Справа № 552/3381/21
25.06.2021 м. Полтава
25.06.2021 року слідчий суддя Київського районного суду м. Полтави ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , перекладача ОСОБА_5 , затриманого ОСОБА_6 , розглянувши клопотання заступника керівника Полтавської обласної прокуратури ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою для забезпечення видачі особи (екстрадиційний арешт) в порядку ст. 584 КПК України до ОСОБА_6 (російською мовою - ОСОБА_6 , англійською ОСОБА_8 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Туймази, Башкортостанської АРСР, громадянина Російської Федерації, документованого посвідкою на тимчасовое проживання в Україні № НОМЕР_1 , виданої 07.05.2021 року, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого, -
Заступник керівника Полтавської обласної прокуратури звернувся в Київський районний суд м. Полтави з клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою для забезпечення видачі особи (екстрадиційний арешт) строком на 60 діб до вирішення Офісом Генерального прокурора питання про видачу ОСОБА_6 та фактичну передачу до Російської Федерації.
В клопотанні вказував, що 26.05.2021 року о 13 год. 00 хв. в м. Кременчуці Полтавської області біля будинку, 51-г по вул. Велика Набережна співробітниками УКР ГУНП в Полтавській області в порядку ст. ст. 208, 582 КПК України затримано громадянина Російської Федерації ОСОБА_6 , який в базі даних «Інтерпол» є як особа зі статусом «Розшук» та перебуває у міжнародному розшуку («червона картка» Інтерполу №2021/7560) із характером завдання затримання і арешт.
Корнєв ОСОБА_9 (російською мовою - ОСОБА_6 , англійською мовою - ОСОБА_8 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Туймази, Башкирської АРСР, громадянин Російської Федерації, зареєстрований АДРЕСА_2 , документований посвідкою на тимчасове проживання в Україні № НОМЕР_1 , орган видачі 5302, виданої 07.05.2021, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Особу затриманого громадянина Російської Федерації ОСОБА_6 встановлено за посвідкою на тимчасове проживання в Україні № НОМЕР_1 , виданої 07.05.2021.
Під час затримання, ОСОБА_6 , вказав, що з приводу його затримання він нічого заявити не має.
Ухвалою слідчого судді Крюківського районного суду м. Кременчука від 28.052021 до громадянина Російської Федерації ОСОБА_6 застосовано тимчасовий арешт строком на 40 діб та поміщено до Державної установи «Полтавська установа виконання покарань (№ 23)».
У відповідності до статті 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Статтею 19 Закону України «Про міжнародні договори України» від 29.06.2004 визначено, що «чинні міжнародні договори України застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства». Якщо міжнародним договором України, який набрав чинності в установленому законом порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору.
Правовідносини між Україною та Російською Федерацією щодо видачі (екстрадиції) осіб регламентуються Європейською конвенцією про видачу правопорушників, 1957 року, додатковими протоколами до неї, Конвенцією про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах, 1993 року, додатковим протоколом до неї, 1997 року, які є чинними для обох держав.
У відповідності до ст. 92 Закону України «Про прокуратуру» органи прокуратури згідно з міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, та кримінальним процесуальним законодавством України здійснюють співробітництво з компетентними органами інших держав з питань проведення процесуальних дій при розслідуванні кримінальних правопорушень, видачі осіб, які їх вчинили, перейнятті кримінального провадження та з інших питань, передбачених такими договорами.
Статтею 574 КПК України визначено, що центральним органом України щодо видачі (екстрадиції) підозрюваних, обвинувачених у кримінальному провадженні під час досудового розслідування є Офіс Генерального прокурора.
15.06.2021 Генеральна прокуратура Російської Федерації звернулась до Офісу Генерального прокурора відповідно до положень Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах, 1993 року із запитом щодо видачі (екстрадиції) ОСОБА_6
22.06.2021 до Полтавської обласної прокуратури з Офісу Генерального прокурора надійшла належним чином завірена центральним органом України копія запиту компетентного органу Російської Федерації про видачу (екстрадицію) ОСОБА_6 для притягнення до кримінальної відповідальності, з відповідним дорученням стосовно проведення екстрадиційної перевірки та вжиттям заходів щодо застосування до нього екстрадиційного арешту.
Відповідно до наданих російською стороною документів ОСОБА_6 є громадянином Російської Федерації.
17.07.2018 другим відділом СЧ по РОПД СУ УВСв ТиНАО ГУ МВС Росії в м. Москва порушено кримінальну вправу №11801450011000297 за ознаками п. п. «а», «б» ч. 4 ст. 162 КК РФ, за фактом розбійного нападу на ОСОБА_10 , вчиненого організованою групою в особливо великому розмірі.
15.09.2020 слідчим винесено постанову про притягнення ОСОБА_6 в якості обвинуваченого по кримінальній справі №11801450011000297 у вчинені злочину, передбаченого п. п. «а», «б» ч. 4 ст. 162 КК РФ та в цей же день постанову про обрання відносно нього міри запобіжного заходу у вигляді підписки про невиїзд.
Так, ОСОБА_6 обвинувачується у тому, що він діючи у складі організованої групи у період з 28.05.20198 по 17.07.2018, разом з іншими особами, маючи злочинний умисел, направлений на напад з метою заволодіння чужого майна незаконно проник в будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , після чого застосувавши насильство, небезпечне для життя та здоров'я по відношенню до ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , при цьому погрожуючи предметом схожим на ніж, відкрито викрав майно та грошові кошти, які належали ОСОБА_10 , ОСОБА_12 та ОСОБА_11 на загальну суму 11036610 російських рублів, після чого з викраденим зникли, розпорядились ним на власний розсуд.
Постановою від 16.09.2020 ОСОБА_6 оголошений в федеральний, а 30.12.2020 в міжнародний розшук.
Постановою судді Пресненського районного суду м. Москва, Російської Федерації від 20.11.2020 ОСОБА_6 обрано міру запобіжного заходу за вчинення злочину, передбаченого п. п. «а», «б» ч. 4 ст. 162 КК РФ у вигляді тримання під вартою.
Згідно курсу Національного банку України, станом на 17.07.2018, 10 російських рублів коштували 4,2096 українські гривні. Таким чином, при конвертації валют станом на вказану дату 11036610 російських рублів коштували 464597135 гривні.
У порівнянні з законодавством України про кримінальну відповідальність, злочин вчинений на території Російської Федерації відповідає ч. 4 ст. 187 КК України (кваліфікуючими ознаками якого є розбій, поєднаний з проникненням у житло, спрямований на заволодіння майном в особливо великих розмірах, вчинений організованою групою), санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від восьми до п'ятнадцяти років з конфіскацією майна, а тому є екстрадиційним.
При цьому, злочин, передбачений ч. 4 ст. 187 КК України відповідно до ст.ст. 12, 49 КК України відноситься до категорії «особливо тяжких злочинів».
Строки давності притягнення особи до відповідальності за вказані діяння згідно ст. 49 КК України не минули.
Згідно висновку УДМС України в Полтавській області від 07.04.2021 ОСОБА_6 відповідно до Закону України «Про громадянство» не є громадянином України.
За інформацією УІАП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_6 раніше судимий: вироком Автозаводського районного суду м. Кременчука від 24.01.2000 за ст. ст. 86-1, 215-3 ч. 3, 222 ч. 1, 89 ч.1, 194 ч. 3, 42 КК України на 11 років позбавлення волі з конфіскацією усього майна, звільнений 07.03.2006 умовно достроково на 1 рік 7 місяців 6 днів; вироком Деснянського районного суду м. Києва від 11.06.2013 за ст. 187 ч. 4 КК України на 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна, звільнений 07.12.2017 по відбуттю строку покарання.
На даний час до кримінальної відповідальності на території України не притягається.
В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та просив слідчого суддю його задовольнити.
Затриманий ОСОБА_6 та його адвокат в судовому засіданні прохали обрати ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту.
ОСОБА_6 категорично відмовився від надання згоди на видачу (екстрадицію) його до РФ для застосування процедури видачі (екстрадиції) у спрощеному порядку. Пояснив, що злочини на території РФ не скоював та не вважає себе винним, обвинувачення відносно нього є сфабрикованим та надуманим.
Окрім того захисник вказував на те, що відсутні підстави для обрання ОСОБА_6 міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, немає доказів його у вчиненні злочину на території Російської Федерації, запитуваною стороною не надано усіх необхідних документів, передбачений у ст.. 575 КПК України.
Слідчий суддя заслухавши сторони та перевіривши надані матеріали клопотання приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст. 584 КПК України після надходження запиту компетентного органу іноземної держави про видачу особи за дорученням або зверненням центрального органу України прокурор звертається з клопотанням про її екстрадиційний арешт до слідчого судді за місцем тримання особи під вартою, екстрадиційний арешт застосовується до вирішення питання про видачу особи (екстрадицію) та її фактичної передачі, але не може тривати більше дванадцяти місяців. Основною умовою видачі (екстрадиції) особи іншій держави є її тримання під вартою на підставі рішення суду.
Статтею 9 Конституції України передбачено, що чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Закон України „Про міжнародні договори України" від 29.06.2004 року , у ст.19 повторює цю норму Конституції і додатково визначає, що „чинні міжнародні договори України застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства".
Правовідносини між Україною та Російською Федерацією щодо видачі (екстрадиції) осіб регламентуються Європейською конвенцією про видачу правопорушників, 1957 року, додатковими протоколами до неї, Конвенцією про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах, 1993 року, додатковим протоколом до неї, 1997 року, які є чинними для обох держав.
ОСОБА_6 утримується під вартою в Державній установі «Полтавська установа виконання покарань (№ 23)», що знаходиться на території Київського району м. Полтави.
Запобіжній захід у виді тримання під вартою для забезпечення видачі особи (екстрадицію) застосовується до вирішення питання про видачу особи (екстрадицію) та її фактичної передачі, але не може тривати більше дванадцяти місяців (ч. 10 ст. 584 КПК України).
У п. 8 ст. 585 КПК України визначено, що при розгляді клопотання слідчий суддя не досліджує питання про винуватість та не перевіряє законність процесуальних рішень, прийнятих компетентними органами іноземної держави у справі стосовно особи, щодо якої надійшов запит про видачу.
22.06.2021 року до Полтавської обласної прокуратури з Офісу Генерального прокурора надійшла належним чином завірена центральним органом України копія запиту, із додатками, компетентного органу Російської Федерації про видачу (екстрадицію) ОСОБА_6 для притягнення до кримінальної відповідальності з відповідним дорученням стосовно проведення екстрадиційної перевірки та вжиттям заходів щодо застосування до нього екстрадиційного арешту.
Вимога про видачу повинна містити: а) найменування запитуваної установи; б) опис фактичних обставин діяння і текст закону запитуваної Договірної сторони, на підставі якого це діяння визнається злочином; в) прізвище, ім'я, по батькові особи, що підлягає видачі, її громадянство, місце проживання або перебування, по можливості опис зовнішності й інших відомостей про особу; г) зазначення розміру збитку, заподіяного злочином.
Згідно ст.. 575 КПК України передбачено порядок підготовки документів та направлення запитів. Клопотання про видачу особи в Україну готує слідчий, прокурор, який здійснює нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування, або суд, який розглядає справу чи яким ухвалено вирок, з дотриманням вимог, передбачених цим Кодексом та відповідним міжнародним договором України.
Згідно ч. 2 ст. 29 Конституції України ніхто не може бути заарештований або утримуватися під вартою не інакше як за вмотивованою постановою суду і тільки на підставі і в порядку встановленому законом.
Будь-яких обставин, які гарантують запобігання втечі особи та забезпечення у подальшому її видачі, не виявлено. Так, ОСОБА_6 є громадянином іноземної держави, тривалий час перебуває у міжнародному розшуку, обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину у складі організованої групи. Має усталені соціальні зв'язки на території України, ОСОБА_6 одружений та працевлаштований в місті Кременчук Полтавської області..
Приймаючи до уваги відомості про ухилення особи від правосуддя у запитуючій стороні, тяжкість покарання, що загрожує особі в разі засудження (від 8 до 15 років позбавлення волі), виходячи з обставин, встановлених під час заявленого кримінального правопорушення, положень закону України про кримінальну відповідальність і усталеної судової практики, віку та стану здоров'я особи, видача якої запитується, відповідно до ст. 585 КПК України підстав для застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу не пов'язаного із триманням під вартою, для забезпечення видачі особи на запит іноземної держави, не вбачається.
Крім цього, основною і єдиною умовою видачі (екстрадиції) особи іншій держави є її тримання під вартою (екстрадиційний арешт) на підставі рішення суду.
Полтавською обласною прокуратурою за дорученням центрального органу України розпочата та проводиться екстрадиційна перевірка обставин, що можуть перешкоджати видачі особи.
На даний час підстави, які б перешкоджали видачі ОСОБА_6 до Російської Федерації не встановлені.
Також, згідно повідомлення Інтерполу та червоної картки на затриману особу, останній розшукується із характером завдання затримання і арешт, відносно нього російським судом вже застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
З огляду на викладене, керуючись Конституцією України, Європейською конвенцією про видачу правопорушників 1957 року, Конвенцією про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах.
Відповідно до ст.197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати 60 діб.
Враховуючи вищевикладені обставини та приймаючи до уваги вимоги ст.197, 584 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку про задоволення клопотання.
На підставі викладеного, керуючись ст. 1,2 Європейської конвенції про видачу правопорушників та ст. 584 КПК України слідчий суддя,
Клопотання заступника керівника Полтавської обласної прокуратури ОСОБА_7 задовольнити.
Застосувати до громадянина Російської Федерації ОСОБА_6 ( ОСОБА_8 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою для забезпечення видачі особи (екстрадиційний арешт) строком на 60 діб до вирішення Офісом Генерального прокурора питання про його видачу та фактичну передачу до Російської Федерації до 23 серпня 2021 року включно.
Упродовж екстрадиційного арешту утримувати ОСОБА_6 ( ОСОБА_8 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 у Державній установі «Полтавська установа виконання покарань (№ 23)».
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1