Справа № 675/884/21
Провадження № 1-кп/675/95/2021
"24" червня 2021 р. м. Ізяслав
Ізяславський районний суд Хмельницької області в складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , розглядаючи в м. Ізяслав Хмельницької області в відкритому підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019180000000248 від 29.08.2019 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 309, ч. 2 ст. 310, ч. 3 ст. 311, ч. 2 ст. 313, ч. 2 ст. 317, ч. 1 ст. 263 КК України, ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 309, ч. 2 ст. 310, ч. 3 ст. 311, ч. 2 ст. 313, ч. 2 ст. 317 КК України та ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 309, ч. 2 ст. 310, ч. 2 ст. 313, ч. 2 ст. 317 КК України,-
До Ізяславського районного суду Хмельницької області 01.06.2021 року надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12019180000000248 від 29.08.2019 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 309, ч. 2 ст. 310, ч. 3 ст. 311, ч. 2 ст. 313, ч. 2 ст. 317, ч. 1 ст. 263 КК України, ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 309, ч. 2 ст. 310, ч. 3 ст. 311, ч. 2 ст. 313, ч. 2 ст. 317 КК України та ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 309, ч. 2 ст. 310, ч. 2 ст. 313, ч. 2 ст. 317 КК України по якому призначено підготовче судове засідання.
При цьому, необхідно наголосити, що згідно ухвали слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 26.04.2021 року, залишеною без змін ухвалою колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Рівненського апеляційного суду від 14.05.2021 року, продовжено строк тримання під вартою ОСОБА_4 до 25.06.2021 року.
У судовому підготовчому судовому засіданні прокурор подав клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 (по тексту - ОСОБА_4 , обвинувачений).
Обґрунтовуючи внесене клопотання, прокурор вказує, що в разі необрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинувачений може переховуватися від суду, продовжити вчиняти інші кримінальні правопорушення, а інші більш м'які запобіжні заходи, з огляду на його особу не зможуть запобігти ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України. Крім цього прокурор просив врахувати, що обвинувачений з огляду на порушення умов застосованого до нього домашнього арешту в рамках досудового розслідування, оголошувався в розшук.
Також акцентував увагу, що вказані ним в клопотанні ризики існували ще на момент обрання запобіжного заходу та його подальшого продовження в ході досудового розслідування, про що вказують відповідні ухвали слідчого судді, та не могли зменшитися як до моменту передачі обвинувального акту до суду, так і на даний час.
Як вважає прокурор, на даний час відсутні підстави для скасування чи зміни запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки в разі його зміни обвинувачений може переховуватися від суду, продовжити вчиняти інші кримінальні правопорушення, а інші більш м'які запобіжні заходи не зможуть запобігти ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України.
Захисник, позицію якого повністю підтримав обвинувачений, вказував на відсутність вагомих підстав для обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Просив врахувати як незадовільний стан здоров'я обвинуваченого, так і те, що ризики, які дають достатні підстави вважати, що ОСОБА_4 зможе здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, відсутні та прокурором не доведені.
На думку обвинуваченого та його захисника, більш м'який запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою, зокрема такий як домашній арешт в повній мірі забезпечить належну процесуальну поведінку під час судового розгляду кримінального провадження.
Вислухавши пояснення прокурора в обгрунтування поданого клопотання та доводи обвинуваченого і його захисника щодо наявності підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу, який не пов'язаний з триманням під вартою, суд встановив наступні обставини та прийшов до такого висновку.
Подане прокурором клопотання відповідає вимогам ст. 184 та ч. 3 ст. 199 КПК України, матеріали клопотання містять достатні дані про наявність обґрунтованого обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 309, ч. 2 ст. 310, ч. 3 ст. 311, ч. 2 ст. 313, ч. 2 ст. 317, ч. 1 ст. 263 КК України, наявність ризиків, передбачених у пунктах 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України та недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам зазначеним у клопотанні.
Згідно ч. 3 ст. 315 КПК України, передбачено, що під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.
Підставою застосування запобіжного заходу є відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Згідно зі ст. 29 Конституції України, кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Як визначає ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Згідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, в якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ст.ст. 178, 199 КПК України при вирішенні питання про обрання та продовження запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується; вік та стан здоров'я; міцність соціальних зв'язків в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність постійного місця роботи або навчання; репутацію; майновий стан; наявність судимостей; дотримання умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; розмір майнової шкоди, у завданні якої обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Вирішуючи питання щодо застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, судом враховуються дані про його особу, який раніше неодноразово судимий за вчинення тяжких корисливих злочинів, ніде офіційно не працює і не має постійного джерела прибутку та, який обґрунтовано обвинувачується, зокрема, у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, покарання за яке передбачено у вигляді позбавлення волі строком від 6 до 10 років із конфіскацією майна; судове провадження знаходиться на початковій стадії.
При цьому суд констатує, що Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
У справі «Летельє проти Франції» вказано, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
Також в контексті доводів учасників судового провадження, суд наголошує, що суть презумпції невинуватості не в тому, що особа є невинуватою, а в тому, що існує припущення щодо її невинуватості. Презумпція невинуватості не може бути виправдана одним лише прагненням полегшити становище обвинуваченого. До такого висновку дійшов Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у справі №210/4600/15.
Більше того, необхідно зазначити, що на даному етапі провадження суд не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення.
На переконання суду, санкції інкримінованованих кримінальних правопорушень дають об'єктивні підстави вважати, що обвинувачений ОСОБА_4 зможе переховуватися від суду, продовжити вчиняти інші кримінальні правопорушення. Про вказане об'єктивно свідчить, зокрема і та обставина, що обвинувачений ОСОБА_4 не дотримувався своєї процесуальної поведінки, оскільки, відповідно до рапортів співробітників поліції, він порушував умови домашнього арешту, застосованого до нього ухвалою слідчого судді від 18.02.2021 року, що ним власне і не заперечується, що стало підставою для оголошення його в розшук.
Також суд враховує репутацію обвинуваченого і його слабкі соціальні зв'язки, так як він не має власної сім'ї, постійного місця роботи та відсутні постійні джерела доходів. Вказане не спростовано належними та допустимими доказами.
Судом в сукупності з іншими обставинами кримінального провадження також враховано особу обвинуваченого, який по своїй суті негативно характеризується, обвинувачується у вчиненні більше 30 умисних злочинів, займається злочинною діяльністю тривалий період часу, а відтак є об'єктивні підстави вважати, що перебуваючи на волі, зможе продовжити вчиняти нові кримінальні правопорушення.
Зазначені вище обставини у своїй сукупності безумовно вказують про те, що продовжують існувати ризики, які були враховані слідчим суддею при прийнятті рішення про обрання запобіжного заходу і його продовження під час досудового розслідування та по своїй суті суттєво не змінилася обстановка, що дає підстави вважати, що належну процесуальну поведінку обвинуваченого може забезпечити більш м'який запобіжний захід не пов'язний з триманням під вартою.
Необхідно наголосити і на тому, що наявність вищевикладених ризиків у межах кримінального провадження ґрунтується на реальних фактичних даних, наведених прокурором у поданому клопотанні та доведених ним в судовому засіданні.
До того ж, запобіжний захід є превентивним заходом та має на меті припинити та запобігти ймовірним ризикам у майбутньому. Стороною обвинувачення такі ризики відповідно до ст. 177 КПК України доведені, які в сукупності із обґрунтованим обвинуваченнням у вчиненні, зокрема, тяжких злочинів є підставою для застосування запобіжного заходу саме у вигляді тримання під вартою, що відповідає характеру суспільного інтересу в даному випадку.
Посилання захисника і обвинуваченого про можливість застосування до останнього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, суд відхиляє, оскільки характеризуючі дані на обвинуваченого та в цілому обставини, на які вони покликаються, не спростовують та не зменшують ризиків, вказаних у клопотанні прокурором.
На думку суду обставини, на які посилається захисник та обвинувачений не є визначальними та такими, що давали б можливість обрати відносно останнього запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою, в тому числі і у вигляді домашнього арешту.
Як вважає суд, прокурор у судовому засіданні довів, що на момент розгляду кримінального провадження, існують ризики передбачені ст. 177 КПК України, що дає підстави для обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Враховуючи вищевикладене, потреба в обмеженні права на особисту свободу обвинуваченого шляхом обрання останньому найсуворішого запобіжного заходу є виправданою.
З огляду на наведене, доводи захисника та обвинуваченого про обрання запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою, суд відхиляє, натомість обирає запобіжний захід відносно ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 22.08.2021 року.
Разом з тим, згідно з положеннями ч. 3 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цією статті.
При цьому згідно приписів частини 4 статті 182 КПК України розмір застави визначається судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, з умовою достатньої гарантії виконання підозрюваним, покладених на нього обов'язків і не може бути завідомо непомірним для нього, а відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 цього Кодексу розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину визначається в межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Суд враховує, що у відповідності до приписів Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» з 1 січня 2021 року встановлено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 2270,00 гривні.
Разом з цим, приписами ч. 5 ст. 182 КПК України визначено, що у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
З огляду, що протягом 10 місяців діяльності групи осіб, до складу якої входить і обвинувачений ОСОБА_4 , обіг грошових коштів від незаконного збуту наркотичних засобів та психотропних речовин становив більше одного мільйона гривень, то на думку суду, має місце виключний випадок, визначений ч. 5 ст. 182 КПК України, оскільки застава ОСОБА_4 в межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб не здатна забезпечити виконання покладених на нього обов'язків.
Тим самим, розмір застави достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим своїх процесуальних обов'язків під час даного кримінального провадження має становити 400 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 908000, 00 гривень.
Згідно з ч. 2 ст. 197 КПК України, строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного - з моменту затримання.
Враховуючи наведені ризики, усі, визначенні ст. 178 КПК України, обставини в їх сукупності, суд приходить висновку, що обвинуваченому ОСОБА_4 необхідно обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на шістдесят днів, тобто як вже зазначено вище - до 22.08.2021 року з можливістю внесення застави та покладення відповідних обов'язків, оскільки такий найсуворіший запобіжний захід зможе забезпечити належну процесуальну поведінку останньої.
Керуючись ст.ст. 131, 132, 176, 177, 178, 183-184, 193-194, 196-197, 199, 201, 331, 369-372, 395 КПК України,-
Клопотання прокурора задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 309, ч. 2 ст. 310, ч. 3 ст. 311, ч. 2 ст. 313, ч. 2 ст. 317, ч. 1 ст. 263 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у державній установі «Хмельницький слідчий ізолятор» строком на 60 (шістдесят) днів, - до 22.08.2021 року включно.
Визначити ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , розмір застави у виді 400 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 908000 (дев'ятсот вісім тисяч) гривень 00 копійок, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
Покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 , у разі внесення застави, наступні обов'язки:
- прибувати до суду за кожною вимогою;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу прокурора чи суду;
- повідомляти прокурора або суд про зміну свого місця проживання/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування з обвинуваченими в даному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 22.08.2021 року.
У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти обвинувачений зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у виді застави.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Копію ухвали для виконання направити начальнику Державної установи «Хмельницький слідчий ізолятор», вручити у встановленому порядку прокурору, обвинуваченому та його захиснику.
Ухвала може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а обвинуваченим в той самий строк і в тому ж самому порядку, з дня отримання копії даної ухвали.
Суддя ОСОБА_1