Справа №345/3613/20
Провадження № 2/345/50/2021
23.06.2021 р. м. Калуш
Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючої судді Кулаєць Б.О.,
за участю секретаря судового засідання Заткальницької Н.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Калуші в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини,
Стислий виклад позицій сторін:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просить стягувати з відповідача ОСОБА_2 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі по 2500 грн. щомісячно, до досягнення ним повноліття та вирішити питання про стягнення судових витрат.
Свої вимоги мотивує тим, що з відповідачем по справі перебували у зареєстрованому шлюбі, який згідно рішення Калуського міськрайонного суду від 13.10.2017 розірвано. Від шлюбу народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає з нею та знаходиться на її повному утриманні. З часу розірвання шлюбу між ними стосунків, відповідач перестав брати участь у вихованні дитини та не надає добровільно матеріальної допомоги на його утримання. Він фізично здоровий, має мінливий дохід, інших утриманців не має. Їй одній важко утримувати сина, а тому вона змушена звернутися до суду з даним позовом.
Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії у справі:
Ухвалою суду від 13.10.2020 відкрито провадження у справі, призначено відкрите судове засідання за участю сторін в порядку спрощеного провадження, встановлено відповідачу строк п'ятнадцять днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання заяви із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та відзиву на позов.
30.10.2020 через канцелярію суду відповідачем подано відзив.
Ухвалою суду від 07.12.2020 провадження у справі №345/3613/20 зупинено до набрання законної сили судовим рішенням по цивільній справі №345/3870/20.
11.06.2021 через канцелярію суду позивачем подано заяву про відновлення провадження у вказаній справі.
Ухвалою суду від 11.06.2021 поновлено провадження у цивільній справі № 345/3613/20.
23.06.2021 позивачка через канцелярію суду подала письмову заяву про проведення судового засідання у її відсутності, позов підтримала повністю та просить задовольнити.
У відповідності до відзиву, який подано відповідачем 30.10.2020 ним зазначено, що в разі підтвердження його батьківства, за результатами розгляду його позову до позивачки про виключення запису про батька з актового запису про народження дитини, просить частково задоволити позов позивачки про стягнення аліментів та постановити рішення про стягнення з нього аліментів на утримання сина ОСОБА_4 в розмірі 1200,00 гривень щомісячно. Зазначає, що він на даний час ніде не працює, в нього відсутній постійний заробіток і він немає можливості влаштуватися на постійну роботу. Вважає завищеною суму, яку вимагає позивачка на утримання дитини, оскільки син на даний час перебуває на карантині, не відвідує жодного гуртка. Розгляд справи просив проводити без його участі.
Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Таким чином, виходячи з поданих заяв, судом розглядається справа за наявними доказами у відсутності сторін без фіксування звукозаписувальним технічним засобом.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин:
Судом встановлено, що сторони перебували у шлюбі, який згідно з рішенням Калуського міськрайонного суду від 13.10.2017 розірвано, що стверджується копією рішення у справі №345/2024/17 (а.с.4).
Від шлюбу народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що свідчить свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 від 13.12.2018 (а.с.3).
Як вбачається з довідки виконавчого комітету Калуської міської ради ЦНАП за №17092 від 07.10.2020, про склад сім'ї неповнолітній син ОСОБА_4 проживає разом з матір'ю ОСОБА_1 (а.с. 5).
Таким чином, між сторонами виник спір щодо участі батька в утриманні їхнього неповнолітнього сина.
Оцінка суду:
врахувавши позицію позивачки, висловлену в її позовній заяві, та позицію відповідача, вказану у відзиві на позов, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, необхідний для її фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку. Батьки несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Ст. 180 СК України передбачено, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно з ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Ст.183 СК України визначено, що у випадку, коли платник аліментів має нерегулярний дохід, частину доходу отримує в натурі, або за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача, може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
У відповідності до вимог ч.3 ст.12, ч.1 ст. 81 ЦПК України - кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень , крім випадків, встановлених цим Кодексом.
З часу розлучення між сторонами по справі склалися неприязні стосунки, що привело до припинення між ними сімейних відносин, розпаду їх сім'ї, їхній син проживає разом з матір'ю та перебуває на її утриманні. Відповідач на даний час офіційно не працює та має мінливий розмір доходу.
Відповідно до положень ст.141 СК України, мати і батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебувають вони у шлюбі між собою.
Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого ч.5 ст.157 цього Кодексу.
Таким чином, суд приходить до переконання, що оскільки утримання неповнолітньої дитини є обов'язком обох батьків, а відповідач ОСОБА_1 добровільно не надає в достатній мірі матеріальну допомогу, хоча може та зобов'язаний її надавати, позов ОСОБА_1 про стягнення аліментів підлягає до часткового задоволення.
Суд вважає доведеними доводи позивачки про те, що син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає з нею. Розмір утримання, якого потребує дитина, постійно зростає, доходів позивача не вистачає для того, щоб забезпечити нормальні умови його життя, розвитку та харчування.
На сьогоднішній день відповідач не надає жодних коштів на утримання дитини та відмовляється добровільно сплачувати аліменти у мінімальному гарантованому розмірі, встановленому законом.
Державою встановлюється мінімальна та максимальна сума аліментів, перша з яких становить 50% від прожиткового мінімуму, визначеного для дітей відповідної вікової категорії.
Відповідно до ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" установлено у 2021 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць, зокрема, для дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня 2021 року - 2395 гривень.
Від відповідача надійшла заява про часткове визнання позову в розмірі 1200,00 грн.
Позивачка просить стягувати з відповідача аліменти, які забезпечать регулярне щомісячне утримання дитини та вказує щомісячну суму аліментів, яку слід стягнути з відповідача 2500 грн. щомісячно на дитину, проте не обґрунтовує вказаний розмір, не надає доказів, які б підтверджували можливість відповідача сплачувати аліменти саме в такому розмірі.
Тому, враховуючи матеріальне становище дитини, матеріальне становище сторін по справі, інші обставини справи, суд приходить до висновку, що справедливими та розумними, необхідними та достатніми для забезпечення гармонійного розвитку дитини буде стягнення аліментів з відповідача у твердій грошовій сумі в розмірі 2000,00 гривень.
Беручи до уваги викладене, суд приходить до переконання, що позов слід задовольнити частково.
Розподіл судових витрат між сторонами:
згідно з положеннями ст. 141 ЦПК України, Закону України «Про судовий збір», зважаючи на те, що позивачка була звільнена від сплати судового збору при поданні даного позову до суду, судовий збір в розмірі 908,00 грн. слід стягнути з відповідача на користь держави.
Відповідно до ч.2 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.
З матеріалів справи вбачається, що 08.10.2020 ОСОБА_1 уклала з адвокатом Перегінець Д.М. договір про надання правової допомоги та сплатила визначену договором вартість послуг в загальній сумі 800,00 грн., що підтверджено квитанцією №522 від 08.10.2020 (а.с. 11).
За таких обставин суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача слід стягнути 800 грн. витрат за надання правничої допомоги.
На підставі викладеного, ст.ст. 3, 27 Конвенції про права дитини, ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», ст.ст. 180, 181, 182, 184 Сімейного кодексу України, ст.ст. 258, 259, 264, 265, 268, 289, 430 ЦПК України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягувати з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі в розмірі по 2000,00 (дві тисячі) гривень щомісячно до його повноліття.
Стягнення аліментів розпочати з 08.10.2020.
Рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає обов'язковому негайному виконанню.
Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 840,80 гривень (вісімсот сорок гривень 80 копійок), перерахувавши вказану суму стягувачу Державній судовій адміністрації України.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 800 (вісімсот) гривень за надання професійної правничої допомоги.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Івано-Франківського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його складення.
Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.
Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_2 , жителька АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП - НОМЕР_3 , житель АДРЕСА_2 , не працюючого.
Cуддя: