Справа №:755/9624/21
Провадження №: 2/755/4992/21
"24" червня 2021 р. Суддя Дніпровського районного суду м. Києва САВЛУК Т.В., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визначення порядку користування житловим приміщенням,-
До Дніпровського районного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визначення порядку користування житловим приміщенням.
Відповідно до ч. 1, 2 статті 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. (ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України)
Відповідно до прохальної частини позовної заяви, ОСОБА_1 пред'явила позов до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,з вимогами: «визначити порядок користування квартирою, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , виділивши у користуванні позивача одну ізольовану кімнату найменшої площі, або будь-яку із трьох наявних ізольованих кімнат, яку суд визнає за можливе виділити у користування позивача, площі загального користування визначити як місця спільного користування, залишивши інші кімнати у користуванні відповідача»
За змістом ч. 1 ст. 42 Цивільного процесуального кодексу України, у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи.
Учасники справи як суб'єкти цивільних процесуальних правовідносин наділені відповідною юридичною заінтересованістю, що визначає їх правовий статус при розгляді й вирішенні цивільної справи.
Так, у відповідності до ч. 1 Цивільного процесуального кодексу України, сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.
Сторони це особи, між якими виник спір про право, який є предметом розгляду та вирішення судом, які мають відповідну юридичну заінтересованість та наділені цивільною та цивільно-процесуальною право- і дієздатністю.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачами по даній справі було зазначено ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , тобто неповнолітні особи.
У відповідності із вимогами ч.1 ст.47 ЦПК України здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи.
Неповнолітні особи віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років, а також особи, цивільна дієздатність яких обмежена, можуть особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді у справах, що виникають з відносин, у яких вони особисто беруть участь, якщо інше не встановлено законом. Суд може залучити до участі в таких справах законного представника неповнолітньої особи або особи, цивільна дієздатність якої обмежена (ч.2 ст.47 ЦПК України).
Оскільки діючим законодавством не передбачено можливість дитини особисто здійснювати цивільні процесуальні права, тому для вирішення заявлених позивачем вимог необхідно було зазначити в суб'єктному складі законного представника, який діє в інтересах неповнолітнього відповідача.
Законними представниками є батьки, усиновителі, батьки-вихователі, прийомні батьки, патронатні вихователі, опікуни, піклувальники, представники закладів, інші особи, які виконують функції опікунів і піклувальників (МВС, Наказ "Про затвердження Інструкції з організації роботи підрозділів кримінальної міліції у справах дітей" від 19.12.2012 N 1176).
Стаття 61 ЦК України визначає, що орган опіки та піклування встановлює опіку над малолітньою особою та піклування над неповнолітньою особою, крім випадків, встановлених частинами першою та другою статті 60 цього Кодексу.
Стаття 60 ЦК України визначає, що суд встановлює опіку над малолітньою особою, якщо при розгляді справи буде встановлено, що вона позбавлена батьківського піклування, і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування. Суд встановлює піклування над неповнолітньою особою, якщо при розгляді справи буде встановлено, що вона позбавлена батьківського піклування, і призначає піклувальника за поданням органу опіки та піклування.
На виконання ухвали позивачу необхідно визначити суб'єктний склад сторін, вірно сформувати свої позовні вимоги у відповідності до кола осіб, та викласти позовну заяву у новій редакції, та надати копії позовної заяви у відповідності до кількості відповідачів, які позивач визначить у позовній заяві.
У відповідності до ст. 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Відповідно до п. п. 4, 5 ч. 3ст. 175 Цивільного процесуального кодексу України, в позовній заяві повинні бути зазначені - зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
В роз'ясненнях, які містяться в Постанові Пленуму Верховного Суду України N 2 від 12.06.2009 р. «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» зазначено, що суди мають звертати особливу увагу, зокрема, на те, що у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.
Зміст позовних вимог - це певна форма захисту, яку просить позивач від суду. Під підставами позову, як вказує Верховний суд України, слід розуміти обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги. Виклад обставин та підстав також необхідний для визначення тотожності позову, захисту відповідача від позову, зміни позову позивачем і, найголовніше, - для визначення предмета доказування по даній справі.
Виходячи з предмету позову позивач має подати належні докази, які підтверджують протиправні дії відповідачів щодо чинення перешкод у користуванні квартирою іншим особам (власником житла та/або зареєстрованим в квартирі особам).
Відповідно до роз'яснень, викладених в постанові Пленуму Верховного Суду України від 04 жовтня 1991 року № 7 «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності на житловий будинок», виділ частки в натурі (поділ будинку) може мати місце за наявності технічної можливості виділення кожній із сторін відокремленої частини будинку із самостійним виходом (квартири), яка відповідає розміру їх часток у приватній власності або наявності технічної можливості переобладнання будинку в ізольовані квартири. У тих випадках, коли для поділу необхідне переобладнання або перепланування будинку він провадитьсяза наявності на це дозволу виконавчого комітету місцевої ради(ст. 152 ЖК України).
Відповідно до мотивувальної частини позовної заяви, позивач зазначила, що квартира АДРЕСА_2 , складається з трьох житлових кімнат, має загальну площу 133,8 кв.м., житлову площу 60,1 кв.м., однак позивачем не долучено належних документ який містить план квартири та в якому чітко вказані особливості та характеристики житла, оскільки даний документ є невід'ємною частиною за для вирішення питання щодо визначення порядку користування ізольованих кімнат, яка відповідає розміру їх часток у приватній власності.
Крім того, позивачу необхідно правильно визначити зміст позовних вимог, оскільки позивач звертається до суду з позовом про встановлення порядку користування майном, при цьому, не зазначає яку саме ізольовану кімнату, та якою житловою площею просить виділити ізольовану кімнату за кожним співвласником спірної квартири.
На виконання ухвали позивачу необхідно викласти позовну заяву у новій редакції, та надати копії позовної заяви у відповідності до кількості відповідачів та третіх осіб.
Недотримання обов'язкових вимог до змісту заяви є перешкодою до відкриття провадження у справі.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких-не допустити судовий процес у безладний рух. Право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
У зв'язку з наведеним, вимога суду про усунення недоліків заяви не є порушенням права на справедливий судовий захист.
Крім того, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до ч.1 ст. 185 Цивільного процесуального кодексу України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин, суд приходить до висновку, про наявність підстав для залишення позовної заяви без руху та надати строк позивачу для усунення зазначених в ухвалі недоліків, оскільки позовна заява не відповідає вимогам процесуального закону.
На підставі викладеного та керуючись статями 4, 175, 177, 185 Цивільного процесуального кодексу України, суддя,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визначення порядку користування житловим приміщенням, - залишити без руху.
Надати можливість позивачу виправити недоліки в строк не більше ніж десять днів з дня отримання позивачем ухвали, про що у вказаний термін надати суду документальні підтвердження.
Попереджаю, що у разі невиконання вимог суду щодо усунення вказаних недоліків, Ваша заява буде вважатись неподаною та підлягає поверненню.