Справа № 362/1539/19
Провадження № 1-в/362/182/21
Ухвала
22 червня 2021 року м. Васильків
Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі
головуючої - судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання- ОСОБА_2 ,
прокурора- ОСОБА_3 ,
представника Васильківського МРВ з питань пробації - ОСОБА_4 ,
представника засудженого - ОСОБА_5 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Василькові Київської області клопотання представника Васильківського міськрайонного відділу філії Держаної установи «Центр пробації» в місті Києві та Київській області (далі орган пробації) про звільнення засудженого ОСОБА_6 від призначеного судом покарання по закінченню терміну випробовування
встановив:
Заявник звернувся до суду із вищезазначеним клопотанням, де просить звільнити засудженого за ч. 3 ст. 185 КК України ОСОБА_6 від призначеного 19.04.2019 судом покарання у виді трьох років позбавлення волі з іспитовим строком два роки з покладенням відповідних обов'язків у порядку ст. 76 КПК України.
Клопотання мотивоване тим, що закінчився іспитовий строк, встановлений засудженому ОСОБА_6 . За час іспитового строку ОСОБА_6 виконав покладені на нього обов'язки, лише 10.08.2020 без поважних причин не з'явився на чергову реєстрацію, за що йому було винесено попередження, до адміністративної відповідальності не притягався. За місцем проживання характеризується посередньо.
Зауважила, що орган досудового розслідування обвинувачує ОСОБА_6 у скоєнні ряду кримінальних правопорушень, дані провадження розглядаються Васильківським місьокрайонним судом, однак відсутні обвинувальні вироки, що набрали законної сили. На думку заявника, даний факт не перешкоджає звільнити засудженого ОСОБА_6 від призначеного судом покарання по закінченню терміну випробовування в силу презумції невинуватості, що закріплена у ст.62 Конституції України та ч. 2 ст. 2, ч. 1 ст. 17 КК України.
У судовому засіданні представник органу пробації підтримав заявлене клопотання з підстав, викладених у ньому, та просив суд його задовольнити.
ОСОБА_6 просив суд задовольнити клопотання органу пробації.
Захисник ОСОБА_6 адвокат ОСОБА_5 також підтримав думку заявника, наголосив на принцип презумпції невинуватості, що закріплений як міжнародними, так і національними законодавчими актами, а також звернув увагу суду на відсутність у законодавстві України можливості зупинити розгляд такого клопотання органу пробації з підстав перебування на судовому розгляді обвинувальних актів щодо його підзахисного. Вважає, що факт вини ОСОБА_6 може бути встановлений тільки обвинувальним вироком, який набрав законної сили.
Прокурор не заперечила проти задоволення даного клопотання.
Заслухавши пояснення учасників судового провадження, вивчивши матеріали клопотання і особової справи засудженого, суд дійшов висновків про таке.
Вироком Васильківського міськрайонного суду Київської області від 19.04.2019 ОСОБА_6 засуджено за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді трьох років позбавлення волі з іспитовим строком два роки.
ОСОБА_6 взятий на облік в органі пробації 08.01.2020.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 75 КК України умовою ухвалення рішення суду про звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням є те, що він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.
Іспитовий строк - це певний проміжок часу, протягом якого здійснюється контроль за засудженим і останній під загрозою реального відбування призначеного покарання зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки та інші умови випробування. Однією з найголовніших умов звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням є те, що він протягом іспитового строку не вчинить нового злочину.
Іспитовий строк обчислюється з моменту проголошення вироку суду (ч.1 ст. 165 КВК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 78 КК України, якій кореспондують положення ч. 2 ст. 165 КВК України, після закінчення іспитового строку засуджений, який виконав покладені на нього обов'язки та не вчинив нового кримінального правопорушення, звільняється судом від призначеного йому покарання.
З матеріалів справи видно, що ОСОБА_6 виконав покладені на нього судом обов'язки, рівень ризику вчинення ним нового злочину низький, без негативних характеристик за місцем проживання.
Водночас судом встановлено, що на розгляді у Васильківському міськрайонному суді Київської області перебувають кримінальні провадження щодо ОСОБА_6 . Станом на день розгляду даного клопотання органу пробації судові провадження не завершені.
Щодо реалізації презумпції невинуватості суд враховує таке.
Відповідно до вимог ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Згідно з ч. 5 ст. 17 КПК України поводження з особою, вина якої у вчиненні кримінального правопорушення не встановлена обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, має відповідати поводженню з невинуватою особою.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 27.10.1999 № 1-15/99 сам факт порушення кримінальної справи щодо конкретної особи, затримання, взяття під варту, пред'явлення їй обвинувачення не можна визнати як кримінальну відповідальність. Особа не несе кримінальної відповідальності до тих пір, поки її не буде визнано судом винною у вчиненні злочину і вирок суду не набере законної сили.
Така позиція Конституційного Суду України відповідає і правовим позиціям ЄСПЛ. Так, у справі «Фатуллаєв проти Азербайджану» зазначено, що презумпція невинуватості, втілена в пункті 2 статті 6 Конвенції, є одним із елементів справедливого кримінального судочинства, що забороняє передчасне висловлювання як самим судом, так і представниками інших органів влади думки, що особа, яка «обвинувачується у кримінальному злочині», є винною до того, як це доведено в законному порядку. ЄСПЛ послідовно дотримується підходу, відповідно до якого принцип презумпції невинуватості порушується, якщо судове рішення або твердження офіційної особи щодо особи, яка обвинувачується в скоєнні злочину, схиляє до думки про те, що вона винна до того, як її винуватість була встановлена в законному порядку.
Аналогічні порушення було констатовано у справі «Шагін проти України», де у п. 81 ЄСПЛ зауважив про те, що принцип презумпції невинуватості, закріплений у пункті 2 статті 6 Конвенції, є одним з аспектів права на справедливий судовий розгляд кримінальної справи, гарантованого пунктом 1 статті 6. Цей принцип не лише забороняє передчасне висловлення думки самим судом про те, що особа, «яку обвинувачено у вчиненні злочину», є винною, тоді як це ще не доведено відповідно до закону, а й поширюється на заяви, що їх роблять інші державні посадові особи стосовно проваджень, що тривають, у кримінальних справах і які спонукають громадськість до думки про вину підозрюваного та визначають наперед оцінку фактів компетентним судовим органом.
З матеріалів справи вбачається, що іспитовий строк за вироком Васильківського міськрайонного суду Київської області від 19.04.2019 у ОСОБА_6 закінчився 19.04.2021. Він виконав покладені на нього судом обов'язки, до адміністративної відповідальності протягом іспитового строку не притягався. На дату закінчення іспитового строку не доведено та не встановлено обвинувальним вироком суду вину ОСОБА_6 у вчиненні інших кримінальних правопорушень, а тому суд вважає це клопотання законним і обґрунтованим.
Керуючись ст.75, 78 КК України, ст. ст. 17, 372, 537, 539 КПК України, ст. 165 КВК України, суд
ухвалив:
Клопотання задовольнити.
Звільнити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування покарання за вироком Васильківського міськрайонного суду Київської області від 19.04.2019.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Васильківський міськрайонний суд Київської області протягом семи днів з дня її оголошення.
Повний текст виготовлено 24.06.2021.
Суддя ОСОБА_1