлоги з соснової шпунтової дошки, на терасі підлога-палуба, про що складено акт про виконання будівельних робіт (проміжний) від 02 червня 2016 року (т. 1, а. с. 103- 106);
продовження укладення в житловій зоні підлоги з соснової шпунтованої дошки, укладення підлоги на терасі, про що складено акт про виконання будівельних робіт (проміжний) від 08 червня 2016 року (т. 1, а. с. 107- 109);
ґрунтування та оброблення оздоблювальної дошки, монтаж утеплювача, повне завершення оздоблювальних робіт у будинку, про що складено акт про виконання будівельних робіт (проміжний) від 24 червня 2016 року (т. 1, а. с. 110- 111);
монтаж дерев'яного каркасу госпблока та автонавіса, про що складено акт про виконання будівельних робіт (проміжний) від 14 липня 2016 року (т. 1, а. с. 112- 113);
монтаж крову даху дерев'яного каркасу та оздоблення автонавіса сосновою дошкою, про що складено акт про виконання будівельних робіт (проміжний) від 20 липня 2016 року (т. 1, а. с. 114- 116);
завершення робіт по об'єкту, про що складено акт про виконання будівельних робіт (проміжний) від 12 серпня 2016 року (т. 1, а. с. 117- 120).
Відповідно до акту приймання - передачі виконаних робіт, складеного 12 серпня 2016 року, з квітня по серпень 2016 року виконавцем передані, а замовником прийняті роботи з будівництва дерев'яного каркасного індивідуального житлового будинку площею 164 кв. м з госпблоком та автонавісом 55 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 на загальну вартість 913 565,80 грн (т. 2, а. с. 121).
14 червня 2016 року Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області за №ХК142161660909 зареєстрована декларація про готовність вказаного об'єкта до експлуатації ( т. 1 а. с. 144 -146).
Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомо майна 17 жовтня 2016 року за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на будинок АДРЕСА_1 ( т. 2, а. с. 230-236).
Листом від 15 серпня 2016 року ФОП ОСОБА_2 повідомив ОСОБА_8 про зупинення виконання робіт за договором у зв'язку з відмовою позивача фінансувати будівництво. Загальна вартість виконаних робіт становить 928419 грн, що перевищує фактично отримані кошти на 33339 грн (т. 1, а. с. 22-24).
27 вересня 2016 року ОСОБА_1 направив ФОП ОСОБА_2 претензію за договором №52.02/2016 від 26 лютого 2016 року про наявність недоліків у будівництві, порушення строків закінчення робіт, у зв'язку з чим просив повернути надмірно отримані кошти у розмірі 225080 грн та сплатити пеню за порушення строків виконання робіт на 95 днів у сумі 316825 грн (т. 1, а. с. 15-19).
В листопаді 2016 року позивач направив відповідачу відмову від підписання акту здачі-приймання виконаних робіт, посилаючись на пункти 3.2, 3.3 договору, а саме невиконання у повному обсязі зазначених робіт та наявності недоліків у будівництві ( т. 1, а. с. 26-33).
24 грудня 2016 року ФОП ОСОБА_2 направлено ОСОБА_1 повідомлення про готовність для передачі закінчених будівельних робіт, а позивачу запропоновано прибути на об'єкт 28 грудня 2016 року для прийняття закінченого будівництва та підписання акту приймання-передачі. Вказаний лист повернуто без вручення (т. 1, а. с. 122-124).
28 грудня 2016 року ФОП ОСОБА_2 складено акт за результатами приймання- передачі робіт з будівництва індивідуального житлового будинку 164 кв. м з госпблоком та автонавісом 55 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до якого замовник, який знаходився на прибудинковій території будинку, відмовився від проведення приймання виконаних робіт у зв'язку з відсутністю з ним юриста. Від підписання вказаного акту ОСОБА_1 відмовився (т. 1, а. с. 125).
30 грудня 2016 року ФОП ОСОБА_2 повторно направив ОСОБА_1 повідомлення про готовність до передачі закінчених будівельних робіт (т. 1, а. с. 126-129).
25 січня 2017 року ФОП ОСОБА_2 , представник виконавця робіт ОСОБА_5 , та представник громадськості ОСОБА_9 склали акт за результатами приймання- передачі робіт з будівництва індивідуального житлового будинку 164 кв. м з госпблоком та автонавісом 55 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 , яким встановлено відсутність ОСОБА_1 на об'єкті будівництва (т. 1, а. с. 130).
Відповідно до акту приймання передачі будівельних робіт за період з березня по серпень 2016 року, складеним 25 січня 2017 року, підрядником виконано роботи загальною вартістю 913565,80 грн (т. 1, а. с. 131-134).
02 лютого 2017 року ФОП ОСОБА_2 направив ОСОБА_1 , вимогу про оплату виконаних робіт, вартість яких становила 913 565,80 грн. Вказана вимога повернута без вручення (т. 1, а. с. 135- 138).
Згідно зі статтею 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Відповідно до статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Положеннями статті 614 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Відповідно до частин першої, другої статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядчик) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Згідно статті 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.
Частина перша статті 877 ЦК України визначає, що підрядник зобов'язаний здійснювати будівництво та пов'язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт. Підрядник зобов'язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду.
Згідно частини четвертої статті 879 ЦК України оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.
Відповідно до положень статті 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Підрядник відповідає за недоліки збудованого об'єкта, за прострочення передання його замовникові та за інші порушення договору (за недосягнення проектної потужності, інших запроектованих показників тощо), якщо не доведе, що ці порушення сталися не з його вини (частина перша статті 883 ЦК України).
Частинами першою-п'ятою статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів», якою, зокрема, передбачено, що споживач має право відмовитися від договору про виконання робіт (надання послуг) і вимагати відшкодування збитків, якщо виконавець своєчасно не приступив до виконання зобов'язань за договором або виконує роботу так повільно, що закінчити її у визначений строк стає неможливим.
Якщо значну частину обсягу послуги чи робіт (понад сімдесят відсотків загального обсягу) вже було виконано, споживач має право розірвати договір лише стосовно частини послуги або робіт, що залишилася.
Відповідно до пунтків 11- 13 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 461 датою прийняття в експлуатацію об'єкта є дата реєстрації декларації або видачі сертифіката.
Експлуатація об'єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачене законодавством) в експлуатацію, забороняється.
Зареєстрована декларація або сертифікат є підставою для укладення договорів про постачання на прийнятий в експлуатацію об'єкт необхідних для його функціонування ресурсів - води, газу, тепла, електроенергії, включення даних про такий об'єкт до державної статистичної звітності та оформлення права власності на нього.
Оскільки за усною домовленістю між сторонами обсяг робіт було збільшено, внаслідок чого збудовано будинок більшою площею (164 кв. м з госпблоком та автонавісом 55 кв. м), ніж визначено умовами договору від 26 лютого 2016 року, позивач припинив фінансування робіт, посилаючись на відсутність грошей, у зв'язку з чим будівництво було припинено та не закінчено в установлений договором строк, відповідачем здійснено будівельні роботи на загальну 913 565,80 грн, що не спростовано позивачем, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для розірвання договору підряду та стягнення штрафних санкцій.
Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Доводи позивача, що роботи завершено щонайменш 12 серпня 2016 року, а тому відповідачем прострочено виконання зобов'язання на 49 днів не є підставою для стягнення пені, виходячи з вимог статті 613 ЦК України, за якої кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку. Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора. Боржник за грошовим зобов'язанням не сплачує проценти за час прострочення кредитора.
Матеріали справи свідчать, що останній платіж позивачем здійснено 21 липня 2016 року. Між тим, умовами договору передбачено внесення цих коштів до 10 червня 2016 року. Оскільки мало місце прострочення кредитора, суд апеляційної інстанції обґрунтовано не вбачає підстав для стягнення пені.
Доводи апеляційної скарги щодо безпідставного врахування судом першої інстанції надмірно сплачених ним коштів у якості збільшення площі будинку суд не приймає до уваги, оскільки доказів щодо заперечень позивача щодо збільшення обсягу здійсненних робіт (площі збудованого будинку) матеріали справи не містять, що свідчить про погодження замовником таких робіт.
Доводи позивача щодо неналежної якості робіт та незавершення будівництва спростовуються декларацією про готовність до експлуатації об'єкта. Доказів щодо невідповідності стану будівництва будівельним нормам та наявності недоліків (висновки експертів тощо) матеріали справи не містять.
Посилання позивача про розбіжності щодо статусу ФОП ОСОБА_2 за договором про виконання робіт та актах приймання-передачі, які підписані останнім як фізичною особою, що, на його думку, свідчить про неналежність доказів та існування двох окремих договорів, є необґрунтованими.
У статтях 25, 26 ЦК України передбачено, що здатність мати цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи. Цивільна правоздатність фізичної особи виникає у момент її народження та припиняється у момент її смерті. Усі фізичні особи є рівними у здатності мати цивільні права та обов'язки. Фізична особа здатна мати усі майнові права, що встановлені цим Кодексом, іншим законом. Фізична особа здатна мати інші цивільні права, що не встановлені Конституцією України, цим Кодексом, іншим законом, якщо вони не суперечать закону та моральним засадам суспільства. Фізична особа здатна мати обов'язки як учасник цивільних відносин.
Кожна фізична особа має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом (стаття 42 Конституції України). Це право закріплено й у статті 50 ЦК України, у якій передбачено, що право на здійснення підприємницької діяльності, яку не заборонено законом, має фізична особа з повною цивільною дієздатністю.
Тобто фізична особа, яка бажає реалізувати своє конституційне право на підприємницьку діяльність, після проходження відповідних реєстраційних та інших передбачених законодавством процедур за жодних умов не втрачає і не змінює свого статусу фізичної особи, якого вона набула з моменту народження, а лише набуває до нього нової ознаки - підприємця. При цьому правовий статус ФОП сам по собі не впливає на будь-які правомочності фізичної особи, зумовлені її цивільною право- і дієздатністю, та не обмежує їх.
Отже, підписання актів прийму передачі ОСОБА_2 як фізичною особою не свідчить про їх недійсність та наявність двох різних правочинів.
Інші доводи апеляційної скарги на висновки суду не впливають, зводяться до переоцінки доказів, яким судом першої інстанції дана належна оцінка.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справі «Проніна проти України», № 63566/00, параграф 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Оскільки апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, немає.
Керуючись ст. ст. 367, 374 ч. 1 п. 1, 375, 382, 384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 16 жовтня 2020 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.
Повне судове рішення складено 25 червня 2021 року.
Головуючий А.В. Котелевець
Судді І.В. Бурлака
О.М. Хорошевський