Житомирський апеляційний суд
Справа №296/9477/20 Головуючий у 1-й інст. Шимон Л. С. Категорія ч.1 ст. 130 КУпАП Доповідач Бережна С. В.
23 червня 2021 року м.Житомир
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Житомирського апеляційного суду Бережна С.В., за участю особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , його захисника Негоди В.В. розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника Трофімова А.В. зі змінами, внесеними захисником Негодою В.В. в інтересах ОСОБА_1 на постанову Корольовського районного суду м.Житомира від 12 січня 2021 року за ч.1 ст.130 КУпАП щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працюючого неофіційно водієм таксі, зареєстрований за адресою в АДРЕСА_1 , проживаючого в АДРЕСА_2 , -
Постановою Корольовського районного суду м.Житомира від 12 січня 2021 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, винним ОСОБА_1 у вчиненні 01.11.2020 року адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч.1 КУпАП, та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 10200 (десять тисяч двісті) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Постановлено стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 454 грн. в дохід держави.
Згідно постанови суду, 01.11.2020 року о 01 год 40 хв у м. Житомирі, вул. Театральна, 9\5 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Renault Scenic д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з ротової порожнини, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук). Згідно висновку лікаря нарколога КУ «Обласний медичний спеціалізований центр» за №997, ОСОБА_1 відмовився від обстеження на встановлення стану алкогольного сп'яніння.
Своїми діями водій ОСОБА_1 порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 ч.1 КУпАП.
На прийняте судом рішення захисник Трофімов А.В. в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати та винести нову якою закрити справу відносно нього за відсутності складу адміністративного правопорушення. Під час розгляду апеляційної скарги викликати та допитати наступних осіб: слідчого ВРЗСТ СВ Житомирського ВП Льовкіна Олександра, інспектора патрульної поліції Лісогурську Оксану Юріївну, лікаря-нарколога Алексійчук А.А. Посилається на те, що ОСОБА_1 з зазначеною постановою не погоджується, так як під час розгляду справи судом допущено неповноту розгляду всіх обставин, безпідставно позбавлено його права допитати в суді працівників поліції та свідків та не враховано істотні порушення під час складання матеріалів про адмінправопорушення, що має наслідком недопустимість доказів винуватості. Вказує, що згідно протоколу про адміністративне правопорушення серія ДПР18 № 016404 складеного 01.11.2020 року в м. Житомирі о 05.03. год. Інспектором взводу роти № 1 УПП в Житомирській області Лісогурською О. Ю. про те, що ОСОБА_2 01.11.2020 року о 01.40 год. керував автомобілем «з ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, тримтіння пальців рук). Згідно висновку лікаря- нарколога № 997 ОСОБА_1 відмовився від обстеження» в присутності двох свідків. В висновку щодо результатів медичного огляду № 997 складеного 01.11.2020 року о 3.50 год. зазначено, що ОСОБА_1 направлений на огляд слідчим ВРЗСТ СВ Житомирського ВП Льовкіним О., жетон 0174678. В матеріалах справи міститься відеозапис в приміщенні закладу охорони здоров'я. Огляд на стан сп'яніння проведений з порушенням вимог Інструкції, отже є недійсним. Зазначає, що у висновку лікаря-нарколога № 997 від 01.11.2020 року в графі «ким та коли направлений на огляд» зазначено, що направлений слідчим ВРЗСТ СВ Льовкіним О. 01.11.20 року о 2.43 хв. В матеріалах адміністративної справи відсутнє направлення за встановленою п.8 Розділу II Інструкції формою, складеного слідчим Льовкіним О., тому зазначені лікарем-наркологом ОСОБА_3 відомості в графі 5 висновку не відповідають дійсності. ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснив, що був доставлений до закладу охорони здоров'я після ДТП працівниками патрульної поліції, при цьому слідчий ОСОБА_4 прибув вже після того, як він був оглянутий в закладі охорони здоров'я та під час такого огляду його не було взагалі, отже не направляв на огляд і відповідно жодних документів про це не складав. В матеріалах справи також відсутні будь-які письмові докази направлення на огляд працівником патрульної поліції ОСОБА_5 , яка складала протокол про адміністративне правопорушення. Інструкцією передбачено, що підставою для проведення огляду є складене письмове направлення передбачене п. 8 Розділу II, та тільки після цього здійснювати доставку до закладу охорони здоров'я, при цьому поліцейський який направив на такий огляд має забезпечити доставку та бути присутнім під час проведення такого огляду. Натомість з відеозапису вбачається, що слідчий Льовкін О. відсутній як до так і під час проведення огляду ОСОБА_1 . Підставою для проведення огляду є «направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» відповідно до додатку № 1 Інструкції, водночас такий документ слідчим не складався та лікарю-наркологу ОСОБА_3 не надавався та як вже зазначалось вище що лікар-нарколог до п .5 висновку № 997 вніс відомості про неіснуючий документ. Отже огляд ОСОБА_1 проведений без з істотним порушенням вимог Інструкції, що тягне за собою недійсність такого огляду та недопустимість всіх наявних у справі доказів його винуватості.
В судовому засіданні захисник Негода В.В. в інтересах ОСОБА_1 змінив вимоги апеляційної скарги адвоката Трофімова А.В. та просив скасувати оскаржувану постанову на підставі п.1 ст.247 КУпАП або п.8 ст.247 КУпАП та винести.
Захисник Негода В.В. та ОСОБА_1 підтримали вимоги та доводи апеляційної скарги зі змінами та просили задовольнити її саме з підстав, зазначених захисником Негодою В.В..
Свідок ОСОБА_6 під час апеляційного розгляду справи зазначив, що він працював слідчим ВРЗСТ ПВП ГУНП в Житомирській області та на даний час звільнений. Вказав, що він в складі оперативно - слідчої групи виїжджав до місця ДТП, вчиненої ОСОБА_2 . В його провадженні перебувало кримінальне правопорушення щодо ОСОБА_1 . ОСОБА_2 залучали до огляду місця події та він був майже до кінця, провели огляд, склали схему. Після цього він надав патрульним поліцейським направлення на огляд ОСОБА_2 на стан сп'яніння в межах кримінального провадження, та його повезли до медичного закладу для проведення такого огляду. на його проходження. Зазначив, що крім того видав патрульним поліцейським також і направлення автомобіля ОСОБА_2 на штрафмайданчик. Вказав, що у ОСОБА_7 були відсутні ознаки алкогольного сп'яніння, однак в направленні він зазначав такіу ознаку - запах алкоголю, оскільки в наркодиспансері відмовляються від проведення огляду у разі відсутності ознак (навіть якщо немає ознак, вони їх все одно пишуть). За висновком не їздив, тому що ознак сп'яніння в ОСОБА_2 не бачив, знав, що стану сп'яніння виявлено не повинно бути.. Якщо виявляється стан сп'яніння, завжди особисто забирав висновок, який може бути підставою затримання і подання запобіжного заходу. В даному випадку такого висновку не було. Якщо є кримінальне правопорушення, то вносяться відомості в ЄРДР, протокол по ст.130 КУпАП не складається. В даному випадку, він як слідчий з клопотанням про відібрання зразків у зв'язку з відмовою від огляду не звертався. На його думку у патрульних поліцейських повноважень для складання адміністративного протоколу в порядку КУпАП не було, оскільки огляд проводився в межах кримінального провадження на підставі направлення слідчого, а не патрульного поліцейцського в порядку КУпАП. В кримінальному провадженні навіть у випадку відмови від огляду він особисто встановлює стан алкогольного сп'яніння за іншими доказами(свідки, відео), або особі не інкримінується ця обтяжуюча обставина. Якщо факт тяжких, середньої тяжкості тілесні ушкодження в подальшому після внесення в ЄРДР не підтверджується, то він закриває кримінальне провадження, а матеріали щодо відмови від огляду або перебування у стані сп'яніння скеровує до патрульної поліції для складання протоколу, і такий протокол вже потім розглядається в порядку КУпАП. В даному випадку є кримінальне правопорушення, середньої тяжкості тілесні ушкодження, обвинувачльний акт скерований до суду, тому на підставі матеріалів кримінального провадження складати протокол за ст. 130 КУпАП патрульні поліцейські не мали права, оскільки при постановленні автомобіля на штраф майданчик і проведення огляду ОСОБА_2 в медичному закладі діяли за його усним дорученням в межах кримінального провадження, а не самостійно, відповідно до КУпАП, Інструкції та Порядку. Результати виконання цього доручення йому в даному випадку патрульними поліцейськими не надавались. Про забезпечення захисником до нього не зверталися. При затриманні особи в межах кримінального провадження про надання правової допомоги звертається до Центру слідчий, а без затримання - сама особа. В даному випадку захисник при огляді на стан сп'яніння ОСОБА_2 не предоставлявся.
Заслухавши пояснення та доводи учасників провадження, пояснення свідка ОСОБА_6 , дослідивши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст.280 КУпАП зазначається, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
Як вбачається з матеріалів справи вирішуючи дану справу, суд першої інстанції не в повній мірі врахував вимоги зазначених вище норм, та положень ст.ст.245, 252 КУПАП щодо всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи і вирішення її в точній відповідності з законом.
Суд зазначених вимог закону в повному обсязі не дотримався та прийшов до хибного висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення.
Так з постанови суду слідує, що висновок суду про винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, ґрунтується та підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 016404 від 01.11.2020 року; письмовими поясненнями свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9 від 01.11.2020 року, висновком КУ «Обласний медичний спеціалізований центр» Житомирської обласної ради за №997 щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, складеного лікарем наркологом Алексейчук А.А. 01.11.2020р, рапортом інспектора взводу № 2 роти № 1 БУПП в Житомирській області ДПП лейтенанта поліції О. Лісогурської від 01.11.2020 року, відеозаписом.
Однак з таким висновком суду першої інстанції не може погодитись апеляційний суд.
Відповідно до п.2 розділу І Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (надалі - Інструкція), огляд на стан сп'яніння підлягають воді: транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділ) Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
У разі скоєння дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП), унаслідок якої є особи, що загинули або травмовані, проведення огляду на стан сп'яніння учасників цієї пригоди є обов'язковим у закладі охорони здоров'я.
Як вбачається з матеріалів провадження 01.11.2020р. за участю ОСОБА_1 сталася ДТП по факту наїзду на пішохода. Відповідно до наявного в матеріалах справи висновку КУ «Обласний медичний спеціалізований центр» Житомирської обласної ради за №997 щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, складеного лікарем наркологом Алексейчук А.А. 01.11.2020р.
в графі «ким та коли направлений на огляд» зазначено, що направлений слідчим ВРЗСТ СВ Льовкіним О. 01.11.20 року о 2.43 хв.
Вказане підтверджується наданою захисником копією направлення до КУ «Обласний медичний спеціалізований центр» Житомирської обласної ради на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до копії протоколу огляду місця дорожньо - транспортної пригоди від 01.11.2020 року, долученого захисником під час апеляційного розгляду, вказаний огляд проведено слідчим ВРЗСТ ПВП ГУНП в Житомирській області Льовкіним О.В. в зв'язку з наїздом транспортним засобом на пішохода. Відповідно до реєстру досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12020060020003859 відомості до ЄРДР внесені 01.11.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України та в подальшому ОСОБА_1 повідомлено про підозру та направлення обвинувального акту до суду для розгляду.
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 016404 від 01.11.2020 року вбачається, шо він складений інспектором взводу роти № 1 УПП в Житомирській області Лісогурською О.Ю., і а зматеріалів, доданих до даного протоколу вбачається, що він складений на підставі напрвлення, наданого слідчим в межах кримінального провадження.
Дослідивши вказані обставини, апеляційний суд приходить до висновку, що інспектор взводу роти № 1 УПП в Житомирській області Лісогурська О.Ю. в даному випадку не мала відповідних повноважень на складання вказаного протоколу відносно ОСОБА_1 , оскільки направлення останнього до медичного закладу для встановлення стану алкогольного сп'яніння та огляд відбулися в межах кримінального провадження за дорученням слідчого ВРЗСТ ПВП ГУНП в Житомирській області Льовкіна О.В.
На переконання апеляційного суду працівники патрульної поліції повинні були передати висновок лікаря слідчому для прийняття рішення в рамках кримінального провадження.
Разом з тим апеляційний суд звертає увагу на те, що слідчий Льовкін О.В. в судовому засіданні вказав, що у ОСОБА_1 були відсутні ознаки алкогольного сп'яніння, запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук), однак вказав їх в направленні на огляд лише з тих підстав, що в наркодиспансері відмовляються від проведення огляду у разі відсутності ознак. Вказані обставини підтверджуються копією акту медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння, який передує висновку лікаря та відповідно до якого зіниці не змінні, млява реакція на світло, хода без хитань, поза Ромберга стійка, пальце - носова проба чітка.
При цьому ОСОБА_1 , затриманий в порядку КПК України та направлений на огляд на стан сп'яніння в межах кримінального провадження, розуміючи свій статус як майбутнього підозрюваного в кримінальному провдженні, відмовився від надання зразків крові саме у зв'язку з відсутністю в нього на той час правової допомоги та ненадання йому відповідного захисника працівниками патрульної поліції. Тому таку відмову не можна вважати відмовою від проходження огляду на стан сп'яніння відповідно до положень КУпАП, а проведений огляд таким, який здійснений без відповідних порушень прав ОСОБА_1 . При цьому вважати ОСОБА_1 при проведенні такого огляду за наведених вище обставин саме особою, яка вчинила адміністративне правопорушення, законних підстав не було.
Крім того, особа яка притягається до адміністративно відповідальності, не повинна доводи свою невинуватість, а навпаки її вину у вчиненні правопорушення повинен довести орган, який виявляє правопорушення та складає відносно неї протокол, як то передбачено ст. 251 ч.2 КупАП, і суд, розглядаючи матеріали адміністративної справи на підставі всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, повинен прийти до висновку про винність особи поза розумним сумнівом.
Однак в даному випадку не можна в основу рішення по справі про адміністративне правопорушення покладати документи та докази, зібрані в межах кримінального провадження, які безпосередньо можуть свідчити про наявність саме адміністративного правопорушення, а не кримінального правопорушення, тому що збір таких доказів в справі про адміністративне правопорушення передбачають особливий порядок та передбачають особливий статус правопорушника на відміну від підозрюваного, обвинуваченого в кримінальному провадженні.
З огляду на наведені обставини, наявні в матеріалах справи докази на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, не доводять наявності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки зібрані не в межах справи про адміністративне правопорушення, а в ході досудового розслідування кримінального правопорушення.
При цьому працівниками поліції безумовно було порушено порядок проведення огляду на стан сп'яніння, встановлений для водіїв, які вичинили саме адміністративне правопорушення, передбачений ст. 266 КУпАП та Інструкцією «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції»
За таких обставин, постанова суду підлягає скасуванню, а провадження у справі - закриттю за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП у відповідності до положень п.1 ст.247 КУпАП.
При цьому доводи захисника Негоди В.В. про можливість закриття провадження на підставі п.8 ст. 247 КУпАП є безпідставними, тому апеляційна скарга зі змінами підлягає частковому задоволенню, а доводи, викладені в апеляційній скарзі захисника Трофімова А.В. з огляду на наведені вище обставини апеляційним судом не розглядаються.
Керуючись ст. ст. 285, 294 КУпАП, суддя апеляційного суду, -
Апеляційну скаргу захисника Трофімова А.В. зі змінами, внесеними захисником Негодою В.В. в інтересах ОСОБА_1 задовольнити частково .
Постанову Корольовського районного суду м. Житомира від 12 січня 2021 року щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП скасувати, а провадження по справі закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП в зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя: