Справа № 686/32867/19
Провадження № 22-ц/4820/826/21
23 червня 2021 року м. Хмельницький
Хмельницький апеляційний суд у складі колегії
суддів судової палати з розгляду цивільних справ
Ярмолюка О.І. (суддя-доповідач), Гринчука Р.С., Янчук Т.О.,
секретар судового засідання Журбіцький В.О.,
з участю представника позивача ОСОБА_1 ,
представниці відповідача Діхтярук А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про стягнення недоотриманих сум пенсії в порядку спадкування за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 4 грудня 2020 року,
встановив:
1.Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2019 року ОСОБА_2 звернувся до суду з уточненим у подальшому позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (далі - УПФ) про стягнення недоотриманих сум пенсії в порядку спадкування.
ОСОБА_2 зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його матір, ОСОБА_3 , внаслідок чого відкрилася спадщина на суми неотриманої нею пенсії. Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 25 лютого 2019 року, виданого Першою Хмельницькою державною нотаріальною конторою, позивач успадкував 33 108 грн 74 коп. пенсії ОСОБА_3 , із яких УПФ виплатило йому 32 019 грн 34 коп. Інша частина пенсії: 17 834 грн 65 коп. - за період з 1 серпня 2014 року до 23 лютого 2016 року; 1 089 грн 40 коп. - за період з 24 лютого 2016 року до 31 липня 2018 року, - залишається невиплаченою.
За таких обставин ОСОБА_2 просив суд стягнути з УПФ на свою користь у порядку спадкування 18 924 грн 05 коп. недоотриманої ОСОБА_3 пенсії.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 4 грудня 2020 року позов задоволено.
Стягнуто з УПФ на користь ОСОБА_2 недоотриману пенсію ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , за період з 1 серпня 2014 року по 23 лютого 2016 року в сумі 17 834 грн 65 коп. та недоплачений розмір пенсії згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 25 лютого 2019 року (за період з 24 лютого 2016 року по 31 липня 2018 року) в розмірі 1 089 грн 40 коп., судові витрати в сумі 768 грн 40 коп., а всього - 19 692 грн 45 коп.
Суд виходив з того, що ОСОБА_2 як спадкоємець першої черги за законом у встановленому порядку прийняв спадщину після смерті матері, тому він набув право на отримання нарахованої, але не виплаченої суми пенсії без обмеження будь-яким строком.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
В апеляційній скарзі УПФ просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову в позові посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Апеляційна скарга мотивована тим, що нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до звернення за отриманням пенсії. Оскільки ОСОБА_2 звернувся до УПФ з відповідними документами щодо виплати недоотриманої ОСОБА_3 пенсії лише 25 лютого 2019 року, то виплата йому цієї пенсії здійснена за період з 24 лютого 2016 року по 31 липня 2018 року у розмірі 32 019 грн 34 коп. Суд першої інстанції не врахував норми чинного законодавства, не дав належної оцінки зібраним доказам і дійшов помилкового висновку про обґрунтованість позову.
Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи
ОСОБА_2 подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, указуючи на його законність та обґрунтованість.
2.Мотивувальна частина
Позиція суду апеляційної інстанції
Частинами 1, 2, 5 статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону оскаржуване рішення суду не відповідає.
Заслухавши учасників судового процесу та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.
Суд першої інстанції не в повній мірі з'ясував обставини, якими обґрунтовувалися позовні вимоги та заперечення сторін і не дав належної оцінки зібраним доказам.
У зв'язку з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, та порушенням норм процесуального права оскаржуване рішення в частині розміру недоотриманої пенсії та судового збору слід змінити.
Встановлені судами першої та апеляційної інстанції обставини
ОСОБА_2 є сином ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . На час смерті ОСОБА_3 проживала у смт. Ясенівський, м. Ровеньки, Луганської області, на території якого органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.
З 1 серпня 2014 року до дня смерті ОСОБА_3 не отримувала пенсію за віком, яка нараховувалася їй органами Пенсійного фонду України.
Внаслідок смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина на неотримані нею суми пенсії. ОСОБА_2 прийняв цю спадщину в установленому порядку, звернувшись 13 серпня 2018 року до нотаріуса з відповідною заявою.
25 лютого 2019 року Перша Хмельницька державна нотаріальна контора видала ОСОБА_2 свідоцтво про право на спадщину за законом (зареєстровано в реєстрі за №1-555), згідно якого позивач успадкував 33 108 грн 74 коп. недоотриманої ОСОБА_3 пенсії за період з 21 січня 2016 року до 31 липня 2018 року.
23 березня 2019 року УПФ виплатило ОСОБА_2 недоотриману ОСОБА_3 пенсію за період з 24 лютого 2016 року до 31 липня 2018 року у розмірі 32 019 грн 34 коп.
За період з 1 серпня 2014 року до 23 лютого 2016 року ОСОБА_3 була нарахована та невиплачена пенсія за віком у розмірі 17 834 грн 65 коп.
Застосовані норми права
Статтями 1216, 1217 ЦК України встановлено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.
У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (ст. 1261 ЦК України).
В силу ч. 1 ст. 1268 ЦК України слідує, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Згідно з ч. 1 ст. 1269, ч. 1 ст. 1270 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Із положень ч. 1 ст. 1227 ЦК України слідує, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Як передбачено ст. 52 Закону України від 9 липня 2003 року №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV), сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім'ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали. Члени сім'ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі відсутності членів сім'ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі незвернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, входить до складу спадщини.
Відповідно до ст. 46 Закон №1058-IV нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. Нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції
Спадщиною є сукупність прав та обов'язків, які в разі смерті фізичної особи (спадкодавця) переходять від нього до інших осіб (спадкоємців). Об'єктом спадкування можуть бути лише права та обов'язки, які належали спадкодавцеві на момент його смерті. Право на спадщину переходить лише до спадкоємців, які прийняли спадщину в установленому порядку. У разі неприйняття спадщини спадкоємцями за заповітом право на спадкування виникає у спадкоємців за законом почергово.
Діти спадкодавця відносяться до спадкоємців першої черги за законом.
Суми пенсії, які не були одержані спадкодавцем за життя, входять до складу спадщини за сукупності наступних умов: спадкодавець за життя мав право на їх одержання та не реалізував це право; після смерті спадкодавця відсутні члени його сім'ї (або їх неможливо встановити). Водночас, якщо вина пенсіонера у неотриманні нарахованих сум пенсії відсутня, то ці суми виплачуються спадкоємцям за минулий час без обмеження будь-яким строком.
Зібрані докази вказують на те, що за життя ОСОБА_3 не отримала пенсію за віком у розмірі 49 853 грн 99 коп., у тому числі 17 834 грн 65 коп. - за період з 1 серпня 2014 року до 23 лютого 2016 року, 32 019 грн 34 коп. - за період з 24 лютого 2016 року до 31 липня 2018 року. Оскільки члени сім'ї ОСОБА_3 не встановлені, то ці пенсійні виплати увійшли до складу її спадщини. ОСОБА_2 як єдиний спадкоємець за законом прийняв цю спадщину в установленому законом порядку.
За таких обставин суд першої інстанції правомірно виходив з того, що ОСОБА_2 набув право на нараховану, але не виплачену спадкодавцю пенсію в порядку спадкування.
Встановивши, що вина ОСОБА_3 у неотриманні пенсії не доведена, суд першої інстанції обґрунтовано керувався тим, що суми недоотриманої пенсії мають бути виплачені ОСОБА_2 без обмеження будь-яким строком.
Суд першої інстанції правильно визначився з правовими нормами, які регулюють спірні правовідносини.
Посилання УПФ на те, що виплата ОСОБА_2 недоотриманих сум пенсії має бути здійснена не більше ніж за три роки до дня його звернення за отриманням пенсії, не ґрунтуються на законі та фактичних обставинах справи.
Водночас, визначаючи розмір недоотриманих ОСОБА_2 пенсійних виплат, суд першої інстанції не врахував, що УПФ добровільно виплатило позивачеві 32 019 грн 34 коп. пенсії ОСОБА_3 , а тому залишок боргу склав 17 834 грн 65 коп. (49853,99-32019,34).
3. Висновки суду апеляційної інстанції
Суд першої інстанції не з'ясував усі обставини справи, не дав належної оцінки зібраним доказам і неправильно визначив розмір недоотриманих ОСОБА_3 пенсійних витрат, а тому ухвалене ним рішення не може залишатися в силі.
З УПФ на користь ОСОБА_2 слід стягнути в порядку спадкування 17 834 грн 65 коп. невиплаченої суми пенсії. В цій частині рішення суду підлягає зміні.
В решті рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням вимог закону, внаслідок чого підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.
Щодо судових витрат
Вирішуючи питання про зміну розподілу судових витрат, суд апеляційної інстанції враховує положення ст. 141 ЦПК України, згідно якої судовий збір та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позов ОСОБА_2 заявлено з ціною 18 924 грн 05 коп. та задоволено на суму 17 834 грн 65 коп., тобто на 94,24% (17834,65х100:18924,05), у зв'язку з чим з УПФ на користь ОСОБА_2 слід присудити 724 грн 14 коп. витрат зі сплати судового збору за подання позову (768,40х94,24%).
У свою чергу з ОСОБА_2 на користь УПФ повинно бути стягнуто 66 грн 39 коп. судового збору за подання апеляційної скарги (1152,60х(100-94,24)%).
Враховуючи вимоги ч. 10 ст. 141 ЦПК України, суд апеляційної інстанції вважає можливим звільнити ОСОБА_2 від сплати УПФ судового збору за подання апеляційної скарги та присудити з останнього на користь позивача судовий збір за подання позову у розмірі 657 грн 75 коп. (724,14-66,39).
Керуючись ст.ст. 141, 374, 376, 381, 382, 384, 389, 390 ЦПК України,
постановив:
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області задовольнити частково.
Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 4 грудня 2020 року в частині розміру недоотриманої суми пенсії та судового збору змінити.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (місцезнаходження - 29013, місто Хмельницький, вулиця Герцена, 10; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України - 21318350) на користь ОСОБА_2 (місце проживання - АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ) 17 834 гривні 65 копійок невиплаченої суми пенсії та 657 гривень 75 копійок судового збору за подання позову, а всього - 18 492 гривні 40 копійок.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 24 червня 2021 року.
Судді: О.І. Ярмолюк
Р.С. Гринчук
Т.О. Янчук
Головуючий у першій інстанції - Бондарчук В.В.
Доповідач - Ярмолюк О.І. Категорія 39