копія
25 червня 2021 року Справа № 608/1648/16-к
Номер провадження1-кп/608/8/2021
Чортківський районний суд Тернопільської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Чорткова кримінальне провадження № 12016210190000208, внесене в ЄРДР 23.04.2016 року про обвинувачення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , зареєстрованого в АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, не одруженого, раніше не судимого, пенсіонера, за ч. 2 ст. 286 КК України, -
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4
представника потерпілого адвоката ОСОБА_5
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
його захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , -
ОСОБА_3 органом досудового розслідування обвинувачується в тому, що «23.04.2016 року близько 10 год. 30 хв. водій ОСОБА_3 , керуючи технічно справним автомобілем «ВАЗ 2106», д.р.н. НОМЕР_1 , рухався заокругленою ділянкою дороги по вулиці Садовського в с. Нагірянка Чортківського району Тернопільської області у напрямку місця знаходження приміщення клубу с. Нагірянка Чортківського району Тернопільської області. Під час руху водій ОСОБА_3 рухався вказаним транспортним засобом, тримаючись лівого краю проїзної частини, тобто рухався по зустрічній смузі для руху, чим порушив вимоги п. 1.2 ПДР України «В Україні встановлено правосторонній рух транспортних засобів». Унаслідок вказаних дій, при наближенні до заокруглення дороги по вулиці Садовського с. Нагірянка Чортківського району Тернопільської області, водій ОСОБА_8 , не виконав п.п. 11.3; 1.5 ПДР України, оскільки виїхав на зустрічну смугу для руху, чим створив перешкоду для зустрічного транспортного засобу.
Зокрема, в цей час, вказаною ділянкою дороги у напрямку місця знаходження приміщення Нагірянської сільської ради Чортківського району Тернопільської області, в межах своєї смуги руху, зі швидкістю близько 40 км/год., рухався технічно справний мотоцикл Днепр - 11», д.р.н. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителя с. Нагірянка Чортківського району Тернопільської області.
В результаті допущених грубих порушень ПДР України, ОСОБА_8 виїхав на зустрічну смугу для руху, створивши перешкоду водію ОСОБА_9 та допустив зіткнення керованого ним автомобіля «ВАЗ 2106», д.р.н. НОМЕР_1 із митоциклом «Днепр 11» д. р.н. НОМЕР_2 .
Унаслідок такого зіткнення, водій мотоцикла «Днепр 11» ОСОБА_9 , отримав тілесні ушкодження у вигляді: відкритого уламкового внутрісуглобового перелому проксимального відділу кісток лівої гомілки зі зміщенням на верхню третину діафізу великогомілкової кістки; рани лівої гомілки, гемартрозу лівого колінного суглобу; які за ступенем тяжкості відносяться до тяжких тілесних ушкоджень.
Порушення водієм ОСОБА_3 вимог п.п. 1.2, 1.5, 11.3 ПДР України перебуває у прямому причинному зв'язку із настанням даної дорожньо-транспортної пригоди та спричиненням тяжких тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_9 .
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні інкримінованого йому правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, не визнав та пояснив, що він не порушував ПДР України, їхав по своїй полосі руху і це саме потерпілий ОСОБА_9 порушив ці Правила, бо не мав досвіду керування мотоциклом з коляскою, не мав прав, заїхав у поворот на великій швидкості. Вважає, що його вина не доведена матеріалами кримінального провадження, просить його виправдати.
На думку державного обвинувачення, вина ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, повністю доводиться зібраними в ході досудового розслідування по справі доказами - показами потерпілого, свідків та матеріалами кримінального провадження, висновками експертиз, які надано суду під час розгляду вказаного провадження.
Судом, під час розгляду вказаного провадження, було оглянуто та дослідженого письмові матеріали кримінального провадження, якими прокурор обґрунтовує доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_3 вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, а саме:
Протокол огляду місця події від 23.04.2016 року, схемою до нього та фототаблицею до протоколу;
Протоколом огляду місця події від 11.05.2016 року, з схемою до нього та фототаблицею до протоколу - з якого вбачається місце вчинення кримінального правопорушення є вул. Садовського в с. Нагірянка Чортківського району Тернопільської області;
Протоколом проведення слідчого експерименту від 12 серпня 2016 року, схемою та фототаблицею до нього, з якого вбачається, що під час слідчого експерименту потерпілий вказував, що він їхав із швидкістю близько 40 км/год, рухався по своїй полосі руху та в'їхав в поворот, а виїзджаючи з повороту побачив, як йому на зустріч, по його полосі їде автомобіль ВАЗ 2106 сірого кольору з прицепом, який рухався на відстані близько 1 метра від правого краю проїзної частини, якзщо дивитись у напрямку місцезнаходження сільської ради. Побачивши автомобіль, він застосував екстренне гальмуання, однак повністю мотоцикл зупинити не зміг. Відповідно водій ОСОБА_3 вказав, що він їхав по своїй полосі дороги із швидкістю 30 - 20 км/год. Водії ОСОБА_9 та ОСОБА_3 вказали при цьому, що вони повністю не згідні з показами одне одного.
Висновком експерта № 692/16-22 Тернопільського відділення Київського НДІСМЕ за результатами проведення судової автотехнічної експертизи від 27.09.2016 року, з ілюстративною таблицею до нього, відповідно до якого вбачається, що : 1. Максимальна допустима швидкість руху транспортного засобу на повороті з умов заносу становила 49...53 км/год. 2. У даній дорожній обстановці, при заданих слідством вихідних даних, з метою забезпечення безпеки дорожнього руху водій мотоцикла ОСОБА_9 повинен був діяти у відповідності до вимог п.п. 1.10 (в частині визначення терміну небезпека для руху), 12.1, 12.3, 12.4 ПДР України, зміст яких наведений у п. 2 дослідницької частини даного висновку. 3. У даній дорожній обстановці, при заданих слідством вихідних даних, з метою забезпечення безпеки дорожнього руху водій автомобіля ВАЗ-2106 ОСОБА_3 повинен був діяти у відповідності до вимог п.п. 1,2, 1,5, 11.3, 12.4 ПДР України, зміст яких наведений у п. 3 дослідницької частини даного висновку. 4. В діях водія ОСОБА_9 не вбачалось невідповідностей вимогам п.п. 1.10 (в частині визначення терміну небезпека для руху), 12.1, 12,3, 12.4 ПДР України, зміст яких наведений у п. 2 дослідницької частини даного висновку. 5. З технічної точки зору, в діях водія автомобіля ВАЗ-2106 вбачались невідповідності вимогам п.п. 1.2, 1.5, 11.3 ПДР України, зміст яких наведений у п. З дослідницької частини даного висновку. Дії водія автомобіля ВАЗ-2106, які полягали у створенні водієві зустрічного транспортного засобу небезпечної обстановки перебувають у причинному зв'язку з настанням даної пригоди. 6. Пояснення водія автомобіля ВАЗ-2106 ОСОБА_3 про обставини ДТП в частині нерухомого стану керованого ним автомобіля в момент зіткнення, розташування місця зіткнення та швидкості руху мотоцикліста в момент настання його конкретної видимості, не є технічно спроможними. 7. Дана експертиза має підстави технічного характеру вважати покази водія ОСОБА_9 про механізм розвитку ДТП технічно спроможними, 8. Дії водія автомобіля ВАЗ 2106, які полягали у створенні водієві зустрічного транспортного засобу аварійної обстановки, з технічної точки зору, є причиною настання цієї пригоди.
Висновком експерта Тернопільського відділення Київського НДІСМЕ № 359/16-22 від 08.07.2016 року за результатами проведення судової автотехнічної експертизи, з ілюстративною таблицею до нього, відповідно до якого вбачається, що: Система робочого гальма автомобіля ВАЗ-2106 р.н. НОМЕР_3 момент проведення експертного огляду знаходилась в працездатному стані. Підстав технічного характеру вважати рульове керування автомобіля ВАЗ-2106 д. р.н. НОМЕР_1 на момент даної ДТП таким, що не відповідає вимогам 31.4.2 «б», «г» ПДР, немає. 3. Шини коліс автомобіля ВАЗ-2106 р.н. НОМЕР_1 на момент
проведення експертизи знаходились у працездатному стані та вимогам Правил дорожнього руху відповідали. 4. Кількість, тип, колір, розміщення ї режим роботи зовнішніх світлових приладів автомобіля ВАЗ-2106 д.р.н. НОМЕР_1 відповідають конструкції даного транспортного засобу та працюють в режимах, передбачених заводом виробником, за винятком: зруйновано розсіював лівих фар ближнього та дальнього світла та відсутній передній лівий повторювач покажчика поворотів. 5. Під час проведення експертного огляду не виявлено несправностей
основних систем, які впливають на безпеку руху та які виникли до ДТП. Експерт не виключає можливості утворення несправності (пошкодження) системи приладів зовнішнього освітлення під час (внаслідок) ДТП. 6. Оскільки, як вважає експерт, пошкодження (непрацездатність)
лампочки лівої передньої фари дальнього світла могло утворитись під час
(внаслідок) ДТП відповідь на питання слідства: Якщо встановлено несправності, то чи мав водій можливість їх виявити до вищевказаного ДТП буде позбавлена технічного змісту.
Висновком експерта Тернопільського відділення Київського НДІСМЕ № 358/16-22 від 12.07.2016 року за результатами проведення судової автотехнічної експертизи, з якого вбачається, що: 1. На момент дослідження виявлено технічні несправності (пошкодження) рульової системи керування мотоцикла «Днепр МТ - 11». Несправності (пошкодження) не носять експлуатаційного характеру, а виникли безпосередньо в ході ДТП. Технічних несправностей рульового керування, які могли на момент ДТП не виявлено. 2. Робоча гальмова система мотоцикла «Днепр МТ-11» на момент проведення екстренного огляду, знаходиться в працездатному стані, за вийнятком гальма переднього колеса, яке під час проведення випробувань, виявилось недостатньо ефективним. 3. На момент проведення дослідження шин мотоцикла «Днепр МТ -11» не виявлено технічних несправностей (невідповідностей) вимогам п. 31.4 ТИ. України в частині розділу «Колеса і шини». 4. Під час проведення експертного огляду мотоцикла «Днепр МТ-11» метою встановлення його технічного стану було виявлено технічні несправності системи рульового керування та неефективність загальмовування (спрацювання гальма) переднього колеса. Візуальним оглядом було виявлено кустарне обладнання мотоцикла тягово-зчіпним пристроєм, що не передбачено заводом виробником. 5 Неефективність дій гальма переднього колеса мотоцикла «Днепр МТ -11» водій ОСОБА_9 міг виявити до настання даної пригоди, для чого у нього не було перешкод технічного характеру. Пошкодження рульового керування мотоцикла «Днепр МТ - 11» виникла під час (внаслідок ) ДТП.
Висновком експерта Тернопільського відділення Київського НДІСМЕ № 360/16-22 від 18.07.2016 року за результатами проведення судової транспортно-трасологічної експертизи, з якого вбачається, що: «1. Кут взаємного розміщення повздовжніх осей транспортних засобів в первинний момент зіткнення був приблизно в межах 150°. Повздовжня вісь автомобіля ВАЗ в первинний момент зіткнення з мотоциклом Днепр МТ-11 було розташована під кутом приблизно 20° до повздовжньої вісі дороги. Повздовжня вісь мотоцикла як і слід (його прямолінійна частина) довжиною 8,8 м в первинний момент зіткнення була розташована під кутом приблизно 5... 10° до правого краю п.ч.д. 2. Місце зіткнення транспортних засобів у поперечному напрямку знаходиться на лівій смузі руху (в напрямку руху мотоцикла) на відстані приблизно 2,5 м від правого краю п.ч.д. в районі початку утворення сліду юзу № 5, у повздовжньому - на відстані приблизно 10,5 м від БЛ. 3. 3. До моменту зіткнення мотоцикл «Днепр» МТ-11 д. р,н. НОМЕР_2 рухався в стані екстреного гальмування під кутом до повздовжньої вісі дороги, який визначений у даному дослідженні. Автомобіль ВАЗ-2106 д.р.н. НОМЕР_1 перебував в русі та рухався зі сповільненням. В первинний момент зіткнення ліва передня частина автомобіля ВАЗ-2106 (ліва частина переднього бамперу, нижня ліва частина панелі передка) контактувала з шиною переднього колеса мотоцикла МТ - 11, внаслідок чого вилка переднього колеса була вивернута ліворуч до упору. В ході подальшого руху передній кут автомобіля ВАЗ контактує з правим амортизатором, його кожухом у верхній частині, верхньою частиною крила переднього колеса мотоцикла, фарою. Внаслідок позацентрового удару відносно центру ваги мотоцикла відбувається виникнення крутного моменту і відповідно розворот мотоцикла проти ходу годинникової стрілки, передня права частина коляски контактує з лівим переднім крилом автомобіля. Одночасно, внаслідок тертя шини переднього та заднього колеса під час розвертання мотоцикла на поверхні дорожнього покриття утворюються дугоподібні сліди юзу, що зафіксовані у протоколі ОМП та схемі до нього. Після первинного контакту автомобіль ВАЗ-2106, в свою чергу дещо змінює напрямок руху праворуч, залишаючи до моменту зупинки слід юзу лівого колеса довжиною 1,7 м.
Висновком експерта № 4-111/16 від 19.07.2016 року за результатами проведення автотоварознавчої експертизи з ілюстративною таблицею до неї, з якої вбачається, що вартість матеріального збитку , завдана власнику мотоцикла КМЗ «Дніпр 11», реєстраційний номер НОМЕР_2 , 1988 року випуску, чорного кольору, пошкодженого під час ДТП , із врахуванням зносу станом на 23 квітня 2016 року може становити 1401, 60 гривень;
Висновком судово - медичного експерта ОСОБА_10 № 192 від 09 липня 2016 року, з якого вбачається, що у гр-на ОСОБА_9 , за час перебування в лікарні, виявлені слідуючі тілесні ушкодження: відкритий уламковий внутрісуглобний перелом проксимального відділу кісток лівої гомілки зі зміщенням та з поширенням на верхню третину діафізу великогомілкової кістки; рана лівої гомілки; гемартроз лівого колінного суглобу. Спричинена гр-ну ОСОБА_9 травма лівої нижньої кінцівки (відкритий уламковий внутрісуглобний перелом проксимального відділу кісток лівої гомілки зі зміщенням та з поширенням на верхню третину діафізу великогомілкової кістки; рана лівої гомілки; гемартроз лівого колінного суглобу), за ознакою небезпеки для життя в момент спричинення належить до тяжких. Дані тілесні ушкодження утворились від дії тупого предмету, можливо в час і при обставинах, викладених в постанові.
Висновком № 573 від 27 квітня 2016 року - 29 квітня 2016 року судово- медичної експертизи взірця крові ОСОБА_9 , 1984 року народження, з якого вбачається, що при газохроматографічному дослідженні взірця крові ОСОБА_9 , відібраного в приймально-діагностичному відділенні Чортківської ЦКРЛ 23.04.2016 року, - метилового, етилового, пропілового, бутилового, амілового спиртів та їх ізомерів не виявлено.
Висновком № 572 від 27 квітня 2016 року - 29 квітня 2016 року судово- медичної експертизи взірця крові ОСОБА_3 , 1955 року народження, з якого вбачається, що при газохроматографічному дослідженні взірця крові ОСОБА_3 , відібраного в приймально-діагностичному відділенні Чортківської ЦКРЛ 23.04.2016 року, о 15 годині 25 хвилин, - метилового, етилового, пропілового, бутилового, амілового спиртів та їх ізомерів не виявлено.
Постановою про приєднання до справи речових доказів від 29.07.2016 року, з якого вбачається, що слідчим слідчого управління ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_11 мотоциклмарки «Днепр 11» д.р.н. НОМЕР_2 визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 12016210190000208 та його віддано на зберігання на правах власності ОСОБА_9 під розписку.
Згідно власноручно написаної потерпілим ОСОБА_9 розписки від 29.07.2016 року вбачається, що він отримав від працівників поліції свій мотоцикл та зобов'язується його зберігати до вирішення кримінального провадження.
Згідно відповіді начальника територіального сервісного центру № 6145 МВС в Тернопільській області від 23.06.2017 року № 31/19/5/Б-10-9/3 вбачається, що гр. ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 отримував посвідчення водія НОМЕР_4 , видане Чернівецьким ВРЕР ДАІ на категорію «В».
Висунуте та підтримане в судовому засіданні прокурором обвинувачення в основному ґрунтується на висновках судової транспортно-трасологічної експертизи №360/16-22 від 18.07.2016 року та судової авто-технічної експертизи №692/16-22 від 27.09.2016 року, виконаних експертом Тернопільського відділення (ТВ КНДІСЕ) ОСОБА_12 .
Відповідно до висновку судової транспортно-трасологічної експертизи №360/16-22 від 18.07.2016 року, виконаної експертом Тернопільського відділення (ТВ КНДІСЕ) ОСОБА_12 місце зіткнення транспортних засобів у поперечному напрямку знаходиться на лівій смузі руху (в напрямку руху мотоцикла) на відстані приблизно 2.5 м від правого краю п.д.ч., тобто на смузі руху автомобіля ВАЗ, у той же час відповідно до висновку судової авто - технічної експертизи №692/16-22 від 27.09.2016 року, виконаної тим же експертом Тернопільського відділення (ТВ КНДІСЕ) ОСОБА_12 зазначено, що в діях водія ОСОБА_9 не вбачалось не відповідностей вимогам п.п.1.10, 12.1, 12.3, 12.4 ГІДР України, тобто висновки експертиз є суперечливими і не відповідають встановленим обставинам справи.
Зокрема, висновок експерта за результатами судової автотехнічної експертизи № 358/16-22 від 12.07.2016 року (експерт ОСОБА_12 ) відмічає, що :
«2. Робоча гальмова система мотоцикла Днепр МТ-11 на момент проведення експертного огляду, знаходиться в працездатному стані, за винятком гальма переднього колеса, яке під час проведення випробування, виявилось недостатньо ефективним» та
«4. Під час проведення експертного огляду мотоцикла «Днепр МТ-11» метою встановлення його технічного стану було виявлено технічні несправності системи рульового керування та неефективність загальмовування (спрацювання гальма) переднього колеса. Візуальним оглядом було виявлено кустарне обладнання мотоцикла тягово-зчіпним пристроєм, що не передбачено заводом виробником».
Так, будучи допитаним в судовому засіданні експерт ОСОБА_12 дати обгрунтовані пояснення з приводу розбіжностей, суперечностей та сумнівів, які викладені ним у висновках експертиз не зміг, пояснивши, що він має спеціальні знання і це його бачення ситуації та що він тільки давав відповіді на запитання, які ставив перед ним слідчий, а оскільки інших питань перед ним не ставилось, можливо висновки і частково не дають відповіді на реальну дорожньо- транспортну пригоду.
Свідок ОСОБА_13 суду пояснив, що він був запрошений в якості спеціаліста для участі в огляді місця події ДТП, яка відбулась. Суду показав, що він працює викладачем-інструктором автошколи ДОСААФ з 1995 року по даний час та в нього вища технічна освіта. Він був на місці ДПТ та може ствердно сказати, що саме водій мотоцикла порушив Правила ДР України, а саме: п.п. 12.1, 12.3 (не врахував дорожньої обстановки, не вибрав безпечної швидкості та напрямку руху). Швидкість мотоцикла була занадто високою, зупиночний шлях мотоцикла складав 29 метрів. Навіть, якщо він не мав можливості зупинити мотоцикл, то мав можливість об'їхати автомобіль, оскільки ширина дороги там не менше 4, 5 м., однак не мав достатньо навичок та досвіду напевно. Вважає, що висновок експерта ОСОБА_12 не повністю відповідає обставинам ДТП та реальній дорожній обстановці, оскільки він вказує на вину водія автомобіля, а саме : на ніби - то порушення ним п.п. 1.2, 1.5, 11.3 ПДР України, однак він, як інструктор з величезним стажем роботи стверджує, що саме водій мотоцикла порушив вимоги п.п 1.10, 12.1, 12.2 ПДР України. Якщо б навіть припустити, що автомобіль їхав по середині дороги, не кажучи вже про зустрічну полосу, то мотоцикл тоді мав би врізатись в прицем автомобіля , а не в автомобіль. Вважає, що швидкість мотоцикліста була набагато більшою, ніж про це вказує потерпілий. Мотоцикліст на його думку порушив допустиму швидкість і їхав із швидкістю, набагато більшою ніж 60 км/год. Чому прицеп після удару опинився на чужій полосі пояснює тим, що при ударі в машину причеп посунуло в іншу сторону, на зустрічну полосу. Мотоцикліст, при виявленні перешкоди для нього, мав зменшити швидкість, аж до зупинки, або об'їзду і в нього була б така можливість, якби швидкість була менша. При огляді місця ДТП він прийшов до переконання, що водій мотоцикла, грубо порушуючи ПДР, не вибрав безпечну швидкість руху, виїхав на зустрічну смугу руху та допустив зіткнення з автомобілем ВАЗ. Водій мотоцикла не вживав будь - яких заходів для об'їзду перешкоди, яка у нього виникла, а дорожня обстановка дозволяла це зробити шляхом об'їзду перешкоди, але водій утримував мотоцикл у загальмованому стані та через велику швидкість, допустив зіткнення з автомобілем. Крім показів потерпілого та суперечливих висновків експертиз, даних експертом ОСОБА_12 , жодних доказів, що автомобіль обвинуваченого їхав по зустрічній полосі, суду не надано та в судових засіданнях не встановлено належними та допустимими доказами, поза розумним сумнівом.
Суд зазначає, що вказані свідчення ОСОБА_13 узгоджуються з протоколом огляду місця події від 23.04.2016 року, висновком судової транспортно-трасологічної експертизи від № 360/16-22 від 18.07.2016 року та іншими матеріалами справи та ставить під сумнів висновок автотехнічної експертизи щодо відповідності дій водія ОСОБА_9 вимогам ПДР, як про це вказав експерт ОСОБА_12 , який, будучи допитаним в якості експерта, а всі наявні сумніви та суперечності не тільки не спростував, а ще більше поглибив їх.
В той же час, зважаючи на вищенаведені покази свідка ОСОБА_13 та експерта ОСОБА_12 , з метою усунення протиріч та суперечностей у здобутих доказах та показах, судом було задоволено клопотання сторони захисту та винесено ухвалу 05 липня 2017 року про призначення комплексної судової транспортно-трасологічної та автотехнічної експертизи, проведення якої доручено експертам Львівського НДІСМЕ м. Львів.
Однак, всупереч вимог ухвали суду про проведення комплексної судової транспортно- трасологічної та автотехнічної експертизи, експертами проведено дві окремі експертизи, без комплексного вирішення поставлених питань, без виїзду експертів на місце події та без врахування реальної обстановки та огляду транспортних засобів , учасників ДТП, при чому ряд запитань залишилось взагалі без вирішення.
Так, згідно висновку № 3697 від 11 жовтня 2017 року транспортно- трасологічної експертизи за матеріалами кримінального провадження Львівського НДІСМЕ вбачається, що « 1. У момент зіткнення автомобілів ВАЗ-2106, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , та мотоцикла «Дніпро», реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , їхні повздовжні осі знаходились під кутом біля 150°, так як це зображено на схемі № НОМЕР_5 , що додається до цього висновку.
2. У момент зіткнення автомобіля ВАЗ-2106, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , з мотоциклом «Дніпро», реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , повздовжня вісь мотоцикла знаходилась під деяким гострим кутом вліво по відношенню до поздовжньої осьової лінії дороги та свого напрямку руху, а поздовжня вісь автомобіля в цей момент знаходилась під деяким гострим кутом вправо відносно поздовжньої осьової лінії дороги та свого напрямку руху. Встановити числове значення цих кутів не виявляється можливим у зв'язку з неможливість відтворити в масштабі слідової інформації на ділянці дороги, де відбулося зіткнення цих транспортних засобів.
3. Місце зіткнення автомобіля ВАЗ-2106, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , та мотоцикла «Дніпро», реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , знаходиться на лівій смузі руху, виходячи з напрямку в сторону будівлі с/р в районі початку слідів бокового юзу передніх коліс мотоцикла та автомобіля. Механізм зіткнення автомобіля ВАЗ-2106, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , з мотоциклом «Дніпро», реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , був наступний. Мотоцикл «Дніпро», реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , до моменту зіткнення
рухався в загальмованому стані зі своєї смуги руху на зустрічну під деяким гострим кутом
до поздовжньої осьової лінії дороги, а автомобіль ВАЗ-2106, реєстраційний номерний знак
НОМЕР_6 в цей момент рухався із зустрічної для свого напрямку смуги руху на свою
теж під деяким гострим кутом до поздовжньої осьової лінії дороги.
Зіткнення цих транспортних засобів відбулося під кутом біля 150° на лівій смузі руху, виходячи з напрямку в сторону будівлі с/р с. Нагірянка на віддалі біля 2,5 м від правого краю проїзної частини дороги й контакт при цьому увійшло переднє колесо мотоцикла та передня частина автомобіля правіше лівого переднього ліхтаря.
Внаслідок такого зіткнення цих транспортних засобів переднє колесо мотоцикла було розвернуте вліво на деякий кут, в наслідок чого в контакт увійшли верхня труба правого телескопічного амортизатора передньої вилки та права бокова частина бризковика переднього колеса мотоцикла з передньою частиною лівого переднього крила автомобіля, а в подальшому в результаті розвороту передньої частини мотоцикла вліво на ще більший кут в контакт увійшла передня частина бокового причепа мотоцикла та бокова поверхня лівого переднього крила автомобіля, а на проїзній частині залишився дугоподібний слід бокового юзу переднього колеса мотоцикла. Автомобіль при цьому (його передню частину) розвернуло вправо на деякий кут і при цьому на проїзній частині дороги залишився дугоподібний слід юзу його лівого переднього колеса.
Так, згідно висновку № 3698 судової автотехнічної експертизи за матеріалами кримінальної справи № 608/1648/16-к від 30 жовтня 2017 року Львівського НДІСМЕ вбачається, що:
«4. Допустима швидкість руху мотоцикла на заокругленні дороги радіусом 130м. забезпеченням руху без заносу, складає 96... 103км/год.
5. У ситуації, що розглядається, водій мотоцикла «Днепр», реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , ОСОБА_9 повинен був керуватися вимогами пункту 12.3. Правил дорожнього руху України, які зобов'язують водія у момент виникнення небезпеки для руху, тобто в момент, коли водій об'єктивно міг виявити автомобіль ВАЗ-2106, що рухався в зустрічному напрямку по смузі руху мотоцикла, негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу шляхом гальмування.
6. У ситуації, що розглядається, водій автомобіля ВАЗ-2106, реєстраційний номерний знак НОМЕР_6 , ОСОБА_3 повинен був керуватися вимогами пунктів 1.5. та 11.3 Правил дорожнього руху України, які визначають, що водій своїми діями не повинен створювати небезпеку чи перешкоду для руху іншим учасникам дорожнього руху, а виїзд на смугу зустрічного руху на дорогах, що мають по одній смузі руху в кожному напрямку, за відсутністю суцільної лінії дорожньої розмітки чи відповідних дорожніх знаків, дозволяється лише для обгону та об'їзду перешкоди або зупинки чи стоянки біля лівого краю проїзної частини в населених пунктах у дозволених випадках, при цьому водії зустрічного напрямку, мають перевагу.
7. Дії водія мотоцикла «Днепр», реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 ОСОБА_9 відповідали вимогам пункту 12.3. Правил дорожнього руху України.
8. З технічної точки зору, в діях водія автомобіля ВАЗ-2106, реєстраційний номерний знак НОМЕР_6 , ОСОБА_8 вбачається невідповідність вимогами пунктів 1.5. та 11.3 Правил дорожнього руху України, які перебувають у причинно-наслідковому зв'язку : настанням даної дорожньо-транспортної пригоди.
9. Оскільки в наданих матеріалах справи відсутні покази водіїв транспортних засобів ОСОБА_9 та ОСОБА_3 , то оцінити їх спроможність неможливо.
10. З технічної точки зору, причиною настання даної дорожньо-транспортної пригоди - зіткнення мотоцикла «Днепр», реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , з автомобілем ВАЗ-2106, реєстраційний номерний знак НОМЕР_6 , - є обставини, пов'язані з діями водія автомобіля ВАЗ-2106 ОСОБА_3 які не відповідали вимогам пунктів 1.5. та 11.3. Правил дорожнього руху України.
Вищезгадані висновки не змогли усунути всіх протиріч та суперечностей, та були обгрунтовані сумніви у правильності висновків експертів, які були пов'язані з недостатньою їх обгрутованістю та тим, що вони суперечили здобутим під час розгляду справи доказам, а тому, керуючись Конституцією України, ст. 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини 1950 року, рішеннями ЄСПЛ у справах «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року, та «Барбера, Мессете і Ябардо проти Іспанії » від 06 грудня 1998 року, в яких Європейський суд зазначає, що : «Суд, при оцінці доказів, керується критерієм доведеності винуватості особи «поза розумним сумнівом» і така «доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою», що це на думку суду стало підставою для того, щоб 09 січня 2018 року суд повторно задоволив клопотання сторони захисту щодо призначення у даному кримінальному провадженні повторної комплексної транспортно-трасологічної та автотехнічної експертизи, проведення якої доручено експертам Київського НДІСМЕ. Для виконання такої експертизи експерти Київського НДІСМЕ вимагали надати їм перелік додаткових доказів та документів, яких не було надано стороною обвинувачення, через їх відсутність та за клопотанням захисту та потерпілого і його представника судом було винесено ухвалу та зобов'язано надати всі інші докази, які вимагають експерти і які раніше не подано суду та винесено судом відповідну ухвалу на збирання таких додаткових доказів.
На виконання ухвали суду від 29.05.2018 року про проведення додаткового огляду місця події та причепа автомобіля слідчим СВ Чортківського ВП ГУНП в Тернопільській області було додатково оглянуто місце події і причеп (безномерний) та відповідно складено протокол огляду місця події від 25.07.2018 року, з якого вбачається, що оглядом є ділянка місцевості, що знаходиться по вул. Садовського в с. Нагірянка Чортківського району Тернопільської області, в місці, де 23.04.2016 року відбулось ДТП за участю транспортних засобів : автомобіля марки ВАЗ 2106 д.р.н. НОМЕР_1 із причепом та мотоцикла марки «Дніпр 11». Оглядом встановлено: що «в ході проведення замірів було встановлено, що металевий стовпчик, що розташований з правої сторони дороги, по ходу руху в напрямку до сільської ради , розташований на відстані 1, 3 м від краю дороги, лівий на відстані 0, 5 м від лівого краю дороги. Відстань між металічними стовпчиками 7, 4 м. Відстань від початку заокруглення дороги до металічного стовпчика (що розташований з правої сторони вказаного напрямку руху), становить 6,8 м, із зворотньої сторони від початку заокруглення до вказаного металевого стовпчика становить 34, 2 м. та 25.07.2018 року складено протокол огляду причепа, з якого вбачається, що оглядом встановлено, що оглядуваний причіп сірого кольору, на момент огляду ліве колесо спущене. Розміри причепу: ширина кузову - 0,97 м.; довжина кузову - 1, 79 м., висота бортів - 0, 5 м., ширина колісної бази - 1, 46 м., довжина причепу - від краю дишла до центру осі - 1, 69 м., та до заднього краю - 2, 57, висота причепу від верхнього краю борта в області колісної осі - 1, 03, висота від землі до краю дишла при парарельному розташуванні причепу - 0, 44 м.
При винесені ухвали судом було зобов'язано експертів провести зазначену в ухвалі від 09.01.2018 року експертизу з виїздом на місце ДТП за участю сторін кримінального провадження та потерпілого. Однак, експерти на місце події не виїзджали.
Згідно висновку експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (КНДІСЕ) за результатами проведення транспортно-трасологічної та автотехнічної експертизи 14.05.2019 року за №2110/18-52/8166/19-52 вбачається, що :
1. В умовах даної пригоди мало місце перехресне (за напрямом руху) зустрічне (за характером взаємного наближення) косе (по відносному розташуванню повздовжніх осей), блокуюче (за характером взаємодії при ударі) зіткнення передньої лівої частини автомобіля ВАЗ-2106 з передньою частиною мотоцикла Днепр МТ-11. Визначити с достатнім ступенем точності числове значення кута між повздовжніми осями автомобіля ВАЗ-2106 та мотоцикла Днепр МТ-11 в момент їх первинного контакту не представляється можливим, оскільки клопотання експертів в частині надання транспортних засобів для огляду та надання масштабної схеми перехрестя не було виконано.
2. В умовах даної пригоди первинно контактували переднє колесо мотоцикла Днепр МТ-11 з лівою передньої кутовою частиною автомобіля ВАЗ- 2106. Після первинного контакту, внаслідок дії обертального моменту, що виник в результаті лівоексцентричного блокуючого зіткнення переднього колеса мотоцикла з автомобілем, відбувається розворот мотоцикла проти годинної стрілки відносно вертикальної осі, і відбувається подальший контакт правого крила передньої вилки мотоцикла з лівим переднім крилом автомобіля та передньої частини бокового причепу мотоцикла з бічною поверхнею лівого переднього крила автомобіля ВАЗ-2106. Одночасно відбувається післяконтактний зсув автомобіля ВАЗ-2106 праворуч в бік узбіччя та незначне просування вперед в напрямку приміщення клубу смт. Нагірянка (напрямок згідно схеми до протоколу огляду місця ДТП).
3. Місцем первинного контакту транспортних засобів (місцем зіткнення) є початок сліду юзу позначеного на схемі цифрою 5, що знаходиться на відстані 10.5 м від БЛ (базової лінії та на відстані 2, 5 м від правого краю) проїзної частини за ходом руху мотоцикла (більш детальний опис міститься в дослідницькій частині). Відобразити графічно в масштабній схемі положення транспортних засобів в момент первинного контакту відносно меж проїзної частини не представляється можливим, оскільки експертам не надана масштабна схема місця пригоди.
4. Максимальна допустима за зчепленням швидкість руху мотоцикла Днепр МТ-11 на заокругленні в місці пригоди становить не більше 50,0... 53,0км/год.
5. Швидкість руху мотоцикла Днепр МТ-11 виходячи з довжини сліду гальмування становила близько 28,0км/год.
6. Аналізом наданих матеріалів справи не встановлено об'єктивних даних, які могли свідчити про зміщення причепу під час зіткнення. Разом з тим, з технічної точки зору не виключається зміщення причепу при зіткненні транспортних засобів за наявності певних умов та факторів. В рамках даного дослідження визначити можливість зміщення причепу у розрахунковий спосіб, або провести моделювання за допомогою відповідних програмних комплексів не представляється можливим, оскільки не задоволено клопотання експертів в повному обсязі.
7-18. З причин, викладених в дослідницькій частині висновку, провести технічно коректну регламентацію та оцінку дій водіїв транспортних засобів у рамках даного дослідження не представилось можливим.
Відповідно до вимог Пленуму Верховного Суду України, викладених у Постанові N 8 від 30.05.97 року «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах» суди, при дослідженні висновку експерта суди повинні виходити з того, що згідно зі ст.67 КГІК ( 1001-05 ) чи ст.62 ЦПК ( 1501-06 ) висновок експерта не має наперед встановленої сили та переваги над іншими джерелами доказів, підлягає перевірці й оцінці за внутрішнім переконанням суду, яке має грунтуватися на всебічному, повному й об'єктивному розгляді всіх обставин справи у сукупності.
Саме з метою усунення протиріч у вищеназваних висновках експертів, ухвалою Чортківського районного суду від 9 січня 2018 року було призначено повторну комплексну судову транспортно-трасологічну та автотехнічну експертизу, проведення якої доручено експертам Київського НДІСМЄ.
Проте, експертами вказаної установи, експертиза не виконана у повному обсязі і таке своє рішення експерти мотивували тим, що їм не надано для дослідження транспортні засоби або їх фотознімки у електронному вигляді, масштабну схему місця ДТП, та це клопотання було задоволено частково. Дана експертиза не дала відповіді на основні питання, які цікавили суд та сторони кримінального провадження, та підтвердила не обгрунтованість висновку наданого експертами Львівського НДІСМЄ, оскільки дати повну відповідь на поставлені перед експертами питання без дослідження додаткових матеріалів та речових доказів, зокрема мотоцикла, належного потерпілому, неможливо.
Коли є сумніви у правильності висновку експерта, пов'язані з його недостатньою обгрунтованістю чи з тим, що він суперечить іншим матеріалам справи, а також за наявності істотного порушення процесуальних норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи. Істотними можуть визнаватися, зокрема, порушення, які призвели до обмеження прав обвинуваченого чи інших осіб, призначається повторна експертиза.
При перевірці й оцінці експертного висновку суд повинен з'ясувати:
*чи було додержано вимоги законодавства при призначенні та проведенні експертизи;
*чи не було обставин, які виключали участь експерта у справі;
*компетентність експерта і чи не вийшов він за межі своїх повноважень;
*достатність поданих експертові об'єктів дослідження;
- повноту відповідей на порушені питання та їх відповідність іншим фактичним даним;
- узгодженість між дослідницькою частиною та підсумковим висновком
експертизи;
- обгрунтованість експертного висновку та його узгодженість з іншими матеріалами справи.
Тому була об'єктивна потреба і необхідність провести з даного приводу повторну комплексну експертизу.
Згідно ч. 1 ст.332 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторін кримінального провадження або потерпілого за наявності підстав, передбачених статтею 242 цього Кодексу, має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам.
Для з'ясування зазначених в клопотаннях обставин, необхідні були спеціальні знання, оскільки самі ці обставини мали і мають значення для даного кримінального провадження.
21 лютого 2020 року Чортківським районним судом було задоволено клопотання сторони захисту та призначено комплексну судову транспортно-трасологічну та авто-технічну експертизу, проведення якої доручено вже Тернопільському науково-дослідному експертно-криміналістичному центру.
Однак, експертом 06.03.2020 року було направлене суду клопотання відповідно до вимог ст. 69 КПК України про надання додаткових вихідних даних та він просив надати для огляду транспортні засоби: автомобіль ВАЗ 2106 д.р.н. НОМЕР_1 з причепом та мотоцикл «Днепр 11» д.н.з. НОМЕР_2 з боковим прицепом (коляскою).
Виконання питань, викладених експертом, було доручено стороні обвинувачення, однак до суду надання запитуваних вихідних даних, додаткових вихідних даних , додаткових документів та додаткових доказів, так і не надійшло, мотоцикл вибув із володіння потерпілого і надати його експертам потерпілий відмовився за відсутністю такого речового доказу у нього.
За цих обставин, 29.04.2020 року за вих. № 4/6-160/161/20 до суду поступило повідомлення судових експертів Тернопільського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру ОСОБА_14 та ОСОБА_15 про неможливість проведення такої експертизи.
Для спростування встановлених в судовому засіданні протиріч, розбіжностей та сумнівів, судом було задоволено всі клопотання захисників обвинуваченого та винесено ряд ухвал про призначення комплексних судових транспортно-трасологічних та автотехнічних експертиз.
Однак, вказаними висновками експертиз протиріччя, розбіжності та сумніви, які виявлено під час розгляду вказаного кримінального провадження, усунуто так і не було.
Крім того, під час судового розгляду було встановлено, що ОСОБА_9 не мав посвідчення водія відповідної категорії для керування мотоциклом, а тому експертним шляхом необхідно було визначити, як відсутність навиків керування мотоциклом, могла вплинути на можливість вірно реагувати водію мотоцикла під час ДТП, при тому, що ОСОБА_9 керував технічно несправним мотоциклом, з несправним гальмом переднього колеса, що чітко відмічено в висновку експерта за результатами проведення судової автотехнічної експертизи № 358/16-22 від 12.07.2016 року, наданому суду прокурором, як доказ вини обвинуваченого ОСОБА_16 , а всі сумніви та суперечності з цього приводу, в судовому засіданні так і не було усунуто.
Крім того, відповідно до реєстру матеріалів кримінального провадження повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення отримано 23 квітня 2016 року о 11.00 годині. Відомості до ЄРДР внесено о 17.45 годині. В період з часу з 11.10 години до 13.15 години проводився огляд місця події.
За змістом статтей 214, 223, 237 КПК огляд є слідчою (розшуковою) дією, спрямованою на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні, яка проводиться в межах досудового розслідування кримінального провадження. Перед проведенням слідчої (розшукової) дії особам, які беруть у ній участь, роз'яснюються їх права і обов'язки, передбачені КПК, а також відповідальність, встановлена законом. Здійснення досудового розслідування до внесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань або без такого внесення не допускається _ і тягне за собою відповідальність, встановлену законом. У невідкладних випадках огляд місця події може бути проведений до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, що здійснюється негайно після огляду.
Підставою для проведення огляду місця події слугує інформація про вчинення кримінального правопорушення, зафіксована у певній процесуальній формі. Без наявності такої інформації проведення огляду місця події не допускається. А тому всі докази, що отримані в процесі огляду місця події, є недопустимими доказами.
Відповідно до ч. 4 ст.110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування.
Рішення слідчого, прокурора відповідно до ч.3 ст.110 КПК України приймаються у формі постанови, а оскільки обвинувальний акт є процесуальним рішенням прокурора, він повинен бути складений у формі постанови та містити постановляючу частину щодо висунення обвинувачення, проте прокурором та слідчим цих вимог закону не в повній мірі дотримано.
У відповідності до п. 5 ч.2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.
Формулювання обвинувачення відповідно до п. 2 ч. 3 ст.374 КПК України повинно складатися з обставин, які свідчать про наявність доведених даних про подію (час, місце, спосіб) кримінального правопорушення, форму вини, мотив і мету його вчинення, обставини, які впливають на ступінь тяжкості кримінального правопорушення тощо. У обвинувальному акті, врученому ОСОБА_16 , та направленому суду, формулювання обвинувачення дублює фактичні обставини справи.
Правова кваліфікація дій особи в обвинувальному акті повинна містити не тільки посилання на окрему статтю і частину цієї статті кримінального закону, а й точне формулювання у тому числі і об'єктивної сторони та кваліфікуючих ознак конкретного кримінального правопорушення.
Оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, в результаті повного, об'єктивного і всебічного їх дослідження в судовому засіданні, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_3 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, не знайшла свого підтвердження здобутими та дослідженими у ході розгляду справи доказами, а тому є недоведеною.
Так, у відповідності до положень ст. 62 Конституції України, винність особи повинна бути доведена у встановленому законом порядку.
Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях.
Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно ст. 129 Конституції України, ст. 7 КПК України, основними засадами судочинства в Україні - є верховенство права, законність, рівність усіх учасників судового розгляду перед законом і судом; повага до людської гідності.
Ухвалення судом вироку Іменем України є свідченням того, що саме держава Україна в особі суду надає правову оцінку особі та вчиненому нею діянню; вирок суду повинен бути ухвалений судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими та оціненими під час судового розгляду з точки зору їх належності, допустимості і достовірності; сукупність доказів повинна бути достатньою та взаємопов'язаною для прийняття законного, обґрунтованого вмотивованого судового рішення.
Норма ст. 370 КПК України визначає, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, ухваленим компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження.
Відповідно до ст. 373 КПК України, вирок - найважливіше процесуальне рішення суду першої і апеляційної інстанції, результат всієї передуючої його ухваленню процесуальної діяльності органів досудового розслідування в суду, акт правосуддя. Виправдувальний вирок - один із видів остаточного судового рішення, яким вмотивовано проголошується невинуватість обвинуваченого у вчиненні попередньо інкримінованого йому кримінального правопорушення, а також визначаються правові наслідки визнання особи виправданою.
Однією із правових підстав ухвалення виправдувального вироку є недоведеність вчинення кримінального правопорушення обвинуваченим.
З врахуванням норм ст. ст. 368, 370 КПК України, що регулюють застосування норм матеріального та процесуального права, з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених кримінальним процесуальним законом, суд, ухвалюючи вирок в даній справі, безпосередньо дослідивши під час судового розгляду та оцінивши з точки зору належності, допустимості і достовірності доказів, прийшов до висновку про невинуватість обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, що мала місце 23 квітня 2016 року о 10 годину 30 хвилин.
Відповідно до положень ст.ст. 84-85 КПК України, доказами у кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставини, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню; процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів; докази, будучи належними і допустимими, мають властивість слугувати засобами пізнання вчиненого злочину та обумовлюють ті об'єктивні зв'язки, які існують між ними і обставинами минулої події; відсутність такої взаємодії може свідчити лише про відсутність доказів.
Положення ст. 91 КПК України визначають обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, яке полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження, такі як подія кримінального правопорушення, винуватість обвинуваченого, обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, тощо.
Стаття 94 КПК України передбачає, що суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.
Згідно ч. 4 ст. 95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.
Суд, дослідивши у судовому засіданні докази, надані стороною обвинувачення, прийшов до висновку, що такі докази не довели вчинення обвинуваченим ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286КК України.
Так, суд при розгляді справи в межах оголошеного ОСОБА_3 обвинувачення, безпосередньо допитавши обвинуваченого, потерпілого, свідків, експерта, оглянувши документи, не оглядаючи речових доказів, один із яких - мотоцикл було втрачено потерпілим , дослідивши протоколи, документи та вивчивши всі матеріали кримінального провадження, висновки за результатами проведення експертиз різними експертними установами, заслухавши міркування і доводи прокурора, потерпілого, представника потерпілого, обвинуваченого, захисників обвинуваченого, приходить до переконання, що здобуті в судовому засіданні докази не підтверджують оголошеного ОСОБА_3 обвинувачення «поза розумним сумнівом».
Клопотань від державного обвинувача чи потерпілого і його представника адвоката, про додатковий збір, перевірку чи витребування додаткових доказів, крім уже тих, що заявлялися,були надані суду та були здобуті судом під час судового розгляду, не надходило.
В той же час, до закінчення судового слідства поступали клопотання від сторони захисту та обвинуваченого про проведення експертиз, та вказані клопотання було судом задоволено, однак, висновки, які були надані прокурором і які в подальшому були надані та поступили суду, не доводять поза розумним сумнівом винуватість особи ОСОБА_3 та у всіх вимогах експертів для проведення експертиз, вимагались для огляду транспортні засоби, які визнано на досудовому слідстві речовими доказами та один із яких, було втрачено потерпілих за не зрозумілих для суду умов та обставин, оскільки з відповідною заявою про крадіжку мотоцикла, в органи поліції він не звертався, відомості про це в ЄРДР не вносились, пояснити причину втрати речового доказу, зберігання якого покладалось на потерпілого, останній не зміг.
Таким чином, станом на день винесення ухвал про проведення експертиз, починаючи з винесення ухвали суду про доручення проведення такої експертизи Львівському НДІСМЕ, Київському НДІСМЕ, Тернопільському науково-дослідно експертно-криміналістичному центру МВС України такий речовий доказ, як мотоцикл марки «Днепр» моделі МТ-11 д.р.н. НОМЕР_2 - був втрачений потерпілим ОСОБА_9 та пред'явлений для огляду експертам, чи іншим учасникам справи, обвинуваченому, захисникам, суду, бути не міг, тому в свою чергу не міг бути використаний експертами, судом для доказу фактів чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження(ст. 98 КПК України) .
Суд обмежений у праві збору доказів вини обвинуваченого за власною ініціативою та, залишаючись об'єктивним і неупередженим, має створити необхідні умови для виконання сторонами їхніх процесуальних обов'язків та здійснення наданих їм прав, розглянути кримінальну справу і постановити відповідне рішення. Суд при розгляді кримінальних справ не вправі перебирати на себе функції обвинувачення чи захисту.
Відповідно до ст. 17 КПК України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.
Пункт 2 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод вимагає, щоб при здійсненні своїх повноважень судді відійшли від упередженої думки, що обвинувачений вчинив злочинне діяння, так як обов'язок доведення цього лежить на обвинуваченні та будь-який сумнів трактується на користь обвинуваченого (Рішення ЄСПЛ у справі «Барбера, Мессерує і Джабардо проти Іспанії»).
Відповідно до ч. 1 ст. 373 КПК України, виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що: вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа; кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим; в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.
Обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення. Такий обов'язок суду щодо забезпечення презумпції невинуватості і права на справедливий судовий розгляд, які передбачені ст. 62 Конституції України, поєднуються з такими ж положеннями ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, яка відповідно ратифікована 17 липня 1997 року Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції».
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» передбачено, що «при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду, як джерело права».
Так, у справі «Barberа, Messegu and Jabardo v. Spain» від 06 грудня 1998 р. (п. 146) Європейський Суд з прав людини встановив, що «принцип презумпції невинуватості вимагає, серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не розпочинали розгляд справи з упередженої думки, що підсудний вчинив злочин, який йому ставиться в вину, обов'язок доказування лежить на обвинуваченні, і будь-який сумнів має тлумачитися на користь підсудного». (Barberа, Messegu and Jabardo v. Spain, judgment of 6 December 1988, Series A no. 146, p. 33, § 77).
Оцінюючи в сукупності досліджені під час судового розгляду докази з точки зору достатності та взаємозв'язку і приймаючи до уваги, що інших доказів, які б беззаперечно, без сумніву, доводили вину обвинуваченого ОСОБА_3 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, стороною обвинувачення, після опитування щодо бажання доповнити судовий розгляд, надано не було, а тому суд вважає, що пред'явлене ОСОБА_3 обвинувачення не доведено в судовому засіданні «поза розумним сумнівом» в розумінні практики ЄСПЛ та Конвенції, а усі припущення й сумніви стосовно доведеності вини обвинуваченого суд тлумачити на його користь.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, про необхідність постановлення відносно обвинуваченого ОСОБА_3 виправдувального вироку, оскільки не доведено, що в діяннях обвинуваченого є склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Питання розподілу процесуальних витрат на залучення експертів для проведення різного роду судових експертиз, судом не вирішується, оскільки ч. 2 ст. 124 КПК України передбачено стягнення тільки з обвинуваченого витрат на залучення експерта у разі ухвалення саме обвинувального вироку, а витрати за залучення стороною обвинувачення експертів в порядку визначеному ч. 2ст. 122 КПК України здійснюється за рахунок коштів, які цільовим призначенням виділяються цим установам з Державного бюджету України.
Долю речових доказів по справі необхідно вирішити у відповідності із вимогами ст. 100 КПК України.
Оскільки речовий доказ - мотоцикл втрачений потерпілим ОСОБА_9 - в цій частині питання щодо долі речового доказу, суд вирішити не може.
Цивільний позов не заявлявся.
Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_3 не обирався.
Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувалися
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (1950 р.), ст. ст. 62, 129 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини», ст. ст. 7, 17 КПК України, ст. ст. 368, 370, 373, 374, 377 КПК України, суд, -
Визнати ОСОБА_3 невинуватим у пред'явленому обвинуваченні за ч. 2 ст. 286 КК України та виправдати його за недоведеністю вини.
Поновити ОСОБА_3 у правах, обмежених під час кримінального провадження.
Витрати на залучення експертів під час здійснення досудового розслідування та судового розгляду - покласти за рахунок держави.
Речовий доказ: автомобіль ВАЗ 2106 д.р.н. НОМЕР_1 з причепом - залишити у власності ОСОБА_3 .
Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_3 не обирався.
Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувалися.
Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його нене скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.
На вирок можуть бути подані апеляції до Тернопільського апеляційного суду через Чортківський районний суд протягом 30 днів з часу його оголошення.
Інші учасники кримінального провадження мають право отримати копію вироку в суді.
Суддя:/підпис/
Копія вірна
Вирок набрав законної сили "___" ________________ 202__р.
Оригінал вирока знаходиться в матеріалах справи № 608/1648/16-к, яка зберігається в архіві Чортківського районного суду Тернопільської області.
Суддя: ОСОБА_1
Копію вироку видано "_____"____________202__р.
Секретар: