Справа №640/15100/19 Суддя (судді) першої інстанції: Шейко Т.І.
23 червня 2021 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Ключковича В.Ю.,
суддів Грибан І.О.,
Парінова А.Б.,
за участю
секретаря судового засідання Вітчинкіної К.О.,
представника позивача Норець В.М.,
представника відповідача Чепелюк І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Офісу великих платників податків ДПС на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 квітня 2021 року у справі за адміністративним позовом Офісу великих платників податків ДПС до Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» про стягнення коштів за податковим боргом, -
12.08.2019 року Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства «Укрнафта», у якому, з урахуванням уточнень до позову, просив суд:
- стягнути з наявних банківських рахунків ПАТ «Укрнафта» податковий борг перед бюджетом в сумі 83 715 040,55 грн.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.08.2019 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.02.2020 зупинено провадження у справі №640/15100/19 до набрання законної сили рішенням у справі №640/8980/19.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.02.2021 поновлено провадження у даній справі та призначено справу до розгляду у підготовчому судовому засіданні.
В підготовчому судовому засіданні 20.04.2021 представник позивача подав заяву про відмову від позову. Заява мотивована тим, що протягом серпня-вересня 2019 року відповідачем здійснено сплату податкового зобов'язання з податку на додану вартість, в тому числі відбулось погашення заявленого в позові податкового боргу.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.04.2021 року заяву представника позивача Офісу великих платників податків ДПС про відмову від позову в адміністративній справі №640/15100/19 задоволено частково: прийнято відмову Офісу великих платників податків ДПС від адміністративного позову; закрито провадження у справі №640/15100/19 за позовом Офісу великих платників податків ДПС до Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» про стягнення коштів за податковим боргом; в частині стягнення судового збору відмовлено.
Відмовляючи в стягненні судового збору, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки за приписами статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема в разі задоволення вимог позивача, витрати на користь такого суб'єкта можуть відшкодовуватись лише в разі залучення свідків та проведення експертиз, а позивач є суб'єктом владних повноважень, відтак, витрати щодо повернення судового збору у передбаченому статтею 142 Кодексу адміністративного судочинства України випадку не підлягають відшкодуванню.
Не погоджуючись з ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.04.2021 в частині відмови стягнення судового збору, позивач подав апеляційну скаргу, з підстав порушення судом першої інстанції норм процесуального права, в якій просить скасувати вказану ухвалу та стягнути з ПАТ «Укрнафта» на користь Офісу великих платників ДПС судовий збір в сумі 19 210,00 грн.
В апеляційній скарзі позивач звертає увагу, що суд першої інстанції невірно застосував приписи ч. 2 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України до даних правовідносин та не врахував причини відмови від позову.
Відзив на апеляційну скаргу до Шостого апеляційного адміністративного суду надійшов 22.06.2021. Відповідач просить поновити строк на подачу такого та залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін.
Відповідач вказує, що позовних вимог позивача не задовольняло оскільки перерахування таких коштів відбулось на підставі Закону.
У відповідності до ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Розглянувши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши, на підставі встановлених фактичних обставин справи, правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, колегія суддів приходить до наступного.
Колегією суддів встановлено, що в позовній заяві позивач просив стягнути з наявних банківських рахунків відповідача податковий борг в частині перед бюджетом в сумі 547 109 808,12 грн. Дана сума складається із залишку податкового боргу з податку на додану вартість в сумі 463 394 767,57 грн. по нарахованому грошовому зобов'язанню згідно податкового повідомлення-рішення від 04.07.2018 №0007641401 та нарахованої пені. Крім того, в таку суму входить грошове зобов'язання у вигляді застосованих штрафних (фінансових) санкцій в сумі 83 715 040,55 грн., згідно податкового повідомлення-рішення №000824106 від 30.01.2018, яке є узгодженим за результатами розгляду судової справи №826/7343/18.
04.11.2019 було подано заяву про уточнення позовних вимоги про стягнення податкового боргу в частині перед бюджетом в сумі 83 715 040,55 грн.
20.04.2021 представником позивача подано заяву про відмову від позову. Дана заява обґрунтована тим, що відповідно до Закону України «Про внесення змін до розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 17.11.2020 №1005-ІХ щодо особливостей адміністрування податків у цілях фінансування видатків, визначених пунктами 31-33 ст. 14 Закону України «Про державний бюджет на 2020 рік» ПАТ «Укрнафта» погашено податковий борг в сумі 83 715 040,55 грн., вказане підтверджується інтегрованою карткою платника, отже розгляд справи №640/15100/19 є недоцільним.
Відповідно до ч. 2 ст. 238 КАС України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету. Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена.
Згідно із ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Стаття 139 КАС України є загальною для вирішення питання розподілу судових витрат за наслідками розгляду справи.
За приписами частин 2 та 8 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
У випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Позивач в апеляційній скарзі зазначає, що суд першої інстанції не врахував обставини та умови, які призвели до відмови від позову.
Стаття 140 КАС України визначає, що у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються із позивача, крім випадків, коли позивач звільнений від сплати судових витрат. Однак якщо позивач відмовився від позову внаслідок задоволення його відповідачем після подання позовної заяви, то суд за заявою позивача присуджує всі понесені ним у справі витрати із відповідача.
Проаналізувавши вказану норму, колегія суддів приходить до висновку, що якщо позивач відмовився від позову внаслідок його задоволення відповідачем після подання позовної заяви, то цілком обґрунтованим є покладення на відповідача обов'язку відшкодувати понесені позивачем витрати як міра відповідальності за поведінку, яка змусила позивача вирішувати спір у судовому порядку.
Матеріалами справи підтверджено та сторонами не заперечується, що Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом 12.08.2019. Заява позивача про відмову від позову була подана ним у підготовчому судовому засіданні 20.04.2021, тобто з дотриманням приписів КАС України.
Матеріалами справи підтверджено та сторонами не заперечується, що погашення боргу відбулось на підставі Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 17.11.2020 №1006-ІХ (далі - Закон «№1006-ІХ) та Порядку, визначеному Постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання реалізації заходів, передбачених пунктами 31-33 статі 14 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 03.12.2020 №1195 (далі - Порядок №1195).
Відповідно до п. 10 Порядку №1195 розрахунки в цілях реалізації бюджетної програми здійснюються у такому порядку:
1) НАК «Нафтогаз України» в рамках виконання зобов'язань за договорами купівлі-продажу (поставки) природного газу між НАК «Нафтогаз України» та ПАТ «Укрнафта» від 31 січня 2020 р. №1 та №2 перераховує грошові кошти з небюджетного рахунка НАК «Нафтогаз України», відкритого в Казначействі, на відкритий в Казначействі небюджетний рахунок ПАТ «Укрнафта»;
2) Казначейство відповідно до платіжних доручень ПАТ «Укрнафта» та договору про організацію розрахунків перераховує кошти, що надійшли від НАК «Нафтогаз України» відповідно до підпункту 1 цього пункту, на погашення податкового боргу та грошових зобов'язань в цілях забезпечення надходжень спеціального фонду державного бюджету, визначених пунктами 11-15 статті 11 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік».
Розрахунки згідно з цим підпунктом здійснюються в цілях погашення податкового боргу ПАТ "Укрнафта", в тому числі реструктуризованого або розстроченого (відстроченого) (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій, пені та процентів, нарахованих та/або таких, що підлягають нарахуванню на суму цього боргу), у сумі, що склалася станом на дату проведення розрахунків, але не більше ніж відповідна сума станом на 1 серпня 2020 р., а також штрафних (фінансових) санкцій та пені, нарахованих ПАТ "Укрнафта" у зв'язку з погашенням податкового боргу в процесі проведення розрахунків на виконання пунктів 11-13 статті 11 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік";
3) зарахування надходжень до спеціального фонду державного бюджету, які є джерелом здійснення видатків спеціального фонду державного бюджету відповідно до пунктів 31-33 статті 14 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік", відкриття асигнувань та проведення платежів здійснюється Казначейством в установленому законодавством порядку.
В межах надходжень до спеціального фонду Державного бюджету України на 2020 рік і за розподілом Міненерго Казначейство відкриває асигнування за бюджетною програмою і спрямовує асигнування на здійснення видатків відповідно до Порядку казначейського обслуговування державного бюджету за витратами, затвердженого наказом Мінфіну від 24 грудня 2012 р. № 1407;
4) на підставі платіжних доручень НАК "Нафтогаз України" Казначейство перераховує у межах залишку коштів, що надійшли на відкритий в Казначействі небюджетний рахунок НАК "Нафтогаз України" в цілях виконання бюджетної програми, кошти на сплату зобов'язань за договорами купівлі-продажу (поставки) природного газу між НАК "Нафтогаз України" та ПАТ "Укрнафта" від 31 січня 2020 р. № 1 та № 2 в рахунок оплати відповідних обсягів природного газу та авансову сплату до спеціального фонду державного бюджету грошових зобов'язань з податку на прибуток підприємств, що виникнуть внаслідок реалізації пункту 31 статті 14 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік", відповідно до пункту 16 статті 11 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік";
5) розрахунки, передбачені підпунктами 2-4 цього пункту, здійснюються у встановленій черговості до повного виконання сторонами своїх зобов'язань відповідно до договору про організацію розрахунків та згідно з пунктами 11-16 статті 11 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік".
Колегія суддів не погоджується з позицією відповідача що оскільки погашення податкового боргу відбулось на виконання зазначених вище приписів, то немає правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача сум сплаченого судового збору, оскільки сума такого податкового боргу є узгодженою, що не заперечується сторонами у справі і в добровільному порядку сплачена не була, а отже позивач був змушений звернутися до суду з даним позовом і тільки зміни в зазначених законам призвели до автоматичного погашення такого боргу, тобто сторона відповідача сплачувати такий борг в добровільному порядку наміру не мала.
Колегія суддів приходить до висновку, що застосування судом першої інстанції приписів ч. 2 ст. 139 КАС України призвело до неправильного вирішення заяви позивача про стягнення суми судового збору з відповідача, зважаючи на те, що сплата податкового боргу відбулась після подання позовної заяви та розцінюється колегією суддів як таке. Що сплачено не в добровільному порядку, така заява позивача має бути вирішена відповідно до приписів ст. 140 КАС України.
Отже, колегія суддів погоджується з аргументами апеляційної скарги та вважає, що суд першої інстанції порушив норми процесуального права при вирішенні відповідної заяви позивача про відмову від позову в частині відмови в стягненні на користь Офісу великих платників ДПС з ПАТ «Укрнафта» суми сплаченого судового збору, зокрема використав приписи КАС України, які регулюють питання стягнення судових витрат за наслідками розгляду справи (ст. 139 КАС України), в той же час необхідно було врахувати, що розгляд справи по суті не відбувся, крім того слід було надати оцінку обставинам, які стали підставою відмови від позову та застосувати приписи ст. 140 КАС України.
Отже, доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження під час перегляду справи судом апеляційної інстанції та спростовують висновки суду першої інстанції.
Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Частиною 1 ст. 315 КАС України визначено, що за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції постановив оскаржувану ухвалу з порушенням норм процесуального права в частині відмови в задоволенні заяви про стягнення сум судового збору, а відтак таку ухвалу слід скасувати у вказаній частині та відповідні вимоги заяви Офісу великих платників ДПС про стягнення судового збору задовільнити.
Керуючись ст.ст. 308, 311, 312, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Офісу великих платників ДПС задовольнити.
Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 квітня 2021 року скасувати в частині відмови в стягненні судового збору.
Винести в цій частині нову постанову, якою стягнути з Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» (провулок Несторівський, будинок 3-5, місто Київ, індекс 04053, ЄДРПОУ 00135390) на користь Офісу великих платників ДПС (вулиця Дегтярівська, будинок 11г, місто Київ, індекс 04119, ЄДРПОУ 43141471) сплачений у справі №640/15100/19 судовий збір у сумі 19 210,00 (дев'ятнадцять тисяч двісті десять) гривень .
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Повний текст постанови складено 24 червня 2021 року.
Стягувач: Офіс великих платників податків ДПС - вулиця Дегтярівська, будинок 11г, місто Київ, індекс 04119, ЄДРПОУ 43141471.
Боржник: Публічне акціонерне товариство «Укрнафта» (провулок Несторівський, будинок 3-5, місто Київ, індекс 04053, ЄДРПОУ 00135390.
Головуючий суддя В.Ю. Ключкович
Судді І.О. Грибан
А.Б. Парінов